Рішення № 93174746, 17.11.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12801/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2020 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі :

головуючого судді - Бенца К.К.,

при секретарі судового засідання Парова І.І.

за участю:

представника позивача Холмогорова Л.В.

та представника відповідача Маровді В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в особі уповноваженого представника ОСОБА_2 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду із адміністративним позовом до Головного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправною відмову у здійснені перерахунку раніше призначеної пенсії та зобов`язання вчинити дії.

Позов мотивує тим, що 31 грудня 2005 року позивачу була призначена пенсія за вислугу років відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ»

ОСОБА_1 звернувся до МВС України стосовно роз`яснення порядку перерахунку пенсії. 13.11.2017 року листом Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України розглянуто звернення позивача та надано роз`яснення відповідно до порядку для перерахунку пенсій ліквідаційною комісією УМВС підготовлено та надіслано пенсійним фондам довідки про розмір грошового забезпечення осіб, пенсій яких підлягають перерахунку та зазначено, що довідка про розмір грошового забезпечення позивача надіслана листом від 24.05.2017 року до головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.

27.11.2017 року Ліквідаційною комісією УМВС України в Закарпатські області на адвокатський запит надіслано довідку № N/A4882 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до постанови КМУ від 11.11.2015 року за № 988.

17.11.2017 року позивач звернувся до головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про здійснення перерахунку та виплати його пенсії на підставі поданих довідок від ліквідаційної комісії МВС України в Закарпатській області.

Однак, 08.12.2017 року листом управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області відмовив позивачу у проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, отриманої з ліквідаційної комісії УМВС України в Закарпатській області з врахуванням видів грошового забезпечення та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських, з 01 січня 2016 року у зв`язку з відсутністю коштів з Державного бюджету України.

Вважає, що дії відповідача щодо відмови у перерахунку призначеної пенсії є неправомірними з підстав викладених в адміністративному позові.

Вказану відмову позивач вважає протиправною з огляду на наступне.

Позивач вважає, що законодавством йому гарантовано право на перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за вказаним Законом.

ОСОБА_1 , як колишній працівник міліції та пенсіонер органів внутрішніх справ, має право на здійснення перерахунку розміру пенсії на підставі постанови КМУ від 11.11.2015 року за № 988. При цьому збільшення грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичне складовим грошового забезпечення колишніх працівників міліції,але за розміром більшим є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції.

Позивач вважає, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як рішення прийняте КМУ, про що державні органи, визначені Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», повідомляють орган ПФУ, так і відповідна заява пенсіонера ота додані до неї документи.

На думку позивача , відповідач протиправно не здійснює прерахунок пенсії позивачу у зв`язку з відсутністю бюджетних коштів, необхідних для проведення перерахунку пенсій, оскільки чинним законодавством не передбачено право органів Пенсійного Фонду України щодо відстрочення або звільнення від виплати пенсійних виплат у зв`язку з відсутністю бюджетного фінансування.

З посиланням на викладене, позивач просить суд : визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області у здійсненні перерахунку раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № N/A4882, отриманої з ліквідаційної комісії УМВС України в Закарпатській області з врахуванням видів грошового забезпечення та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських з 01 січня 2016 року; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести перерахунок раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № N/A4882 з 01 січня 2016 року та здійснити виплату не отриманої суми пенсії.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила задовольнити з підстав та мотивів викладених у позові. Надала пояснення аналогічні викладеним у позові. Звернула увагу суду на правову позицію викладену у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.02.2018 року у справі № 820/6514/17. Наголосила на тому, що чинним законодавством не передбачено право органів Пенсійного Фонду України щодо відстрочення або звільнення від виплати пенсійних виплат у зв`язку з відсутністю бюджетного фінансування.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позову з підстав викладених у письмовому відзиві та письмовому поясненні на позов. Зокрема зазначив, що позивача було проінформовано, що у відповідності до Закону виплата пенсій даній категорії громадян забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Перерахунок та виплата перерахованих пенсій будуть забезпечені після виділення додаткових коштів з Державного бюджету України. Вказує на те, що Постанова № 988, яка набрала чинності 02.12.2015, не породжує підстав для проведення перерахунку пенсії позивачу як особі з числа колишніх працівників міліції. Вказав на те, що КМУ прийнято постанову від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», на підставі якої позивачу 26 березня 2018 року було здійснено перерахунок його пенсії з 01 січня 2016 року з розрахунку 67 % грошового забезпечення (вислуга років 24) відповідно до довідки № N/A4882 від 20 березня 2018 виданої Ліквідаційною комісією УМВС України в Закарпатській області.

Звертає увагу суду, що при здійсненні вищевказаного перерахунку, Головним управлінням не бралася до уваги довідка №N/A 4884 від 16 травня 2017 р., на підставі якої позивач в порядку звернення громадян просив здійснити перерахунок його пенсії. Вищевказане зумовлено тим, що від Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України до Головного управління надійшов лист від 03 березня 2018 року № 7111/02- 23 щодо використання в роботі листа Міністерства внутрішніх справ України від 28 лютого 2018 №2900/05/22-2018 щодо відсутності підстав для використання довідок про розмір грошового забезпечення, виданих до набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, для перерахунку пенсії.

