Рішення № 93187383, 28.10.2020, Великолепетиський районний суд Херсонської області

Справа № 649/22/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2020 року Великолепетиський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого Мамаєва В.А.

за участю секретаря судового засідання Шишки Н.М.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника ГУНП в Херсонській області Шаповала С.А.

представника Державної казначейської служби України Полякової А.Л.

представника Херсонської обласної прокуратури Стасівої Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Херсонської обласної прокуратури, головного управління Національної поліції в Херсонській області та Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльності органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду та відшкодування моральної шкоди

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльності органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду та відшкодування моральної шкоди, обґрунтовуючи його наступним. ОСОБА_1 було затримано 01.03.2016 року як особу, підозрювану у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та проведено допит у статусі підозрюваного. Кримінальному провадженню присвоєно номер 12016230070000373, яке у подальшому розглядалось судами. Так, вироком Великолепетиського районного суду Херсонської області від 29.05.2019 року ОСОБА_1 було виправдано. Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 19.11.2019 року вирок суду І інстанції залишено без змін. Рішеннями судів встановлено, що відносно ОСОБА_1 мала місце провокація, яка полягала у активних діях потерпілого та правоохоронних органів, направлених на створення події злочину з метою подальшого успішного його розслідування. Позивач займав посаду начальника управління ветеринарної медицини у Великолепетиському районі Херсонської області - головного державного інспектора ветеринарної медицини Великолепетиського району Херсонської області Державної ветеринарної та фітосанітарної служби. За вказаною посадою ОСОБА_1 здійснював державний нагляд та контроль у вказаній сфері. Професійному авторитету позивача завдано непоправних майнових втрат, оскільки внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності поставлено під сумнів його доброчесність та професійні якості. ОСОБА_1 був депутатом Великолепетиської районної ради. Незаконне притягнення до кримінальної відповідальності підірвало довіру громадян до ОСОБА_1 як до депутата, що завдало непоправної моральної шкоди позивачу. Позивач втратив довіру до правоохоронних органів держави, оскільки у вироку зазначено, що відносно нього мала місце провокація, яка полягала у активних діях потерпілого та правоохоронних органів, направлених на створення події злочину, з метою подальшого успішного його розслідування. Протягом майже 4 років ОСОБА_1 перебував під слідством та судом та був вимушений доводити свою невинуватість, що безперечно стало вимушеною негативною зміною у життєвих і суспільних стосунках, суттєво знизилась ступінь престижу та репутації. Протягом усього часу перебування під слідством та судом своєї вини ОСОБА_1 не визнавав, але відчував приниження і зневагу з боку оточуючих. Навіть за наявністю виправдувального вироку ОСОБА_1 асоціюється у колег, виборців та місцевих мешканців як особа, яку судили за хабарництво. Розмір відшкодування моральної шкоди позивач визначає у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць перебування під слідством та судом. Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» визначено, що у 2020 році мінімальний розмір заробітної плати складає 4723 грн. Відповідно до розрахунків, позивач перебував під слідством та судом 44 повних місяців (березень 2016 року - листопад 2019 року). Таким чином, згідно положень ст. 13 Закону розмір моральної шкоди, який підлягає відшкодуванню складає 415 624 грн. (4723 грн. * 2 * 44 місяців). Стаття 3 Закону передбачає відшкодування сум, сплачених громадянином у зв`язку з поданням йому юридичної допомоги. Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону таке відшкодування провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Згідно до ч. 2 ст. 1 Закону завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду. Відповідно до ч. 1 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, відшкодовується державою в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури і суду. У кримінальному провадженні № 12016230070000373 ОСОБА_1 надавалась юридична допомога адвокатом Бібком А.В. На підтвердження надання юридичної допомоги та її вартості позивач надав: копію договору від 28.05.2016 року; копію акту приймання-передачі послуг від 19.11.2019 року; копію квитанції від 19.11.2019 року. Вартість юридичної допомоги у кримінальному провадженні склала 50000 грн. Загалом на користь позивача підлягає стягненню 465624 грн.: 415624 грн. на відшкодування моральної шкоди; 50000 грн., сплачених ОСОБА_1 у зв`язку з поданням йому юридичної допомоги. Позивач просить стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання коштів на користь ОСОБА_1 465624 грн., з яких 415624 грн. на відшкодування моральної шкоди 50000 грн. на відшкодування витрат, сплачених ОСОБА_1 у зв`язку з поданням йому юридичної допомоги у кримінальному провадженні № 12016230070000373.

