Рішення № 93194856, 23.11.2020, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/2369/20

Провадження № 2/307/1298/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2020 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Стецюк М.Д., за участю секретаря судового засідання Цех Г.М., представника позивачів ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Тячівської державної нотаріальної контори про скасування заборони на відчуження,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Гримут Т.В., яка діє в інтересах позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача Тячівської державної нотаріальної контори про скасування заборони на відчуження, мотивуючи вимоги тим, що 17 січня 2001 року подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , придбали в рівних долях від громадянина ОСОБА_5 (мешканця АДРЕСА_1 ) житловий будинок з надвірними спорудами розташований за адресою: АДРЕСА_2 . 18 січня 2001 року між ними також був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки розміром 0,19 га на якій розташований вищевказаний будинок. 30 січня 2020 року позивачі виготовили технічний паспорт на реконструкцію житлового будинку та магазину з проведенням добудови під магазин та влаштуванням житлових приміщень та звернулись до державного реєстратора для реєстрації права власності на добудову, на що державний реєстратор повідомив їм, що провести реєстрацію права власності є не можливим так як на даний будинок накладено арешт, а самезаборону відчуження згідно відомостей з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. 03 лютого 2020 року на підставі власної заяви позивачі отримали від державного реєстратора Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №198720704, згідно якої на вищевказаний будинок накладено заборону (архівний запис), реєстраційний номер обтяження: 4475189, зареєстровано 09.02.2007 року, реєстратором: Тячівська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: повідомлення, б/н, 26.04.1971 року, Тячівське відділення Держбанку, об`єкт обтяження невизначено, не вказ., состав: ціле, состояния: добудоване, статус: жиле, адреса: АДРЕСА_2 , власник: ОСОБА_5 , архівний номер: НОМЕР_1 , архівна дата: 05.02.2002, дата виникнення: 26.04.1971, № реєстри: 480071-206, внутр.№F301СЕ2623FЗЗА324534, комментарий: 1763-259/1971. До цього часу, позивачам про дане обтяження відомо не було і ніхто ніколи ніяких претензій з приводу даного обстеження не виявляв. Під час укладення договору купівлі-продажу від 17 січня 2001 року за реєстровим №1-280 та реєстрації права власності за позивачами, даних про якесь обтяження виявлено не було. Отже, наведене свідчить про те, що під час вчинення нотаріальної дії договору купівлі-продажу 17 січня 2001 року за реєстровим № 1-280 щодо відчуження жилого будинку з надвірними спорудами розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та відповідної земельної ділянки за цією ж адресою у разі виявлення нотаріусом Тячівської державної нотаріальної контори Педан М.В. заборони на відчуження даного об`єкту чи якби гр. ОСОБА_5 було внесено до Єдиного реєстру боржників, то нотаріус зобов`язаний був бив відмовити у вчиненні даної нотаріальної дії. Адже згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майнавід 03.02.2020 року заборона відчуження (архівний запис) накладена Тячівською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення б/н від 26.04.1971 року Тячівського відділення Держбанку, тобто на момент вчинення договору купівлі-продажу 17.01.2001 року дана заборона мала бути виявленою, якщо б така існувала. З вищевказаної інформаційної довідки вбачається, що підставою для обтяження було повідомлення, б/н, 26.04.1971 року Тячівського відділення Держбанку, правонаступником якого є АТ «Державний ощадний банк України» та у зв`язку з перетворенням, заборона не була скасована швидше за все помилково, а отже Тячівська державна нотаріальна контора не зможе отримати повідомлення від банку, якого наразі не існує, про зняття заборони, згідно п. 5.1 глави 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. У зв`язку із сформованою ситуацією, вважає що дана заборона підлягає скасуванню, оскільки підстав для накладення заборони на майно позивачів на даний час не має, а тому просить скасувати заборону на відчуження вказаного житлового будинку.

26 серня 2020 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Тячівської державної нотаріальної контори, третя особа філія Закарпатського обласного управління АТ «Ощадбанк» про скасування заборони на відчуження та призначено підготовче судове засідання.

Представник відповідача не скористався своїм правом щодо подачі відзиву на позовну заяву.

Третя особа надіслала до суду пояснення на позовну заяву, в яких зазначила, що Ощадбанк, як юридична особа створений 31.12.1991 року відповідно до Закону України від 20.03.1991 року «Про банки і банківську діяльність» у формі Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку України. У зв`язку з численними перетвореннями найменування банку змінено на Акціонерне товариство «Державний ощадний банк» та згідно статуних документів Банк є правонаступником прав і обов`язків Державного ощадного банку України і не являється правонаступником Держбанку, за повідомленням якого накладалася заборона відчуження житлового будинку позивачів, а тому, залучення АТ «Ощадбанк» третьою особою до справи не обгрунтовано. Просять врахувати надані пояснення та проводти розгляд справи без участі представника банку.

