Ухвала суду № 93174700, 24.11.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/13639/16-ц

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

24 листопада 2020 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого – судді Бенца К.К.,

при секретарі – Парова І.І.

за участю:

представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4 , ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді в режимі відео конференції цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Хребтань Н.М. та Виконавчий комітет Ужгородської міської ради, про поділ майна подружжя,визнання права власності, визнання недійсними договорів-

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Ужгородського міськрайонного суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Хребтань Н.М. та Виконавчий комітет Ужгородської міської ради, про поділ майна подружжя.

Дана справа знаходилась у провадженні суддів Придачук О.А., Світлик О.М.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 04.03.2019 року суддею Бенца К.К. прийнято справу №308/13639/16-ц до свого провадження та призначено підготовче судове засідання.

Позивач ОСОБА_6 в підготовче судове засідання призначене на 23.11.2020 року о 14 год. 30 хв. не зявилась, будучи належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи. Заяв про відкладення розгляду справи та про розгляд справи у її відсутності до суду не надходило.

Відповідачі ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в судове засідання не зявилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору в судове засідання не зявидися, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Представник відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_5 в судовому засіданні заявив клопотання про залишення даного позову без розгляду посилаючись на приписи ч.5 ст. 223 ЦПК України, ст. 198 ЦПК України, а саме у зв`язку з тим, що позивач повторно не зявилась в судові засідання. Вказав на те, що в т. №2 а.с.117-118 наявна заява від позивача про відкладення підготовчого судового засідання, у зв`язку із перебуванням у відрядженні. В т. №2 а.с. 126-127 наявна заява від позивача про відкладення підготовчого судового засідання у зв`язку із поганим самопочуттям. Звернув увагу суду на те, що сторона може звернутись із заявою про розгляд справи у її відсутності , а не розгляд клопотань позивача без її участі. Заяв про розгляд справи у відсутності позивача немає. Також вказав, що позивач подала до суду заяву про відкладення судового засідання призначене на 24.02.2020 року. Посилаючись на висновки викладені у постанові Верховного Суду у справі № 658/1141/18 просив залишити позовну заяву без розгляду у зв`язку із повторною неявкою позивача в судове засідання.

Представник відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4 підтримав клопотання адвоката Розмош В.І., погодився із його доводами та просив суд залишити даний позов без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача в судове засідання.

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , в судовому засіданні підтримав доводи захисників Розмош В.І., Іскоростенського Д.А. та просив суд залишити даний позов без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача.

Заслухавши доводи учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

В підготовче судове засідання призначене на 02.10.2019 р. позивач ОСОБА_6 не з`явилася, надіслала до суду 30.09.2019 року клопотання “ про відкладення підготовчого судового засідання” відповідно до якого повідомила, що змінила прізвище з ОСОБА_8 на ОСОБА_9 і просила суд відкласти розгляд справи на іншу дату у зв`язку із відрядженням ,так як деякі із заявлених клопотань підтримує, а деякі втратили актуальність.

В підготовче судове засідання призначене на 02.12.2019 р. о 10 год. позивач ОСОБА_10 не з`явилася, надіслала до суду 02.12.2019 року заяву “ про відкладення підготовчого судового засідання” відповідно до якої просила суд відкласти підготовче судове засідання на іншу дату, у зв`язку з поганим самопочуттям не може з`явитись. В разі неможливості відкладення, просить розглянути заявлені нею клопотання.

Позивач ОСОБА_11 24.02.2020 року надіслала на адресу суду заяву “ про відкладення судового засідання” відповідно до якої просила відкласти судове засідання призначене на 24.02.2020 року у зв`язку з пологами на іншу дату для надання можливості її адвокату Коблик В.Ю. ознайомитись з матеріалами справи. Повноважень адвоката до заяви не долучено.

В наступні судові засідання призначені на 28.05.2020 року, на 09.06.2020 року позивач ОСОБА_11 не зявилась.

В підготовче судове засідання призначене на 23.09.2020 р. о 15 год. позивач ОСОБА_11 не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи, шляхом надіслання судового виклику, докази наявні в матеріалах справи. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за відсутності не надходило до суду.

В підготовче судове засідання призначене на 23.11.2020 р. о 14 год. 30 хв. позивач ОСОБА_11 в черговий раз не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи, шляхом надіслання судового виклику. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за відсутності не надходило до суду.

Факт отримання позивачем ОСОБА_11 судового виклику на призначене судове засідання на 23.11.2020 р. о 14 год. 30 хв. підтверджується відомостями з офіційного веб-сайту Укрпошти за наслідками відстеження поштового відправлення за номером №8800025722243 , якими підтверджується його вручення позивачу 19.10.2020 року, а відтак позивач була належним чином повідомлена.

Окрім того слід зазначити, що інформація про дату і час розгляду справи наявна на сайті Судова влада, в тому числі і на 23.09.2020 р. о 15 год., і на 23.11.2020 р. о 14 год. 30 хв.

Заяв про зміну місця знаходження, проживання під час провадження справи від позивача не надходило.

Згідно із ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ст. 4 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Остання заява , яка надійшла від позивача до суду була датована 24.02.2020 р. “ про відкладення судового засідання” в якій позивач просила відкласти судове засідання на іншу дату для надання можливості її адвокату ознайомитись з матеріалами справи.

Інших заяв від позивача до суду не надходило.

Через неодноразову неявку позивача у судове засідання – порушуються передбачені ЦПК України, строки розгляду цивільної справи.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

У рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони вживають заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобовязана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обовязки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обовязок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Одним із таких прикладів, коли поведінка заявників стала однією з причин затягування розгляду справи, є рішення Європейського суду з прав людини «Чікоста і Віола проти Італії».

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Наведене свідчить про недобросовісність здійснення позивачем своїх процесуальних прав.

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.1 ст.198 ЦПК Українипідготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 цього розділу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його незявлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Зважаючи на викладене, виходячи з вимог п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, яка визначає наслідки повторної неявки позивача ( представника) , від позивача не надійшла до суду заява про розгляд справи у його відсутності, зважаючи на норми Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду, суд приходить до висновку, що є всі підстави для задоволення клопотання представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_5 про залишення позовної заяви ОСОБА_11 до ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Хребтань Н.М. та Виконавчий комітет Ужгородської міської ради, про поділ майна подружжя, визнання права власності, визнання недійсними договорів- без розгляду у зв`язку із повторною неявкою позивача на розгляд справи.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц, а також від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18.

У зв`язку з наведеним, залишення позову без розгляду, як це передбачено законом, а саме пунктом 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Суд роз`яснює позивачу, що відповідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст.ст. 44,131, 198 ч.1 , 257 ч.1 п.3, 353 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Хребтань Н.М. та Виконавчий комітет Ужгородської міської ради, про поділ майна подружжя, визнання права власності, визнання недійсними договорів – залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляють права повторного звернення до суду з позовом в порядку, встановленому законом.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Відповідно до ч. 6 ст.259 ЦПК України 24.11.2020 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали виготовлено та підписано 27.11.2020 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца