Ухвала суду № 93180271, 24.11.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 24.11.2020

Справа № 937/8740/20

Провадження 1-кс/937/3964/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2020 року м. Мелітополь

Слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Горбачова Ю.В. з секретарем с/з – Мазуріною О.В., розглянувши клопотання слідчого Другого слідчого відділу СУ Територіального управління ДБР, розташованого у м. Мелітополі, Москаленко Н.Ю., погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих ТУ ДБР Запорізької обласної прокуратури Гордієнком Т.Є. від «24» листопада 2020 року у кримінальному провадженні №62020080000000838 від 18.11.2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Костянтинівка, Мелітопольського р-ну, Запорізької області, не одруженого, який обіймає посаду старшого слідчого СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

за участю: прокурора – Гордієнка Т.Є.,

слідчого – Москаленко Н.Ю.,

підозрюваного – ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Медвідя Є.М.,

ВСТАНОВИВ:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області 24.11.2020 року надійшло клопотання слідчого Другого слідчого відділу СУ Територіального управління ДБР, розташованого у м. Мелітополі Москаленко Н.Ю., погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих ТУ ДБР Запорізької обласної прокуратури Гордієнком Т.Є., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62020080000000838 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтовано тим, що наказом начальника ГУНП у Запорізькій області №387 о/с від 10.10.2018 року ОСОБА_1 призначено на посаду старшого слідчого слідчого відділу Мелітопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі за текстом Мелітопольський ВП).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» № 3781-ХІІ від 23.12.1993 (із змінами) ОСОБА_1 , займаючи посаду старшого слідчого СВ Мелітопольського ВП, є службовою особою правоохоронного органу – Національної поліції, та має відповідні права та виконує обов`язки, визначені Законом України «Про Національну поліцію».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VІІІ від 02.07.2015 Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Таким чином, старший слідчий СВ Мелітопольського ВП Казаков О.О. на момент вчинення кримінального правопорушення здійснював функції представника влади та відповідно до примітки ч. 1 ст. 364 КК України був службовою особою органу Національної поліції України, яка займає відповідальне становище.

Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сфері охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави (п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію»).

Таким чином, нехтуючи нормами чинного законодавства, старший слідчий СВ Мелітопольського ВП ОСОБА_1 , являючись працівником правоохоронного органу, службовою особою, яка займає відповідальне становище, відповідно до примітки 2 до ст. 368 КК України будучи наділеним владними повноваженнями в межах своєї компетенції, вчинив тяжкий корупційний злочин у сфері службової діяльності за наступних обставин.

13 листопада 2020 року слідчим Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 307 КК України та зареєстроване кримінальне провадження №12020080140002647, проведення досудового розслідування за яким було доручено старшому слідчому СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Казакову О.О. Підозрюваним у даному кримінальному провадженні є ОСОБА_2 .

Під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження ОСОБА_1 , діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, з використанням свого службового становища, маючи злочинний умисел на вимаганням неправомірної вигоди від ОСОБА_2 та його матері ОСОБА_3 створив умови за яких останні будуть вимушені надати йому неправомірну вигоду.

Так, ОСОБА_1 , після проведення слідчих (процесуальних) дій за участі ОСОБА_2 повідомляв йому та його матері ОСОБА_3 , що вирішено питання про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 на більш м`який, усунено можливі натиски з боку інших заарештованих, котрі в місцях позбавлення волі могли вчиняти психологічний та фізичний тиск на підозрюваного ОСОБА_2 , повідомив про можливість фальсифікації матеріалів кримінального провадження та результатів експертизи, для подальшої зміни кваліфікації вчиненого діяння з кримінального на адміністративне та уникнення покарання у вигляді позбавлення волі за рахунок зміни кваліфікації кримінального провадження на менш тяжкий злочин.

ОСОБА_1 завідомо неправдиво повідомляючи ОСОБА_2 та його матері ОСОБА_3 про наявність в діях ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, створивши тим самим в останніх хибне уявлення про його нібито причетність до вчинення тяжкого кримінального правопорушення та необхідність нести відповідальність у вигляді реального позбавлення волі, виказав вимогу в наданні йому неправомірної вигоди за зміну кваліфікації злочину та можливість уникнення подальшого покарання. За вказаних обставин, ОСОБА_1 , викликавши острах у ОСОБА_2 та його матері ОСОБА_3 примусив останніх надати йому неправомірну вигоду шляхом передачі грошових коштів, в загальній сумі 200 доларів США та 1500 грн.

Не зупиняючись на досягнутому, продовжуючи свій злочинний умисел направлений на отримання неправомірної вигоди, з метою особистого незаконного збагачення, продовжуючи психологічний тиск на ОСОБА_2 та його матір ОСОБА_3 , ОСОБА_1 виказав останній вимогу про надання йому частини неправомірної вигоди у сумі 1500 грн. з тих саме підстав саме 23.11.2020 року.