Ухвалою суду від 13 жовня 2020 року виключено з кола третіх осіб філію Закарпатського обласного управління АТ «Ощадбанк» у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Тячівської державної нотаріальної контори про скасування заборони на відчуження.

13 жовтня 2020 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивачів адвокат Гримут Т.В. позовні вимоги підтримала в повному обсязі з викладених підстав та просила їх задовільнити.

Представник відповідача Тячівської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи у відсутності, також зазначив, що рішення просить постановити на розсуд суду.

Вислухавши пояснення представника позивачів, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 17 січня 2001 року між ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 був укладений договір купівлі-продажу, посвідчений нотаріусом Тячівської державної нотаріальної контори Педан М.В., та зареєстровий в реєстрі за №1-280, відповідно до якого ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 , в рівних частинах, придбали жилий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 10).

18 січня 2001 року між ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_5 , був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений нотаріусом Тячівської державної нотаріальної контори Педан М.В., та зареєстровий в реєстрі за №1-302, відповідно до якого позивачі придбали земельну ділянку, на якій розташований вищевказаний будинок, розміром 0,19 га, що розташована на території Тересвянської селищної ради по АДРЕСА_2 , для будівництва індивідуального будинку та ведення підсобного господарства (а.с. 11).

Згідно технічного паспорту на реконструкцію житлового будинку та магазину з проведенням добудови під магазин та влаштуванням житлових приміщень, що знаходиться за адресою будинок АДРЕСА_2 , виготовлено ФОП ОСОБА_6 , на замовлення позивача ОСОБА_3 стверджується, що у зв`язку з реконструкцією житлового будинку та магазину з проведенням добудови під магазин та влаштуванням житлових приміщень площа була змінена, а саме: основна будівля 186,3 м.кв, підвал 85,9 м.кв, мансарда 126,4 м.кв, АДРЕСА_3 . (а.с.12-16).

З інформаційної довідки №198720704 від 03.02.2020 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що на нерухоме майна за адресою: АДРЕСА_2 ,наявне наступне обтяження: заборона (архівний запис), реєстраційний номер обтяження 4475189, зареєстровано 09.02.2007 року Тячівською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення, б/н від 26.04.1971 року, Тячівське відділення Держбанку, об`єкт обтяження: невизначено, не вказ., состав: ціле, состояния: добудоване, статус: жиле, адреса: АДРЕСА_2 , власник: ОСОБА_5 , архівний номер:32421 13LVOV36, архівна дата: 05.02.2002, дата виникнення: 26.04.1971, №реєстра:480071-206, внутр.№F301СЕ2623FЗЗА324534, комментарий: 1763-259/1971 (а.с. 17).

Листом Національного банку України №20-0006/55506 від 02.10.2020 року про розгляд адвокатського запиту адресованого адвокату Гримут Т.В., стверджується, що Український республіканський банк Держбану СРСР не має правонаступниів. А що стосується Тячівського відділення Держбанку СРСР, то відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 06.10.1987 №1118 “Про перебудову діяльності і організаційну структуру банків СРСР” на базі районних відділень Держбанку СРСР утворено районні відділення Агропромислового банку СРСР (далі - Агропромбанк СРСР (у т.ч. Тячівське відділення).Згідно з постановою Ради Міністрів СРСР “Про перетворення Агропромислового банку СРСР в акціонерний комерційний Агропромисловий банк” від 18.07.1990 №703, Агропромбанк СРСР перетворено вРеспубліканський акціонерний комерційний агропромисловий банк “Україна” (даті - банк “Україна” АК). 28.09.1990 Державний банк СРСР зареєстрував банк “Україна” АК за №425.Відповідно до рішення Ради банку “Україна” АК від 15.11.1990 (протокол №1) Закарпатське обласне управліїїня Агропромбанку СРСР перетворено в Дирекцію банку “Україна” АК Закарпатської області, а також відділення Агропромбанку СРСР перетворені у відділення банку “Україна” АК.29.06.2001 Правління Національного банку України прийняло постанову №249 “Про відкликання ліцензії на здійснення банківських операцій та лпсвідацію Акціонерного комерційного агропромислового банку “Україна” (23.12.1992 Національний банк зареєстрував статут Акціонерного комерційного агропромислового банку “Україна” у новій редакції у зв`язку зі зміною найменування з Республіканського акціонерного комерційного агропромислового банку “Україна” на Акціонерний комерційний агропромисловий банк “Україна” (скорочене найменування - банк “Україна”). У зв`язку з завершенням процедури ліквідації Національний банк виключив банк “Україна” з Державного реєстру банків (а.с. 61).

