Рішення № 93193513, 30.11.2020, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/7748/20

Провадження № 2/263/1917/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2020 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Хараджа Н.В., при секретарі Петровському Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради, третя особа: ОСОБА_3 про визнання права на приватизацію квартири за відсутності ордеру на жиле приміщення,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради про визнання права на приватизацію житлового приміщення, в якій просив суд визнати за ОСОБА_2 право власності на приватизацію трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , за відсутністю ордеру на жиле приміщення. Свої вимоги мотивує тим, що на він разом з дружиною зареєстровані та мешкають за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначена квартира була надана як службова. Рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради народних депутатів від 21.07.1993 року №302/1 було виключено спірну квартиру із числа службових квартири. 22.05.2018 року відповідачем було розглянуто заяву позивача щодо передачі йому у приватну власність зазначену квартиру, та було відмовлено, оскільки позивачем не було надано копію ордеру на житлове приміщення. Вважає дану відмову незаконною. У зв`язку з вищевикладеним вимушений звернутися до суду.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26.08.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, призначене підготовче судове засідання, роз`яснено учасникам справи їх право і строки на подачу відзиву на позов, відповіді на відзив, письмових заперечень.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 04.11.2020 року задоволено клопотання представника позивача про заміну неналежного відповідача Управління міського майна Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради, на належного відповідача, Департамент по роботі з активами Маріупольської міської ради.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 18.11 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та його представник до судового засідання не з`явилися, попередньо подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, в яких просили позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Від представника відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності за наявними у справі документами та ухвалити рішення на розсуд суду відповідно до діючого законодавства.

Від третьої особи до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутністю, проти визнання за позивачем права власності на спірну квартиру не заперечувала.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Судом досліджуються саме представлені письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилалися сторони, інших суду не представлено.

Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 12, 264 ЦПК України, виходить з такого.

Судом установлені наступні фактичні обставини справи та відповідно до них правовідносини.

Згідно з посвідчення № НОМЕР_1 ОСОБА_2 має право на зайняття службової житлової площі, а саме квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до архівного витягу з рішення виконавчого комітету Маріупольської міської ради народних депутатів від 21.07.93 №302/1 «Про виключення квартир з числа службової житлової площі Іллічівського районного відділу внутрішніх справ м. Маріуполя» трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_4 , основний наймач ОСОБА_2 , виключено з числа службових квартир.

З особового рахунку № НОМЕР_2 та інформації Управління з оформлення паспортних документів та реєстрації місця проживання департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради від 17.12.2019 року вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 ,з 1988 року.

Листом Департаменту міського майна Маріупольської міської ради від 22.05.2018 року ОСОБА_2 було відмовлено у зверненні щодо передачі у приватну власність квартири АДРЕСА_1 через відсутність ордеру на зазначену квартиру.

Актом про фактичне проживання, за підписом голови КСН «Закпадний» ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мешкають у квартирі АДРЕСА_1 з березня 1988 року по теперішній час.

Положеннями статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, що визначений законом або договором.

У статті 41 Конституції України вказано, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 47 Конституції України, кожен має право на житло. Складовими права на житло є забезпечення умов з приводу можливості кожного громадянина мати житло і гарантовану непорушність права користування житлом.

Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Правові основи приватизації житла, що знаходиться в державній власності, визначені у Законі України «Про приватизацію державного житлового фонду» (далі Закон № 2482-XXII).

Відповідно до статті 1 Закону № 2482-ХХІІ приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т.ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Приватизація є договором між державою та громадянином про безоплатну або частково оплатну передачу йому у власність квартири у якій він постійно проживає.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що право на приватизацію житла мають лише особи, які фактично проживають у зазначеному приміщенні.

Як встановлено статтею 2 Закону № 2482-ХХІІ до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.

Статтею 346 ЦК України установлено, що фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.

