Ухвала суду № 93172058, 25.11.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/11469/20

Провадження № 1-кп/761/2229/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Мєлєшак О.В., за участю секретаря Ковтунович М.В., прокурора Сибірякова О.О., захисника Гожого А.О., обвинуваченої ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду під час підготовчого судового засідання кримінальне провадження № 220 181 011 100 002 27 разом з угодою про визнання винуватості відносно обвинуваченої

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Іркутськ Російської Федерації, громадянки України, раніше не судимої, працюючої листоношою, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.110 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла угода, укладена між обвинуваченою ОСОБА_1 та прокурором прокуратури м.Києва Сибіряковим О.О. 16.04.2020 року про визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.110 КК України.

Зі змісту угоди вбачається, що ОСОБА_1 визнає себе винуватою у тому, що ІНФОРМАЦІЯ_3, діючи умисно, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , використовуючи особистий обліковий запис під назвою « ОСОБА_2 » в соціально-орієнтованій мережі «ВКонтакте» розповсюдила у мережі «Інтернет» на сторінці за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_2 » публікацію спільноти під назвою « ОСОБА_3 » наступного змісту: «Пора территории Киевской области где сидят все эти мрази во главе с ОСОБА_6 и всякими гройсманами и остальным областям брать пример с Донецкой и Луганской и вступить в состав ВЕЛИКОЙ РОССИИ. Просите ОСОБА_4 помочь нам стать частью России, ведь у него огромная армия, не то что в украинской власти. ОСОБА_5 от нас все зависит! ХВАТИТ КОРМИТЬ БАНДЕРУ И КИЕВ ЮГ И ВОСТОК ПРИСОЕДИНЯЙСЯ К РОССИИ!».

Тобто ОСОБА_1 визнала себе винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.110 КК України, а саме: у розповсюдженні матеріалів із закликами до вчинення дій з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 110 КК України.

Сторони погодили покарання за вчинення даного злочину у виді 3 років позбавлення волі без конфіскації майна, з застосуванням ст.75 КК України із звільненням від покарання з іспитовим строком на 1 рік з покладенням обов`язків у відповідності до ст. 76 КК України.

Захисник та обвинувачена ОСОБА_1 заперечували проти затвердження угоди зазначивши, що угода про визнання винуватості укладена під примусом можливого тягаря покарання та тяжкості інкримінованої статті. ОСОБА_1 зазначила, що не мала на меті таких дій, як зміна меж території України або її державного кордону, не мала реальних важелів та способів для їх вчинення. Під час підписання цієї угоди не розуміла наслідків її затвердження. Не визнала себе винуватою, уважаючи, що не вчиняла таких дій, які можливо кваліфікувати як злочин за ч.1 ст.110 КК України.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченої та її захисника дослідивши зміст угоди та обвинувального акту, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 474 КПК України суд відмовляє в затвердженні угоди, в тому числі: якщо умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону; вимоги угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

Аналізуючи зміст обвинувального акту та угоди про визнання винуватості, заслухавши обвинувачену, суд доходить висновку, що умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу.

Так, у відповідності до ст. 472 КПК України змісту угоди про визнання винуватості повинен містити беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення.

У відповідності до ч.6 ст.474 КПК України суд зобов`язаний переконатись у судовому засіданні, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Як з`ясувалось в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 визнала свою винуватість під тягарем можливого застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з огляду на те, що законодавцем у ч.5 ст.176 КПК України було внесені зміни, якими фактично не дозволялось обирати запобіжні заходи, не пов`язані з триманням під вартою за даним видом обвинувачення.

При таких обставинах відсутні підстави для затвердження угоди про визнання винуватості, оскільки існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, окрім того відсутні фактичні підстави для визнання винуватості, а вимоги угоди порушують права, свободи обвинуваченої.

Також, слід звернути увагу, що кримінальна відповідальність за ч.1 ст.110 КК України настає за УМИСНІ дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а також публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій.

Отже суб`єктивна сторона злочину характеризується виною у формі ПРЯМОГО УМИСЛУ.

Втім ОСОБА_1 спростовувала наявність умислу та зміну меж території або державного кордону України. Зазначила, що висловила своє особисте ставлення до діючої влади у особі президента України Порошенка та інших осіб.

При таких встановлених судом обставинах виключається затвердження угоди на викладених у ній умовах, наслідками чого є застосування вимог ч. 7 ст.474 КПК України - відмова у затвердженні угоди.

На підставі викладеного та керуючись ст. 314, 368-474 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної 16.04.2020 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 220 181 011 100 002 27 від 12.11.2018 між прокурором відділу прокуратури м. Києва Сибіряковим О.О. та обвинуваченою ОСОБА_1 .

Матеріали кримінального провадження № 220 181 011 100 002 27 внесеного 12.11.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань повернути прокурору для продовження досудового розслідування у загальному порядку.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено 30.11.2020 о 08 год. 15 хв.

Суддя: