Рішення № 93164137, 12.11.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №607/4698/15-а

12 листопада 2020 рокум. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мартиць О.І.

за участю:

секретаря судового засідання Семеха В.Т.

позивача ОСОБА_1

представників позивача Мірошника В.О., адвоката Лисака В.Б.

представника відповідача виконавчого комітету Тернопільської міської ради Михальчук О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Тернопільської міської ради про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету Тернопільської міської ради про скасування рішення "Про усунення порушень у сфері земельного законодавства та містобудування" від 04.03.2015 №200 в частині демонтажу тимчасової споруди " ІНФОРМАЦІЯ_1 " фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , що знаходиться у АДРЕСА_1 ).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 30.04.2009 Тернопільська міська рада прийняла рішення №5/26/81 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0250 га для будівництва та обслуговування зупинки громадського транспорту " вул. Протасевича " з об`єктом торгівельно-побутового призначення суб`єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 " Відповідно до вказаного рішення 31.07.2009 між позивачем та Тернопільською міською радою укладено договір оренди землі, який зареєстрований у Тернопільській регіональній філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" 04.02.2010 за №041066100029. Предметом цього договору є надання в строкове платне користування земельної ділянки несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться у АДРЕСА_1 . Об`єктом оренди є земельна ділянка загальною площею 250,00 кв.м. Договір укладено терміном на п`ять років - з 30 квітня 2009 року по 30 квітня 2014 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. Умовою використання зазначеної земельної ділянки відповідно пункту 15 договору було будівництво та обслуговування зупинки громадського транспорту "вул. Протасевича" з об`єктом торгівельно-побутового призначення. Позивач неодноразово зверталася з заявами про продовження дії договору оренди, однак жодних рішень із цього приводу не прийнято. 19.11.2014 виконавчий комітет Тернопільської міської ради прийняв рішення №1185 "Про усунення порушень у сфері земельного законодавства та містобудування", відповідно до якого відповідач вирішив організувати та провести роботи по демонтажу тимчасових споруд, які влаштовані без документів, що посвідчують право користування землею. 28.11.2014 рішенням Тернопільської міської ради №6/53/152 позивачу відмовлено в наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0250 га за адресою вул. Протасевича .

Позивач зверталася до суду з адміністративним позовом про скасування рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1185 від 19.11.2014 і 13.03.2015 отримала припис-вимогу №963/15, відповідно до рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 04.03.2015 №200 "Про усунення порушень у сфері земельного законодавства та містобудування» тимчасова споруда - об`єкт торгівельно-побутового призначення " ІНФОРМАЦІЯ_1 " на вул. Протасевича підлягає демонтажу. Оскільки відповідач безпідставно не продовжує договір оренди, позивач вважає рішення №200 від 04.03.2015 незаконним, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02.11.2016, яку залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2017, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.06.2020 постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02.11.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2017 у справі №607/4698/15-а за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про скасування рішення - скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15.07.2020 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Тернопільської міської ради про скасування рішення передано на розгляд Тернопільському окружному адміністративному суду.

Адміністративна справа №607/4698/15-а надійшла до Тернопільського окружного адміністративного суду 13.08.2020.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, відповідно до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративну справу №607/4698/15-а передано на розгляд судді Мартиць О.І.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.08.2020 прийнято до провадження адміністративну справу №607/4698/15-а за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Тернопільської міської ради про скасування рішення. Призначено у справі судове засідання на 17.09.2020.

Згідно довідки секретаря судового засідання 17.09.2020 судове засідання в даній справі не проводилось, розгляд справи відкладено до 15.10.2020.

25.09.2020 ухвалою суду відмовлено у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Мартиць О.І. в адміністративній справі №607/4698/15-а.

В судовому засіданні 15.10.2020 позивач та її представник позовні вимоги підтримали повністю та просили задовольнити. Представник відповідача заперечила проти задоволення позову. За клопотанням представника позивача оголошено перерву до 22.10.2020.

22.10.2020 в судовому засіданні оголошено перерву до 26.10.2020 за клопотанням адвоката Лисака В.Б.

23.10.2020 ухвалою суду відмовлено у задоволенні заяви представника позивача адвоката Лисака В.Б. від 23.10.2020 про відвід судді Мартиць О.І. в адміністративній справі №607/4698/15-а.

26.10.2020 в судовому засіданні розгляд справи відкладено за клопотанням адвоката Лисака В.Б. до 12.11.2020.

В судовому засіданні 12.11.2020 позивач ОСОБА_1 та її представники позовні вимоги підтримали повністю та просили задовольнити.

Представник позивача просила відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням Тернопільської міської ради від 30.04.2009 №5/26/81 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0250 га для будівництва та обслуговування зупинки громадського транспорту "вул. Протасевича" з об`єктом торгівельно-побутового призначення за адресою: вул. Протасевича суб`єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 " позивачу затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0250 га, в тому числі за рахунок земель житлової та громадської забудови площею 0,0114 га за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення площею 0,0136 га, для будівництва та обслуговування зупинки громадського транспорту "вул. Протасевича" з об`єктом торгівельно-побутового призначення за адресою: АДРЕСА_1 . (т.1 а.с.13,48)

Пунктом 4 зазначеного рішення визначено надати в оренду терміном на п`ять років суб`єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0250 га для будівництва та обслуговування зупинки громадського транспорту "вул. Протасевича" з об`єктом торгівельно-побутового призначення за адресою: вул. Протасевича .

У відповідності до пункту 4 рішення Тернопільської міської ради від 30.04.2009 №5/26/81 суб`єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 надано в оренду строком на 5 років земельну ділянку площею 0,0250 га для будівництва та обслуговування зупинки громадського транспорту "вул. Протасевича" з об`єктом торгівельно-побутового призначення за адресою: АДРЕСА_1 .

31.07.2009 між орендодавцем Тернопільською міської радою в особі заступника міського голови з питань містобудування та архітектури, регулювання земельних відносин Дідича В.Є. , з одного боку, та орендарем - суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 , з другого боку, укладено договір оренди землі, у Тернопільській регіональній філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" 04.02.2010 за №041066100029. (т.1 а.с.8-12,43-47)

Пунктом 1 договору передбачено, що орендодавець, на підставі рішення Тернопільської міської ради від 30 квітня 2009 року №5/26/81 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, знаходиться в АДРЕСА_1 .

Відповідно до пункту 8 договір укладено терміном на п`ять років - з 30 квітня 2009 року по 30 квітня 2014 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно з пунктом 21 договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Згідно з актом винесення зовнішніх меж земельної ділянки та актом прийому-передачі межових знаків на зберігання від 31 липня 2009 року, за погодженням з начальником управління ДКЗ у місті Тернополі З.Т. Дунець, з метою виконання рішення Тернопільської міської ради 26 сесії 5 скликання від 30 квітня 2009 року №5/26/81, виконані роботи по винесенню в натуру зовнішніх меж земельної ділянки: "для будівництва та обслуговування зупинки громадського транспорту "вул. Протасевича" з об`єктом торгівельно-побутового призначення за адресою АДРЕСА_1 ". Площа земельної ділянки - 250 кв.м. (т.1 а.с.17,52)

Відповідно до акту прийому-передачі земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 від 19 листопада 2009 року проведено обстеження земельної ділянки площею 250,00 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 . Земельна ділянка не забудована. Даним актом комісія констатувала факт передачі в оренду орендодавцем (Тернопільською міською радою) орендарю ( ОСОБА_1 ) земельної ділянки в оренду з 30 квітня 2009 року по 30 квітня 2014 року, для будівництва та обслуговування зупинки громадського транспорту "вул. Протасевича" з об`єктом торгівельно-побутового призначення. (т.1 а.с.18,53)

13 вересня 2010 року інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області надано СПД ФО ОСОБА_1 дозвіл на виконання будівельних робіт з будівництва зупинки громадського транспорту "вул. Протасевича" з об`єктом торгівельно-побутового призначення по АДРЕСА_1 .

Строк дії дозволу - 01 червня 2011 року (т.1 а.с.25,60)

Відповідно до акта підсумкової перевірки відповідності збудованого об`єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та готовності його до експлуатації від 02 березня 2011 року встановлено, що зазначений об`єкт відповідає цим вимогам та запропоновано видати сертифікат (т.1 а.с.26,61)

03 березня 2011 року видано сертифікат відповідності №ТП 000553, яким інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області засвідчила відповідність закінченого будівництвом об`єкта (окремого пускового комплексу) зупинки громадського транспорту "вул. Протасевича" з об`єктом торгівельно-побутового призначення за адресою АДРЕСА_1 проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил. (т.1 а.с.27,62)

За матеріалами справи ОСОБА_1 неодноразово 31.03.2014 і 24.07.2014 зверталася до Тернопільської міської ради з заявами про продовження дії договору оренди земельної ділянки та надання дозволу на складання (розроблення) технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,025 га за адресою АДРЕСА_1 для обслуговування зупинки громадського транспорту з об`єктом торгівельно-побутового призначення. (т.1 а.с.20-23,55,57-59)

Рішенням Тернопільської міської ради від 28 листопада 2014 року №6/53/152 "Про відмову в наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0250 га за адресою АДРЕСА_1 ФО-П ОСОБА_1 " відмовлено позивачу в наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0250 га для обслуговування зупинки громадського транспорту "вул. Протасевича" з об`єктом торгівельно-побутового призначення за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно пункту 2 цього рішення припинено право користування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 0,0250 га за адресою АДРЕСА_1 . (т.1 а.с.66).

