Ухвала суду № 93167942, 26.11.2020, Приморський районний суд м. Одеси

УХВАЛА

26 листопада 2020 року м. Одеса Справа №522/14916/20

Провадження 2/522/6038/20

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Кузнецової В.В.

за участю секретаря судового засідання – Довгань Ж.А.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління Державної казначейської служби України у м.Одесі Одеської області (м.Одеса, вул. Черняховського, 6), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (м.Одеса, вул. Канатна, 83) про відшкодування збитків завданих прийняттям неконституційного акту, -

встановив:

02.09.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Державної казначейської служби України у м.Одесі Одеської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відшкодування збитків завданих прийняттям неконституційного акту.

Як вбачається з позовної заяви позивач просить стягнути з Державного бюджету України на його користь, шляхом безспірного списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України 725 933,88 грн. шкоди, завданої законом, що визнаний неконституційним та компенсацію витрат на правову допомогу у розмірі 15 000,00 грн..

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 року по справі №420/4684/20 відмовлено у відкриття провадження за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної казначейської служби України у м.Одесі Одеської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про стягнення з Державного бюджету України шляхом спірного списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 – 725 933,88 грн. шкоди, завданої законом, що визнаний неконституційним, та роз`яснено позивачу, що вказані в позові вимоги підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства згідно ч. 5 ст. 170 КАС України, якою передбачено, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається. Оскільки судом було встановлено, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.03.2020 року по справі №42/2313/20 було відмовлено у відкриття провадження за позовом ОСОБА_1 , яка набрала законної сили 19.03.2020 року та оскаржена в апеляційному порядку не була.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2020 року ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року по справі №420/4684/20 залишено без змін.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

За змістом статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Тобто в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин.

Згідно із частиною першою статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб`єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу.

Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.

Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Предметом судового розгляду даної справ є вимога ОСОБА_1 про стягнення з Державного бюджету України шляхом списання з рахунку Державної казначейської служби України 725 933,88 грн., у вигляді неотриманої пенсії.

Отже, спір стосується виплати пенсійного забезпечення за вислугу років, право на яке у позивача виникло у зв`язку із виконанням ним професійних обов`язків на посаді прокурора та припиненням виконання цих обов`язків.

Відповідно до п.4 Положення про Державну казначейську службу України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, є Державна казначейська служба України (Казначейство України), яке зокрема здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Статтею 152 Конституції України визначено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.

Згідно ст. 1175 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач двічі звертався з позовом до Одеського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, однак ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.03.2020 року по справі №42/2313/20 було відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 та роз`яснено позивачу, що вказані в позові вимоги підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства згідно ч. 5 ст. 170 КАС України. Зазначена ухвала набрала законної сили 19.03.2020 року та оскаржена в апеляційному порядку не була.

Позивач ще раз звернувся з позовом до окружного суду, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 року по справі №420/4684/20 на підставі ч. 5 ст. 170 КАС України, якою передбачено, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2020 року ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року по справі №420/4684/20 залишено без змін.

Натомість, Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05.06.2019 у справі № 686/23445/17 висловлена позиція, що вимога відшкодувати матеріальну шкоду, завдану визнаним неконституційним актом, що заявлена особою, яка обіймала посаду публічної служби, має розглядатися судами у порядку адміністративного судочинства.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою ЄСПЛ.

У справі «Сокуренко і Стригун проти України» ЄСПЛ указав, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу існування суду, але й на дотримання таким судом норм, які регулюють його діяльність. У рішенні в справі «Занд проти Австрії» («Zand v. Austria», заява № 7360/76) Європейська комісія з прав людини висловила думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів» («Sokurenko and Strygun v. Ukraine», заяви № 29458/04 та № 29465/04,§ 24).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки, спірні правовідносини між позивачем і відповідачами виникли щодо неправомірних дій через утримання з пенсії позивача, то цей спір є публічно - правовим і має розглядатися за правилами адміністративного судочинства, а тому провадження в даній справі слід закрити.

Керуючись ст.ст. 255, 352-354 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Управління Державної казначейської служби України у м.Одесі Одеської області (ЄДРПОУ 38016923, адреса: м.Одеса, вул. Черняховського, 6), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ЄДРПОУ: 20987385, адреса: м.Одеса, вул. Канатна, 83) про відшкодування збитків завданих прийняттям неконституційного акту.

Роз`яснити позивачу, що зазначений спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м.Одеси шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складений та підписаний суддею 27.11.2020 року.

Суддя В.В. Кузнецова