
242/4921/20
1-кс/242/882/20
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2020 року слідчий суддя Селидівського міського суду Донецької області Владимирська І.М., при секретарі Гандзюк К.С., за участю прокурора Жердецького О.О., старшого слідчого Зеркаль О.В., захисника Дальгіс Л.О., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове клопотання старшого слідчого СВ Селидівського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, Донецької області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: 19.02.2003 року Волноваським районним судом Донецької області за ч. 1 ст. 296, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі; 22.04.2003 року Волноваським районним судом Донецької області за ч. 5 ст. 185, ч. 1 ст. 187, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 10 років 10 місяців 12 днів позбавлення волі; 11.12.2003 року Волноваським районним судом Донецької області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 10 років 4 місяців 17 днів позбавлення волі; 11.12.2012 року Микитівським районним судом м. Горлівки Донецької області за ст. 391, ст. 71 КК України до 2 років позбавлення волі; 03.06.2015 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення; 27.03.2019 року Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ст. 391, ч. 1 ст. 71 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнений 08.05.2020 року за відбуттям строку покарання, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2
підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
Старший слідчий СВ Селидівського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором, який призначений в даному кримінальному провадженні, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 .
В обґрунтування доводів органами досудового розслідування вказано, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні на території м. Українськ Донецької області кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України. ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, не має стійких соціальних зв`язків, не має постійного місця роботи, постійних джерел до існування, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, застосування більш м`яких, ніж тримання під вартою, запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, тому доцільно обрати щодо нього виключний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Слідчий та прокурор в судовому засіданні заявлене клопотання підтримали та просять суд його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечують.
Суд, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника, прийшов до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, досудове розслідування розпочате на підставі зареєстрованої заяви відповідно до ст. 214 КПК України та слідчим внесено відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020050500000888 від 27.11.2020 року.
28.11.2020 року на підставі ст.ст. 42, 276, 277, 278 КПК України, ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Хайредінов проти України», ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція) гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п.1 ст.5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи. Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім. Такий захід має бути необхідним за конкретних обставин. Таким чином, тримання під вартою у відповідності до підпункту (c) пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Тобто, суд повинен розглядати питання, чи взяття особи під варту конче необхідне та чи можуть інші, менш суворі заходи бути достатніми для досягнення цієї цілі.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Як вбачається з вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів повинно містити посилання на один або кілька ризиків, передбачених ст.ст. 177, 194 КПК України.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Суд враховує вагомість доказів причетності ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення та вважає, що слідчим надані переконливі докази, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення та переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого та свідків (оскільки на шлях виправлення не став, після повернення з міст позбавлення волі знов вчинив тяжкий умисний, з корисливих мотивів злочин), а крім того, суд оцінює сукупність обставин, передбачених ст.178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, особу підозрюваного та його репутацію, а саме: відсутність стійких соціальних зв`язків, постійного джерела для існування, тому не вбачає підстав для застосування менш суворих запобіжних заходів, на думку суду клопотання є обґрунтованим, у зв`язку з чим, слід застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 .
З огляду на значимі для даного провадження обставини, суд приходить до висновку, що на даний час обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Відповідно до ст. 183 КПК України з урахуванням обставин вчиненого кримінального правопорушення, особи підозрюваного, його майнового, сімейного стану, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд визначає заставу достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України - в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі, що відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік», дорівнює 42 040 грн. (2 102 грн. Х 20).
Керуючись ст. ст. 22, 28, 115, 177, 178, 183,184,186, 193, 194, 196, 197, 206, 309, 372, 395 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Клопотання старшого слідчого СВ Селидівського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області, погодженого з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» на строк до 60 діб, тобто до 29 січня 2021 року (включно).
Визначити суму застави у розмірі 42 040 (сорок дві тисячі сорок) грн., які необхідно внести на рахунок: розрахунковий рахунок: UA828201720355259003000011792, отримувач: територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ; ЄДРПОУ: 26288796.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали, тобто до 29.01.2021 року.
Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Бахмутській УВП №6.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Бахмутської УВП №6 негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави: 1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Контроль за виконанням ухвали здійснює прокурор Красноармійської місцевої прокуратури Жердецький О.О.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Слідчий суддя І.М. Владимирська
Судове рішення № 93174097, Селидівський міський суд Донецької області було прийнято 30.11.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 242/4921/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: