Ухвала суду № 93166942, 26.11.2020, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/14471/16-к

Провадження № 1-кс/947/18192/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2020 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Гораш А.С., за участю прокурора Левицького О.А., захисника підозрюваного – адвоката Білана М.О., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СВ Таїровського ВП Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Осадчого В.В., яке погоджене прокурором відділу Одеської місцевої прокуратури № 1 Левицьким О.А., про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12016161480002869 від 14.10.2016 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, українця, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, не працюючого, в силу ст. 89 КК України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 310, ч. 3 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання з боку сторони обвинувачення.

Досудовим розслідуванням встановлено, що восени 2016 року, більш точної дати в ході досудового слідства з`ясувати не надалось можливим, ОСОБА_1 , перебуваючи на території свого домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , а саме на другому поверсі свого будинку, в одній із кімнат, в горщики від вазонів здійснив посів рослин коноплі, які в подальшому почав оброблювати (культивувати з метою доведення їх до стадії дозрівання), тим самим незаконно їх вирощував для власного вживання.

30.11.2016 року при проведенні санкціонованого обшуку, працівниками поліції на території домоволодіння ОСОБА_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , було виявлено та вилучено на другому поверсі вказаного будинку, в одній із кімнат, 16 кущів рослини коноплі з кореневою системою, які згідно висновку хімічної експертизи № 1609-Х від 21.12.2016 року відносяться до рослин роду коноплі. Рослини роду коноплі включені в «перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», який затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 року і віднесені до рослин, що містять наркотичні засоби та психотропні речовини і обіг яких допускається для промислових цілей.

Крім того, встановлено, що ОСОБА_1 восени 2016 року вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України та в подальшому восени 2016 року в порушення порядку обігу наркотичних засобів, перебуваючи на території свого домоволодіння, розташованого, за адресою: АДРЕСА_3 , з частини кущів дикорослої рослини коноплі зірвав листя коноплі, які висушив, подрібнив, навмисно виготовивши таким чином наркотичний засіб канабіс, а частину залишив сушити в подробленому вигляді, який незаконно зберігав у своєму будинку, розташованому за вищевказаною адресою, з метою особистого вживання, без мети збуту.

30.11.2016 року при проведенні працівниками поліції санкціонованого обшуку домоволодіння ОСОБА_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , було виявлено та вилучено речовину рослинного походження, в подробленому стані, яка згідно висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин , їх аналогів та прекурсорів № 1616-Х від 14.12.2016 року, є особливо небезпечним наркотичним засобом. обіг якого заборонено – канабісом, загальною вагою у висушеному стані 2912,55 грама, що згідно наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 рокує особливо великим розміром, яке ОСОБА_1 умисно зберігав за місцем мешкання з метою особистого вживання, без мети збуту.

Крім того, встановлено, що ОСОБА_1 в невстановлений слідством час, дату та спосіб, придбав 24 патрони калібру 9х18 мм, які в подальшому без передбаченого законом дозволу зберігав за місцем свого мешкання, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .

30.11.2016 року при проведенні працівниками поліції санкціонованого обшуку домоволодіння ОСОБА_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , співробітниками поліції виявлено та вилучено 24 набоїв, що належать останньому, які є боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї – калібром 9х18 мм.

Згідно з висновком експерта № 706-Б боєприпаси, вилучені у ОСОБА_1 в кількості 24 штук є боєприпасами, патронами, калібру 9х18 мм, призначеними для стрільби з нарізної вогнепальної зброї – пістолетів Макарова (ПМ), Форт, автоматичних пістолетів Стечкина (АПС), та інших, відповідно калібру, виготовлені промисловим способом, виходячи зі змісту наявних маркувальних позначок – на підприємстві ЗАТ «Луганський патронний завод», що придбані для стрільби.

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що завершити досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні не виявляється можливим, оскільки для повного, об`єктивного і всебічного дослідження всіх обставин кримінального провадження необхідно виконати ряд слідчих і процесуальних дій, проведення яких потребує додаткового часу, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати.

2. Позиції учасників судового засідання.

Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та просив застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, вказавши, що підозра необґрунтована, ризик не підтверджені матеріалами кримінального провадження, підозрюваний не має намір ухилятися, впливати на свідків, має постійне місце проживання, повністю визнав свою провину.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні вказаного клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

4. Висновки слідчого судді.

Вивчивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

4.1. Обставини, які свідчать про наявність в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ч. 310, ч. 3 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України.

Згідно матеріалів поданого клопотання, 29.01.2017 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 310, ч. 3 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України.

Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

Так, слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).

Враховуючи наявні у слідчого судді матеріали, якими обґрунтовується подане клопотання, з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey), слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ч. 310, ч. 3 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України.

Крім того, слідчий суддя акцентує увагу, що на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі наявних у слідчого судді матеріалів, вирішує питання доведеності існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінально-протиправних дій.

4.2. Обставини, які свідчать про те, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися та продовжують існувати.

Слідчим суддею Київського районного суду міста Одеси 18.11.2020 відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 12 (дванадцять) днів до 29.11.2020, в межах строку досудового розслідування, з визначенням застави в сумі 168 160 гривень.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Так, враховуючи обґрунтованість підозри, з огляду на тяжкість інкримінованого підозрюваному ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ч. 310, ч. 3 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України, а також тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, беручи до уваги, також суспільно-небезпечний характер такого кримінального правопорушення, а також те, що ОСОБА_1 переховувався від органів досудового розслідування та суду, оскільки відносно останнього надавався дозвіл на затримання, слідчий суддя приходить до переконання, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, не зменшився та продовжує існувати.

Крім того, беручи до уваги те, що підозрюваному при ознайомлені з матеріалами кримінального провадження стануть відомі анкетні дані свідків, які в подальшому, будуть допитуватися безпосередньо судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду, слідчий суддя приходить до переконання про продовження існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику можливого незаконного впливу на свідків, схиляючи його до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Враховуючи також обставини вчинення кримінального правопорушення, його специфіку, а також характеризуючи дані підозрюваного, відповідно до яких останній не працює, тобто не має постійного джерела прибутку та офіційного заробітку, слідчий суддя приходить до переконання, що продовжує існувати ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.

Викладене свідчить про наявність обставин, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України, що в свою чергу свідчить про наявність правових підстав для продовження строку дії запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 ..

4.3. Виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Як вбачається з долученої до матеріалів клопотання постанови керівника Одеської місцевої прокуратури № 1 від 19.11.2020 року, строк досудового розслідування кримінального провадження №12016161480002869 від 14.10.2016 року було продовжено до 29.12.2020 року, оскільки, з метою забезпечення повного та об`єктивного досудового розслідування кримінального правопорушення у кримінальному провадженні, необхідно виконати наступні дії: допитати в якості свідків понятих, які були присутні під час обшуку 30.11.2016 року та інших учасників слідчої дії; виконати вимоги ст.ст. 283, 290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування; вручити обвинувальний акт та реєстр кримінального провадження підозрюваному ОСОБА_1 та виконати інші слідчі дії, необхідність у виконанні яких виникне в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження.

На підставі викладеного, слідчий суддя вважає встановленим наявність обставин, які перешкоджають завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу.

4.3. Вирішення питання щодо можливості застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу.

У п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» зазначено: «Тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обґрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу», про це ж вказується у п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 11.10.2010 року по справі «Хайреддінов проти України».

При цьому на користь звільнення свідчать відсутність судимостей, наявність постійного місця проживання, роботи, усталений спосіб життя, наявність утриманців, відсутність спроб ухилитися від правосуддя (Справа Європейського суду з прав людини «Пунцельт проти Чехії»).

Так, сторона обвинувачення, попри встановлені в судовому засіданні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, всупереч п. 6 ч. 1 ст. 184 КПК України, жодним чином не обґрунтовує неможливість запобігання таким ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, зокрема, у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Слідчий суддя враховує характеризуючи дані підозрюваного, відповідно до яких останній одружений, має постійне місце реєстрації та проживання, раніше не судимий, в силу ст. 89 КК України, з підозрою погоджується, співпрацює зі слідством, що вказує на можливість запобігання встановленим ризикам, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 182 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбаченого покарання у виді позбавлення волі.

Враховуючи характеризуючи дані підозрюваного та встановлені в судовому засіданні обставини, слідчий суддя приходить до переконання, що відносно підозрюваного ОСОБА_1 слід застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки вказаний запобіжний захід є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та в повній мірі здатний запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам.

Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 197, 199 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Таїровського ВП Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Осадчого В.В., яке погоджене прокурором відділу Одеської місцевої прокуратури № 1 Левицьким О.А., про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12016161480002869 від 14.10.2016 року – відмовити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 29.12.2020 року, в межах строку досудового розслідування, із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 .

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 строком до 29.12.2020 року, наступні обов`язки:

- прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора чи суду на визначений ними час;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Копію ухвали про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання до Біляївського ВП ГУНП в Одеській області.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.