Ухвала суду № 93162923, 24.11.2020, Черкаський районний суд Черкаської області

707/1447/18

2/707/32/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2020 року Черкаський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої-судді Тептюка Є.П.

при секретарі Федорової Л.С.

за участі прокурора Пітюренка М.В., представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури до Свидівоцької сільської ради Черкаського району, Черкаської області, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення Свидівоцької сільської ради, свідоцтва про право власності та державної реєстрації права власності на земельну ділянку,-

в с т а н о в и в:

В провадженні суду перебуває вище вказана цивільна справа.

В підготовчому судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Кузьменко В.А. заявив клопотання про залишення позовної заяви без рогляду.

В обгрунтування своїх вимог зазначив наступні обставини.

Позов в порушення вимог Закону України "Про прокуратуру" підписаний заступником керівника черкаської місцевої прокуратури, який, на думку представника, є не уповноваженою особою, оскільки доказів відсутності керівника прокуратури на дату підписання позову.

Крім того, представник вважає, що прокурором не обгрунтовано наявність підстав для представництва інтересів держави в даному позові.

Прокурор заперечив проти даної заяви, просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що дана заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про прокуратуру" в редакції чинній на момент зверння прокурора з позовом до суду, право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

Отже, суд приходить до висновку, що підписання позовної заяви затупником керівника Черкаської місцевої прокуратури повністю узгоджується з Законом України "Про прокуратуру" і посилання представника відповідача на дану обставину, як на підставу залишення позову без розгляду є необгрунтованими.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини).

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Подібні правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19).

Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 уточнила свої висновки, зроблені у постановах: від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 927/246/18, від 16 квітня 2019 у справах № 910/3486/18 та № 925/650/18, від 17 та 18 квітня 2019 року у справах № 923/560/18 та № 913/299/18 відповідно, від 13 травня 2019 року у справі № 915/242/18; Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 0440/6738/18, вказавши, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

На думку суду, прокурор встановивши, що відчуження земельної ділянки відбулося органом місцевого самоврядування, який має повноваження та зобов`язаний діяти правомірно в інтересах територіальної громади, в порушення вимог законодавства і вказані дії призвели до порушення прав держави, має право звертатися з позовом, який спрямований на захист права власності держави і свідчить про наявність у прокурора повноважень для представництва інтересів держави у цій справі.

Крім того, посилання, як на підставу залишення позову без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд вважає не обґрунтованими та не коректними, оскільки згідно п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи. У даному випадку прокурор є самостійним позивачем, а не заінтересованою особою, яка звернулася з позовом в інтересах іншої особи без відповідних повноважень. Разом з тим згідно вимог чинного законодавства, прокурор зобов`язаний обґрунтувати підстави здійснення представництва держави у суді в статусі самостійного позивача і судом при відкритті провадження у даній справі вказані положення було враховано.

На підставі викладеного та керуючись ст. 23, 24 Закону України "Про прокуратуру", ст.ст. 56, 187, 257 ЦПК України, суд, -

постановив:

В задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Кузьменка В.А. - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 27.11.2020 року.

Суддя: Є. П. Тептюк