Рішення № 93174641, 19.11.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/8182/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2020 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Крегул М.М.,

при секретарі - Ковач В.Ю.,

за участю : позивача ОСОБА_1

представника відповідача - Зубенко І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгород, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці Держмитслужби України, про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил від 04.08.2020 року у справі № 0349/30500/20, який мотивує тим, що 04.08.2020 року Закарпатською митницею Держмитслужби України в особі в.о. начальника Закарпатської митниці ДФС України винесено постанову у справі про порушення митних правил №0349/30500/20, згідно якої його обуло визнано винним у вчиненні порушень митних правил за ст. 485 МК України та накладено штраф в розмірі трьохсот відсотків від різниці митних платежів, що становить 11485,65 грн. позивач вважає, що прийнята постанова є необґрунтованою, винесена з порушенням чинного законодавства, викладені у ній обставини та підстави порушення митних правил такими, що не відповідають дійсності, а розгляд справи є неповним та необ`єктивним. Зазначає, що оскаржувана постанова мотивована тим, що в ході здійснення аналітично-пошукових заходів відповідачем отримано інформацію від офіційного представника «Skoda» в Україні «Закарпат-Авто», що фактична дата виробництва автомобіля марки Skoda, модель Superb, номер кузова НОМЕР_1 становить 11.12.2010 рік, а не 2011 рік, як заявлено у ЕМД №UA305110/2020/002102. Отже ним, агентом з митного оформлення, під час подання в Закарпатську митницю Держмитслужби України ЕМД № UA305110/2020/002102 було вчинено дії спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів, тобто вчинено порушення митних правил, передбачене ст. 485 МК України.

Крім того позивач у позові зазначає, що вказані висновки не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки 10.02.2020 ним було подано до митного поста «Виноградів» Закарпатської митниці Держмитслужби, електронну митну декларацію типу імпорт транспортних засобів громадянами попередня, за внутрішнім №48907 відповідно до обраного митного режиму імпорту, та товаро-супровідні документи на автомобіль марки Skoda, модель Superb, номер кузова НОМЕР_1 , бувший у використанні, календарний рік виготовлення 2011, модельний рік виготовлення 2011, 5 місяць, включаючи місце водія, тип кузова – універсал, тип двигуна дизельний, об`єм двигуна 1598 см3, номер двигуна НОМЕР_2 , потужність 77 KW, колісна формула 4х2 – 1 шт., колір – чорний, що ввозився гр. ОСОБА_2 . Вказана МД була прийнята до митного оформлення та присвоєно реєстраційний №UA305110/2020/001934. Також були зарезервовані кошти по даній МД і оформлено дану МД з роком виробництва 2011. 10.02.2020 року посадовими особами митного поста «Лужанка» було здійснено пропуск вказаного транспортного засобу та складено акт митного огляду №UA305200/2020/00451, в якому проставлено відмітку порушень не виявлено. Крім того, 12.02.2020 ним було подано до митного поста «Виноградів» Закарпатської митниці Держмитслужби, електронну митну декларацію типу імпорт громадянами авто після попередньої, за внутрішнім №48916, та товаро-супровідні документи на автомобіль марки Skoda, модель Superb, номер кузова НОМЕР_1 , бувший у використанні, календарний рік виготовлення 2011, модельний рік виготовлення 2011, 5 місяць, включаючи місце водія, тип кузова – універсал, тип двигуна дизельний, об`єм двигуна 1598 см3, номер двигуна НОМЕР_2 , потужність 77 KW, колісна формула 4х2 – 1 шт., колір – чорний, що ввозився гр. ОСОБА_2 . Посадовою особою митного поста «Виноградів» вказану МД було прийнято до митного оформлення та присвоєно реєстраційний №UA305110/2020/002102, також було перевірено відомості зазначені в МД, проведено огляд ТЗ і звірку даних зазначених в акті митного огляду UA305110/2020/00354, направлено запит до посадової особи управління контролю митної вартості, класифікації, походження товарів та прогнозування надходжень з метою перевірки правильності класифікації та визначення митної вартості, списано платежі та оформлено дану МД. ОСОБА_1 у позові зауважує, що посадовою особою вказаного управління підтверджено класифікацію і митну вартість даного транспортного засобу. Порушень та помилок при оформленні транспортного засобу посадовими особами не виявлено і випущено у вільний обіг. Додаткових документів при оформленні транспортного засобу не витребовувалося і посадові особи інших підрозділів не залучалися.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.10.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного провадження із повідомленням сторін.