03.02.2020 року представником Державної казначейської служби України Поляковою А.Л. було надано відзив на позовну заяву, який обґрунтовує наступним. Жодним нормативно-правовим актом не передбачено, що Державна казначейська служба України повинна нести цивільно-правову відповідальність за неправомірні дії посадових та службових осіб інших органів державної влади. Оскільки у позові не наведено жодного доказу вини Державної казначейської служби України щодо спричинення шкоди позивачеві, то покладення стягнення на Державну казначейську службу України безпідставне. Таким чином, вважає помилковою вимогу щодо списання коштів з юридичної особи яка ніяким чином прав позивача не порушувала. Просить суд відмовити у задоволенні вимог в частині відшкодування моральної шкоди у розмірі 465624 грн. за рахунок Державного бюджету України у повному обсязі.

10.02.2020 року представником позивача ОСОБА_2 було надано відповідь на відзив Державної казначейської служби України, яка обґрунтована наступним. Вважає доводи Державної казначейської служби України необґрунтованими. В позовній заяві ОСОБА_1 не просить стягнути кошти безпосередньо з відповідачів, а просить стягнути кошти з Державного бюджету України. Державна казначейська служба України буде виступати лише як виконавець рішення суду та буде проводити відповідні платежі за бюджетні кошти, а не за власні кошти як юридичної особи.

03.02.2020 року прокурор Херсонської обласної прокуратури Шабуняєв К.С. надав відзив на позовну заяву, обґрунтовуючи його наступним. Позовні вимоги мотивовано тим, що досудове розслідування та судове провадження стосовно позивача, яке завершилось ухваленням виправдувального вироку, завдало моральних страждань у зв`язку з підривом професійного авторитету, втрати довіри громадян до нього. Херсонська обласна прокуратура позовні вимоги не визнає. Позивач, зазначаючи про заподіяння йому моральних страждань внаслідок досудового розслідування та судового провадження, повинен довести наявність моральної шкоди та відшкодування її в заявленому розмірі. Разом з тим, позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження заподіяння йому моральної шкоди, окрім процесуальних документів у кримінальному провадженні, якими лише підтверджується факт проведення досудового розслідування стосовно позивача та його результати. Крім того, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках тощо. Позивачем моральну шкоду розраховано у двократному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати виходячи з кожного місяця перебування під слідством і судом в сумі 415 624 грн. (4 173 грн. х 44 місяці х 2 =415 624 грн.), але доказів, які б підтверджували необхідність відшкодування моральної шкоди у розмірі, що у 2 рази перевищує мінімальний розмір, встановлений Законом, позивачем не надано, тому він є недоведеним. Також, вимоги щодо стягнення 50 000 грн. витрат на правову допомогу в належний спосіб та доказами не обґрунтовано. Прокурор просить у задоволенні позову відмовити.

10.02.2020 року представником ГУНП в Херсонській області було надано відзив на позовну заяву, обґрунтовуючи його наступним. ГУНП в Херсонській області не визнає позовні вимоги та обставини, викладені у позовній заяві ОСОБА_1 , не погоджується та заперечує щодо наведених позивачем правових підстав позову у зв`язку із наступним. Позивач стверджує, що органи досудового розслідування завдали його професійному авторитету непоправних втрат, підірвали довіру громадян до ОСОБА_1 як до депутата та позивач втратив довіру до правоохоронних органів. Саме з цих міркувань ОСОБА_1 виходив, визначаючи розмір моральної (немайнової) шкоди, який оцінює в 415 624 гривень. Посилаючись на обставини справи позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження необхідності відшкодування йому моральної шкоди у розмірі 415624 грн., зазначений ним розрахунок не передбачений Законом, з якого він виходив при визначенні суми. Посилання позивача щодо відсутності обмеження максимального розміру моральної шкоди вважає необґрунтованим. Законодавець встановив лише мінімальний гарантований розмір, будь-яке збільшення суми, яка може бути виплачена особі у якої виникло відповідне право вирішується в індивідуальному порядку з урахуванням тих немайнових втрат, яких зазнала особа. Зважаючи на те, що позивачем не надано доказів, що прямо чи опосередковано підтверджують заподіяння йому сильних душевних страждань чи інших втрат немайнового характеру, з яких при обрахуванні розміру компенсації можна встановити характер та обсяг моральних страждань, відсутні підстави для задоволення позову. Просить суд у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

02.09.2020 року представником позивача - ОСОБА_2 було надано до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, яку обґрунтовує наступним. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 25 серпня 2020 року № 822-ІХ збільшено мінімальну заробітну плату з 01.09.2020 року до 5 000 грн. Розмір моральної шкоди, який підлягає відшкодуванню на теперішній час складає 440000 грн. (5 000 грн. * 2 * 44 місяців). Просить суд стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання коштів на користь ОСОБА_1 490000 грн., з яких 440000 грн. на відшкодування моральної шкоди та 50000 грн. на відшкодування витрат, сплачених ОСОБА_1 у зв`язку з поданням йому юридичної допомоги у кримінальному провадженні № 12016230070000373.

