Рішення № 93177064, 16.11.2020, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/4825/20

Провадження № 2/216/3252/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2020 року місто Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Онопченка Ю.В.,

за участю: секретаря судового засідання Авшаряна С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Криворізької міської ради про визнання права особистої приватної власності,-

в с т а н о в и в:

18 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до Криворізької міської ради про визнання права особистої приватної власності.

Позовна заява мотивована тим, що 08 серпня 2019 року на підставі договору купівлі-продажу, позивач придбала за 175580 грн. трикімнатну квартиру житловою площею 38,8 кв.м, загальною площею 58,5 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 . На час придбання вищевказаного житла позивач перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , який не надавав кошти для купівлі квартири та не претендував на майно.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Позивач позбавлена права розпорядження квартирою, у зв`язку з тим, що майно було набуте в період шлюбу, вважається спільною сумісною власністю подружжя, тому вона повинна вступати в права спадкування. Спірну квартиру позивач вважає особистою власністю, оскільки на її придбання 10.07.2020 взяла в борг у ОСОБА_3 15000 доларів США, після чого 16.07.2020 уклала попередній договір купівлі-продажу, забезпечений задатком, предметом якого була квартира АДРЕСА_2 , яка являється її особистою приватною власністю, та 08.08.2019 продала її за 364000 грн.

Витягом зі Спадкового реєстру за № 61299504 від 13.08.2020 встановлено, що після смерті ОСОБА_2 відсутні особи які б виявили намір прийняти або відмовитися від прийняття спадщини. Посилаючись на вищевикладені обставини позивач просить суд задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Позивач у судове засідання не з`явилася, її представник ОСОБА_4 надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилася, надала відзив на позов, в якому посилається на те, що сам факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя. У разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане. Просить суд винести законне рішення згідно норм чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 16 липня 2019 року було укладено попередній договір купівлі-продажу нерухомості, забезпечений завдатком, на виконання якого було укладено договір купівлі-продажу квартири від 08 серпня 2019 року, належної ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 , вартістю 364000 грн. (а.с.11-16, 20-21).

10 липня 2019 року ОСОБА_1 уклала договір позики з ОСОБА_3 , за яким отримала в борг для покупки квартири 15000 доларів США, що по курсу НБУ становить 386400 грн. (а.с.28).

17 липня 2019 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 було укладено договір про наміри сторін та угоду про спосіб забезпечення до договору про наміри сторін стосовно нерухомості, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.17-19), після чого 08 серпня 2019 року було укладено договір купівлі-продажу вищевказаної квартири, посвідчений нотаріусом Третьої криворізької державної нотаріальної контори та зареєстровано за позивачем право приватної власності (а.с.6-10).

ОСОБА_1 з 01 березня 2002 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про одруження (а.с.29).

Відповідно до свідоцтва про смерть, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 (а.с.30), згідно витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) інформація у Спадковому реєстрі після смерті ОСОБА_2 відсутня (а.с.33).

Відповідно п. 3 до ч. 1 ст. 57 СК України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Частиною першою статті 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Отже, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Вирішуючи питання щодо визнання права спільної сумісної власності подружжя на майно, слід встановити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Тобто статус спільної сумісної власності визначається такими чинниками: час набуття майна; кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття).

Норма статті 60 СК України вважається застосованою правильно, якщо набуття майна відповідає цим чинникам.

Таким чином, у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.

Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для надання такому майну статусу спільної сумісної власності подружжя.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України № 6-1568цс від 07.12.2016.

Таким чином, судом встановлено, що квартира АДРЕСА_4 була придбана в період шлюбу позивача однак за її власні кошти, та є її особистою приватною власністю.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 57, 60 СК України, ст.ст. 10, 11, 12, 13, 264-265, 268 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Криворізької міської ради про визнання права особистої приватної власності– задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право особистої власності на трикімнатну квартиру житловою площею 38,8 кв.м, загальною площею 58,5 кв.м, на сьомому поверсі, дев`ятиповерхового житлового будинку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні в 30-денний строк з дня отримання копії рішення.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_5 ;

- відповідач: Криворізька міська рада, код ЄДРПОУ: 33874388, місцезнаходження: 50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, площа Молодіжна, буд. 1.

Суддя Ю.В.Онопченко