Створивши таким чином умови, за яких ОСОБА_3 вимушена була надати неправомірну вигоду в інтересах свого сина ОСОБА_2 , з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо його особистих прав і законних інтересів, з метою доведення свого злочинного наміру до кінця, ОСОБА_1 о 15 годині 46 хвилин 23.11.2020 року прибув до місця мешкання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 та одержав від ОСОБА_3 неправомірну вигоду у розмірі 1500 гривень.

В цей же день, о 15 годині 49 хвилин після одержання зазначеної неправомірної вигоди, злочинні дії ОСОБА_1 були припинені правоохоронними органами, та останнього затримано у порядку ст. 208 КПК України.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України – одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе, за не вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії, з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

24.11.2020 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано повідомлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині повністю підтверджується зібраними у провадженні доказами:

- повідомленням УСБУ в Запорізькій області від 18.11.2020 про вчинення кримінального правопорушення;

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 18.11.2020;

- протоколами допиту свідка ОСОБА_3 від 18.11.2020 та 23.11.2020;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 18.11.2020;

- протоколами огляду від 18.11.2020;

- протоколом огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів – грошових купюр від 23.11.2020;

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 23.11.2020;

- протоколом огляду місця події від 23.11.2020;

- постановами про залучення речових доказів та передачу їх на зберігання від 23.11.2020;

- протоколом обшуку від 23.11.2020

- повідомленням про підозру від 24.11.2020;

- матеріалами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, зміст яких на даному етапі не є можливим розголосити;

- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання лише у вигляді реального позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Аналізуючи поведінку підозрюваного та матеріали кримінального провадження сторона обвинувачення приходить до наступних висновків:

1. Підозрюваний ОСОБА_1 , усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення і наступного покарання у вигляді від 5 до 10 років реального позбавлення волі може умисно ухилятися від явки в органи досудового слідства, слідчого судді або переховуватись від органів досудового розслідування, та суду, з метою уникнення подальшого покарання, чим може перешкоджати встановленню істини по справі.

Таким чином, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, – переховування від органів досудового розслідування та суду.

2. Підозрюваний ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, використовуючи своє службове становище, може знищити або вжити заходів (шляхом впливу на свідків та своїх колег) до знищення або переховування речей та інших доказів по кримінальному провадженню, які можуть бути використані як докази його вини. На цей час, органом досудового розслідування не проведено всіх запланованих слідчих дій в рамках даного кримінального провадження та не допитано всіх свідків. Крім того, на даний час встановлюються інші обставини вчинення ОСОБА_1 злочину, у зв`язку з чим існує реальна загроза знищення документів, а також інших речей предметів та цінностей, які можуть бути використанні як докази у вказаному кримінальному провадженні. Крім того вже станом на момент оголошення особі про підозру останній знищив сліди вчинення кримінального правопорушення, а саме інформацію, котра містилася в його мобільному телефоні, щодо вхідних та вихідних дзвінків, що підтверджується протоколом огляду від 23.11.2020.

Вказана обставина свідчить про наявність ризику, передбаченого п.п. 2 ч.1 ст.177 КПК України, – знищення, переховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

3. Підозрюваний ОСОБА_1 перебуваючи на волі може впливати на свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та інших осіб, котрі до теперішнього часу ще недопитані. Крім того, в ході проведення досудового розслідування планується призначення ряду експертиз, що дає підстави вважати, що ОСОБА_1 як працівник правоохоронного органу може впливати на експертів у цьому ж кримінальному провадженні. Також, ОСОБА_1 перебуваючи на волі може здійснювати тиск на свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , погрожувати або вчинити розправу з метою помсти за викриття його злочинної діяльності.

Вказана обставина свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, – незаконний вплив на свідків, експертів, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні.

4. Підозрюваний ОСОБА_1 перебуваючи на волі може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме вводити в оману орган досудового розслідування, впливати на третіх осіб та ін.;

Вказана обставина свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 4 ч.1 ст.177 КПК України, – перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

5. Підозрюваний ОСОБА_1 перебуваючи на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Так у провадженні ОСОБА_1 , як слідчого, перебувають матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_2 , відносно якого під час досудового розслідування ОСОБА_1 може спотворити докази, змінити обставини справи та матеріали вже проведених слідчих дій. Також не є виключенням, що ОСОБА_1 може продовжити вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення, так як у його провадженні перебувають інші матеріали досудового розслідування за аналогічними чи подібними фактами скоєння кримінальних правопорушень.