Відповідно до рішення Тернопільської міської ради від 04 березня 2015 року №200 "Про усунення порушень у сфері земельного законодавства та містобудування" вирішено: організувати та провести роботи з демонтажу тимчасової споруди об`єкту торгівельно-побутового призначення " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (підприємницьку діяльність здійснює ФО-П ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_1 ) в 20-ти денний термін з дня прийняття рішення, повідомивши суб`єкта господарювання про можливість самостійного демонтажу тимчасової споруди в 10-дениий термін з дня прийняття рішення. (т.1 а.с.33,74,105-106,188).

Не погоджуючись з цим рішенням позивач звернулася з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, визначено Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, цим та іншими законами, які не повинні суперечити положенням цього Закону. (частина перша статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні")

Згідно частини першої статті 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими для виконання на відповідній території.

Відповідно до статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до їх компетенції належить, зокрема визначення у встановленому законодавством порядку відповідно до рішень ради території, вибір, вилучення (викуп) і надання землі для містобудівних потреб, визначених містобудівною документацією.

Згідно зі статтею 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до компетенції виконавчого органу міської ради, в даному випадку виконавчого комітету Тернопільської міської ради, належать делеговані повноваження щодо здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про основи містобудування", містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Відповідно до статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів". Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Державний контроль у сфері містобудування здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, органами місцевого самоврядування та іншими уповноваженими на це державними органами. (стаття 24 Закону України "Про основи містобудування").

З матеріалів справи видно, що рішенням Тернопільської міської ради від 30 квітня 2009 року №5/26/81 суб`єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0250 га для будівництва та обслуговування зупинки громадського транспорту "вул. Протасевича" з об`єктом торгівельно-побутового призначення за адресою АДРЕСА_1 .

На підставі укладеного 31 липня 2009 року договору оренди ОСОБА_1 надано зазначену земельну ділянку в строкове платне користування до 30 квітня 2014 року.

28 листопада 2014 року Тернопільською міською радою прийнято рішення №6/53/152, яким ОСОБА_1 відмовлено в наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі та вирішено припинити їй право користування земельною ділянкою площею 0,0250 га за адресою АДРЕСА_1 .

На підставі зазначених рішень прийнято оспорюване рішення №200 від 04 березня 2015 року, яким вирішено організувати та провести роботи з демонтажу тимчасової споруди об`єкту торгівельно-побутового призначення " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".

Підставами прийняття даного рішення вказано звернення управління муніципальної поліції, рішення Тернопільської міської ради від 28.11.2014 №6/53/152 "Про відмову в наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0250 га за адресою АДРЕСА_1 ФО-П ОСОБА_1 ", а в якості правової підстави - Закони України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про регулювання містобудівної діяльності" та Земельний кодекс України.

Згідно положень статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за №1330/20068, затверджено Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності. (далі - Порядок №244).

Пунктами 2.1 та 2.17 Порядку №244 передбачено, що підставою для розміщення тимчасової споруди (надалі - ТС) є паспорт прив`язки (додаток 1). Строк дії паспорта прив`язки визначається органом з питань містобудування та архітектури виконавчого органу відповідної ради або районної державної адміністрації відповідно до генерального плану, плану зонування та детального плану територій та з урахуванням строків реалізації їх положень.

Пунктами 2.30, 2.31 Порядку №244 встановлено, що в разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив`язки, самовільного встановлення ТС така ТС підлягає демонтажу. Розміщення ТС самовільно забороняється.

Таким чином, Порядком №244 визначено перелік підстав для здійснення демонтажу тимчасової споруди, до яких належить, зокрема: закінчення строку дії паспорта прив`язки (чи іншої документації); анулювання строку дії паспорта прив`язки (чи іншої документації); самовільне встановлення тимчасової споруди.

На виконання постанови Верховного Суду від 17.06.2020 в даній справі судом встановлено та сторонами не заперечується, що паспорт прив`язки не видавався.