16.11.2020 року від представника митниці до суду подано відзив на позовну заяву, до якого долучено супровідний лист про надіслання копії такого позивачу. У відзиві представник зазначає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв`язку із правомірністю винесеної постанови та безпідставністю позову, враховуючи наступне.

12.02.2020 року на митному посту «Виноградів» Закарпатської митниці Держмитслужби особою уповноваженою на роботу з митними органами - агентом з митного оформлення вантажів від ПП «Інтеграл» ОСОБА_1 , що діяв на підставі Договору про надання митно-брокерських послуг від 07.02.2020 №438Г, укладеного з громадянином України ОСОБА_2 , до митного контролю та оформлення Закарпатській митниці Держмитслужби шляхом електронного декларування була подана митна декларація ІМ40 ДЕ №UA305110/2020/002102 та товаросупровідні документи (скановані електронні примірники), а саме: Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу 11444446 від 05.09.2013 року,рахунок № т46957 від 07.02.2020 року, акт проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA305200/2020/000451 від 10.02.2020 року, сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження завершеного колісного транспорту UA.008.0013538-20 від 12.02.2020 року, копія митної декларації країни відправлення 20DK00470022C1C3C4 від 07.02.2020 року. Згідно граф. 31 та 33 МД №UA305110/2020/002102 було заявлено товар «Автомобіль легковий, призначений для перевезення людей по дорогах загального користування, марки Skoda, модель Superb, номер кузова НОМЕР_1 , бувший у використанні, календарний рік виготовлення 2011, модельний рік виготовлення 2011, 5 місць, включаючи місце водія, тип кузова - універсал, тип двигуна дизельний, об`єм двигуна 1598 см3, номер двигуна НОМЕР_2 , потужність 77 KW, колісна формула 4x2 - 1 шт. Колір - чорний», код УКТ ЗЕД - 8703329030. Статистична вартість (гр.46) – 109144,05 грн. Згідно заявленого року виготовлення легкового автомобіля марки Skoda, модель Superb, номер кузова НОМЕР_1 , - «2011 рік», по МД №UA305110/2020/002102 нараховані та сплачені митні платежі в сумі 59660,80 грн. (мито (10%) – 6002,92 грн., акцизний податок (600Є/1000см3) – 25523,74 грн., ПДВ – 28134,14 грн.). В ході здійснення перевірки отримано інформацію від офіційного представника «Skoda» в Україні «Закарпат-Авто», що фактична дата виробництва автомобіля марки Skoda, модель Superb, номер кузова НОМЕР_1 становить 11.12.2010 рік. Враховуючи рік виготовлення ТЗ марки «Skoda Superb», номер кузова НОМЕР_1 - 2010, сплаті підлягали митні платежі в сумі – 63489,35 грн. (мито (5,5%) – 6002,92 грн., акцизний податок, розрахований згідно Закону України від 08.11.2018 №2611-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів», (675Є/1000смЗ) – 28714,20 грн., ПДВ – 28772,23 грн.). Отже, заявлення декларантом ОСОБА_1 у МД №UA305110/2020/002102 неправдивих відомостей щодо року виготовлення транспортного засобу, призвело до зменшення митних платежів у сумі – 3828,55 грн. Крім того у відзиві зазначено, що незрозуміло з яких підстав позивач прийшов до висновку, що дата першого допуску є датою виготовлення транспортного засобу. Також у відповідності до п. 4.4.2 Договору-доручення №393Г від 17.09.2019 укладеного між ФО ОСОБА_2 та ПП «Інтеграл» у випадку виникнення сумнівів у достовірності та точності даних, що були повідомлені довірителем або відправником, повірений має право самостійно проводити огляд товарів та контроль їх відповідності даним, зазначеним у товаросупровідних документах. При цьому, позивач не маючи точної інформації щодо року виготовлення транспортного засобу мав можливість вказани у митній декларації - рік виготовлення «не визначений». Враховуючи викладене у задоволенні позовних вимог просив відмовити у повному обсязі.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлений ним позов, просив задовольнити з підстав викладених у ньому. Також зазначив, що умислу у його діях , як митного брокера який має значний досвід роботи , при поданні ним митної декларації не було та при поданні декларації він керувався відомостями з посвідчення на відповідний трапнспортний засіб а також відомостями ТСД . Також ним, як митним брокером було перевірено рік виготовлення даного транспортного засобу марки Skoda, модель Superb, номер кузова НОМЕР_1 , на інтернет сайтах, згідно яких VIN -код не розштфровувався взагалі або було підтверджено 2011рік . ОСОБА_1 також зауважив, що постанова та протокол складались у його відсутності та відповідачем не було повідомлено належним чином про розгляд справи про порушення митних правил .