Вказана обставина свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, – вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

З урахуванням вищевикладеного стороною обвинувачення встановлено достатньо підстав вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_1 зможе незаконними засобами впливати на свідків, а саме примушувати їх до дачі неправдивих показів на його користь, що перешкодить встановленню істини під час досудового та судового слідства, спотворити чи знищити докази, переховуватися від органу досудового розслідування, продовжити вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення використовуючи своє службове становище чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Таким чином, органом досудового слідства, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність обґрунтованих ризиків передбачених п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на свідків, експертів, у цьому ж кримінальному провадженні;

- продовжити вчинення аналогічних кримінальних правопорушень;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

З урахуванням викладеного, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження є найбільш доцільним застосувати запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою.

Більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням підозрюваного ОСОБА_1 під вартою не зможе запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, у зв`язку з тим, що лише повна ізоляція від суспільства підозрюваного забезпечить запобігання спробам ОСОБА_1 перешкоджати досудовому розслідуванню, а також гарантувати виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

У відповідності до п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Разом з цим, частиною 3 зазначеної статті визначено, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених, цим Кодексом, перелік обов`язків, визначених ст.194 КПК України та наслідки їх невиконання.

Згідно ч.ч. 4, 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи підозрюваної, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину від 20 до 80 розмірів мінімальної заробітної плати.

Таким чином, при обранні альтернативного запобіжного заходу у виді застави, з урахуванням обставин, вчиненого ОСОБА_1 злочину та майнового стану останнього, вважаю за можливе та доцільне визначити розмір застави, який буде дорівнювати 80 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 168 160 гривень 00 копійок.

У даному випадку застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обов`язків та запобігати ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, знищити докази чи впливати на свідків.

У зв`язку з наведеним, з метою забезпечення об`єктивності, всебічності розслідування у найкоротший термін є доцільним застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання особи під вартою строком на 60 днів.

Слідчий та процесуальний прокурор у судовому засіданні підтримали клопотання та просили обрати підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з підстав, зазначених у клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважаючи пред`явлену підозру необґрунтованою. В разі прийняття судом рішення про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу, просили обрати йому більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання лише у вигляді реального позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. Таким чином, ОСОБА_1 , усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення і наступного покарання у вигляді від 5 до 10 років реального позбавлення волі, у тому числи вимог статті 75 КК України, згідно якої звільнення від відбування покарання не можливе при засудженні особи за корупційний злочин, а також з урахування того, що ОСОБА_1 може умисно ухилятися від явки в органи досудового слідства, слідчого судді або переховуватись від органів досудового розслідування, та суду, чим може перешкоджати встановленню істини по справі.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, використовуючи своє службове становище, може знищити або вжити заходів (шляхом впливу на свідків та своїх колег) до знищення або переховування речей та інших доказів по кримінальному провадженню, які можуть бути використані як докази його вини.

Також, ОСОБА_1 , перебуваючи на волі може впливати на свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та інших осіб, котрі до теперішнього часу ще недопитані. Крім того, в ході проведення досудового розслідування планується призначення ряду експертиз, що дає підстави вважати, що ОСОБА_1 як працівник правоохоронного органу може впливати на експертів у цьому ж кримінальному провадженні.

У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя вважає, що запобігти ризикам передбаченим ст.177 КПК України неможливо, при застосуванні до нього запобіжного заходу, більш м`якого, ніж тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, який буде співрозмірним з вчиненими ним діями та забезпечить виконання ним процесуальних обов`язків підозрюваного.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, в якому його підозрюють, слідчий суддя вважає доцільним визначити йому заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 105 100 (сто п`ять тисяч сто) гривень 00 копійок.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , такі обов`язки: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_1 відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178,183,193,194, 196, 197, 202, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання Другого слідчого відділу СУ Територіального управління ДБР, розташованого у м. Мелітополі, Москаленко Н.Ю., погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих ТУ ДБР Запорізької обласної прокуратури Гордієнком Т.Є., від 24 листопада 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62020080000000838 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», строком на 2 місяці, але не більше 60 діб.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 обчислювати з моменту його затримання, а саме з 23 листопада 2020 року до 21 січня 2021 року включно.

Одночасно ОСОБА_1 визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, передбачених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 105 100 (сто п`ять тисяч сто) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ТУ ДСАУ в Запорізькій області, № рахунку UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, Код ЄДРПОУ 26316700, призначення платежу обов`язково зазначати інформацію про вид платежу (застава, вартість частки майна тощо); ПІБ особи, за яку вноситься застава, або сторін по цивільній справі; номер справи (провадження); суд, в якому розглядається справа.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

-не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, та місця роботи;

-утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

-прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 21 січня 2021 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 25 листопада 2020 року.

Слідчий суддя: Ю.В. Горбачова