Рішення № 93189028, 11.11.2020, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 2/243/1445/2020

Справа № 243/3488/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

11 листопада 2020 року

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Ільяшевич О. В.,

за участю

секретаря судового засідання Артемчук С. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Слов`янського міськрайонного суду Донецької області (вул. Добровольського, 2, м. Слов`янськ, Донецької області) за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Слов`янської районної державної адміністрації Донецької області в інтересах малолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю органу опіки та піклування Хрестищенської сільської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

17 квітня 2020 року представник органу опіки та піклування Слов`янської районної державної адміністрації Донецької області звернувся до суду із позовом в інтересах малолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання дитини, зобов`язання законного представника дитини відкрити особовий рахунок на ім`я дитини у АТ «Державний ощадний банк України".

02 липня 2020 року, на виконання ухвали суду від 19 травня 2020 року, позивачем поданий новий текст позовної заяви. В обгрунтування позову, в заяві зазначається, що на території Слов`янського району за адресою: АДРЕСА_1 , проживає ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який виховує малолітню дитину - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У липні 2019 року мати дитини - ОСОБА_2 , яка проживала з ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу січня 2020 року, покинула свою доньку, залишивши її без материнського догляду та піклування. 11 липня 2019 року складено акт органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про покинуту чи знайдену дитину та її доставку, згідно з яким було зафіксовано факт знайдення дитини. Після встановлення батьківства ОСОБА_3 малолітня дитина передана на виховання батьку. Службою у справах дітей Слов`янської райдержадміністрації малолітня ОСОБА_1 поставлена на облік дітей, які знаходяться у складних життєвих обставинах, у зв`язку із ухиленням батьків від виконання батьківських обов`язків. Питання виконання батьківських обов`язків розглядалося на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Слов`янської райдержадміністрації, на яке ОСОБА_2 не з`явилася. З січня 2020 року ОСОБА_2 не проживає разом зі своєю донькою ОСОБА_1 .. Станом на 26 червня 2020 року малолітня ОСОБА_1 продовжує проживати разом з батьком ОСОБА_3 .. Мати дитини життям та здоров`ям дівчинки не цікавиться, не відвідує дитину за місцем її проживання, не надає матеріальну допомогу на придбання продуктів харчування, іграшок, одягу. Жінка має іншого співмешканця, стосунків з колишньою родиною не підтримує. З січня 2020 року ОСОБА_3 самотужки виховує та забезпечує доньку. Родина перебуває під постійним контролем органу опіки та піклування Хрестищенської сільської ради. На думку позивача, зазначені факти свідчать про свідоме нехтування матір`ю своїми обов`язками. На підставі викладеного просила суд ухвалити рішення яким позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно ОСОБА_1 , передати малолітню дитину ОСОБА_1 на виховання батьку - ОСОБА_3 , стягнути з ОСОБА_2 (доходу).

В судове засідання представник позивача - органу опіки та піклування Слов`янської районної державної адміністрації Донецької області Савон В. В., яка діє на підставі довіреності, не з`явилася, подала до суду заяву з проханням розгляд справи проводити у її відсутності, позов задовольнити, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечувала.

Представник органу опіки та піклування Хрестищенської сільської ради, повідомлений належним чином про дату та час розгляду справи в судове засідання не з`явився.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_3 повідомлений належним чином про дату та час розгляду справи в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч. 7 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Під час розгляду справи, судом приймалися усі передбачені діючим законодавством заходи щодо належного повідомлення відповідачки про місце, день та час розгляду справи. Судом були спрямовані судові повістки за адресою місця проживання ОСОБА_2 зареєстрованого у встановленому законом порядку, що підтверджено відповіддю на запит суду, направлений у порядку ст. 187ЦПК України. Однак відповідач у судове засідання не з`явився, у зв`язку із чим, відповідно до вимог ч. 11 ст. 128 ЦПК України, виклик у судове засідання відповідачу був здійснений шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Однак ОСОБА_2 , будучи повідомленою у встановленому законом порядку (належним чином) про час і місце судового розгляду справи судовою повісткою та оголошенням на офіційному веб-сайті судової влади України, не використала наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з`явилася у судове засідання без повідомлення причин, не подала відзиву, заяви про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у її відсутності від неї до суду не надходило. Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачка, будучи повідомленою належним чином про дату, час і місце розгляду справи не з`явилася без повідомлення причин неявки, не подала відзив, а представник позивача не заперечує проти вирішення справи на підставі наявних у ній даних чи доказів із постановленням заочного рішення, суд приходить до переконання, що у суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, та про можливість вирішення справи на підставі наявних у ній даних та доказів з постановленням заочного рішення.

