Рішення № 93200213, 01.12.2020, Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/603/20

Провадження № 2/670/271/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

01 грудня 2020 року смт. Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Потапова О.О.

з участю секретаря Кушнір О.В.

за відсутності сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в смт. Віньківці цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов позов АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 19.11.2014 року, у якому позивач просив стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 12151,29 грн та судові витрати.

В обґрунтування вимог зазначено, що відповідно до укладеного договору № б/н від 19.11.2014 року ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за Договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.

Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, та за станом на 31.08.2020 року він має заборгованість по кредиту у розмірі 12151,29 грн., яка складається із: 12115,29 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в тому числі 20,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 12095,29 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 36,00 грн. - пеня.

Ухвалою судді від 07.10.2020 року відкрито провадження у справі, та її розгляд призначений у порядку спрощеного позовного провадження, про що повідомлені сторони.

Представник позивача за довіреністю Кіріченко В.М. при подачі позову до суду надав письмове клопотання, в якому позовні вимоги підтримав повністю, а справу просив розглянути за його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи повідомленим належним чином про місце, дату та час розгляду справи, у визначений в ухвалі строк відзив суду не надав,у судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, заяви про неможливість прибуття до суду чи відкладення розгляду справи не подавав, а тому відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного провадження на підставі письмових матеріалів справи без участі сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи відсутність заперечень з боку позивача, суд згідно з ст.ст. 280-281 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі поданих позивачем доказів.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Судом встановлено, що 19.11.2014 року АТ КБ «Приватбанк» уклало кредитний договір з ОСОБА_1 , згідно умов якого останній отримав кредит у розмірі 6400,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку.

У заяві зазначено, що відповідач згідний із тим, що ця заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився із Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення.

Згідно з наданим банком розрахунком, узв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором, ОСОБА_1 за станом на 31.08.2020 року допустив заборгованість перед АТ КБ «Приватбанк» на суму 12151,29 грн.: яка складається із: 12115,29 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в тому числі 20,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 12095,29 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 36,00 грн. - пеня.

Відповідно до частин першої, другої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

В даному випадку, оскільки умови договору приєднання розроблялись банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим позивач має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив, у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути також заборгованість за простроченими відсотками за несвоєчасне виконання зобов`язання щодо користування кредитними коштами.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення заборгованості за простроченими відсотками, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 14.07.2015 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», який додано до позовної заяви, та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які викладені на банківському сайті https://privatbank.ua.

Витяг із Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку, що розміщені на сайті https://privatbank.ua, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначають, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентну ставку, розмір обов`язкового щомісячного платежу, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування та інші умови.

Однак зазначені документи відповідачем не підписані, а матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці витяги з тарифів та умов розумів ОСОБА_1 , ознайомився та погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг Приватбанку.

За відсутності достатніх підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила надання банківських послуг, відсутності у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна» та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки ці документи достовірно не підтверджують вказаних обставин.

У зв`язку з цим, до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд в постанові від 3 липня 2019 року (справа № 342/180/17, провадження № 14-131цс19), яка згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися нижчестоящими судами при застосуванні норм права.

Оскільки матеріали справи не містять доказів щодо істотних умов укладеного сторонами кредитного договору, то наданий АТ КБ «Приватбанк» розрахунок заборгованості достовірно не вказує на розмір невиконаного відповідачем зобов`язання та є неналежним доказом.

З огляду на викладене, факт невиконання ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором у частині сплати пені не доведений.

Разом з тим, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що він вправі вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Тому у суду наявні правові підстави для стягнення в примусовому порядку з боржника суми заборгованості за тілом кредитом в розмірі 12115,29 грн., а щодо стягнення заборгованості за пенею слід відмовити у зв`язку з безпідставністю позовних вимог у цій частині.

При розподілі судових витрат суд враховує пропорційність задоволених вимог. Позов заявлено з ціною 12151,29 грн., а задоволено на суму 12115,29 грн., тобто на 99,70 % (12115,29х100:12151,29).

За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути 2095,69 грн. судового збору (2102,00х99,70%).

Керуючись ст.ст. 10-13, ст. 17, ст. 141, ст.ст. 258-259, ст.ст. 263-265, ст. 279, ст.ст. 280-283 ЦПК України, ст. 525, ст. 526, ст. 527, ст. 530, ст. 533, ст. 554, ст. 598, ст. 599, ст. 610, ст. 615, ст. 629, ст. 1054 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (м. Київ вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_1 , МФО 305299) заборгованість за кредитним договором № б/н від 19.11.2014 року, яка утворилась за станом на 31.08.2020 року, у розмірі 12115,29 грн (дванадцять тисяч сто п`ятнадцять гривень 29 копійок) та судовий збір в сумі 2095,96 грн (дві тисячі дев`яносто п`ять гривень 96 копійок).

В решті позову відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.О. Потапов