Ухвала суду № 93169290, 30.11.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/7749/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2020 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Виниченко Л.М., розглянувши заяву про самовідвід судді Виниченко Л.М. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних за несвоєчасне відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки,-

у с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду м. Києва 15.05.2019 р. надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних за несвоєчасне відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21.05.2019 р. позовна заява була передана для розгляду за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.06.2019 року відкрите провадження у справі № 755/7749/19-ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди та штрафних санкцій.

Постановою Київського апеляційного суду від 05.11.2019 р. ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 21.05.2019 р. скасована, справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.11.2019 р. цивільна справа передана в провадження судді Катющенко В.П.

Відповідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2019 р. справа передана в провадження судді Виниченко Л.М.

30.11.2020 р. суддею Виниченко Л.М. подано заяву про самовідвід у вищевказаній справі.

Розглянувши заяву про самовідвід судді Виниченко Л.М., суддя приходить до висновку про задоволення заяви про самовідвід, виходячи з наступного.

Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 40 ЦПК України).

Статтею 36 ЦПК України визначений перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Підстави для самовідводу судді повинні мати об`єктивний характер.

Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» від 13.06.2007 року № 8 визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Відповідно матеріалів справи, в судові засідання призначені на 21.01.2020 р., 27.02.2020 р., 26.03.2020 р., 06.05.2020 р., 03.06.2020 р. позивач не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

В судовому засіданні 08.07.2020 р. судом була постановлена ухвала про залишення позовної заяви без руху з наданням строку позивачу для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня вручення копії ухвали.

Ухвалою суду від 20.07.2020 р. продовжено розгляд справи, позначено судове засідання на 05.08.2020 р.

В судовому засіданні 19.10.2020 р. представник позивача ОСОБА_3 подав заяву про відвід судді Виниченко Л.М., за результатами розгляду якої ухвалою суду від 19.10.2020 р. визнане заявлене представником позивача клопотання про відвід головуючому судді необґрунтованим, у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Виниченко Л.М. відмовлено. Справа була призначена до розгляду на 26.11.2020 р.

В судовому засіданні 26.11.2020 року представник позивача ОСОБА_3 заявив клопотання про відвід судді Виниченко Л.М. Ухвалою суду від 26.11.2020 року заявлене представником позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3 клопотання про відвід головуючому судді визнане необґрунтованим, у задоволенні клопотання представника позивача про відвід судді Виниченко Л.М. відмовлено.

За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

У своєму рішенні по справі "Фельдман проти України" Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (див. рішення у справі "Фельдман проти України", заяви N 76556/01 та 38779/04, рішення від 8 квітня 2010 року, п. 97).

Тобто, якщо говорити у ракурсі безсторонності суду, то слід ураховувати те, що визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Конкретизуючи суб`єктивний критерій, Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді (рішення ЄСПЛ від 23.06.1981 у справі «Ле Комт (Le Compte), Ван Левен (Van Leuven) и Де Мейер (De Meyere) проти Бельгії»), як наслідок таку презумпцію спростувати досить складно, адже критерієм суб`єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його неупередженості.

Об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.

Представником позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3 під час кожного з останніх судових засідань системно заявляються відводи головуючому судді Виниченко Л.М. з посиланням на сумніви в її неупередженості по відношенню до сторони позивача, повідомив, що і в подальшому подасть заяву про відвід.

Внаслідок цього справа тривалий час не знаходить свого вирішення та фактично розгляд справи не відбувається, що призводить до порушення прав учасників судового розгляду.

З урахуванням викладеного, оскільки у представника позивача склалась стійка та стала недовіра, що сформувалася в силу його особистісного сприйняття дійсності та норм Цивільного процесуального кодексу України, вважає відсутнім критерій безсторонності по відношенню до нього з боку суду, хоча в дійсності таких об`єктивних факторів установлено не було, з метою недопущення виникнення сумнівів та підстав звинувачень в необ`єктивності чи упередженості головуючого судді при розгляді позовної заяви ОСОБА_1 слід задовольнити заяву судді Виниченко Л.М. про самовідвід.

Така дія забезпечить та сприятиме зміцненню і підтримці довіри суспільства до судової влади та гарантуванню права на справедливий розгляд і вирішення справи в розумні строки незалежним та неупередженим судом.

Керуючись ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. ст. 33, 36, 39, 40, 41, 258, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,-

п о с т а н о в и в:

Заяву судді Виниченко Л.М. про самовідвід задовольнити.

Заявити самовідвід по розгляду цивільної справи № 755/7749/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних за несвоєчасне відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки.

Матеріали цивільної страви № 755/7749/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних за несвоєчасне відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки передати для повторного автоматизованого розподілу для визначення іншого складу суду у порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя Л.М.Виниченко