Рішення № 93195548, 30.11.2020, Кам’янський районний суд Запорізької області (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд Запорізької області)

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/953/20

Провадження №2-а/319/18/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2020 року смт.Більмак

Куйбишевський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Солодовнікова Р.С.,

при секретарі судового засідання Поньки Н.А.,

за відсутності осіб, які повинні брати участь у справі,

розглянувши в залі Куйбишевського районного суду Запорізької області в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Більмацько-Розівського об`єднаного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про скасування постанови №91 від 22.10.2020 про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В :

До Куйбишевського районного суду Запорізької області 10 листопада 2020 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Більмацько-Розівського об`єднаного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі – відповідач, Більмацько-Розівський ОРТЦКСП, військовий комісаріат) про скасування постанови №91 від 22.10.2020 про притягнення до адміністративної відповідальності.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що постановою №91 від 22.10.2020, винесеною військовим комісаром Більмацько-Розівського об`єднаного районного військового комісаріату Валєєвим І.А., на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210 КУпАП, а саме неявку 20.10.2020 до військового комісаріату за викликом по повістці, чим порушено ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Позивач вважає, що постанова про притягнення його до відповідальності за вказане порушення є незаконною, оскільки повістку з викликом на 20.10.2020 йому ніхто не вручав, розгляд адміністративної справи та винесення постанови у справі проведені з порушенням вимог чинного законодавства.

Відповідачем до суду надано Заперечення на адміністративний позов про скасування постанови №91 від 22.10.2020, відповідно до якого з 01.10.2020 військовим комісаріатом були розпочаті заходи щодо проведення чергового призову. 19.10.2020 відповідальна група по оповіщенню призовників Більмацько-Розівського ОРВК вибула за адресою: Запорізька область, Більмацький район, смт. Більмак, вул. 30 років Перемоги, для сповіщення ОСОБА_1 , однак від отримання повістки на 20.10.2020 останній відмовився, в усній формі йому було доведено зміст зазначеної повістки, про що складено акт про відмову від отримання повістки. 20.10.2020 призовник ОСОБА_1 до військового комісаріату не з`явився, причини неявки не повідомив. 21.10.2020 відповідальна група по оповіщенню призовників Більмацько-Розівського ОРВК вибула за адресою: Запорізька область, Більмацький район, смт. Більмак, вул. 30 років Перемоги, для складання протоколу про адміністративне правопорушення. В присутності ОСОБА_1 та двох свідків провідним спеціалістом командування Більмацько-Розівського ОРВК службовцем ЗСУ ОСОБА_2 було складено протокол за ч. 2 ст. 210 КУпАП про те, що ОСОБА_1 , будучи сповіщеним працівниками військового комісаріату не прибув до Більмацько-Розівського ОРВК для звірки облікових даних, чим порушив вимоги, встановлені п. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу». З протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ознайомився, пояснень і зауважень до його змісту не надав, скористатись будь-якими правами та обов`язками, передбаченими статтею 268 КУпАП, від отримання другого екземпляру протоколу та ставити підпис про його отримання відмовився, аргументів своїм діям не надав, про що в протоколі зроблено відповідний запис. 22.10.2020 в призначений час призовник ОСОБА_1 не з`явився, а тому справу було розглянуто без його участі. Постанову за справою про адміністративне правопорушення було надіслано на його адресу фактичного проживання листом у визначений законодавством строк. При складанні протоколу призовник ОСОБА_1 повідомив в усній формі, що доглядає за бабусею ОСОБА_3 та проживає разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, Більмацько-Розівським ОРВК було виконано усі обов`язки щодо оповіщення ОСОБА_1 та складання відносно нього матеріалів адміністративного провадження, ознайомлення з ними. Тому відповідач просить у задоволенні позовної заяви відмовити.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, наполягав на задоволенні позовної заяви.

Відповідач – представник військового комісаріату надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій просив суд у задоволенні позовної заяви відмовити.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи, відповідно до положень цього Кодексу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України судом не здійснювалося.

