Ухвала суду № 93194328, 23.11.2020, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

провадження № 6/243/312/2020

справа № 243/5198/15-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2020 року

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого – судді Ільяшевич О. В.,

за участю

секретаря судового засідання Артемчук С. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Слов`янського міськрайонного суду Донецької області (вул. Добровольського, 2, м. Слов`янськ, Донецької області) заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» ЮНІКО ФІНАНС», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Слов`янський міськрайонний ВДВС Східного міжрегіонального управління Міністерств юстиції (м. Харків), про заміну сторони виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИВ:

09 листопада 2020 року до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» ЮНІКО ФІНАНС», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Слов`янський міськрайонний ВДВС Східного міжрегіонального управління Міністерств юстиції (м. Харків), про заміну сторони виконавчого провадження. Дана заява мотивована тим, що рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області по справі № 243/5198/15-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором №400100048316015. 16 вересня 2020 року відбулось відступлення прав вимоги за зазначеним кредитним договором від ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «Фінансова компанія» ЮНІКО ФІНАНС». В зв`язку з викладеним просить суд замінити стягувача ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «ЮНІКО ФІНАНС» у справі № 243/5198/15-ц.

В судове засідання представник заявника не з`явився, просив розглянути справу без його участі.

Представник заінтересованої особи ПАТ «Дельта Банк» належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання, до суду не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Заінтересована особа ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання, до суду не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

У зв`язку з цим суд вважає за можливе розглянути справу без участі учасників судового розгляду, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 442 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи суд доходить до висновку, що дана заява підлягає задоволенню виходячи з таких міркувань.

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду від 15 липня 2015 року задоволено позов ПАТ «Дельта Банк» та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором №400100048316015 від 23 жовтня 2013 року в розмірі 111928 грн. 22 коп., а також судовий збір у розмірі 1119 грн. 30 коп.

16 вересня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «ЮНІКО ФІНАНС» було укладено договір № 2305/К/1 про відступлення прав вимоги, за яким права вимоги, зокрема за кредитним договором №400100048316015 від 23 жовтня 2013 року та договором іпотеки, який укладений в його забезпечення, до боржника, зокрема – ОСОБА_1 , як позичальника, перейшли до ТОВ «Фінансова компанія «ЮНІКО ФІНАНС».

Заявником надано додаток №1 до договору №2305/К/1 про відступлення прав вимоги від 16 вересня 2020 року, де позичальником зазначений ОСОБА_1 за договором №400100048316015 від 23 жовтня 2013 року, додаток № 2 до Договору № 2305/К/1 відступлення прав вимог від 16 вересня 2020 року, в якому, зокрема позичальником зазначений ОСОБА_1 за договором №400100048316015 від 23 жовтня 2013 року.

Відповідно до акту приймання – передачі прав вимоги до Договору 2305/1 від 16 вересня 2020 року про відступлення права вимоги, права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором №400100048316015 від 23 жовтня 2013 року відійшло ТОВ «Фінансова компанія «ЮНІКО ФІНАНС».

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Фінансова компанія «ЮНІКО ФІНАНС» було надіслано на адресу ОСОБА_1 повідомлення про заміну кредитора.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України(далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Виходячи з викладеного, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула з цих правовідносин.

За змістом ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Але, поряд з цим, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За правилами ч. 1ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України(далі ЦПК України) і ч. 5ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

За умовами ч. 5 ст. 442 ЦПК України положення цієї статті можуть також застосовуватись у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини 1 статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Частиною 2 вказаної вище статті передбачено, що майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно зі статтею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

За правилом статті 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Отже, за змістом наведених положень закону заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов`язку виконати зобов`язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов`язання на рахунок первинного кредитора.

З огляду на викладене, заявник в обгрунтування своїх вимог повинен надати належні та допустимідоказів на підтвердження того, що відповідно до договору факторингу до Фактора перейшло право вимоги за кредитним договором.

Наведений правовий висновок, викладений у Постанові Верховного Суду від 01 лютого 2018 року по справі № 2-127/11, провадження № 61-1648св17.

Крім того, у пункті 1 частини першої статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», норми якого є спеціальними, вказано, що фінансовими установами є банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди й компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо передбачених законом, - інших послуг (операцій), пов`язаних із наданням фінансових послуг. У частинах першій, другій статті 7 Закону зазначено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов`язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.

У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.

Отже, фактор для надання фінансової послуги повинен бути включеним до Державного реєстру фінансових установ.

Щодо розмежування за предметом договору, то під час цесії може бути відступлене право як грошової, так і не грошової (роботи, товари, послуги) вимоги. Цивільний кодекс України передбачає лише перелік зобов`язань, у яких заміна кредитора не допускається (статті 515 ЦК України). Предметом договору факторингу може бути лише право грошової вимоги (як такої, строк платежу за якою настав, так і майбутньої (стаття 1078 ЦК України).

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

За змістом пункту 11 частини першої статті 4 Закону факторинг є фінансовою послугою.

Метою укладення договору відступлення права вимоги є безпосередньо передання такого права. Метою договору факторингу є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника.

При цесії право вимоги може бути передано як за плату, так і безоплатно. За договором факторингу відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату.

Вказане вище співпадає з висновками Верховного Суду, викладеними у Постанові від 11 вересня 2019 року по справі № 489/762/17, провадження № 61-3052св19.

За правилом частини другої статті 6 ЦК України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Заявником на підтвердження настання права вимоги за договіром відступлення права вимоги з актом прийому передачі, що визначено п. 2, 3 договору, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «ЮНІКО ФІНАНС» та ПАТ «Дельта Банк», електронний аукціон, квитанція про сплату суми фінансування на рахунок клієнта.

Аналізуючи наведене, суд приходить до висновку, що з огляду на те, що до ТОВ «Фінансова компанія «ЮНІКО ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором №400100048316015 від 23 жовтня 2013 року, укладеним між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 , його заява про заміну сторони виконавчого провадження підлягає задоволенню.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 510, 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» ЮНІКО ФІНАНС», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Слов`янський міськрайонний ВДВС Східного міжрегіонального управління Міністерств юстиції (м. Харків), про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити.

Замінити сторону виконавчого провадження з виконання рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 15 липня 2015 року у цивільній справі № 2/243/2811/2015, за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» ЄДРПОУ: 34047020 його правонаступником – товариством з обмеженою відповідальністю ««Фінансова компанія» ЮНІКО ФІНАНС»» (03035, м. Київ, вул. Сурікова,3).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повний текст ухвали складений 30 листопада 2020 року.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду О. В. Ільяшевич