В ході розгляду справи судом було розв`язано заяви та клопотання сторін та прийнято процесуальні рішення.

Ухвалою суду від 19 травня 2020 року позовну заяву органу опіки та піклування Слов`янської районної державної адміністрації Донецької області було залишено без руху.

Ухвалою суду від 06 липня 2020 року провадження у справі було відкрито, призначено підготовче судове засідання, залучено до участі в справі ОСОБА_3 , як третю особу, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, залучено орган опіки та піклування Хрестищенської сілської ради Слов`янського району Донецької області до участі у справі в порядку ст. 56 ЦПК України та зобов`язано надати суду висновки щодо розв`язання спору.

Ухвалою суду від 01 жовтня 2020 року справу було призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 11 листопада 2020 року вирішено справу розглядати із постановленням заочного рішення.

Вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд в межах заявлених позовних вимог (ст. 13 ЦПК України) встановив наступні обставини та відповідні ним докази.

Згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданого повторно 13 серпня 2019 року Слов`янським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.6).

Згідно із висновком оцінки потреб сім`ї, на час оцінювання що проводилось у період з 01 липня 2019 року по 08 липня 2019 року, встановлено, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання батьківських обов`язків, а саме не забезпечує санітарно - гігієнічні умови проживання дитини, у дитини відсутнє окреме ліжко та місце для гри, дитина брудна, продуктів харчування обмаль, мати залишає свою дитину на співмешканця та його дідуся і покидає домівку на декілька днів(а.с. 7-8).

Відповідно до акту органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про покинуту чи знайдену дитину та її доставку, 11 липня 2019 року, о 13 год. 30 хв., біля КП «ЦПМСД» м. Слов`янськ була знайдена покинута дитина, в подальшому було встановлено, що це ОСОБА_4 , 30 жовтня 2017 року(а.с10).

Згідно із рішенням комісії з питань захисту прав дитини Слов`янської районної державної адміністрації Донецької області № 82 від 25 липня 2019 року, щодо здійснення соціального супроводу сім`ї ОСОБА_2 , було взято під соціальній супровід сім`ю ОСОБА_2 , попереджено ОСОБА_2 про відповідальність за ухилення від виконання батьківських обов`язків, організовано постійний контроль за умовами проживання та виховання малолітньої дитини ОСОБА_4 , яка виховується матір`ю ОСОБА_2 (а.с.11).

Відповідно до акту обстеження умов проживання ОСОБА_2 від 16 серпня 2019 року, були обстежені умови проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Встановлено, що умови проживання в будинку задовільні, але подвір`я не прибране. З моменту останнього відвідування мати дитини з батьком здійснили генеральне прибирання у будинку, склали до шафи речі, вимили домівку. В кімнаті дитини не доклеєні шпалери, стіни обідрані. Долівка в кімнатах переважно застелена килимами, на яких відсутні бруд та сміття. На долівці застелений лінолеум. В наявності є меблі. Опалення в будинку пічне. Дівчинка зі слів матері в манежі не спить, а спить з нею. Постільна білизна в наявності. В наявності одяг в невеликій кількості. Є іграшки, переважно м`які. За вказаною адресою проживають і мають постійне місце реєстрації: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дохід сім`ї на місяць складає приблизно 5 тисяч грн.

