Ухвала суду № 93162940, 27.11.2020, Черкаський районний суд Черкаської області

707/1711/20

2/707/882/20

У Х В А Л А

про забезпечення позову

27 листопада 2020 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді – Миколаєнко Т.А.,

за участі: секретаря судового засідання – Хандусь І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у приміщенні Черкаського районного суду Черкаської області заяву першого заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури про забезпечення позову, -

в с т а н о в и в :

У провадженні Черкаського районного суду Черкаської області перебуває на розгляді в порядку загального позовного провадження цивільна справа за позовом заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі: Черкаської обласної державної адміністрації, Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ; до Черкаської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів: Державна екологічна інспекція Центрального округу; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Ященко Валентина Миколаївна; про визнання незаконним та скасування розпорядження Черкаської районної державної адміністрації № 326 від 10.11.2015 року, усунення перешкод шляхом зобов`язання повернення державі земельної ділянки водного фонду, скасування державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку.

26 листопада 2020 року від першого заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури надійшла заява про забезпечення позову, шляхом накладення арешту та заборони вчиняти будь-які дії, у тому числі укладати договори, вчиняти інші правочини стосовно земельної ділянки, яка належить ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючій за адресою: АДРЕСА_1 ), за кадастровим номером 7124986000:01:001:0041, площею 0,0607 га, розташованої в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту, для індивідуального дачного будівництва.

Заявник не має пропозицій щодо зустрічного забезпечення.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що 01 жовтня 2020 року, після відкриття провадження у справі, між відповідачкою ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу № 6080, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщук С.О., за яким до ОСОБА_3 перейшло речове право на спірну земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0041, площею 0,0607 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту, для індивідуального дачного будівництва. На посвідчення переходу відповідного права власності до ОСОБА_3 , державним реєстратором реєстру речових прав на нерухоме майно, в особі приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Фіщук С.О., на підставі рішення № 54356862 від 01 жовтня 2020 року зареєстровано відповідне речове право за № 38455977.

Статтею 153 ЦПК України, якою регламентовано порядок розгляду заяви про забезпечення позову, не передбачено повідомлення учасників справи про розгляд зазначеного питання.

Так, відповідно до частини 1 статті 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

За приписами частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з вимогами частини 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктами 1, 2 частини 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Частиною 2 статті 150 ЦПК України встановлено, що суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст.152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається: після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Пункт 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» наголошує, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально - правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, що викладена у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 183/5864/17-ц (провадження № 61-38692св18).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за виключенням випадків, передбачених частиною третьою статті 154 ЦПК України, в якій зазначено, що суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, а також додані до неї документи, дотримуючись принципів здійснення цивільного судочинства, суд дійшов висновку, що дана заява підлягає до задоволення частково, виходячи з наступних підстав.

Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що між сторонами існує реальний спір про речове право.

Враховуючи категорію справи, яка має пріоритет та значний суспільний інтерес, що полягає у порушенні інтересів держави як власника земельної ділянки, зважаючи на характер спірних правовідносин, беручи до уваги те, що 01 жовтня 2020 року, після відкриття провадження у справі, між відповідачкою ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу № 6080, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщук С.О., за яким до ОСОБА_3 перейшло речове право на спірну земельну ділянку, суд вважає доведеним ризик того, що дана земельна ділянка знову може бути відчужена третій особі з метою невиконання можливого рішення суду, а тому є необхідним забезпечити позов, шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку.

Крім того, на думку суду, невжиття таких заходів, може унеможливити ефективний захист прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Накладення арешту на земельну ділянку є співмірним заходом забезпечення позову, що забезпечать виконання можливого судового рішення в майбутньому.

Разом з тим, суд відмовляє заявнику у накладенні заборони вчиняти дії, спрямовані на укладання договорів, вчинення інших правочинів стосовно земельної ділянки, оскільки такий вид заходу забезпечення позову, як арешт, є достатнім для збереження спірного майна і запобігання його відчуженню на користь третіх осіб.

Застосовані судом заходи забезпечення позову не перешкоджають володінню та користуванню об`єктом нерухомого майна, на яке накладено арешт, до вирішення спору по суті.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 4 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Керуючись ст. ст. 149 - 153, 353 ЦПК України, cуд -

у х в а л и в :

Заяву першого заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури про забезпечення позову - задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на наступне майно: земельну ділянку, площею 0,0607 га, кадастровий номер: 7124986000:01:001:0041, що розташована у межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту, з цільовим призначенням – для індивідуального дачного будівництва, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючій за адресою: АДРЕСА_1 )

В іншій частині заяви – відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову одночасно з направленням заявнику направити для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Ознайомитись з повним текстом ухвали суду, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Черкаський районний суд Черкаської області.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Т. А. Миколаєнко