01.10.2020 року представником Херсонської обласної прокуратури Стасівою Н. було надано заперечення на заяву про збільшення позовних вимог від 02.09.2020 року, яке обґрунтовує наступним. Відповідно до вимог п.2.ч.2 ст.49 ЦПК України позивач вправі, збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Ухвалою Великолепетиського районного суду від 10.03.2020 року закрите підготовче провадження у справі № 649/22/20 та справу призначено до розгляду по суті. Таким чином, представником позивача ОСОБА_2 вказану заяву про збільшення розміру позовних вимог подано після спливу строків, визначених ст. 49 ЦПК України. Враховуючи викладене, просить відмовити у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 від 02.09.2020 про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 ЦПК України у разі подання заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.

Враховуючи, що представником позивача ОСОБА_2 заява про збільшення позовних вимог від 02.09.2020 року подана після закінчення підготовчого судового засідання (10.03.2020 року), а також не додано доказів направлення вказаної заяви іншим учасникам справи, то відповідно до вимог ч. 2 та ч. 5 ст. 49 ЦПК України вказана заява повертається позивачу і не враховується судом.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав та просить суд його задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача Державної казначейської служби України Полякова А.Л. у судове засідання не з`явилася, але у відзиві на позов просить розглядати справу у її відсутність.

Представник відповідача - Херсонської обласної прокуратури Херсонської області Стасіва Н.І. вдруге не з`явилася у судове засідання, просила суд відкласти розгляд справи.

Представник ГУНП в Херсонській області шостий раз не з`явився у судове засідання, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи.

Судом відповідно до ст. 223 ЦПК України у зв`язку з повторною неявкою представників ГУНП в Херсонській області та Херсонської обласної прокуратури прийнято рішення про розгляд справи за відсутності цих відповідачів на підставі наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 було затримано 01.03.2016 року як особу, підозрювану у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та проведено допит у статусі підозрюваного по кримінальному правопорушенню, внесеному до ЄРДР за № 12016230070000373, що підтверджується протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 01.03.2016 року та протоколом допиту підозрюваного від 01.03.2016 року.

Вироком Великолепетиського районного суду Херсонської області від 29.05.2019 року ОСОБА_1 було визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, та виправдано за недоведеністю вчинення ним вказаного злочину.

Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 19.11.2019 року Великолепетиського районного суду Херсонської області від 29.05.2019 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 23.09.2020 року ухвалу Херсонського апеляційного суду від 19.11.2019 року залишено без змін.

Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

За змістом ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

Згідно з п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 1 закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» № 266/94-ВР від 01.12.1994 року (надалі Закон) підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян. У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках постановлення виправдувального вироку суду.

Відповідно до пунктів 4 та 5 ст. 3 Закону у наведених у ст. 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються суми, сплачені громадянином у зв`язку з поданням йому юридичної допомоги, та моральна шкода.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 4 Закону відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Розмір сум, які передбачені пунктом 1 статті 3 цього Закону і підлягають відшкодуванню, визначається з урахуванням заробітку, не одержаного громадянином за час відсторонення від роботи (посади), за час відбування кримінального покарання чи виправних робіт як адміністративного стягнення. Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до частини другої, третьої статті 13 Закону розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Тлумачення частини другої статті 13 Закону дозволяє зробити висновок, що розмір моральної шкоди у мінімальному розмірі заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом є гарантованим мінімумом такого відшкодування виходячи лише з тривалості кримінального провадження відносно особи.

Судом встановлено, що позивач перебував під слідством та судом у період з березня 2016 року по листопад 2019 року, тобто повних 44 місяці.

Позивач ОСОБА_1 займав посаду начальника управління ветеринарної медицини у Великолепетиському районі Херсонської області - головного державного інспектора ветеринарної медицини Великолепетиського району Херсонської області Державної ветеринарної та фітосанітарної служби. За вказаною посадою ОСОБА_1 здійснював державний нагляд та контроль у вказаній сфері. Професійному авторитету позивача завдано непоправних майнових втрат, оскільки внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності поставлено під сумнів його доброчесність та професійні якості.

ОСОБА_1 був депутатом Великолепетиської районної ради. Незаконне притягнення до кримінальної відповідальності підірвало довіру громадян до ОСОБА_1 як до депутата, що завдало непоправної моральної шкоди позивачу.

