Рішення № 93203472, 20.11.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2020 року Справа № 160/7718/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,-

ВСТАНОВИВ:

08 липня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій, з урахуванням уточнень до позову від 16 жовтня 2020 року, просить:

визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-115115-17/61 від 11.02.2020 р. в частині нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 704 грн.

В обгрунтування позову позивач зазначила, що 27.04.2020 року отримала від відповідача вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.02.2020 року.

Позивач не згодна із вимогою відповідача, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону про ЄСВ обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Даними положеннями закону не передбачено обчислення єдиного внеску на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

Крім того, в оскаржуваній вимозі не вказано склад заборгованості, з чого саме складається заборгованість: з єдиного внеску, або з штрафів, або з пені, що унеможливлює з`ясувати для себе сутність боргу та унеможливлює оскарження вимоги по суті.

Ухвалою суду від 07 вересня 2020 року відкрито спрощене провадження у справі без виклику учасників справи.

01 жовтня 2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, так як у даній справі відсутній предмет спору, оскільки спірна вимога вважається відкликаною.

Законом України від 13 травня 2020 року № 592-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі - Закон № 592) розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» доповнено пунктом 9-15.

Згідно з внесеними змінами, підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом №2464, несплачені станом на день набрання чинності Закону № 592, а саме з 03.06.2020 р., з урахуванням особливостей, визначених пунктом 9-15, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, а саме фізичним особам - підприємцям на загальній системі оподаткування та особам які провадять незалежну підприємницьку діяльність за період з 01 січня 2017 року до 03.06.2020 р., а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом №592 (тобто до 31 серпня 2020 р.) заяви.

Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Відповідно до даних інформаційної системи органу доходів та зборів, відносно позивача було прийнято рішення від 28.09.2020 року про списання заборгованості з ЄСВ згідно вищевикладеного порядку.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

У період виникнення спірних правовідносин, позивач була зареєстрована як фізична особа-підприємець, однак підприємницьку діяльність не здійснювала, доходів не отримувала.

11 лютого 2020 року відповідачем була винесена Вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-115115-17/61 від 11.02.2020р., згідно якої останній вимагає сплатити позивача недоїмку зі сплати єдиного внеску у розмірі 30 701,06 грн.

Зазначену вимогу позивач отримала 24.04.2020 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначаються Законом України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VI).

Пунктами 2 і 6 частини першої статті 1 Закону № 2464-VІ визначено, що єдиний внесок - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VІ платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

01.01.2017 набрав чинності Закон України від 06.12.2016 № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 1774-VIII), яким було внесено зміни, зокрема, до пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464-VІ щодо нарахування єдиного внеску його платниками.

Так, відповідно до абзаців першого та другого пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464-VІ (у редакції Закону № 1774-VIII, зі змінами, внесеними Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій") єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статі 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Таким чином, у зв`язку із внесеними до Закону № 2464-VІ змінами щодо нарахування єдиного внеску його платниками у фізичних осіб - підприємців з 01.01.2017 виник обов`язок щодо нарахування та сплати єдиного внеску незалежно від того, чи отримували вони дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу.

Згідно з абзацами першим, третім - п`ятим частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VІ орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Законом України від 13 травня 2020 року № 592-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі - Закон № 592) розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» доповнено пунктом 9-15.

Згідно з внесеними змінами, підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом №2464, несплачені станом на день набрання чинності Закону № 592, а саме з 03.06.2020 р., з урахуванням особливостей, визначених пунктом 9-15, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, а саме фізичним особам - підприємцям на загальній системі оподаткування та особам які провадять незалежну підприємницьку діяльність за період з 01 січня 2017 року до 03.06.2020 р., а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом №592 (тобто до 31 серпня 2020 р.):

фізичними особами - підприємцями на загальній системі оподаткування - державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи фізичної особи - підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 Закону №2464 за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом №592 (03.06.2020). Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;

особами, які провадять незалежну підприємницьку діяльність до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 Закону №2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом №592 (03.06.2020). Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.

Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

У зв`язку з цим відповідачем було прийнято рішення від 28.09.2020 року №3828-13 про списання боргу (недоїмки) з єдиного внеску щодо ОСОБА_1 в сумі 29 293,44 грн.

В уточненні до позову позивач наполягає на тому, що відповідачем не списано борг у сумі 704 грн., однак будь-яких обґрунтувань щодо вказаної суми позивач не надала.

Таким чином, враховуючи, що оскаржувана вимога на суму 29 293,44 грн. відкликана відповідачем, а позивачем не обгрунтовані позовні вимоги про скасування вимоги в частині нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 704 грн., суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.М. Олійник