Суд, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази, які мають значення для вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, що також передбачено ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 , 1997 року народження, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , по повістці викликався до Більмацько-Розівського ОРВК 20.10.2020 о 08 год. 00 хв з підставою виклику - для звірки облікових даних.

Відповідно до постанови №91 за справою про адміністративне правопорушення від 22.10.2020 до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 гривень за те, що він 20.10.2020 не з`явився до військового комісаріату за викликом по повістці, чим порушив ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 ст. 210 КУпАП передбачена відповідальність за порушення військовозобов`язаними чи призовниками правил військового обліку, неявка їх на виклик до військового комісаріату без поважних причин або несвоєчасне подання в обліковий орган, де вони перебувають на військовому обліку, відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади, а також порушення порядку проходження навчальних зборів (занять) у навчальних закладах Товариства сприяння обороні України та професійно-технічних навчальних закладах.

Відповідно до ч. 2 ст. 210 КУпАП, повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті або частиною першою статті 211 цього Кодексу, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від десяти до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII ) військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Частиною 10 ст. 1 Закону №2232-XII визначено, що громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, в тому числі зобов`язані прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних.

Відповідно до Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою КМУ від 07.12.2016 №921 призовники і військовозобов`язані повинні, зокрема, прибувати за викликом районних (міських) військових комісаріатів (органів СБУ) на збірні пункти, призовні дільниці у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках або розпорядженнях районних (міських) військових комісаріатів (органів СБУ)), для взяття на військовий облік та визначення призначення на воєнний час, оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних.

Як встановлено з повістки про виклик (а.с.19), позивача було зобов`язано прибути до військового комісаріату для звірки облікових даних, однак з аналізу норм чинного законодавства випливає, що така підстава обов`язкової явки як звірка облікових даних не передбачена вищенаведеними нормативними актами про військовий облік.

У запереченнях відповідач зазначив, що позивач викликався, оскільки не подав документи про відстрочку від призиву на строкову військову службу до 01 жовтня 2020 року.

Разом з тим, пункт 16 ст.17 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» вказує, що призовники, які втратили підстави для надання відстрочки від призову на строкову військову службу, а також особи, які не мають права на відстрочку або підстав для звільнення від призову на строкову військову службу, передбачених статтями 17 та 18 цього Закону, і не призвані з різних причин на строкову військову службу у встановлені строки, повинні бути призвані під час здійснення чергового призову.

Таким чином, відповідач повинен бути не викликати для звірки даних військового обліку, а розпочинати процедуру призиву позивача на військову службу і викликати останнього за передбачених законом підстав.

Особливості організації та ведення районними (міськими) військовими комісаріатами проваджень у справах про адміністративні правопорушення визначаються Інструкцією з організації та проведення районними (міськими) військовими комісаріатами проваджень у справах про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 09.01.2015 №5 (далі – Інструкція)

Відповідно до п.3.1 Інструкції провадження у справах про адмініструванні правопорушення щодо порушення законодавства призовниками здійснюється Р(М)ВК відповідного до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі пунктом 3.3. Інструкції у разі відмови призовника від отримання повістки визначені для оповіщення особи повинні в довільній формі скласти акт про відмову отримання такої повістки, засвідчений підписами не менше ніж двох свідків та долучити його до протоколу.

Як встановлено судом, акт від 19.10.2020 про відмову від отримання повістки складений групою оповіщення у складі капітана ОСОБА_4 і військовослужбовця Тіцького А.

Акт не містить свідків в присутності яких його складено, та не зазначено місце його складення.

За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 2 ст. 254 КУпАП визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно зі ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 21.10.2020 ОСОБА_1 відмовився від підпису в присутності свідків, а саме працівників військового комісаріату (групи по оповіщенню), які є зацікавленими особами у зазначеній справі, оскільки підпорядковані органу, що здійснює провадження у справі, а тому суд не приймає це як доказ оповіщення особи, що притягується до адміністративної відповідальності про час та місце розгляду справи.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

За приписами частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (стаття 277-1 КУпАП).

