Ухвала суду № 93177099, 30.11.2020, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/4/20

Провадження 1-кс/216/2866/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2020 року м. Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Слідчий суддя Центрально-Міського районного суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Бутенко М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Котенко А.В.,

прокурора - Норко Д.Ю.,

слідчого - Єфремова Д.С.,

підозрюваного - ОСОБА_1 ,

захисника - Давидова С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі Дніпропетровської області клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке подав старший слідчий СВ Криворізького відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області майор поліції Єфремов Денис Сергійович, за матеріалами кримінального провадження, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12019040230002207 від 17.12.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

27.11.2020 року старший слідчий СВ Криворізького відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області майор поліції Єфремов Д.С. звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Слідчим відділом Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12019040230002207 від 17.12.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

25.11.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за ознаками: заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого в особливо великих розмірах.

Встановлені під час досудового розслідування і обставини, які підтверджуються доданими до цього клопотання матеріалами, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 вказаного кримінального правопорушення та існування ризиків, що підозрюваний, перебуваючи на свободі та побоюючись суворого покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Посилаючись на викладене, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків і запобігання існуючим ризикам, слідчий просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи у даному випадку є недостатніми.

У судовому засіданні прокурор Норко Д.Ю. клопотання підтримав і просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник Давидов С.В., кожен окремо, заперечували проти задоволення клопотання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи обставини справи та особу підозрюваного, який раніше не судим та має постійне місце реєстрації в м. Кривому Розі, що підтверджується письмовими запереченнями доданими до клопотання. Крім того, захисник Давидов С.В. посилається на те, що ризики необґрунтовані, жодних підстав для обрання тримання під вартою слідчим не наведено. Крім того, захисник вважає що підозра, яка пред`явлена його підзахисному не обґрунтована та нічим не підтверджена. Підозрюваний має міцні соціальні зв`язки, одружений, має трьох малолітніх дітей на утриманні, раніше не судимий, характеризується за місцем проживання позитивно.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що у задоволенні клопотання слідчого слід відмовити, обравши інший запобіжний захід, з наступних підстав.

Згідно до положень ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканість.

В силу ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ч.1 цієї статті.

Відповідно до вимог ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на яку вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до принципів та положень вітчизняного законодавства та практики Європейського суду з прав людини, викладена позиція прокурора є неприйнятною, оскільки зазначені ним відомості можуть обґрунтувати лише підставу застосування запобіжного заходу як такого, а тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що кожен із більш м`яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, визначені у ст. 177 КПК та при розгляді такого клопотання, обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, що слідчим суддею і було дотримано.

Так, рішенням Європейського суду з прав людини від 01 червня 2006 року у справ «Мамедова проти Росії», визначено, що хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу подальшого позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Якщо держава не наведе відповідних і достатніх підстав для тримання під вартою обвинуваченого у правопорушенні особи, така особа завжди має бути звільнена після затримана і перебувати на волі до початку судового розгляду її справи (рішення Суду у справ «Вемгофф проти Німеччини).

В той же час, відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведено обставини, передбачені п.3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені ч. 5 та ч. 6 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

Як слідує із наданих суду матеріалів клопотання ОСОБА_1 підозрюється у скоєні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, але відповідно до чинного кримінального законодавства правова кваліфікація кримінального правопорушення і тяжкість майбутнього покарання не може бути підставою для застосування такого виключного запобіжного заходу як тримання під вартою, крім того, враховуючи обставини передбачені ст. 178 КПК України, зокрема особу, яка раніше не судима, має середньотехнічну освіту, офіційно працевлаштований, є службовою особою, працює директором ТОВ «Авто-Послуга КР», одружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей, дружину та мати похилого віку, характеризується позитивно за місцем проживання, є власником нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 , де проживає разом з дружиною та трьома малолітніми дітьми, має постійне місце реєстрації в АДРЕСА_2 та проживає за вказаною адресою постійно.

Зазначене вище на думку суду, дає підстави для відмови у задоволенні зазначеного клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурор не довів наявність ризиків передбачених ст. 178 КПК України, та вважає за необхідне обрати менш суворий запобіжний захід, у вигляді застави, оскільки такий запобіжний захід, як застава, у даному кримінальному провадженні може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а також забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної особи та створити необхідні умови для встановлення істини у вказаній кримінальній справі.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

На підставі ч.3 ст.183 КПК України, слід визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених п.п.1-4, ч.5 ст.194 КПК України, з урахуванням майнового стану ОСОБА_1 , який працює директором ТОВ «Авто-Послуга КР», має на утриманні трьох малолітніх дітей, не працюючу дружину та мати похилого віку, є власником нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 , у зв`язку з цим, слідчий суддя вважає, за необхідне не виходити за межі встановленого прожиткового мінімуму для працездатних осіб та визначити підозрюваному ОСОБА_1 заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 177, 193-196, 369-372 КПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Криворізького відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції Єфремова Д.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.

Застосувати запобіжний захід до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, у вигляді застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 659 100 грн. (шістсот п`ятдесят дев`ять тисяч сто гривень).

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов`язки:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора або до суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

- утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні №12019040230002207 від 17.12.2019.

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

У випадку невиконання підозрюваним ОСОБА_1 , покладених обов`язків застава буде звернута в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копії ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному та захиснику негайно після її оголошення.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним, який перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя: М.В. Бутенко

Копію зазначеної ухвали мені ________

_________ (повне прізвище ім`я, по-батькові)

вручено “____” _____ 2020 року о “____” годині “____” хвилин.

Одночасно роз`яснено порядок її оскарження.

Підозрюваний ___ (підпис)