Перерахунок пенсії позивачу здійснено на підставі нової довідки № N/A4882 від 20 березня 2018. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 перерахована у новому розмірі пенсія ( 4829,85 грн.) виплачується з 01.04.2018 року, а різниця в пенсії за січень – березень 2018 року склала 4677,42 грн. та була зарахована на його пенсійний рахунок у квітні 2018 року. Головним управлінням на сьогоднішний день виплачується позивачу сума перерахунку в розмірі1558,14 грн. щомісячно та буде повністю виплачена по 30.06.2021 року включно. Станом на 01.12.2020 року залишок по заборгованості буде становити 10906,98 грн. Просив суд відмовити у позові.

Дна справа перебувала у провадженн суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

15.01.2018 року представником відповідача про справі подано відзив на позов.

02.01.2018 року представником відповідача про справі подано клопотання про направлення даного адміністративного позову до Закарпатського окружного адміністративного суду.

17.01.2018 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив.

17.01.2018 року представником позивача подано до суду заперечення на клопотання ГУ ПФУ України в Закарпатській області.

03.11.2020 року представником відповідача подано до суду пояснення.

В ході розгляду справи проведені наступні процесуальні дії:

14.12.2017 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду відкрито провадження у адміністративній справі № 308/12801/17

20.03.2018 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду відмовлено в задоволенні клопотання про направлення справи до Закарпатського окружного адміністративного суду.

26.12.2018 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду адміністративну справу № 308/12801/17 передано за підсудністю до Закарпатського окружного адміністративного суду.

24.01.2019 року Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу № 308/12801/17 передано на розгляд до Ужгородського міськрайонного суду.

27.02.2019 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду задоволено заяву судді Бедьо В.І. про самовідвід.

21.03.2019 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду прийнято справу до провадження.

Уданій справі заходи забезпечення доказів та забезпечення позову судом не застосовувалися.

Провадження у справі ухвалою суду не зупинялося, а тому не було підстав для його поновлення.

15 грудня 2017 року набули чинності зміни, внесені до Цивільного процесуального кодексу України Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017, № 2147-VIII, яким КАС України викладено в новій редакції.

Відповідно до ч. 3ст. 30 КАС України, справа, прийнята адміністративним судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому адміністративному суду.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами КАС України в редакції, що діє після 15.12.2017 року.

Заслухавши вступне слово представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані відтак не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 9, ч. 2 ст. 77 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. В адміністративних справах пропротиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірностісвого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 483 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповіднодо Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Предметом спору у даній справі є оцінка правомірності дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ , якому 31 грудня 2005 року була призначена пенсія за вислугу років відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ», що підтверджується посвідченням № 4882 видане ГФЕУ МВС України, копія якого міститься в матеріалах справи ( а.с. 13)

Позивач перебуває на обліку в Головному Управлінні Пенсійного Фонду України в Закарпатській області.

ОСОБА_1 звернувся до МВС України стосовно роз`яснення порядку перерахунку пенсії.

Відповідно до листа Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України від 13.11.2017 року вбачається, що Департаментом було розглянуто звернення ОСОБА_1 та надано роз`яснення , відповідно до порядку для перерахунку пенсій ліквідаційною комісією УМВС підготовлено та надіслано пенсійним фондам довідки про розмір грошового забезпечення осіб, пенсій яких підлягають перерахунку та зазначено, що довідка про розмір грошового забезпечення позивача надіслана листом від 24.05.2017 року № 5/411 до головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.

27.11.2017 року Ліквідаційною комісією УМВС України в Закарпатські області на адвокатський запит надіслано копію довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до постанови КМУ від 11.11.2015 року за № 988. ( а.с. 19)

17.11.2017 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області заяву про здійснення перерахунку та виплати його пенсії як пенсіонеру органів внутрішніх справ відповідно до Закону України від 23 грудня 2015 року №900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».

Однак, 08.12.2017 року листом № 385/Х-99-01 Головне Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повідомило позивача, що перерахунок та виплату перерахованих пенсій буде проведено після виділення додаткових коштів з Державного бюджету України.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

29 грудня 2015 року набрав чинності Закон України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» (далі - Закон № 900-VIII).

Цим Законом внесено доповнення до статті 63 Закону № 2262-ХІІ. Статтю 63 доповнено новою частиною такого змісту: «Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських».

Статтею 51 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Відповідно до абзацу другого розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Згідно із статтею 102 Закону України «Про Національну поліцію» пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Кабінет Міністрів України постановою від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова № 988) та постановою від 18 листопада 2015 року № 947 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268» встановив розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ.

Постанова № 988 набрала чинності 02 грудня 2015 року.

Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» (далі - Порядок № 45), яка набрала чинності 20 лютого 2008 року.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку № 45 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

На підставі зазначеного в пункті 1 Порядку № 45 рішення Кабінету Міністрів України, Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв`язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС (далі - державні органи) повідомляють у п`ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.

Пенсійний фонд України повідомляє у п`ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку.

Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Згідно з частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі «Міллер проти Австрії», де Суд встановив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні «Гайгузус проти Австрії» від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі «Кечко проти України» (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі № 21-399во10, від 07.12.2012 у справі №21-977во10, від 03.12.2010 у справі № 21- 44а10).

Така правова позиція підтримана Конституційним Судом України у рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007, в яких зазначено про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.

Крім того, Конституційний Суд України розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист певних категорій громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечують суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управлінні державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань, тощо (Рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016).

У рішенні від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист» Конституційний Суд України прямо зазначив, що служба в органах внутрішніх справ має ряд специфічних властивостей (служба в правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей), що повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексом заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або відставку.

Суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що Постанова № 988, яка набрала чинності 02.12.2015, тобто до набрання чинності Законом № 900-VIII, не породжує підстав для проведення перерахунку пенсії позивачу як особі з числа колишніх працівників міліції, оскільки на день набрання чинності Законом № 900-VIII Постанова № 988 діяла і є чинною на даний час.

Конституційний Суд України у Рішенні від 9 лютого 1999 року № 21-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце, положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Збільшення грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції на підставі Постанови № 988 згідно із Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», статтями 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до Закону України від 23 грудня 2015 року №900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зміна грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції на підставі Постанови № 988, яка набрала чинності 02 грудня 2015 року.

Згідно зі статтею 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» позивач має право на перерахунок пенсії з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Оскільки Постанова № 988, якою встановлені розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, набрала чинності 02 грудня 2015 року, ОСОБА_1 має право на перерахунок пенсії з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських, з 01 січня 2016 року.

Ураховуючи те, що право позивача на перерахунок пенсії встановлено чинним законодавством України, дотримано всі вимоги, передбачені Порядком № 45, для проведення перерахунку пенсії, ОСОБА_1 має законні підстави щодо перерахунку його пенсії на підставі довідки про грошове забезпечення з урахуванням грошового забезпечення поліцейських. При цьому, посилання відповідача на відсутність коштів на проведення виплати пенсії в перерахованому розмірі порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. Оскільки чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення Європейського суду у справі «Кечко проти України» від 08 листопада 2005 року).

При цьому суд звертає увагу на підвищені гарантії соціальної захищеності осіб, що перебувають на службі в органах внутрішніх справ, з боку держави, що повинні бути реалізованими у комплексі заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або відставку (Рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист»).

До такого ж висновку прийшов Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своєму рішенні від 15.02.2018 року у справі № 820/6514/17 відповідно до якого також зазначено, що Висновки Верховного Суду в цій зразковій справі підлягають застосуванню в адміністративних справах щодо звернення пенсіонерів органів внутрішніх справ, яким призначено пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ», до суду з адміністративними позовами до територіальних органів Пенсійного фонду України, на обліку яких стоять позивачі та які здійснюють виплату пенсій позивачам, з позовними вимогами щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача (відмови вчинити дії) щодо здійснення перерахунку та виплати позивачам пенсії з 01 січня 2016 року як пенсіонерам органів внутрішніх справ згідно із Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», статтями 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», на підставі наданої довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення поліцейських; зобов`язання відповідачів здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачам з 01 січня 2016 року як пенсіонерам органів внутрішніх справ згідно із Законом України від 23 грудня 2015 року №900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», статтями 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», згідно з наданою довідкою про грошове забезпечення для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення поліцейських.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем у листі від 08.12.2017 року не заперечувалося право позивача щодо перерахунку та виплати пенсії згідно із Законом України від 23 грудня 2015 року №900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», на підставі наданої довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення поліцейських. Неможливість перерахувати та виплатити пенсію позивачу відповідач пояснив відсутністю коштів у Державному бюджеті України.

Окрім того суд враховує,що станом на час ухвалення рішення за твердженням представника відповідача , відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача і здійснено частково її виплату.

Виходячи із норм викладених в ст. 77 КАС України встановлено, що за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод та інтересів.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Судом враховується положення ст. 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Водночас, згідно пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Відповідно до ч.4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У зв`язку з викладеним, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства(КАС)України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. Справа «Руїз Торіха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадовачи службова особа.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 1280,00 грн., який сплачений квитанцією від 14.12.2017 року (а. с. 1).

Керуючись ст.ст.12,257,241,244,246,289 КАС України, ст. ст.4,9,16,29,30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»суд,

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (адреса: пл. Народна, 4, м. Ужгород, 88008) щодо відмови у здійсненні перерахунку раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № N/A4882 отриманої з ліквідаційної комісії УМВС України в Закарпатській області з врахуванням видів грошового забезпечення та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських з 01 січня 2016 року

Зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Закарпатській області (адреса: пл. Народна, 4, м. Ужгород, 88008) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) з 01 січня 2016 року як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», статтями 51,63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», на підставі наданої довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Закарпатській області про грошове забезпечення від 27.11.2017 № N/A4882 для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення поліцейських, та з врахуванням раніше виплачених сум.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - Головне управління пенсійного фонду України в Закарпатській області (адреса: пл. Народна, 4, м. Ужгород, 88008);

Відповідач - ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 )

Дата складання повного судового рішення 26 листопада 2020 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца