Рішення № 93173932, 30.11.2020, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/6605/20

Провадження № 2/265/1761/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

30 листопада 2020 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді – Козлова Д. О.,

при секретарі – Дрьомовій О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу № 265/6605/20 за позовом Виконавчого комітету Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що кв. АДРЕСА_1 перебуває у власності територіальної громади міста Маріуполя. Так на підставі ордеру № 2119 від 10 грудня 1982 року ОСОБА_2 було надано право на зайняття вказаної однокімнатної квартири. За копією особового рахунку № НОМЕР_1 у такій квартирі зареєстрована ОСОБА_2 та відповідно до довідки з реєстру територіальної громади міста Маріуполя у такій кімнаті зареєстрована також ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 18 травня 2020 року комісією департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради у присутності сусідки складено акт обстеження житлового приміщення та встановлено, що в кв. АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , які за даною адресою не мешкають. При цьому мається заборгованість за комунальні послуги. За інформацією Лівобережного районного у місті Маріуполі ДРАЦС Східного міжрегіонального управління (м. Харків) мається актовий запис про смерть № 525 від 29 березня 2018 року ОСОБА_2 . У зв`язку з тим, що відповідач не проживає у кв. АДРЕСА_1 понад шість місяців без поважних причин, не сплачуючи комунальні послуги та не забезпечуючи належне утримання кімнати, вона вважається такою, що втратила право користування жилим приміщенням. Зазначав, що реєстрація відповідачки перешкоджає виконавчому комітету Маріупольської міської ради, як органу, який наділений повноваженнями з управління об`єктами жилого фонду, розпорядитися жилими приміщеннями, виділивши їх у встановленому законодавством порядку, особам, які потребують поліпшення житлових умов. На підставі викладеного просив визнати ОСОБА_1 такою, що втратила право користування кв. АДРЕСА_1 , стягнувши судові витрати з неї в сумі 2102 грн.

У судове засідання представник позивача, ОСОБА_4 , не з`явилась, надавши суду заяву, в якій заявлені позовні вимоги повністю підтримала та просила задовольнити позов, не заперечуючи проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідачка, ОСОБА_1 , в судове засідання за невідомих суду причин не з`явилась повторно, будучи про час та місце розгляду справи повідомленою належним чином.

За ч. 4 ст. 223 ЦПК суд ухвалив заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що однокімнатна кв. АДРЕСА_1 була надана на підставі ордеру № 2119 від 10 грудня 1982 року відповідно до рішення виконкому Маріупольської міської ради від 20 жовтня 1982 року № 42 ОСОБА_2 , що підтверджується копією такого ордеру (а. с. 16).

З копії особового рахунку на кв. АДРЕСА_1 від 20 липня 2020 року, наданого ЖКП «Азовжитлокомплекс», вбачається, що за вказаною адресою зареєстрована ОСОБА_2 , 1933 р. н., з 1982 року (а. с. 14).

Наявність актового запису № 525 від 29 березня 2018 року про смерть ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , 1933 р. н., підтверджується відомостями Лівобережного районного у місті Маріуполі ДРАЦС Східного міжрегіонального управління (м. Харків) (а. с. 22).

За відомостями Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради від 7 квітня 2020 року вбачається, що по АДРЕСА_2 зареєстровані ОСОБА_2 , 1933 р. н., з 1982 року, а також ОСОБА_1 , 1949 р. н., з 2015 року (а. с. 13).

Натомість на підставі акту від 18 травня 2020 року, складеного представниками департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради у присутності мешканця будинку, встановлено, що фактично в кв. АДРЕСА_1 ніхто не мешкає, в тому числі ОСОБА_1 , 1949 р. н. (а. с. 20).

Наявність заборгованості з оплати комунальних платежів на кв. АДРЕСА_1 підтверджується інформацією від 14 липня 2020 року ККП «Маріупольтепломережа» (а. с. 17).

За відомостями ККП «Міське бюро технічної інвентаризації – Маріупольська нерухомість» від 9 квітня 2020 року вбачається, що право власності на однокімнатну кв. АДРЕСА_1 не зареєстровано, що також підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та з Реєстру прав власності на нерухоме майно (а. с. 15, 21).

Згідно із ст. 15 Житлового кодексу виконавчі комітети районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів на території району, міста, району в місті здійснюють управління житловим фондом місцевих Рад, здійснюють контроль за використанням і схоронністю житлового фонду, приймають рішення про надання жилих приміщень у будинках житлового фонду місцевої Ради, видають ордери на жилі приміщення.

Відповідно до ст. 71, 72 Житлового кодексу наймач або члени його родини можуть бути визнані судом такими, що втратили право користування жилим приміщенням, якщо вони в ньому не проживають без поважних причин понад 6 (шість) місяців.

Суд на підставі досліджених доказів встановив, що фактично протягом останніх півтора роки у кв. АДРЕСА_1 відповідачка, ОСОБА_1 , не мешкає без поважних причин.

За таких обставин, встановлених в судовому засіданні, на підставі зазначених норм права суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , залишаючись зареєстрованою у кв. АДРЕСА_1 , однак не користуючись таким житловим приміщенням понад шість місяців без поважних причин, є такою, що втратила право користування ним.

На підставі переліченого позовні вимоги виконкому Маріупольської міської ради є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню шляхом визнання ОСОБА_1 такою, що втратила право користування кв. АДРЕСА_1 .

Згідно із ст. 141 ЦПК на користь позивача з відповідачки підлягає стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2102 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 223, 259, 263-265, 280-282 ЦПК, –

В И Р І Ш И В:

Позов Виконавчого комітету Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, – задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 такою, що втратила право користування кв. АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Виконавчого комітету Маріупольської міської ради витрати з оплати судового збору в сумі 2102 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте відповідачем шляхом подачі письмової заяви протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Учасник, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 30 листопада 2020 року.

Позивач: Виконавчий комітет Маріупольської міської ради, ЄДРПОУ: 04052784, розташований в м. Маріуполі по пр. Миру 70.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована в АДРЕСА_2 .

Суддя