Рішення № 93167343, 20.11.2020, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/1311/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2020 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Балан М.В.,

за участю секретаря судового засідання Урсул Г.К.,

позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Колесніченка Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кілія цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

відповідача Державного підприємства «Морський торгівельний порт «Усть - Дунайськ»

про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Кілійського районного суду Одеської області 02.07.2019 року з позовною заявою до відповідача Державного підприємства «Морський торгівельний порт «Усть - Дунайськ» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що він працює в Державному підприємстві «Морський торговельний порт Усть-Дунайськ» з 20.07.2015 року по теперішній час.

З 19.07.2018 року його переведено на посаду виконуючого обов`язки заступника директора з експлуатації Державного підприємства «Морський торгівельний порт «Усть - Дунайськ».

Наказом виконуючого обов`язки директора Державного підприємства «Морський торгівельний порт «Усть - Дунайськ» Матринюка Ю. М., № 03-л від 03.04.2019 на нього накладене догану за порушення трудової дисципліни, а саме порушення п. 4.2 посадової інструкції.

Позивач вважає, що наказ № 03-л від 03.04.2019 року є безпідставним, а тому незаконним, оскільки будь-яких порушень трудової дисципліни з його боку не було, а в оголошеній йому догані немає законного підґрунтя.

Порушенням трудової дисципліни є невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків. При цьому не може вважатися порушенням трудової дисципліни невиконання обов`язків, які виходять за межі трудових або не випливають з трудового договору. Дисциплінарним проступком визнається невиконання саме трудових обов`язків. Працівника не можна притягнути до дисциплінарної відповідальності, якшо він не порушив своїх трудових обов`язків.

Виходячи з правової природи інституту дисциплінарної відповідальності, при притягнені працівника до даного виду відповідальності, адміністрація повинна навести конкретні факти допущенного ним невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов`язків, тобто дуже важливо, щоб накази роботодавця були обґрунтованими та видавалися у чіткій відповідності з чинним законодавством.

В наказі про накладання дисциплінарного стягнення - про оголошення працівникові догани обов`язково має бути зазначено, в чому саме полягає порушення трудової дисципліни, тобто вказано на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.

Між тим, описова частина вищевказаного наказу не містить визначення (конкретного зафіксованого факту) який саме дисциплінарний проступок вчинив позивач. Відповідач обмежився лише загальним посиланням на неналежне виконання позивачем посадових обов`язків.

Підставою для накладення догани в наказі вказана службова записка виконуючого обов`язки заступника директора з експлуатації від 28.03.2019 року. В зазначеній службовій записці позивач надав письмову відповідь про підстави своєї відмови від підписання договору про повну матеріальну відповідальність.

Тобто, вищезазначеним наказом на нього накладена догана за відмову від підписання договору про повну матеріальну відповідальність, що на думку виконуючого обов`язки директора є неналежним виконанням позивачем п. 4.2. посадової інструкції - невжиття заходів щодо збереження державного майна.

Відповідно до ст. 147 КЗпП України дисциплінарне стягнення може бути накладене на працівника за порушення трудової дисципліни. Не є порушенням трудової дисципліни та не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності не підписання працівником договору про повну матеріальну відповідальність, якщо законом не встановлена обов`язковість підписання договору про повну матеріальну відповідальність за посадою зазначеного працівника.

Перелік посад і робіт працівників, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, які були передані їм для збереження, обробки, продажу (відпуску), перевезення чи застосування під час виробництва, затверджені постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріатом ВЦРПС № 447/24 від 28.12.1977 року.

Слід звернути увагу, що ст. 1351 КЗпП України категорично формулює правило про припустимість укладення письмових договорів про повну матеріальну відповідальність лише із працівниками, що обіймають посади або виконують роботи, безпосередньо пов`язані зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Якщо ж до трудових обов`язків працівників такі функції не входять, то укладення договору про повну матеріальну відповідальність суперечитиме закону. Тому відповідно до ст. 1351 КЗпП України договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність може укладатися, якщо одночасно виконуються дві умови:

- наявність посади, яку працівник обіймає, або роботи, котру він виконує, у Переліку № 447;

- виконання обов`язків згідно з посадою, а також роботи за фахом має бути безпосередньо пов`язане зі збереженням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням чи застосуванням у процесі виробництва довірених працівникові цінностей.

Посада заступника директора підприємства не входить до переліку посад і робіт працівників, затверджених постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріатом ВЦРПС від 28.12.1977 року № 447/24, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність, в посадовій інструкції позивача не встановлено обов`язку щодо укладання договору про повну матеріальну відповідальність, оскільки він не виконує обов`язки пов`язані зі збереженням. обробкою, продажем (відпуском), перевезенням чи застосуванням у процесі виробництва довірених працівникові цінностей, тому відмова від підписання договору про повну матеріальну відповідальність та службова записка про підстави відмови від підписання зазначеного договору не є порушенням трудової дисципліни, а саме п. 4.2 посадової інструкції позивача та за це на нього не може бути накладене дисциплінарне стягнення.

