Ухвала суду № 93181782, 26.11.2020, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/6437/20

Провадження № 2/442/1530/2020

УХВАЛА

Іменем України

26 листопада 2020 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді – Павлів З.С.,

секретаря судових засідань – Леськів О.М.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

встановив:

ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на нерухоме і рухоме майно, а також грошові кошти в межах суми позову в розмірі 318460 грн., в тому числі такі, що належать або підлягають передачі або сплаті Приватному акціонерному товариству «Дрогобицький Агротехсервіс» і знаходяться у нього чи в інших осіб, до моменту вирішення спору у даній справі.

В обґрунтування заяви покликається на те, що в провадженні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області перебуває справа за його позовом до Приватного акціонерного товариства «Дрогобицький Агротехсервіс» про стягнення грошових коштів в сумі 318460 грн. Позивач вважає, що заявлений ним позов до суду за захистом своїх прав та інтересів, потребує забезпеченню зважаючи на відсутність вчинення відповідачем будь-яких дій щодо повернення грошових коштів, які були сплачені по Договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 21.03.2008, реєстраційний номер 217, за придбання нерухомого майна, яке на даний час повернуто у власність відповідача відповідно до судового рішення та на даний час взагалі відчужене на користь третьої особи, що у свою чергу у майбутньому може ускладнити виконання рішення суду щодо стягнення грошових коштів через відсутність будь-яких активів у боржника. Відповідач не вчиняє жодних дій щодо повернення грошових коштів, а також вчиняються дії щодо відчуження активів товариства, що підтверджується Інформаційною довідкою за №204271378 від 16.03.20202з Державних реєстрів. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні рішення.

Відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

Згідно приписів статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У справі Fogarty v.The United Kingdom (заява 37112/97, рішення від 21.11.2001) (параграфи 33, 34,35) Європейський Суд зазначив, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави.

Європейський Суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відтак, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.

У відповідності до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У п.3 ч.1 ст.150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується встановленням обов`язку вчинити певні дії.

У статті 151 ЦПК України передбачено вимоги до змісту і форми заяви. Визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суд про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. (п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову судом встановлено, що така заява не відповідає вимогам статті 151 ЦПК України, заявником не обґрунтовано відповідність виду забезпечення позову, який він просить застосувати, позовним вимогам, зокрема позивачем не обґрунтовано співмірність заходів забезпечення прозову з втручанням в господарську діяльність ПАТ «Дрогобицький Агротехсервіс». З таких підстав, суд вважає, що заяву слід повернути заявникам.

Враховуючи вище наведене та керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України,-

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову – повернути останньому.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Павлів З.С.