Ухвала суду № 93169800, 27.11.2020, Оболонський районний суд міста Києва

27.11.2020 Справа № 756/16176/18

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_____________

Унікальний №756/16176/18

Провадження №2/756/3130/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2020 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва, в складі:

головуючого судді Диби О.В.

за участю секретаря П`яла Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючому судді у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Адвокатське об`єднання «Ліга Справедливості», Товариство з обмеженою відповідальністю «Об`єднання адвокатів юристів «Ліга Справедливості» про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із заявою про відвід головуючого судді Диби О.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Адвокатське об`єднання «Ліга Справедливості», Товариство з обмеженою відповідальністю «Об`єднання адвокатів юристів «Ліга Справедливості» про стягнення заборгованості.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 01.10.2019 під головуванням судді Диби О.В. постановлено вказану позовну заяву про стягнення заборгованості залишити без розгляду у зв`язку із повторною неявкою в судове засідання сторони позивача. Проте постановою Київського апеляційного суду від 15.01.2020 ухвалу суду першої інстанції скасовано, справу направлено для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

ОСОБА_1 зазначила, що у неї виникли сумніви щодо об`єктивності та неупередженості дій головуючого судді з підстав того, що суддя Диба О.В. брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, тому не може брати участі в новому розгляді цієї справи судом першої інстанції.

Окрім того вказувала на те, що головуючий суддя Диба О.В. розглядає три справи за позовом позивача до різних боржників та по всім трьом справам суддя звертає увагу на документи, що не мають жодних підтверджень та жодного відношення до справи та предмету розгляду. Зазначила, що суддя не під звукозапис дає зрозуміти його негативне відношення, недовіру до позивача та упередженість і вже заздалегідь стає відомо, що рішення не буде винесено не на користь позивача.

Відповідно до ч.8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Підстави та обставини для відводу судді чітко визначені ст. 36 ЦПК України.

Як на підставу для відводу головуючого судді, позивач посилався на те, що головуючий суддя Диба О.В. брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, тому не може брати участі в новому розгляді цієї справи судом першої інстанції. Таким чином, головуючий суддя підлягає відводу.

Окрім того вказувала на те, що головуючий суддя Диба О.В. розглядає три справи за позовом позивача до різних боржників та по всім трьом справам суддя звертає увагу на документи, що не мають жодних підтверджень та жодного відношення до справи та предмету розгляду. Зазначила, що суддя не під звукозапис дає зрозуміти його негативне відношення, недовіру до позивача та упередженість і вже заздалегідь стає відомо, що рішення не буде винесено не на користь позивача.

За наявності вказаних обставин, суддя підлягає відводу.

З таким твердженням суд погодитися не може виходячи із наступного.

Як убачається із матеріалів справи, ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 01.10.2019 під головуванням судді Диби О.В. постановлено вказану позовну заяву про стягнення заборгованості залишити без розгляду у зв`язку із повторною неявкою в судове засідання сторони позивача. Проте постановою Київського апеляційного суду від 15.01.2020 ухвалу суду першої інстанції скасовано, справу направлено для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

12.02.2020 позивач звернулася до суду із заявою про відвід головуючого судді Диби О.В. з посиланням на положення ч.1 ст. 37 ЦПК України зі змісту якої слідує, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.

Враховуючи те, що ухвалу суду про залишення позовної заяви без розгляду було скасовано судом апеляційної інстанції, позивач вважав, що є всі підстави для відводу головуючого.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 13.02.2020 було визнано необґрунтованою заяву про відвід головуючого судді Диби О.В., а справу передано до відділу організаційного забезпечення розгляду цивільних та адміністративних справ Оболонського районного суду м. Києва для визначення складу суду та розгляду заяви про відвід головуючого судді Диби О.В.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 14.02.2020 було відмовлено у задоволенні заяви позивача про відвід головуючого судді.

При зверненні до суду із вказаною заявою, позивач також посилається на ті обставини, які вже були розглянуті судом і їм була надана належна правова оцінка.

Окрім того вказувала на те, що головуючий суддя Диба О.В. розглядає три справи за позовом позивача до різних боржників та по всім трьом справам суддя звертає увагу на документи, що не мають жодних підтверджень та жодного відношення до справи та предмету розгляду. Зазначила, що суддя не під звукозапис дає зрозуміти його негативне відношення, недовіру до позивача та упередженість і вже заздалегідь стає відомо, що рішення не буде винесено не на користь позивача.

Суд звертає увагу на те, що позивач жодного разу, особисто не приймала участь у судових засіданнях, а суд не вчиняв жодних дій, які не передбачені процесуальним законом.

Крім того, частиною 4 статті 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Також з матеріалів справи убачається, що позивач в судове засідання призначене на 24.03.2020 не з`явився, 17.03.2020 звернувся до суду із клопотанням про відкладення розгляду справи з посиланням на запровадження карантину.

05.05.2020 позивач звернулася до суду із клопотанням про відкладення розгляду справи, розгляд якої було призначено на 14.05.2020 з посиланням на запровадження карантину.

24.06.2020 позивач звернулася до суду із клопотанням про відкладення розгляду справи, розгляд якої було призначено на 24.06.2020 з посиланням на запровадження карантину та відсутності адвоката.

В судовому засіданні, яке мало місце 14.08.2020 суд заслухав вступне слово представника позивача та оголосив в судовому засіданні перерву до 21.09.2020.

21.09.2020 судове засідання не відбулося у зв`язку із зайнятістю судді в іншому провадженні, а розгляд справи було відкладено до 30.11.2020.

Відповідно до ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

При цьому, суд зазначає, що ЄСПЛ застосовує положення, передбачене ч. 3 ст. 35 Європейської Конвенції з прав людини, де вказано, що суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на подання заяви.

Питання щодо наявності чи відсутності зловживання правом на подання заяви вирішується судом у кожному конкретному випадку окремо. Проте, за загальним правилом, яке міститься у справі «Миролюбов та інші проти Латвії» (рішення від 15.09.2009), про зловживання правом у розумінні п. 3 ст. 35 Конвенції мова йде у тих випадках, коли поведінка заявника, яка явно не відповідає призначенню гарантованого Конвенцією права на звернення до суду, порушує встановлений порядок роботи суду або ускладнює належний перебіг розглядів справ. При цьому суд наголошує, що визнання заяви неприйнятною з мотивів зловживання правом на подання заяви є винятковим процедурним заходом (пункти 62, 65).

Зловживання правом - це особливий вид правової поведінки, який полягає у використанні особою своїх прав у недозволені способи, що суперечать призначенню права, внаслідок чого завдаються збитки (шкода) суспільству, державі, окремій особі.

Стримування зловживання правом - це боротьба не з самою поведінкою, а з конкретними проявами правової поведінки, що завдають шкоди суспільству й особі.

ЄСПЛ визнає неприйнятними заяви, на підставі зловживання правом, якщо вони позбавлені серйозних підстав та є явно сутяжними, тобто повторюють зміст тих скарг, щодо яких судом раніше було прийнято рішення про їх неприйнятність. Зокрема, у справі «Філіс проти Греції» (рішення від 17.10.1996) Комісія встановила, що заявник уже неодноразово подавав скарги щодо аналогічних або пов`язаних одне з одним питань та відмітила, що такі дії є умисними, так як в багатьох випадках заявник був докладно проінформований особисто про дію Конвенції. Комісія стверджує, що вирішення низки необґрунтованих і сутяжних заяв обумовлюють непотрібну роботу, яка є несумісною з реальними функціями Суду та заважає їх здійсненню, а тому вказані вище дії заявника є зловживанням правом.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що дії позивача щодо заявлення завідомо безпідставного відводу свідчить про очевидне зловживання нею своїми процесуальними правами, що призводить до затягування розгляду справи.

У відповідності до частини 3 ст. 44 ЦПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Таким чином, заяву позивача про відвід слід залишити без розгляду, оскільки її дії визнаються судом зловживанням процесуальними правами у зв`язку із повторним заявленням завідомо безпідставного відводу.

За таких обставин, керуючись ст. 33-40, 44, 353 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати дії позивача ОСОБА_1 щодо заявлення завідомо безпідставного відводу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Адвокатське об`єднання «Ліга Справедливості», Товариство з обмеженою відповідальністю «Об`єднання адвокатів юристів «Ліга Справедливості» про стягнення заборгованості.

Заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Адвокатське об`єднання «Ліга Справедливості», Товариство з обмеженою відповідальністю «Об`єднання адвокатів юристів «Ліга Справедливості» про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення.

Суддя: О.В. Диба