Представник відповідача Зубенко І.І. у судовому засіданні заперечив проти задоволення позову, просив відмовити з підстав зазначених у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Зубенка І.І., дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані в справі докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У відповідності до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно із ст. 530 Митного кодексу України законність та обґрунтованість постанови митниці у справі про порушення митних правил можуть бути перевірені судом або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики і сфері державної митної справи, а постанови центрального органу виконавчої влади, що і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, - судом у зв`язку з поданням адміністративного позову, внесенням подання прокурора або в порядку контролю.

Відповідно до п.п. 1-3 ч. 1 ст. 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 529 Митного кодексу України, постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

На підставі ч. 6 ст. 530 Митного кодексу України, перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом здійснюється у порядку, встановленому КАС України.

Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства доведення факту неправомірності дій позивача, покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що 04.08.2020 року посадовою особою Закарпатської митниці Держмитслужби України складено протокол про порушення митних правил №0349/30500/20 відносно гр. ОСОБА_1 , за ст. 485 Митного кодексу України та за результатами розгляду якого в.о. начальника Закарпатської митниці Держмитслужби Богаш О.Я. винесено постанову №0349/30500/20 від 04.08.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за ст. 485 МКУ України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 11485,65 грн.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для складення вказаного вище протоколу та винесення постанови за наслідком розгляду справи про порушення митних правил відносно позивача ОСОБА_1 стало заявлення ним, як декларантом у митній декларації №UA305110/2020/002102, на переконання митного органу, неправдивих відомостей щодо року виготовлення транспортного засобу, що призвело до зменшення митних платежів на суму 3828,55 грн.

Відповідно до частини першої статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, а саме протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

За статтею 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Аналізуючи зміст нормативного регулювання спірних правовідносин є підстави зробити висновок, що склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі).

Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості.

Таким чином, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння (передбаченого статтею 485 МК України) обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації чи документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Частиною другою статті 264 МК України встановлено, що митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом із митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, установлених цим Кодексом, декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їхні копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

Перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведені вище норми свідчать про те, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним; вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Статтею 260 МК України встановлено, що якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати органу доходів і зборів тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов`язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.

Згідно з ч. ч. 1, 8 ст. 264 МК України митна декларація реєструється та приймається органом доходів і зборів у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. З моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Відповідно до п. 8 ст. 4 МК України декларант це особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.

За приписами ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 266 МК України декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого МК України, надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей, у випадках, визначених цим Кодексом та ПК України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розд. 10 Митного Кодексу України.

Як встановлено судом, у судовому засіданні ОСОБА_1 є особою уповноваженою на роботу з митницею в ПП "Інтеграл" та є митним брокером. та діє на підставі Договору про надання митно-брокерських послуг від 07.02.2020р. №438Г укладеного з громадянином України ОСОБА_3 .

Таким чином, згідно з ч. 1 ст. 293 МК України особою, на яку покладається обов`язок із сплати митних платежів, є декларант.

Відповідно до ч. 5 ст. 266 МК України, особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 МК України, та п. 3.9 Розділу 3 Загального додатку Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур від 18.05.1973 (дата набуття чинності для України 15 вересня 2011 року), перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу митного органу здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів.