Так, зі змісту листа управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради від 15.10.2020 №1625/14 вбачається, що заява та графічні матеріали, передбачені п.2.6 Порядку №244в управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради від суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 щодо оформлення паспорта прив`язки зупинки громадського транспорту "вул. Протасевича" з об`єктом торгівельно-побутового призначення по АДРЕСА_1 не надходили. Відповідно паспорт прив`язки не оформлявся і в електронному реєстрі оформлених управлінням паспортів прив`язки тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності за період з 01.01.2012 по даний час не зареєстрований. (т.2 арк.спр.76)

Суд також зауважує, що між сторонами у справі тривалий час існують спори, про що вказують судові рішення по справах, зокрема №№921/102/15-г/7, 921/225/16-г/13, 921/716/16-г/17, 921/414/16-г/4, 921/231/17-г/17, 921/653/17-г/4.

Так, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 27.09.2016 у справі №921/414/16-г/4, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.12.2016, у позовних вимогах ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради про визнання договору оренди землі від 31.07.2009 укладеним - відмовлено.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 25.03.2016 у справі №921/102/15-г/7, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.07.2016, про визнання договору оренди земельної ділянки від 31.07.2009, укладеного між Тернопільською міською радою та суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 , таким, що є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах та про зобов`язання керівника Тернопільської міської ради як органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі, в місячний строк в обов`язковому порядку укласти та підписати з суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 додаткову угоду до договору оренди землі від 31.07.2009 на той самий строк та на тих самих умовах, в позові відмовлено.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 13.06.2016 (скасовано судом апеляційної інстанції в частині часткового задоволення позову) та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.10.2016, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 18.01.2017, у справі №921/225/16-г/13 відмовлено в задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , про визнання права власності на нерухоме майно - об`єкт торгівельно-побутового призначення, загальною площею 34 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 , про визнання договору оренди земельної ділянки від 31.07.2009, укладеного між Тернопільською міською радою та суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 поновленим на підставі укладеної додаткової угоди від 02.02.2014, зареєстрованої в Книзі реєстрації додатків до договорів оренди землі 05.03.2014 за №2399 - провадження у справі припинено.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 24.01.2017 у справі №921/716/16-г/17, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.05.2017, в позові ФОП ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради про визнання поновленим терміну дії договору оренди землі від 31.07.2009 на той самий строк та на тих самих умовах, відмовлено.

Приймаючи вказані рішення, суди виходили з того, зокрема, що ФОП ОСОБА_1 не дотримано процедури поновлення договору оренди землі на новий строк, встановленої статтею 33 Закону України "Про оренду землі".

Враховуючи, що за відсутності рішення органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку комунальної форми власності, а тому розміщення позивачем тимчасової споруди на земельній ділянці відповідача може бути визнаним законним лише після прийняття відповідного рішення, оформлення правовстановлюючих документів, які є похідними від рішення, та державної реєстрації права.

За нормами статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В даній адміністративній справі спірним є рішення №200 від 04 березня 2015 року "Про усунення порушень у сфері земельного законодавства та містобудування", яким вирішено провести роботи з демонтажу тимчасової споруди (об`єкту торгівельно-побутового призначення " ІНФОРМАЦІЯ_1 "), а не нерухомого майна - об`єкта торгівельно-побутового призначення, загальною площею 34 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , оскільки доказів про те, що спірний об`єкт є нерухомим майном, сторони суду не подали.

Надані позивачем в обґрунтування своїх вимог акт готовності об`єкта до експлуатації від 22 лютого 2011 року та сертифікат відповідності №ТП000553 від 03 березня 2011 року, стосуються збудованого останньою об`єкта в цілому, а саме: зупинки громадського транспорту з об`єктом торгівельно-побутового призначення та жодним чином не засвідчують той факт, що вказаний об`єкт торгівельно-побутового призначення є нерухомим майном.

Враховуючи наведені положення законодавства та виходячи з встановлених обставин у цій справі, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для скасування рішення "Про усунення порушень у сфері земельного законодавства та містобудування" від 04.03.2015 №200 в частині демонтажу тимчасової споруди " ІНФОРМАЦІЯ_1 " фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , що знаходиться у АДРЕСА_1 ).

Суд також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах "Салов проти України" (заява №65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява №63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На думку суду відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, виконано та доведено правомірність та законність його дій, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд вважає, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про не обґрунтованість позовних вимог, а отже, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці повний текст рішення виготовлено у перший робочий день 26.11.2020.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до виконавчого комітету Тернопільської міської ради про скасування рішення №200 від 04 березня 2015 року "Про усунення порушень у сфері земельного законодавства та містобудування" в частині демонтажу тимчасової споруди (об`єкту торгівельно - побутового призначення " ІНФОРМАЦІЯ_1 "), за адресою АДРЕСА_1 відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26 листопада 2020 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 )

відповідач:

- Виконавчий комітет Тернопільської міської ради (місцезнаходження: вул. Листопадова 5, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ: 04058344)

Головуючий суддя Мартиць О.І.