Ухвала суду № 93177977, 28.11.2020, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/7584/20

провадження № 1-кс/405/3554/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2020 м. Кропивницький

Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Майданніков О.І., при секретарі Рибак О.В., за участю прокурора Гриника А.О., підозрюваного ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Ревякіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника військового прокурора Кіровоградського гарнізону Південного регіону України Гриника А.О. у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.11.2020 №42020120050000048, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, про застосування запобіжного заходу – тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Любимівка, Іванівського району, Херсонської області, громадянина України, з повною вищою освітою, одруженого, не маючого на утриманні малолітніх та/чи неповнолітніх дітей, водія військової частини А1619, старшого солдата, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів раніше не судимого,

встановив:

прокурор звернувся до суду з клопотанням, в якому просить застосувати до ОСОБА_1 , запобіжний захід - тримання під вартою строком на 60 днів.

Прокурор в клопотанні вказує про наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, неможливість їх запобігання в разі застосування менш суворого запобіжного заходу.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, вказав на обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри, існування ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, неможливість їх запобігання в разі застосування менш суворого запобіжного заходу.

Захисник в судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечував, просив врахувати особу підозрюваного, наявність постійного місця проживання, тісні соціальні зв`язки та застосувати менш суворий запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Підозрюваний підтримав позицію захисника, додатково пояснив, що вину у вчиненні злочину за ч. 3 ст. 286 КК України визнає, просить вибачення у сімей загиблих.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Кіровоградській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.11.2020 №42020120050000048, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

27.11.2020 о 02 год. 00 хв. ОСОБА_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

Цього ж дня ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, згідно з якою, ОСОБА_1 , 26.11.2020 близько 15 години 20 хвилин керуючи вантажним автомобілем МАЗ 6317 WP, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на 622 км автодороги Стрій - Тернопіль - Кропивницький - Знам`янка на території Новоархангельського району Кіровоградської області, рухаючись зі сторони м. Кропивницький в напрямку м. Умань, під час руху грубо порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3 (б) і (д) ПДР України, проявив особисту необережність та недбалість до забезпечення елементарних вимог безпеки дорожнього руху, в порушення п. 12.1 ПДР України, не вибрав безпечну швидкість руху, чим позбавив себе можливості безпечно керувати транспортним засобом, щоб не наражати на небезпеку інших учасників дорожнього руху та вірно оцінювати дорожню обстановку. Під час руху належно не прослідкував за дорожньою обстановкою, в результаті чого, вчасно не виявив коток дорожній HAMM HD110K, реєстраційний номер НОМЕР_2 та в порушення п.п. 12.3, 13.1 та 13.3 ПДР внаслідок недотримання безпечної швидкості руху, дистанції та бокового інтервалу між ним, допустив зіткнення з вказаним котком дорожнім, який здійснював ремонті роботи проїзної частини з подальшим наїздом на асфальтоукладача Vogele 07.19\Super 2100-2, реєстраційний номер НОМЕР_3 та на дорожніх робітників ДС «Кром Груп» ОСОБА_2 , 1986 року народження, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які здійснювали ремонтні роботи з укладення асфальтного покриття.

Всі вищевикладені невідповідні та протиправні дії водія ОСОБА_1 та порушення ним вимог п.п. 1.5, 2.3 (б) і (д), 12.1, 12.3, 13.1 та 13.3 ПДР України знаходяться в причинному зв`язку з фактом дорожньо-транспортної пригоди.

У наслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 , 1986 року народження, отримав тілесні ушкодження від яких загинув на місці пригоди; ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримав тілесні ушкодження, від яких загинув у лікарні; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , отримав тілесні ушкодження різних ступенів тяжкості та був доставлений до медичного закладу охорони здоров`я.

За практикою ЄСПЛ розумна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться у статті 5 (підпункт «с» пункту 1) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Також ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, відповідно обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Для цілей повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 та «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри підтверджуються доданими до клопотання матеріалами, а саме: протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 10-14), протокол огляду місця події від 26.11.2020 (а.с. 15-17), протоколу огляду трупа від 26.11.2020 (а.с. 18-19)

Рівень обґрунтованості, доведеності підозри (обвинувачення) має корелюватися зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають (можуть бути пов`язані) із прийняття відповідного процесуального рішення (вчинення процесуальної дії): чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. При цьому стандарти доказування (переконання) поступово зростають з перебігом ефективного розслідування та потребують більш глибокого обґрунтування, що повного мірою узгоджується із об`єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку.