Згідно із актом обстеження матеріально - побутових умов проживання сім`ї ОСОБА_2 від 15 листопада 2019 року, ОСОБА_2 разом із цивільним чоловіком ОСОБА_3 та малолітньою донькою ОСОБА_4 проживають за адресою: АДРЕСА_1 в приватному будинку, який належить ОСОБА_5 . На момент проведення перевірки, дитина перебувала в будинку одна, без будь - якого нагляду з боку дорослих. За телефонним дзвінком додому з`явився ОСОБА_3 , який повідомив, що мати дитини наразі працює, а він ненадовго відлучився. Житловий будинок складається з 3-х кімнат, опалення пічне. Зроблений косметичний ремонт. Для дитини обладнана окрема кімната. В наявності є всі необхідні меблі, одяг в тому числі зимовий, іграшки тощо. Однак санітарний стан в будинку вкрай незадовільний. Скрізь розкидані речі, дитячий одяг, брудний посуд. Дитина занедбана, брудна, ходить без нижньої білизни. Постільна білизна в дитячому ліжку давно не пралася. Комісія не побачила елементарних засобів гігієни, немає горщика. Запасу продуктів для збалансованого харчування дитини немає. При обстеженні в наявності було лише півпачки макаронів та близько 1 кг. картоплі. Холодильник порожній, не беручі до уваги 1 хлібину та пів ополоника борщу, тобто приготованої їжі для дитини на цілий день немає(а.с.13).

Згідно із актом обстеження умов проживання від 22 листопада 2019 року, під час огляду умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що у будівлі відсутній водопровід, електроенергія підключена, опалення в будинку пічне, тепловий режим дотримується, піч розтоплена. Долівка застелена килимами, але вони брудні. Загальний санітарний стан потребує значного покращення. Меблі зношені, місцями обідрані. Шафи вкриті пилом. Постільна білизна не досить чиста. На кухні багато побутових речей, які знаходяться у брудному стані. На пічі залишки недопалків. Відсутня приготовлена їжа, є лише яблука, апельсини, картопля, яйця у невеликій кількості. Подвір`я огороджене, але не доглянуте. Для виховання і розвитку дитини створені такі умови: є манеж, але він брудний, відсутній горщик. Дівчинка ходить до туалету на каструлю, що зовсім не відповідає потребам дитини. Дитина спить на великому ліжку. Одяг запраний. Є візок, не новий, але придатний для використання. Іграшки м`які, брудні. Іграшки по віку, які розвивають дворічну дитину, відсутні. В поле зору не потрапила художня література, канцелярські вироби. Одяг та взуття не повною мірою задовольняють потреби дитини(а.с. 14).

Згідно із листом УСЗН Слов`янської районної державної адміністрації № 780/07-45/4201 від 05 грудня 2019 року, ОСОБА_2 перебувала на обліку в управлінні та одержувала на ОСОБА_6 допомогу при народженні дитини в період з 01 жовтня 2017 року по 31 жовтня 2017 року у розмірі 10320 грн. 00 коп. та з 01 листопада 2017 року по 31 серпня 2019 року у розмірі 860 грн. 00 коп. щомісячно. Відповідно до листа Слов`янського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді від 03 липня 2019 року № 170/01-18 внаслідок незабезпеченням ОСОБА_2 належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини, виплату вищезазначеної допомоги припинено з 01 вересня 2019 року. У зв`язку із тим, що ОСОБА_2 перебуває під соціальним супроводом Слов`янського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді з 01 серпня 2019 року за серпень 2019 року виникла переплата бюджетних коштів, на погашення якої гр.. ОСОБА_2 надала добровільну письмову згоду 02 грудня 2019 року. ОСОБА_2 ніяких інших видів державної соціальної допомоги та компенсаційних виплат не одержує( а.с. 15 з.б.).

Відповідно до наказу служби у справах дітей Слов`янської районної державної адміністрації Донецької області № 84 від 02 грудня 2019 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 взято на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у зв`язку з ухиленням батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від виконання батьківських обов`язків(а.с.16).

Згідно із рішенням комісії з питань захисту прав дитини Слов`янської районної державної адміністрації Донецької області № 134 від 16 грудня 2019 року, посилено профілактичну роботу з батьками ОСОБА_3 та ОСОБА_2 стосовно створення належних умов для проживання дитини, запропоновано притягнення батьків ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП(а.с.18).

Згідно із листом КП «Центр первинної медико - санітарної допомоги» Слов`янської районної ради Донецької області № 01-11/1221, ОСОБА_1 , 30 жовтня 2017 року, знаходиться під диспансерним наглядом сімейного лікаря ОСОБА_7 в лікарській амбулаторії с. Хрестище комунального підприємства «Центр первинної медико - санітарної допомоги» Слов`янської районної ради Донецької області з приводу гіпсохромної анемії легкого ступеня. Дитина оглянута лікарем 11 грудня 2019 року у присутності дідуся(а.с.19).

27 січня 2020 року начальником служби у справах дітей райдержадміністрації було скеровано до Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області подання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 184 КУпАП(а.с.20).

Згідно із рішенням комісії з питань захисту прав дитини Слов`янської районної державної адміністрації Донецької області № 8 від 29 січня 2020 року, посилено профілактичну роботу з батьком ОСОБА_1 - ОСОБА_3 запропоновано позбавити батьківських прав ОСОБА_2 у відношенні її малолітньої дитини ОСОБА_1 (а.с.21).

Згідно із листом Слов`янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області №1082/303/01-20 від 07 лютого 2020 року, з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 була проведена профілактична бесіда щодо недопущення ухилення від виконання батьківських обов`язків по вихованню своєї дитини, а також відносно ОСОБА_2 був складений протокол про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП. Також, повідомлення служби у справах дітей райдержадміністрації було зареєстровано до журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення та інші події Слов`янського ВП за № 2856 від 28 січня 2020 року(а.с.22).

Згідно із інформацією про стан виконання індивідуального плану соціального захисту дитини, яка опинилася у складних життєвих обставинах, складеної станом на 01 квітня 2020 року, було встановлено, що мати та батько ОСОБА_1 ухиляються від виконання батьківських обов`язків в частині забезпечення належних умов проживання, залишають дитину без нагляду, не в повній мірі забезпечують задоволення потреб малолітньої, крім того вказано, що санітарні умови проживання потребують покращення. Батьки не приділяють достатньо уваги підтримці чистоти у будинку, де проживає 2- річна дитина. Батьки мають низький рівень зрілості. ОСОБА_3 неврівноважений. ОСОБА_2 безвідповідально ставиться до виконання батьківських обов`язків. Батьки не мають позитивного досвіду сімейних стосунків. Зазначено, що дитина отримує недостатньо уваги з боку батьків та потребує батьківського догляду та забезпечення. У вказаній інформації зазначено, що з батьком дитини ведеться робота спрямована на зміцнення емоційних контактів між членами родини, мати зв`язок з фахівцем із соціальної роботи не підтримує.(а.с.23).

Згідно із висновком Слов`янської районної державної адміністрації, беручи до уваги те, що мати дитини ОСОБА_2 протягом тривалого часу не проживає з малолітньою дитиною, не цікавиться її життям та здоров`ям, не бере участі у матеріальному забезпеченні, послугу соціального супроводу отримує батько дитини ОСОБА_3 , оскільки мати з родиною не проживає, зв`язок з фахівцем із соціальної роботи не підтримує, з огляду на викладене Слов`янська районна державна адміністрація вважає доцільним позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно ОСОБА_1 та стягнення на користь дитини до її повноліття аліментів у розмірі Ѕ частки з усіх видів заробітку(доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до повноліття дитини.

Згідно із листом Хрестищенської сільської ради Слов`янського району Донецької області, орган опіки та піклування виконкому Хрестищенської сільської ради підтверджує той факт, що з січня 2020 року ОСОБА_2 не проживає разом зі своєю донькою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Станом на 26 червня 2020 року ОСОБА_1 продовжує проживати разом з батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . Мати дитини життям та здоров`ям дівчинки не цікавиться, не відвідує дитину за місцем її проживання, не надає матеріальну допомогу на придбання продуктів харчування, іграшок, одягу. Жінка має іншого співмешканця, стосунки з колишньою родиною не підтримує. З січня 2020 року ОСОБА_3 самотужки виховує та забезпечує доньку, дитина знаходиться на обліку в службі у справах дітей Слов`янської районного державної адміністрації як та, що перебуває у складних життєвих обставинах, родина перебуває під постійним контролем органу опіки та піклування Хрестищенської сільської ради.

Відповідно до положень статті 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до положень Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-X11) дитина, з огляду на її фізичну і розумову незрілість вимагає спеціального захисту і турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.

Статтею 150 Сімейного кодексу України закріплені обов`язки батьків по вихованню та розвитку дітей, у числі яких передбачені турбота про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, підготовка її до самостійного життя. Ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов`язків є підставою для покладання на них відповідальності, установленої законом.

Відповідно до ч.1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладаються однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно із положеннями Закону та роз`яснень, наведених у п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (зі змінами, внесеними згідно з постановою Верховного Суду № 20 від 19 грудня 2008 року), позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 16 цієї постанови Пленуму, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормальному самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїх обов`язків.

Відповідно до п. п. 10, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», Конституційні положення про законність судочинства та рівність усіх учасників процесу перед законом і судом ( ст. 129 Конституції) зобов`язують суд забезпечити всім їм рівні можливості щодо надання та дослідження доказів, заявлення клопотань та здійснення інших процесуальних прав. При вирішенні цивільних справ суд має виходити з поданих сторонами доказів.

Суд виходить з вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України, відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася та не скористалася своїми процесуальними правами сторони в процесі і не надала належних доказів, які спростовують доводи позивача.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що позивачем доведений факт самоусунення ОСОБА_2 від виконання обов`язків по вихованню своєї малолітньої дитини ОСОБА_1 , а саме суду надані належні, допустимі та достовірні докази того, що відповідачка не піклується про свою дитину, не відвідує її, долею, життям та здоров`ям дитини не цікавиться, не виявляє батьківської уваги та турботи, матеріальної допомоги не надає та жодних заходів для спілкування з дитиною не здійснює. Зазначені факти, як кожен окремо, так і в своїй сукупності, суд розцінює як те, що відповідачка ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню сина, що відповідно до ст. 164 СК України, є підставою для позбавлення відповідачки батьківських прав по відношенню до її малолітньої дитини ОСОБА_1 ..

Суд приймає до уваги висновок органу опіки та піклування, оскільки вказаний висновок підписаний уповноваженою особою, зроблений на підставі вивчення всіх обставин справи, взаємин матері із дитиною.

Проаналізувавши обставини ухилення ОСОБА_2 , від виконання своїх батьківських обов`язків у своїй сукупності, беручи до уваги, що таке ухилення має тривалий характер, суд приходить до переконання про наявність передбачених законом підстав для застосування до відповідачки такого крайнього заходу як позбавлення батьківських прав відносно її доньки.

У суду немає підстав вважати, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , якимось чином вплине на інтереси дитини, яка не отримує від матері необхідної допомоги, уваги та догляду. Крім того, при зміні своєї поведінки та зміні обставин згідно із ст. 169 СК України, відповідачка не позбавлена права звернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову про позбавлення батьківських прав відповідачки відносно його малолітньої дитини ОСОБА_2 , та його задоволення у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-X11) дитина, з огляду на його фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.

Обов`язок батьків по утримуванню дітей до досягнення ними повноліття закріплено в ч. 2 ст. 51 Конституції України і ст.180 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

При визначенні розміру аліментів суд згідно вимог ст.182 СК України виходить з того, що відповідачка є працездатною особою, а отже має можливість, з урахуванням свого матеріального становища, надавати матеріальну допомогу своїй дитині до досягнення нею повноліття щомісяця. На підставі вищенаведеного, суд приходить до переконання про необхідність часткового задоволення вимог позивача про стягнення аліментів, починаючи стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.