За змістом ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку. Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Підготовку та оформлення документів про передачу у власність громадян квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках може бути покладено на спеціально створювані органи приватизації (агентства, бюро, інші підприємства).

Згідно з п.17, 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженому наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року, №396 громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), звертається в орган приватизації. Громадянином до органу приватизації подається, зокрема, ордер про надання жилої площі.

Відповідно до ст.ст.51, 58 ЖК, жилі приміщення в будинках житлового фонду місцевих Рад народних депутатів надаються громадянам виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті з депутатів Рад, представників громадських організацій, трудових колективів. На підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Відповідно до Постанови ради Міністрів Української РСР від 11 грудня 1984 року №470 «Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР» розділ IV ст.ст.69-72, на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер дійсний протягом 30 днів. Ордер вручається громадянинові, на ім`я якого він виданий, або за його дорученням іншій особі. При одержанні ордера пред`являються паспорти (або документи, що їх замінюють) членів сім`ї, включених до ордера. При вселенні в надане жиле приміщення громадянин здає ордер у житлово-експлуатаційну організацію, а за її відсутності - відповідному підприємству, установі, організації; ордер зберігається як документ суворої звітності. Одночасно подаються паспорти усіх членів сім`ї, включених до ордера, з відміткою про виписку з попереднього місця проживання.

Згідно з ч.10 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків) у приватизації займаного ними житла, за винятком випадків, передбачених п.2 ст.2 цього Закону, а саме не підлягають приватизації: квартири - музеї; квартири (будинки), розташовані на території закритих військових поселень, підприємств, установ і організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам`ятників садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв-заповідників; кімнати в гуртожитках; квартири (будинки), які перебувають у аварійному стані; квартири, віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири, розташовані в зоні безумовного (обов`язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на ЧАЕС.

Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи з положень законодавства, а саме п.18 Положення №396 з урахуванням змісту п.69 постанови №470, сама по собі наявність чи відсутність ордера на житлове приміщення в пакеті документів, які подаються громадянином для приватизації житла, не може бути єдиною і остаточною причиною відмови у визнанні права громадянина на приватизацію на тій підставі, що відповідно до п.68 постанови №470 ордер дійсний лише протягом 30 днів з дня його видачі.

На момент реєстрації позивачів у спірному приміщенні діяли норми Постанови СРСР №677 від 28 серпня 1974 року, якою затверджені «Положення про паспортну систему в СРСР», згідно з п.25 яких для прописки громадянами надаються в тому числі заява у встановленій формі, яка також має містити згоду особи, яка надає житлову площу, для прописки.

Отже, прописка в спірному житловому приміщенні позивачів згідно з нормами діючого на той час законодавства, могла відбутись виключно зі згоди особи, яка надала житлову площу.

З моменту реєстрації позивача в спірній квартирі його право на користування житловим приміщенням ніким, в тому числі відповідачем не оскаржувалось та доказів такого оскарження суду не надано. Із позовними вимогами до суду про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням відповідач не звертався.

Враховуючи, що позивач мешкає в квартирі на законних підставах на умовах найму, зареєстрований в ньому на протязі тривалого часу, являється квартиронаймачем спірного житлового приміщення, суд вважає, що відсутність ордеру не може позбавити його можливості реалізувати своє право на приватизацію та приходить до висновку про необхідність визнання за позивачем права на приватизацію займаного житла відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Керуючись ст.ст. 12, 76, 263-265, 279 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради, третя особа: ОСОБА_3 про визнання права на приватизацію квартири за відсутності ордеру на жиле приміщення, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на приватизацію трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , за відсутністю ордеру на жиле приміщення.

Рішення суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін у справі:

Представник позивача: ОСОБА_1 , дата народження не відома, РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_5 .

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Департамент по роботі з активами Маріупольської міської ради, ЄДРПОУ 42014230, адреса: м. Маріуполь, пр. Миру, 70

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП не відомо, адреса: АДРЕСА_3 .

Суддя Н.В.Хараджа