Відповідно до ст. 215 ПК України ставка податку визначається за формулою, до якої включається коефіцієнт, що дорівнює кількості повних календарних років з року, наступного за роком виробництва відповідного транспортного засобу, до року визначення ставки податку.

Митниця виходить з принципу доброчесності суб`єкта декларування щодо законності здійсненої діяльності на підставі необхідних для митного оформлення товару документів. Оскільки позивач подав для митного оформлення товару передбачені митним законодавством необхідні у даному випадку документи, то митницею і було здійснено митне оформлення товару за заявленою на той час митною вартістю. Однак митниця, у разі підозри у частині правдивості відомостей, вказаних у поданих до митного оформлення документах, залишає за собою право ініціювати їх перевірку на автентичність, що і було зроблено.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку, що саме декларант ОСОБА_1 повинен був вжити заходів для з`ясування відомостей саме щодо року випуску, а не року первинної реєстрації транспортного засобу, щодо якого подається декларація.

Відповідно до ч. 5 ст. 334 МК України з метою здійснення митного контролю після випуску товарів органи доходів і зборів мають право направляти письмові запити та отримувати документи або їх засвідчені копії, інформацію (у т. ч. у електронній формі), що стосуються переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, випуску товарів та їх використання на митній території України або за її межами.

Як вбачається з матеріалів справи, митний орган отримав інформацію від офіційного представника «Skoda» в Україні «Закарпат-Авто», що фактична дата виробництва автомобіля марки Skoda, модель Superb, номер кузова НОМЕР_1 становить 11.12.2010 рік, а не 2011 рік, як про це зазначив позивач ОСОБА_1 у декларації ЕМД №UA305110/2020/002102.

Доказів на спростування невідповідності висновків митного органу фактичним обставинам справи, позивач не надав.

Що стосується тверджень позивача, що у нього не було умислу неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, суд зазначає наступне.

Порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений Митним Кодексом України та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність (ч.1 ст. 458 МК України).

Диспозицією ст. 485 МК України передбачена відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Відтак, ознаки правопорушення передбаченого ст. 485 МК України не обмежуються «заявленням митної декларації», а передбачають і вчинення інших протиправних дій, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів.

Доказів на спростування невідповідності висновків митного органу фактичним обставинам справи, позивач не надав.

Відтак, позивачем дійсно у митній декларації №UA305110/2020/002102 було заявлено неправдиві відомості щодо року випуску вказаного вище транспортного засобу, що і призвело до зменшення нарахування обов`язкових платежів.

Доводи позивача про те, що йому не було відомо про місце , дату та час розгляду справи Закарпатською митницею держимтслужби про порушення ним митних правил та останній не мав можливості надати пояснення під час складення відносно нього постанови , не відповідають дійсним обставинам справи.

З доданих копій листів Закарпатської митниці Держмитслужби, адресованих позивачу від 05.06.2020 року та 29.07.2020року та рекомендованих повідомлень про вручення ОСОБА_4 поштового відправлення від 15.06.2020р. вбачається , що останній неодноразово повідомлявся про розгляд справ про порушення митних правил .

Таким чином, у діях позивача наявний склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Доводи позивача викладені у позовній заяві не спростовують правомірності винесення оскаржуваної постанови.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова прийнята уповноваженим суб`єктом, з дотриманням процедури, стягнення накладено в межах санкції статті, за якою особу визнаною винуватою, тому позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст. 251, 280, 288, 293 КУпАП, ст.ст. 529, 530, 531 Митного кодексу України, ст.ст. 5, 6, 9, 77, 78, 245, 250, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Закарпатської митниці Держмитслужби України про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до ст.286 КАС України подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Відповідно до ст. 295 КАС України якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , податковий номер НОМЕР_3 , паспорт серія НОМЕР_4 , виданий Виноградівським РВ УМВС України у Закарпатській області 22.05.1999 року, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Закарпатська митниця Держмитслужби (код ЄДРПОУ: 43337207, адреса місцезнаходження: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 20,Закарпатської області ).

Повний текст рішення складено та проголошено 24.11.2020 року о 16 год. 00 хв.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду М.М. Крегул