За таких обставин, позов, заявлений з метою належного правового захисту прав та інтересів малолітньої дитини, судом визнається таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до положень ч. 1 ст.79 Сімейного кодексу України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Згідно із ч. 3 ст. 193 СК України, за рішенням суду аліменти можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Аліменти на утримання дитини слід стягувати на користь дитини, а саме на її особовий рахунок який буде відкрито у Державному ощадному банку України.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Розв`язуючи питання розподілу судових витрат між сторонами суд виходить з таких міркувань.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

За приписами п. 8 статті 6 ЗУ «Про судовий збір», розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У ч. 1 ст. 141 ЦПК України зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд звертає увагу на те, що позивачем судовий збір в частині вимог про позбавлення батьківських прав сплачений не був. У зв`язку з цим, зважаючи, що позов судом повністю задоволений, суд приходить до висновку про можливість стягнення з відповідачки за немайнову вимогу про позбавлення батьківських прав судового збору в сумі 840 грн. 80 коп. в дохід держави.

Щодо стягнення судового збору за вимоги про стягнення аліментів, суд доходить таких висновків.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», що передбачає пільги щодо сплати судового збору, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

За змістом ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З врахуванням вказаних положень можна дійти висновку, що у поняття судових витрат, вказаних у ч. 6 ст. 141 ЦПК включається також і судовий збір. Наведене положення узгоджується також із частиною другою вказаної норми, де на відміну від частини шостої йдеться про «інші судові витрати».

За таких обставин, слід дійти висновку, що у разі звільнення від сплати судових витрат, у тому числі судового збору, сторони, на користь якої ухвалено рішення, то з протилежної сторони стягуються витрати, які були понесені іншими особами, а решта компенсується за рахунок держави.

Таким чином, враховуючи, що позивач є звільненим від сплати судового збору при зверненні до суду із позовними вимогами про стягнення аліментів, а позов судом задоволений у повному обсязі, то підстав для стягнення судового збору з відповідачки в дохід держави у суду не має, оскільки за вимогами ч. 6 ст. 141 ЦПК України, він компенсується за рахунок держави.

Такий висновок суду також узгоджується із нормами, передбаченими ч.1 ст. 142 ЦПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 150, 164, 165, 170, 180, 182, 193, 243, 244 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 14, 81, 223, 280, 281, 259, 263 - 265, 273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов органу опіки та піклування Слов`янської районної державної адміністрації Донецької області в інтересах малолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю органу опіки та піклування Хрестищенської сільської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 щодо малолітньої доньки ОСОБА_1 .

Передати малолітню дитину ОСОБА_1 на виховання батькові - ОСОБА_3 .

Стягувати з ОСОБА_2 на особовий рахунок ОСОБА_1 , який буде відкрито у Державному ощадному банку України, аліменти в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, - до повноліття дитини.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 840(вісімсот сорок) грн. 80 коп. за позовні вимоги про позбавлення батьківських прав.

Судовий збір за позовні вимоги про стягнення аліментів компенсується за рахунок держави у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а відповідачем, в такий же строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони по справі.

Позивач:

Орган опіки та піклування Слов`янської районної державної адміністрації Донецької області, місцезнаходження: 84100, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Василівська, 45.

Представник позивача:

Савон Вікторія Вікторівна, місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Дитина в інтересах якої подано позов:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Слов`янська, Донецької області. Свідоцтво про народження видане 13 серпня 2019 року, серія: НОМЕР_1 , актовий запис № 776, місце реєстрації Слов`янський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

Розрахунковий рахунок на який за підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір за позовні вимоги про позбавлення батьківсикх прав:

ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106. Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783. Банк отримувача Казначейство України (ЕАП). Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001. Код класифікації доходів бюджету 22030106.

Відповідачка:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 .

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване у встановленому прядку місце проживання: АДРЕСА_5

орган опіки та піклування Хрестищенської сільської ради Слов`янського району Донецької області, залучений в порядку ст. 56 ЦПК України, місце знаходження за адресою: АДРЕСА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

Повний текст рішення складений 23 листопада 2020 року.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду О. В. Ільяшевич