Позивач втратив довіру до правоохоронних органів держави, оскільки у вироку суду зазначено, що відносно нього мала місце провокація, яка полягала у активних діях потерпілого та правоохоронних органів, направлених на створення події злочину, з метою подальшого успішного його розслідування.

Позивач ОСОБА_1 протягом майже 4 років перебував під слідством та судом, був вимушений доводити свою невинуватість, що безперечно стало вимушеною негативною зміною у життєвих і суспільних стосунках, суттєво знизилась ступінь престижу та репутації. Протягом усього часу перебування під слідством та судом своєї вини ОСОБА_1 не визнавав, але відчував приниження і зневагу з боку оточуючих. Навіть за наявністю виправдувального вироку ОСОБА_1 асоціюється у колег, виборців та місцевих мешканців як особа, яку судили за хабарництво.

Статтею 7 закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» № 294-IX від 14 листопада 2019 року визначено, що у 2020 році мінімальний розмір заробітної плати станом на 01.01.2020 року складає 4723 грн.

За вищевказаних обставин суд вважає, що позивач надав достатніх доказів на підтвердження своїх вимог про відшкодування моральної шкоди. Тому, враховуючи фактичні обставини справи, тривалість перебування позивача під слідством і судом, глибину його переживань, яких він зазнав у зв`язку з незаконним пред`явленням обвинувачення, відсторонення від роботи (посади), вимушені зміни у житті у зв`язку з цим, та позбавлення позивача можливостей у повному обсязі реалізувати ним свої звички і бажання, зниження авторитету в суспільстві, погіршенні стосунків з оточуючими, що в сукупності, спричинило йому глибокі моральні страждання, заплямували як його репутацію, а також з урахуванням засад верховенства права, вимоги розумності, виваженості і справедливості, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в цій частині та стягнення на користь позивача моральної шкоди в сумі 415624 грн. (4723*2*44 місяців).

Пунктом 4 статті 3 Закону визначено, що у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються) суми, сплачені громадянином у зв`язку з наданням йому юридичної допомоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону таке відшкодування провадиться за рахунок коштів державного бюджету.

Згідно до ч. 2 ст. 1 Закону завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, відшкодовується державою в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури і суду.

Позивачем на обґрунтування розміру сум сплачених ним у зв`язку з наданням юридичної допомоги унаслідок незаконних дій правоохоронних органів надано договір від 28.05.2016 року, копію акту приймання-передачі послуг від 19.11.2019 року, квитанцію від 19.11.2019 року. Вартість юридичної допомоги у кримінальному провадженні по кримінальному правопорушенню, внесеному до ЄРДР за № 12016230070000373, склала 50000 грн.

Враховуючи належне документальне підтвердження витрат ОСОБА_1 на юридичну допомогу, суд відповідно до п. 4 ст. 3, ст. 4 Закону, ч. 1 ст. 1176 ЦК України, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та стягнення з Державного бюджету України на його користь 50000 грн. на відшкодування суми, сплаченої ним у зв`язку з наданням йому юридичної допомоги. До аналогічного висновку прийшов Верховний Суд у своїй постанові № 333/7311/16-ц від 23.10.2019 року Верховного Суду, який відповідно до ч. 6 ст. 13 закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховується іншими судами при застосуванні таких норм права.

На підставі ст. 56 Конституції України, ст.ст. 23, 1176 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 3, 4, 13, закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», керуючись ст.ст. 12, 81, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Херсонської обласної прокуратури, головного управління Національної поліції в Херсонській області та Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльності органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду та відшкодування моральної шкоди задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання коштів на користь ОСОБА_1 465624 грн., з яких 415624 грн. на відшкодування моральної шкоди та 50000 грн. на відшкодування витрат, сплачених ОСОБА_1 у зв`язку з поданням йому юридичної допомоги у кримінальному провадженні.

Повне найменування сторін:

1. Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

2. Відповідач 1 - Херсонська обласна прокуратура, ідентифікаційний код юридичної особи 04851120, місцезнаходження юридичної особи: 73003, м. Херсон, вул. Михайлівська, 33.

3. Відповідач 2 - Головне управління Національної поліції в Херсонській області, ідентифікаційний код юридичної особи 40108782, місцезнаходження юридичної особи: 73003, м. Херсон, вул. Лютеранська, 4.

4. Відповідач 3 - Державна Казначейська служба України, ідентифікаційний код юридичної особи 37567646, місцезнаходження юридичної особи: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Херсонського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 04.11.2020 року

Головуючий підпис