Рішення № 93176620, 24.09.2020, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/5334/19

2/214/818/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24 вересня 2020 року, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого - судді Ковтун Н.Г.,

при секретарі - Фартушної Є.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 7406 грн. 06 коп. за кредитним договором № б/н від 02.10.2010 року, а також стягнути сплачений судовий збір. В обґрунтування позовних вимог зазначає наступне. ОСОБА_2 звернулася до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим підписав Заяву б/н від 02.10.2010 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 5000, 00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 . 11.10.2017 року банком була направлена претензія кредитора до Сьомої Криворізької державної нотаріальної контори. Так як відповідач не відмовився від спадщини у передбачені цивільним законодавством, 05.05.2019 року до спадкоємця ОСОБА_1 , було направлено претензію, згідно яких Позивач пред`явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано.

Ухвалою суду від 28 листопада 2019 року позовна заява була прийнята до свого провадження та призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

30 березня 2020 року відповідачем надано Відзив на позов в якому останній зазначив, що дійсно перебував у шлюбі з ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заява б/н від 02.10.20 року ОСОБА_2 не містить волевиявлення щодо отримання саме кредиту, не містить інформації щодо розміру (суми) кредиту, не містить виду карткового рахунку, а відтак не є належним доказом вчиненого правочину. При цьому акцентує увагу на тому, що позивач по тексту позову посилається на Заяву б/н від 02.10.2010 року, тоді як у листах - претензіях банк посилається на Кредитний договір № б/н від 31.01.2011 року, який до матеріалів справи не наданий. Крім того вважає, що позов подано зі спливом строку позовної давності, скільки до позову надано розрахунок станом на 31.05.2015 року, тоді як позов пред`явлено 16.07.2019 року, тобто зі спливом строку позовної давності. Крім того, позивач не надав належних доказів, що саме ОСОБА_1 одноосібно отримав спадкове майно та не надано інформації щодо вартості даного майна, а також відсутня інформація щодо розміру частки інших спадкоємців визначених законом, отже обраний позивачем спосіб захисту прав не відповідає вимогам ч. 2 ст. 1282 ЦК України, у зв`язку із чим позовні вимогу не можуть бути задоволені.

28 травня 2020 року позивач надав Відповідь на відзив, в якому зазначив, що ОСОБА_2 02.10.2010 року з метою отримання банківських послуг підписала Заяву б/н та отримала кредит у розмірі 5000 гривень. Підписавши Заяву ОСОБА_2 була ознайомлена та згодна з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованим на сайті банку. Окрім того, всі Умови та Правила були надані в письмовій формі. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, та у строк з 27.06.2017 року по 27.12.2017 року спадкоємці мали право подати заяви про прийняття або про відмову від спадщини. У їх випадку ОСОБА_1 постійно проживав з ОСОБА_2 та до часу її смерті. При цьому ОСОБА_1 не відмовився від спадщини та вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Крім того, згідно виписки по рахунку, вбачається що Відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов`язання за кредитом, що свідчить про те, що Відповідач знав про умови кредитування та визнав свої зобов`язання за Договором. Позовна заява подана в установлений законом строк, у зв`язку із чим просить задовольнити позовні вимоги.

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 14 липня 2020 року було здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи від 14.07.2020 року справа була розподілена судді Ковтун Н.Г.

Представник позивача у судове засідання надав письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив розглянути справу за його відсутності, а в разі неявки відповідача - ухвалити рішення при заочному розгляді справи.

Відповідач, у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, надав до суду платіжне доручення про сплату заборгованості на час смерті ОСОБА_2 у сумі 3465, 32 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Так, 02.10.2010 року між банком та ОСОБА_2 укладено договір № б/н, відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 5000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с. 12).

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 49).

11.04.2019 року ПАТ КБ «Приватбанк» за Вих. № SAMDN50000040501911 надіслано претензію кредитора на адресу Сьомої Криворізької державної нотаріальної контори (а.с. 54).

З копій паспорту ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , встановлено що день смерті ОСОБА_2 , а саме 27.06.2017 року вони були зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 47, 48).

Згідно з частинами 1, 4 статті 1231 ЦК України до спадкоємця переходить обов`язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем. Майнова та моральна шкода, яка була завдана спадкодавцем, відшкодовується спадкоємцями у межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ними у спадщину.

Крім того, згідно з пунктом 32 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при вирішенні спорів щодо виконання зобов`язань за кредитним договором у випадку смерті боржника/позичальника за наявності поручителя чи спадкоємців суди мають враховувати таке. З урахуванням положення статті 1282 ЦК спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов`язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов`язання фактично не пов`язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.

Відповідно до ст.ст. 1282, 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умов чи із застереженням.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено, що на дату смерті спадкодавця ОСОБА_2 за місцем реєстрації та проживання останньої був зареєстрований ОСОБА_1 (а.с. 80). ОСОБА_1 не надав заяви про відмову у прийняті спадщини, таким чином вважається таким, що прийняв спадщину після померлої ОСОБА_2

2.10.2017 року кредитор - ПАТКБ "Приватбанк" повідомив нотаріуса про претензії кредитора до спадкоємців померлої ОСОБА_2 (а.с.52), тобто позивач в передбачений законом 6 місячний строк звернувся з претензією кредитора.

Статтями 526, 527, 530 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно з ч. 1 ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статями 608, 1219 Цивільного кодексу України передбачено, що у зв`язку зі смертю боржника припиняється лише ті зобов`язання, які нерозривно пов`язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, у той час як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини й не припинилися в наслідок його смерті.

У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємця, таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржника за зобов`язанням.

Отже виходячи з вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягення тіла кредиту є законними. За поточним тілом кредиту на дату смерті становила заборгованність становила 3718, 59 (а.с.10 зворот), однак в позщовній заяві, позивач вказує гна розмір заборгованності по тілу кредиту - 3462, 32 грн,

Тому, виходячи з принципу диспозитивності та в рамках позовних вимог розмір поточної заборгованості за тілом кредиту складає 3462, 32 грн, яка відповідачем була сплачена 07.09.2020 року.

Крім того, з наданого позивачем розрахунку вбачається, що на момент смерті ОСОБА_2 заборгованості за простроченим тілом кредиту відсутня (а.с. 7-12), інші Виписки по картковому рахунки містять лише перелік банківських операцій, в тому числі і вчиненних після смерті ОСОБА_2 ..

Таким чином, станом на момент розгляду справи заборгованість за кредитом спадкодавця була сплачена, а відтак відсутні підстави для задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із відмовою у задоволені позовних вимог, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 608, 1216, 1218, 1219, 1231, 1268, 1281, 1282 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 19, 23, 77, 78, 141, 263-265, 268, 273, 280-284, 354-355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати його складання шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Відомості про сторін:

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.Г. Ковтун