Листами №30380/189-38 та №30381189-38 від 14.09.2020 року Тячівського РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) адресованого адвокату Гримут Т.В. у відповідь на звернення про надання інформації щодо перебування на виконанні в Тячівському районному відділі ДВС виконавчого провадження, де боржниками являються ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомляють, що станом на 14.09.2020 відповідно до бази даних АСВП, АСВП (Архів) та АСВП (спецрозділ) та книг обліку виконавчих проваджень переданих державному виконавцю, відсутні відкриті та не завершені виконавчі провадження, щодо стягнення з вказаних осіб заборгованості на користь фізичних та юридичних осіб та інших майнових або аліментних зобов`язання покладених судом та іншими органами.Відносно ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , Тячівським РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано- Франківськ) арешт на нерухоме майно не накладався.Та станом на вищевказану дату арештів та заборон на відчуження на житловий будинок розташований за адресою, АДРЕСА_2 , Тячівським районним відділом державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерстваюстиції (м. Івано-Франківськ) не накладалося (а.с.62,63).

Частиною 1 ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує права.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до положень статті 41, 55 Конституції України, право власності є непорушним. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основних свобод людини 1950 року, ратифікованого Верховною Радою України 17 липня 1997 року (Закону № 475/97- ВР), визначено, що кожна фізична чи юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, які передбачені законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до ст.ст. 317, 319, 321 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулює Закон України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” від 01 липня 2004 року № 1952-ІУ.

Пунктом 4 частини 1 статті 4 вказаного Закону державній реєстрації підлягають речові права та їх обтяження, зокрема заборона відчуження та/або користування.

Згідно ст.10 Закону державними реєстратороми є: 1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав; 2) нотаріус; 3) державний, приватний виконавець - у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону.

Умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна регулюються Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений Постановою КМУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 25 грудня 2015 р. № 1127.

Згідно зі статею 73 Закону України "Про нотаріат" нотаріус за місцезнаходженням житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна чи місцем розташування земельної ділянки, або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину накладають заборону їх відчуження: за повідомленням установи банку, підприємства чи організації про видачу громадянину позики (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю жилого будинку (квартири); за зверненням органу опіки та піклування з метою захисту особистих і майнових прав та інтересів дитини, яка має право власності або проживає у жилому будинку, квартирі, іншому приміщенні, на відчуження якого накладається заборона; при посвідченні договору довічного утримання; при посвідченні договору про заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна; за повідомленням іпотекодержателя; в усіх інших випадках, передбачених законом.

У відповідності до статті 74 Закону України "Про нотаріат" одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Відповідно до статті 2-1 Закону України „Про нотаріат” та з метою вдосконалення порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, затверджено Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Згідно із підпунктом 5.1 пункту 5 глави 15 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення кредитора про погашення позики; за рішенням суду; в інших випадках, передбачених законом. Якщо заборону знімає нотаріус, який її не накладав, він направляє за місцем зберігання справи, що містить відомості про накладення заборони, повідомлення про зняття заборони.

Оскільки, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що на даний час існують обставини, що стали підставою для накладення заборони відчуження вищезазначеного майна позивачів, а отже, наявність в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна про заборону відчуження житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер обтяження 4475189, зареєстровано 09.02.2007 року Тячівською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення, б/н від 26.04.1971 року, Тячівське відділення Держбанку, об`єкт обтяження: невизначено, не вказ., состав: ціле, состояния: добудоване, статус: жиле, адреса: АДРЕСА_2 , власник: ОСОБА_5 , архівний номер:32421 13LVOV36, архівна дата: 05.02.2002, дата виникнення: 26.04.1971, №реєстра:480071-206, внутр.№F301СЕ2623FЗЗА324534, комментарий: 1763-259/1971, при відсутності будь-яких документів про підстави накладення даної заборони, не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, судом встановлено, що у зв`язку з ліквідацією Держбанку, а також враховуючи те, що вирішити питання про відновлення порушених прав позивачів шляхом зняття заборони відчуження з нерухомого майна останніх в позасудовому порядку неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивачів та необхідність захисту їх прав шляхом скасування такої заборони та задоволення позову.

Керуючись ст.ст.2, 4, 10, 11, 76-81, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 317, 319, 321, 391 ЦК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Тячівської державної нотаріальної контори про скасування заборони на відчуження - задовольнити.

Скасувати заборону на нерухоме майно - відчуження житлового будинку АДРЕСА_2 , яка накладена Тячівською державною нотаріальною конторою Закарпатської області 09 лютого 2007 року, реєстраційний номер обтяження 4475189, на підставі повідомлення Тячівського відділу Держбанку від 26 квітня 1971 року за № б/н.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання), при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу 13 «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька АДРЕСА_4 реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , житель АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Відповідач: Тячівська державна нотаріальна контора, адреса місцезнаходження: 90500, м.Тячів, вул.Незалежності, 30, Тячівського району, Закарпатської області, код ЄДРПОУ: 02884003.

Повний текст рішення складено 01 грудня 2020 року.

Суддя: М.Д.Стецюк