Постанова № 9320346, 26.04.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2010 р. справа № 2а-8270/10/0570

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Козаченка А.В.

при секретаріТокмаковій Є.А.

за участю:

представника позивачаСтепанової С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Маріуполі до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська ділінгова компанія» про стягнення коштів, отриманих за нікчемним правочином,

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у м. Маріуполі звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська ділінгова компанія» про стягнення коштів, отриманих за нікчемним правочином.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що обвинувальним вироком Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 15.02.2008 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєні злочинів, передбачених ч. 3 ст.28, ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України. Вказаним вироком встановлено, що ОСОБА_1, перебуваючи на посаді директора ТОВ “Українська ділінгова компанія”, яке було створене з метою прикриття своєї незаконної діяльності, спрямованої на здійснення фінансово - господарських операцій з метою переказу грошових коштів з безготівкової форми в готівку, виведення їх до тіньового неконтрольованого державного обігу та незаконного отримання прибутку без наміру здійснювати підприємницьку діяльність, виконував свій підпис в грошових чеках, де засвідчував його круглою печаткою підприємства для надання цим чекам виду законного документу, а потім надавав їх до каси відділення № 1 в м. Маріуполі філіалу ДРУ ТОВ “Банк “Фінанси та кредит”, де за підробленими чеками з рахунку ТОВ “Українська ділінгова компанія” №26009314969980 в готівковій формі одержував суму грошових коштів, раніше перерахованих на цей рахунок підприємствами-контрагентами в безготівковій формі.

Позивач зазначає, що дії директора ТОВ “Українська ділінгова компанія” ОСОБА_1 щодо віднесення отриманих у касі № 1 в м. Маріуполі філіалу ДРУ ТОВ “Банк “Фінанси та кредит” коштів по чеку №ЛБ 4190074 від 05.10.2006 року на суму 4050,00 грн. до витрат на здійснення закупівлі товару, спрямовані на приховування та маскування незаконного походження коштів, оскільки такі витрати ТОВ “Українська ділінгова компанія” не здійснювались.

Таким чином, ОСОБА_1 здійснював односторонній правочин, спрямований на отримання грошових коштів з фіктивною метою здійснення закупівлі товару, тобто правочин, який порушує публічний порядок і моральні засади суспільства та відповідно до ст. 215 ЦК України є нікчемним.

На підстав викладеного просив стягнути з ТОВ “Українська ділінгова компанія” в доход держави грошові кошти, отримані за нікчемним правочином, згідно грошового чеку №ЛБ 4190074 від 05.10.2006р. на суму 4050,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, обґрунтовуючи свою позицію аналогічно викладеному в позові, просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, своїх заперечень та заяв про відкладення розгляду справи до суду не надав.

За таких підставі відповідно до ст.128 КАС України, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача та на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Українська ділінгова компанія” згідно свідоцтва про державну реєстрацію, виданого виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 23.12.2004 року, є юридичною особою, ідентифікаційний код 33244310.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Українська ділінгова компанія” (Далі за текстом - ТОВ „Українська ділінгова компанія”) з 10.01.2005 року знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя, як платник податків за № 2166.

Згідно п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Таким чином, позивач є субєктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” повноваження.

Вироком Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 15 лютого 2008 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст.205, ч. 1 ст. 366 КК України.

Зазначеним вироком суду, зокрема, встановлено, що ТОВ “Українська ділінгова компанія” внаслідок злочинних дій, в тому числі, ОСОБА_1 з метою отримання прибутку було внесено неправдиві відомості до грошового чека:

Дата чека 05.10.2006, № чека ЛБ 4190074, сума 4050,00 грн., П.І.Б. одержувача ОСОБА_1, мета використання коштів закупівля товару, але фактично зазначені по чеку витрати не здійснювались.

Згідно вимог ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, суд вважає встановлений факт вчинення директором ТОВ “Українська ділінгова компанія” діяння, яке потягло за собою приховування незаконної діяльності по переведенню безготівкових коштів в готівкові та легалізації прибутку, який отримано злочинним шляхом.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 ст. 11 цього Кодексу цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 1 статті 215 зазначеного Кодексу передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як передбачено ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відносини у сфері запобігання та протидії запровадженню в легальний обіг доходів, одержаних злочинним шляхом, та спрямований на боротьбу з фінансуванням тероризму регулює Закон України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”.

Доходи, в розумінні цього Закону, - це будь-яка економічна вигода, одержана внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передує легалізації (відмиванню доходів), яка може складатися з матеріальної власності чи власності, що виражена в правах, а так само включає рухоме чи нерухоме майно та документи, які підтверджують право на таку власність або частку в ній.

Згідно вимог ст. 2 цього Закону до легалізації (відмивання) доходів цим Законом відносяться дії, спрямовані на приховування чи маскування незаконного походження коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів або іншого майна, за умови усвідомлення особою, що вони були доходами.

Частиною 1 ст. 208 ГК України передбачено застосування санкцій лише судом. Це правило відповідає нормі ст. 41 Конституції України, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Таким чином, оскільки вироком Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 15.02.2008 року серед іншого встановлено також вчинення відповідачем правочину, спрямованого на легалізацію коштів в розмірі 4050,00 грн., отриманих злочинним шляхом та підтверджено чеком:

Дата чека 05.10.2006, № чека ЛБ 4190074, сума 4050,00 грн., П.І.Б. одержувача ОСОБА_1, мета використання коштів закупівля товару, зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок та моральні засади суспільства, тобто є нікчемним, та все отримане за цими правочинами відповідно до ч.1 ст.208 Господарського кодексу України підлягає стягненню в дохід держави.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 79, 86-87, 94, 99, 104-107, 110-112, 153-154, 158, 162-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Маріуполі до Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська ділінгова компанія” про стягнення коштів, отриманих за нікчемним правочином, задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю в дохід держави грошові кошти, отримані за нікчемним правочином згідно до грошового чеку №ЛБ 4190074 від 05.10.2006р. в сумі 4050,00 грн.

Постанова в повному обсязі складена 30.04.2010 року.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Козаченко А.В.