Аналіз наведених вище положень норм процесуального права дає підстави дійти висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною другою ст. 210 КУпАП розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право користуватися правами, передбаченими статтею 268 КУпАП.

Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

При цьому обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 742/3757/16-а, від 31 січня 2019 року у справі № 760/10803/15-а, від 19 вересня 2019 року у справі № 686/21230/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі № 486/92/17, від 14 листопада 2019 року у справі № 815/1570/16, від 06 грудня 2019 року у справі № 804/7725/17, від 24 грудня 2019 року у справі № 360/403/19.

Відповідно до матеріалів справи розгляд справи про адміністративне правопорушення призначений відповідними посадовими особами відповідача на 22.10.2020 о 10 год. 00 хв., про що позивач відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення повідомлявся лише 21.10.2020.

В порушення пункту 3.3. Інструкції акт про відмову в отриманні повістки на розгляд справи не складався.

Як випливає з заперечень відповідача, відповідальна група по оповіщенню призовників Більмацько-Розівського ОРВК не зрозуміло з яких підстав вибула за адресою: смт. Більмак, вул. 30 років Перемоги для оповіщення ОСОБА_1 . Однак згідно з матеріалами справи позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , а фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . По зазначеній адресі ( АДРЕСА_4 ) позивачу також вручалась повістка про виклик на 20.10.2020, однак це не відповідає адресам місця проживання (перебування) позивача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не був своєчасно, а саме не менше, ніж за три дні поінформований про час та місце розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті ст. 210 КУпАП, разом з тим, повідомлення його про час і розгляд справи проведення з порушенням встановленого порядку і не підтверджується належними і допустимими доказами, тому суд дійшов висновку про порушення відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною, як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури, оскільки при цьому, як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2018 року у справі № 813/3355/16, від 31 жовтня 2019 року у справі № 822/681/16.

Разом з тим, відповідно до постанови №91 від 22 жовтня 2020 року за справою про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210 КУпАП за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті.

Однак, зміст правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 210 КУпАП не містить ознаки повторності, яка є обов`язковою кваліфікуючою ознакою даного правопорушення.

Крім того, відповідачем не надано суду доказів притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протягом року, такі дані відсутні і в постанові №91 від 22.10.2020.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02).

Крім того, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відсутність у фабулі змісту правопорушення кваліфікуючої ознаки повторності, а також за відсутності відомостей про вчинення ОСОБА_1 протягом року порушення, передбаченого частиною першою статті 210 КУпАП (постанов про накладення стягнення), кваліфікація його дій за частиною другою 210 КУпАП є помилковою.

Крім того, як встановлено з постанови від 22 жовтня 2020 року вона набрала законної сили в день її винесення, що є порушенням вимог ст.ст.289,291 КУпАП, оскільки постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, який становить десять днів з дня її винесення.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22.10.2010 року № 23-рп/2010 зазначив (п. 4), що Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: юридична відповідальність особи має індивідуальний характер; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

З урахуванням цього, при вирішенні даної справи суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, саме відповідач несе тягар доказування правомірності своїх дій та рішень, і саме відповідач не надав жодних доказів законності й обґрунтованості винесення постанови.

Оцінюючи зазначені вище обставини і докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю суд прийшов до висновку про порушення порядку притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова не є законною та обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до частини третьої ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 5,9,10,19,77, 86, 90, 251, 241-246, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Більмацько-Розівського об`єднаного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про скасування постанови №91 від 22.10.2020 про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Скасувати постанову №91 про притягнення до адміністративної відповідальності від 22 жовтня 2020 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Більмацько-Розівського об`єднаного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 420,40 гривень (чотириста двадцять грн 40 коп).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду через Куйбишевський районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_5 .

Відповідач: Більмацько-Розівський об`єднаний районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, код ЄДРПОУ 09773519, місцезнаходження: 71001, Запорізька область, Більмацький район, смт. Більмак, пров. Соборний, буд. 11.

Суддя: Р.С.Солодовніков