Таким чином, надані до клопотання матеріали на думку слідчого судді свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, про те, що ОСОБА_1 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 286 КК України.

Також, слідчий суддя встановив наявність наступних ризиків передбачених:

- п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість підозрюваним ухилятися від кримінальної відповідальності, оскільки через тяжкість кримінального правопорушення по якому оголошено про підозру, зібраних у справі доказів та можливе покарання у разі доведення його провини, що свідчить про те, що останній може вчинити спробу направлену на ухилення від кримінальної відповідальності та суду. Крім цього, як повідомив в судовому засіданні ОСОБА_1 , він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходиться неподалеку від тимчасово-окупованої території України, а саме АРК Крим.

- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість впливати на свідків, які на досудовому слідстві ще не допитувались.

Разом з тим, прокурором не доведено існування інших ризиків.

Під час вирішення про достатній та необхідний запобіжний захід, що може забезпечити належну процесуальну поведінку та запобігти встановленим ризикам, слідчий суддя враховує, що: підозрюваний ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, підозрюється у вчиненні не умисного тяжкого злочину, має постійне місце проживання, працює військовослужбовцем, одружений, позитивно характеризується, має відзнаки за місцем роботи, стан здоров`я.

При вирішенні клопотання суд враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголошено на тому, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.

Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов`язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості підозри та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Заявлений в клопотанні слідчим та прокурором запобіжний захід відносно підозрюваного кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, які мають великий суспільний інтерес, оскільки злочин, який ставиться в провину ОСОБА_1 спричинив загибель двох потерпілих, а третій наразі перебуває в лікарні, та вважає, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, оскільки у зв`язку із встановленням обґрунтованої підозри, доведеністю існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків, особи підозрюваного та конкретних обставин злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , контроль за поведінкою підозрюваного шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу є неможливим.

Слідчим суддею при визначенні суми альтернативного запобіжного заходу – застави підозрюваному враховується матеріальний стан підозрюваного, тяжкість можливого покарання.

Слідчий суддя вважає, що оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні неумисного злочину, має міцні соціальні зв`язки та постійний дохід за місцем роботи, слідчий суддя вважає за можливе визначити альтернативний запобіжний захід застава - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 105100 грн., в повній мірі забезпечить належне виконання покладених на підозрюваного обов`язків та його належну поведінку.

При цьому, слідчим та прокурором не доведено, що визначений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави не спроможний забезпечити належну поведінку підозрюваного, а отже, не доведено виключний випадок необхідності визначення розміру застави понад межі визначені в п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Враховуючи зазначене, вважаю, що слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено неможливість застосування до підозрюваного у даному кримінальному правопорушенні більш м`якого запобіжного заходу, існує необхідність у застуванні до нього запобіжного заходу тримання під вартою та альтернативного запобіжного заходу – застави 60 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а клопотання підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 9, 176-178, 182-183, 196-197, 205, 369-372 КПК України,

постановив:

клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу – тримання під вартою підозрюваному, - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід – тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 02 год. 00 хв. 27.11.2020 до 02 год. 00 хв. 25.01.2021.

Визначити розмір застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 105100 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок: рахунок отримувача № UA458201720355279001000002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ, м. Київ. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі №42020120050000048 від 26.11.2020.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 - з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 в строк до 25.01.2020 наступні обов`язки:

-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

-не відлучатись з населеного пункту, в якому він зареєстрований, а саме: с. Іванівка, Іванівського району, Херсонської області;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

-утримуватись від спілкування як особисто так і через третіх осіб зі свідками у кримінальному провадженні за вийнятком участі в слідчих діях та в суді.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Строк дії ухвали визначити до 02 год. 00 хв. 25.01.2021.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Олексій Іванович Майданніков