Також, згідно ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Перед накладенням догани керівник не зажадав від позивача письмових пояснень, чим порушив ст.149 КЗпП України.

Тобто, Відповідачем порушено вимоги ст. 147 КЗпП України та застосоване дисциплінарне стягнення при відсутності з його боку порушення трудової дисципліни, а також порушено вимоги ст. 141 КЗпП України, відповідно до якої власник або уповноважений ним орган повинен неухильно додержуватися законодавства про працю, чим порушено трудові права позивача та законодавство про працю.

Також, факт відсутності порушення позивачем трудової дисципліни підтверджується відповіддю Головного управління держпраці в Одеській області № 15-М-565/03-13-4773 від 14.05.2019 року, наданого на електронне звернення позивача щодо порушення відносно нього законодавства про працю адміністрацією Державного підприємства «Морський торгівельний порт «Усть - Дунайськ»в частині винесення догани, в якому зазначено, що відповідно до ст. 147 КзпП України, підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення трудової дисципліни. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності достатньо, щоб був зафіксований факт порушення. Під час інспекційного відвідування факт наявності порушення трудової дисципліни документально не підтверджений. Також при винесені догани не враховані вимоги ч. 1 ст. 149 КзпП України, оскільки не витребувані від "порушника" трудової дисципліни письмові пояснення. За наслідками інспекційного відвідування складений акт, в якому Головним управлінням держпраці в Одеській області зазначило аналогічні висновки.

На підставі вищезазначеного позивач просить суд визнати незаконним та скасувати наказ виконуючого обов`язки директора Державного підприємства «Морський торгівельний порт «Усть - Дунайськ» Мартинюк Ю. М., № 03-Л від 03.04.2019 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності виконуючого обов`язки заступника директора з експлуатації ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2019 року зазначену справу передано для розгляду судді Кілійського районного суду Одеської області Манжос Н. В.

Ухвалою судді Кілійського районного суду Одеської області ОСОБА_2 від 03.09.2019 року було відкрито провадження в цивільній справі за вищезазначеним позовом за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою судді Кілійського районного суду Одеської області ОСОБА_2 від 17.10.2019 року було закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Згідно протоколу повторно автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2020 року, у зв`язку із звільненням з посади судді ОСОБА_2 на підставі Рішення Вищої Ради Правосуддя України від 25.06.2020 року № 1973/0/15-20 та розпорядження № 222/20 справу передано на розгляд судді Кілійського районного суду Одеської області Балан М. В.

Ухвалою судді Кілійського районного суду Одеської області Балан М.В. від 21 жовтня 2020 року було прийнято справу до свого провадження та призначено до судового розгляду по суті з повідомленням учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання з`явився. У судовому засіданні позивач зазначив, що наказ від 03.04.2019 03-л є безпідставним та незаконним, оскільки підставою для накладання догани в наказі вказана його службова записка від 28.03.2019 року, однак саме в службовій записці він надав пояснення, що згідно діючої постанови Державного комітету Ради міністрів СРСР з праці та соціальних питань № 259/16-59 від 14.09.1981 року, посада заступника директора з експлуатаційних питань не входить до переліку робітників з якими підприємство може заключати письмовий договір про повну матеріальну відповідальність. До того ж на теперішній час підприємство не в змозі забезпечити збереження майна, що знаходиться на о. Шабаш (відсутня цілодобова охорона, неможливість переміщення майна на територію, що охороняється службою охорони підприємства). Також ОСОБА_1 вказав, що ДП «Морський торгівельний порт Усть - Дунайськ» не дотримався процедурі винесення догани. У зв`язку з цим, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача Державного підприємства «Морський торгівельний порт Усть - Дунайськ» в судове засідання з`явився. Адвокат Колесніченко Б.В. зазначив, що ОСОБА_1 був ознайомлений з посадовою інструкцією та наказом, з яким погодився позивач, що підтверджується його підписом. У зв`язку з цим, представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши позовну заяву, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до наказу № 242-к від 13.07.2015 року керівника Державного підприємства Морський торгівельний порт «Усть - Дунайськ» встановлено, що ОСОБА_1 прийнято на роботу начальника відділу адміністративно - господарського відділу Державного підприємства Морський торгівельний порт «Усть - Дунайськ», /а. с. 8/.

Згідно наказу № 3/5-к від 16.07.2018 року ОСОБА_1 з 16.07.2018 року переведено з посади заступника директора на посаду заступника директора з експлуатації з посадовим окладом за штатним розписом, /а. с. 9/.

Наказом № 03-к від 03.04.2019 року виконуючим обов`язки директора Державного підприємства Морський торгівельний порт «Усть - Дунайськ», згідно п. 4. 2 посадової Інструкції заступника директора з експлуатації Державного підприємства Морський торгівельний порт «Усть - Дунайськ», керуючись ст. 147 КЗпП України, ОСОБА_1 , працюючого на посаді заступника директора з експлуатації за неналежне виконання посадових обов`язків об`явлено догану. На зазначеному наказі ОСОБА_1 зазначено, що порушення відсутні, підстав для накладання догани немає, /а. с. 10/.

Відповідно до службової записки ОСОБА_1 поданої на ім`я виконуючого обов`язки директора Державного підприємства Морський торгівельний порт «Усть - Дунайськ» встановлено, що заявник повідомив посадову особу, що згідно діючої постанови Державного комітету Ради міністрів СРСР з праці та соціальних питань № 259/16-59 від 14.09.1981 року, посада заступника директора з експлуатаційних питань не входить до переліку робітників з якими підприємство може заключати письмовий договір про повну матеріальну відповідальність. До того ж на теперішній час підприємство не в змозі забезпечити збереження майна, що знаходиться на о. Шабаш (відсутня цілодобова охорона, неможливість переміщення майна на територію, що охороняється службою охорони підприємства), /а. с. 11/.

Згідно листа начальника Головного управління Держпраці в Одеській області за вих. № 15-М-565/03-13-4773 від 14.05.2019 року направленого на адресу ОСОБА_1 встановлено, що за результатом проведеного Фахівцями Головного управління контрольного заходу за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування на підприємстві з питань, викладених у його зверненні, дослідженням документів підприємства, ведення яких передбачено законодавством про працю, з`ясовано, що наказом від 13.07.2015 року № 242-к ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділу адміністративно - господарського відділу підприємства з 14.07.2015 року. Наказом від 03.03.2016 року № 65-к, ОСОБА_1 призначено на посаду виконуючого обов`язки заступника директора з експлуатації підприємства з 03.03.2016 року. В порушення вимог ст. 29 КЗпП України з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором його не ознайомлено під підпис.

Наказом від 29.08.2018 року № 173 «Про призначення відповідальних осіб за товаро -матеріальні цінності, паливо та основні засоби» виконуючого обов`язки заступника директора з експлуатації призначають відповідальним за збереження матеріальних цінностей палива та основних засобів в зв`язку з введенням нової затвердженої організаційної структури: основні засоби острова Шабаш Жебріянівська бухта, кар`єр автодорога та підхідний канал, з яким ОСОБА_1 ознайомлений, про що свідчить підпис від 29.08.2018 року. Керівництвом порту складено Договір про повну матеріальну відповідальність працівника за передані йому підзвітні цінності від 26.03.2019 рокуміж виконуючим обов`язки директора Державного підприємства Морський торгівельний порт «Усть - Дунайськ» Мартинюком Ю. М., та ОСОБА_1 , працюючим на посаді заступника директора з експлуатації Державного підприємства Морський торгівельний порт «Усть - Дунайськ», який ОСОБА_1 не підписав 26.03.2019 року.

Наказом від 03.04.2019 року за № 03-к, ОСОБА_1 винесено догану за неналежне виконання своїх посадових обов`язків згідно посадової інструкції заступника директора з експлуатації підприємства «п. 2. 4 - вживає заходи щодо ефективності виконання та збереження закріпленого за портом майна» та на підставі службової записки від 28.03.2019 року № 936. Із зазначеним наказом ОСОБА_1 ознайомлений 03.04.2019 року, про що свідчить особистий підпис із записом в наказі «не згоден, порушення відсутні, підстав для накладання догани немає».

За наслідками інспекційного відвідування складений акт. Фахівцями Головного управління вжиті заходи відповідного реагування, згідно наданих повноважень та рекомендовано звернутися з позовною заявою для вирішення питань по суті, /а. с. 12-13/.

Відповідно до п. 4.2 Посадової інструкції заступника директора з експлуатації, затвердженої Наказом директора Державного підприємства Морський торгівельний порт «Усть - Дунайськ» від 08.08.2018 року № 156, встановлено, що заступник директора з експлуатації вживає заходів щодо ефективності використання та збереження закріпленого за підприємством державного майна в підлеглих йому підрозділах, /а. с. 15-18/.

При розгляді і вирішенні справи судом застосовано наступні норми права:

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Положеннями статті 3 КЗпП України визначено, що трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю.

Згідно із статтею 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до положень статті 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Догана є дисциплінарним заходом особистого немайнового характеру, який полягає у негативній оцінці і засудженні поведінки працівника у трудовому колективі. У трудовому законодавстві немає обмежень щодо підстав та періодичності застосування догани як дисциплінарного стягнення.

Згідно з частинами першою та другою статті 147-1 КЗпП України, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Відповідно до частини першої статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.

У частині першій статті 148 КЗпП України передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Разом з тим, саме на роботодавця покладається обов`язок доказування фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена провина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Порушенням трудової дисципліни є невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків, що проявилися в порушенні: правил внутрішнього трудового розпорядку; посадових інструкцій; положень, наказів та розпоряджень власника, якщо вони мають законний характер.

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, а також обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку (ст. 149 КЗпП України).

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника (ч. 3 ст. 149 КЗпП України).

Таким чином, в силу ст.ст. 147-149 КЗпП України роботодавець має право застосовувати до працівника дисциплінарне стягнення за винне невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов`язків.

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення (ч. 1 ст. 149 КЗпП України).

Якщо працівник відмовився від цього, власник повинен скласти акт про відмову від дачі пояснень і провести дисциплінарне розслідування порушення трудової дисципліни. Відмова працівника дати письмові пояснення не перешкоджає накладенню на працівника відповідного стягнення.

Дана норма узгоджується з правовою позицією, викладеною ВСУ в Постанові від 19.10.2016 року № 6-2801 цс 15, згідно якої пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення.

Разом з тим правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.

Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.

Трудові спори з питань накладення дисциплінарних стягнень вирішуються в установленому законодавством порядку.

Постановою Пленуму ВСУ від 06.12.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.

Відповідно до статті 1351 КЗпП договори про повну матеріальну відповідальність укладаються лише у письмовій формі з працівниками (що досягли 18 років), які обіймають посади або виконують роботи, безпосередньо пов`язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Як зазначено у статті 1351, перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України. Разом з тим в Україні дотепер діє Перелік посад і робіт, котрі заміщуються чи виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм на схов, обробку, продаж (відпуск), перевезення або застосування в процесі виробництва, затверджений постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 28 грудня 1977 року № 447/24 (далі -Перелік № 447), відповідно до статті 1351КЗпП договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність може укладатися, якщо є одночасно дві умови: наявність посади, яку працівник обіймає, або роботи, котру він виконує, у Переліку № 447; виконання обов`язків згідно з посадою, а також роботи за фахом має бути безпосередньо пов`язане зі збереженням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням чи застосуванням в процесі виробництва довірених працівникові цінностей. Слід зазначити, що факт укладення договору про повну матеріальну відповідальність не може бути підставою для притягнення працівника до повної матеріальної відповідальності, якщо він не підпадає під категорію працівників, з якими роботодавець згідно із законодавством може укладати такий договір. З цього приводу Пленум Верховного Суду України в пункті 8 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» від 29 грудня 1992 року № 14 роз`яснив, що, розглядаючи справи про матеріальну відповідальність на підставі письмового договору, укладеного працівником з підприємством, про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей (недостача, зіпсуття), переданих йому для зберігання або інших цілей (п. 1 ст. 134 КЗпП), суд зобов`язаний перевірити, чи належить відповідач до категорії працівників, з якими згідно зі статтею 1351 КЗпП може бути укладено такий договір, та чи укладали його. Коли нема цих умов, на працівника за заподіяну ним шкоду може бути покладена лише обмежена матеріальна відповідальність, якщо згідно з чинним законодавством працівник з інших підстав не несе матеріальної відповідальності у повному розмірі шкоди. Отже, спонукаючи працівника, що не підпадає під категорію працівників, з якими роботодавець згідно із законодавством може укладати договір про повну матеріальну відповідальність, до укладення такого договору, роботодавець грубо порушує законодавство про працю.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених вимог, встановивши правовий характер спірних правовідносин, шляхом дослідження всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявних у справі доказів, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини по справі, які складають правову підставу позову, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача у повному обсязі.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 207, 259, 263-265, 315, 354 ЦПК України, ст. ст. 16, 1217, 1218, 1223, 1261,1233 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача Державного підприємства «Морський торгівельний порт «Усть - Дунайськ» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності задовольнити у повному обсязі.

Визнати незаконним та скасувати наказ виконуючого обов`язки директора Державного підприємства «Морський торгівельний порт «Усть - Дунайськ» Мартинюк Ю. М., № 03-л від 03.04.2019 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності виконуючого обов`язки заступника директора з експлуатації ОСОБА_1 .

Стягнути з Державного підприємства «Морський торгівельний порт «Усть - Дунайськ» (код ЄДРПОУ 01125206, 68355, Одеська область, Кілійський район, м. Вилкове, вул. Придунайська, 2) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судовий збір в розмірі 768 гривень 40 копійок в рахунок відшкодування судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення виготовлений та роздрукований 27.11.2020 року.

Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан