Рішення № 93162146, 16.11.2020, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 16.11.2020 Справа № 554/6178/19

Провадження № 2/554/3/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2020 року Октябрський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого - судді Савченко Л.І.,

при секретарі - Шевченко О.Г.

за участю позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - ОСОБА_2 , законного представника відповідача - ОСОБА_3 , представника відповідача - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , як законного представника малолітнього ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Полтавського нотаріального округу Руденко Наталія Іванівна, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Шевченківської районної у м.Полтаві ради, про усунення від права на спадкування за законом ,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 , Полтавської міської ради, визначивши третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватного нотаріуса Полтавського нотаріального округу Руденко Н.І., в якому прохав усунути ОСОБА_7 та його спадкоємців, що спадкують в порядку спадкової трансмісії, від права на спадкування за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 11 липня 2019 року позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 11 липня 2019 року судом задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів.

На виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху, ОСОБА_1 подав позовну заяву до заміненого відповідача ОСОБА_5 , як законного представника малолітнього ОСОБА_6 , визначивши третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, приватного нотаріуса Полтавського нотаріального округу Руденко Н.І., Орган опіки та піклування виконавчого комітету Шевченківської районної у м.Полтаві ради, про усунення ОСОБА_7 та його спадкоємців, що спадкують в порядку спадкової трансмісії, від права на спадкування за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1

(том 1 а.с.104-112).

В обґрунтування позову вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його сестра ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка на день смерті постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 . За життя заповіту нею складено не було. Спадкоємцем першої черги був ОСОБА_7 , син померлої, який також помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Він же є єдиним родичем ОСОБА_8 , після смерті якої відкрилася спадщина у вигляді Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_3 . Вказав, що ОСОБА_7 ніколи не дбав про свою матір, а особливо в найтяжчі моменти її життя, та як ОСОБА_8 тяжко хворіла перед своєю смертю, а також вів аморальний спосіб життя, зловживав наркотичні засоби, вчиняв злочини, тому ним було прийнято рішення про звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. 23 травня 2019 року він звернувся до приватного нотаріуса із заявою, але йому повідомлено, що спадкова справа вже відкрита. Про особу, яка звернулася із заявою його не повідомили. Проте він розумів, що за життя сестра хотіла, щоб її майно дісталося йому, оскільки він був єдиною людиною, яка нею опікувалася, тому він звернувся до суду з вказаним позовом. Також вказав, що ОСОБА_8 перебувала у безпорадному стані у зв`язку із тяжкою хворобою, а саме рак лівої легені, потребувала допомоги сина, але він від її надання ухилявся, навпаки просив у неї кошти, хоча був дієздатним та з його слів працював. Він же єдиний, хто в період хвороби піклувався про сестру, надавав їй матеріальну та моральну підтримку, відвідував у лікарні, спілкувався з лікарями, забезпечував продуктами харчування та ліками, привозив їй одяг та інші потрібні речі, доглядав за нерухомим майном. Таким чином, є всі підстави для задоволення позову та усунення ОСОБА_7 та його спадкоємців у порядку спадкової трансмісії від спадкування після смерті ОСОБА_8 .

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 26 липня 2019 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження (том 1 а.с.113).

Від відповідача ОСОБА_5 до суду надійшов відзив на позов, в якому вказано, що ОСОБА_1 є спадкоємцем другої черги за законом, але ним не надано будь-яких належних, достовірних та допустимих доказів по факту ухилення спадкоємця першої черги ОСОБА_7 , сина померлої ОСОБА_8 , щодо надання допомоги своїй матері. Вказала, що позовні вимоги у справах про усунення від права спадкування відповідно до ч.5 ст.1224 України можуть бути задоволені у разі одночасного настання та доведеності сукупності таких обставин: ухилення особи від надання спадкоємцеві допомоги, наявність у спадкоємця можливості надання такої допомоги спадкодавцю, перебування спадкодавця у безпорадному стані, потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. ОСОБА_7 не ухилявся від надання матері ОСОБА_8 допомоги, він не мав такої можливості у надання такої допомоги, бо сам перебував у безпорадному стані, був тяжко хворий. Вказала, що ОСОБА_8 не перебувала у безпорадному стані, ніколи не вимагали від сина допомоги, навпаки дбала про нього до смерті. Зазначила, що позивач не приймав участі у похованні свого племінника ОСОБА_7 , приховав інформацію про те, що крім нього, є інші спадкоємці після смерті ОСОБА_8 , а саме її онук ОСОБА_6 . У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 прохала відмовити (том 1 а.с.128-133).

Позивач ОСОБА_1 подав до суду відповідь на відзив, де зазначив, що факт ухилення ОСОБА_7 від надання допомоги матері підтверджується показами свідків, відповіддю із медичного закладу про те, що рідною людиною, яка піклується про здоров`я померлої є її брат. Твердження відповідача про недоведеність всіх обставин, які є обов`язковими під час вирішення питання про усунення особи від спадкування, є необґрунтованим. Також неправдивою є інформація ОСОБА_5 , що у похованні ОСОБА_7 ніхто з родичів не приймав участі. До того, ж це питання не є предметом розгляду у даній справі. ОСОБА_8 дійсно перебувала у безпорадному стані з листопада 2018 року, так як знаходилася у лежачому стані, не могла приготувати собі їжу, прибрати у будинку, піднятися, покупатися і т.д. Жодних коштів на лікування ні відповідач, ні ОСОБА_7 не надавали. Відповідач взагалі не відвідувала ОСОБА_8 та не може знати про її стан на той час. Прохала позов задовольнити (том 1 а.с.137-142).

Представником відповідача ОСОБА_4 були подані пояснення на відповідь на відзив, в яких вона вказала, що жодного доказу, що ОСОБА_8 зверталася до сина за допомогою, позивачем не надано. ОСОБА_7 є сином ОСОБА_8 , яка усе своє життя і до останньої хвилини перебувала з ним у добрих сімейних стосунках. Син піклувався про матір в силу своєї спроможності, а мати дбала про нього. ОСОБА_8 та ОСОБА_7 сплачували разом за комунальні послуги за квартиру АДРЕСА_1 . Вказане підтверджується квитанціями, які збереглися у відповідача, що спростовує ухилення ОСОБА_7 від надання допомоги матері в той період, як вона дійсно хворіла. Також ОСОБА_7 разом із дружиною ОСОБА_5 придбавали ліки для ОСОБА_8 , що підтверджується накладною та розрахунком. У 2013 році ОСОБА_8 отримала у спадок квартиру АДРЕСА_3 , яку надала проживати своєму сину із невісткою, що також свідчить про добрі сімейні стосунки та турботу ОСОБА_8 про сина. Вказала, що позивачем не доведено, що у спадкоємця ОСОБА_7 була можливість надавати допомогу матері. Так, за станом свого здоров`я, протягом 2018 року він неодноразово проходив лікування у зв`язку із різними тяжкими захворюваннями: трофічна виразка правої гомілки, пневмонія, а також лікувався у Полтавському обласному наркологічному диспансері. Також вказала, що виходячи із того стану, в якому перебувала ОСОБА_8 , вона не перебувала у безпорадному стані, постійно рухалася, дбала про свого сина, планувала їхнє життя з онуком, а вік 65 років не можна назвати похилим віком. Прохала в позові відмовити. (том 1 а.с.144-149).

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 09 вересня 2019 року витребувано докази по справі, задоволені клопотання про виклик свідків, підготовче засідання відкладено (том 1 а.с.171-174).

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 06 листопада 2019 року прийнято судом докази по справі, витребувано докази та викликано у судове засідання свідків, підготовче засідання відкладено (том 2 а.с.32-34).

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 03 грудня 2019 року витребувано докази по справі, підготовче засідання відкладено (том 2 а.с.80-81).

26 грудня 2019 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті (том 2 а.с.115).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позов підтримали у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та відповіді на відзив.

Відповідач ОСОБА_5 та її представник ОСОБА_4 проти задоволення позову заперечували, надали пояснення, аналогічні викладеним у відзиві та поясненнях на відповідь на відзив.

Третя особа, приватний нотаріус Полтавського нотаріального округу Руденко Н.І. у судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи, до суду надіслала заяву про розгляд справи без її участі за наявними у справі матеріалами (том 3 а.с.13).

Представник третьої особи Органу опіки та піклування виконавчого комітету Шевченківської районної у м.Полтаві ради у судовому засіданні прохав прийняти рішення, яке відповідатиме інтересам дитини та прохав відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши учасників справи, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, заслухавши свідків, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_8 у віці 65 років, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 видане Подільським районним у м.Полтаві відділом ДРАЦС ГТУЮ у Полтавській області 16.01.2019 року, а/з 51 (том 1 а.с.17).

З довідки про причину смерті від 16.01.2019 року слідує, що причиною смерті ОСОБА_8 стала ракова інтоксикація. Злоякісне новоутворення лівої легені (том 1 а.с.19).

За життя ОСОБА_8 належала Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 та квартира № 2 за адресою АДРЕСА_4 .

Позивач ОСОБА_1 є рідним братом ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 виданим Міським бюро ЗАГС м.Полтави від 13.05.1952 року, свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 виданим Полтавським міським бюро ЗАГС 01.02.1954 року, Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану про шлюб № 00010932770 від 17.08.2012 року та свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 від 25.02.1986 року виданим відділом ЗАГС Ленінського райвиконкому м.Полтави (том 1 а.с.13-16).

ОСОБА_7 є сином ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 виданим м.Полтава, міським відділом ЗАГС 04.05.1977 року, а/з 1376 (том 1 а.с.86).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК Укаїни спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч.2 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Зі змісту ч.2 ст. 1223 ЦК України слідує, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодеку.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Зі змісту ч.1 ст. 1269 ЦК України слудує, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.4 ст. 1269 ЦК України заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, що слідує із ч.1 ст. 1270 ЦК України.

Згідно ч.1 ст. 1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Таким чином, спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_8 є її син ОСОБА_7 , а спадкоємцем другої черги за законом її брат - ОСОБА_1 .

Після смерті ОСОБА_8 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Руденко Н.Ю. 15.05.2019 року заведено спадкову справу № 14/2019 (том 1 а.с.20).

Як слідує із копії матеріалів зі спадкової справи, із заявою про прийняття спадщини після померлої бабці ОСОБА_8 15.05.2019 року звернулася ОСОБА_5 , яка є матір`ю ОСОБА_6 , батько якого ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (том 1 а.с.77).

Факт смерті ОСОБА_7 підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 виданим Шевченківським районним у м.Полтаві відділом РАЦС ГТУЮ у Полтавській області 10 травня 2019 року, а/з № 680 (том 1 а.с.84).

Наявність у ОСОБА_7 сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_8 виданим Судіївською сільською радою Полтавського району 29 листопада 2010 року, а/з 14 (том 1 а.с.79).

Таким чином, ОСОБА_6 , як онук ОСОБА_8 , є спадкоємцем першої черги за законом після смерті останньої за спадковою трансмісією.

Також із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_8 28.05.2019 року звернувся її брат ОСОБА_1 (том 1а.с.94).

За приписами ч. 5 ст. 1224 ЦК України, за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Згідно роз`яснень, викладених у п.6 Постанови Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування", факт ухилення особи від виконання обов`язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади). При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов`язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов`язку. Непред`явлення спадкодавцем, який мав право на утримання, позову про стягнення аліментів до особи, яка претендує на спадщину, не є достатньою підставою для відмови в позові про усунення від права на спадкування. Правило частини п`ятої статті стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК не були зобов`язані утримувати спадкодавця.

Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред`явлена особою, для якої таке усунення породжує пов`язані зі спадкуванням права та обов`язки, одночасно з її позовом про одержання права на спадкування з підстав, визначених у частині другій статті 1259 ЦК.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчинила необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.

Крім цього, підлягає з`ясуванню судом питання, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб, чи мав спадкоємець матеріальну та фізичну змогу надавати таку допомогу.

Тобто, при розгляді позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК має значення сукупність обставин: умисне ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання, перебування спадкодавця в безпорадному стані, потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів в їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 березня 2020 року у справі № 133/1625/18 (провадження № 61-1419св20); у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 червня 2019 року у справі № 491/1111/15-ц (провадження № 61-14655св18) у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 липня 2018 року у справі № 404/2163/16-ц (провадження № 61-15926св18).

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показала, що є дружиною позивача. ОСОБА_8 зверталася до сина за допомогою не один раз, але він відповідав, що йому допомоги немає де взяти. Про сина нічого поганого вона не говорила, любила його.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснила, що є сусідкою ОСОБА_11 , яка останнім часом близько півроку проживала разом з сином ОСОБА_12 . Перед Новим роком вона вирішила підробити та пішла працювати на кондитерську фабрику, там захворіла запаленням легень, а потім у неї знайшли онко. Лікувалася вона в 5-ій лікарні, вона їй ще викликала таксі та допомогла дійти додому. Показала, що їй також допомагав син, що міг те і робив, ремонтував диван, готувався до її приїзду. Зазначила, що у нього самого були великі проблеми зі здоров`ям, була виразка шлунку і пішли проблеми. Показала, що ОСОБА_13 багато часу приділяла онуку, він проводив у неї час влітку, навчала його читати та писати. Для неї у світі було дві людини - син та онук. Коли вона дізналася, що ОСОБА_1 не вказав про онука, дуже обурилася, адже він добре знав про його існування. ОСОБА_13 дуже уважно відносилася до стану здоров`я свого сина, водила його по лікарнях. Коли ж ОСОБА_8 хворіла, то ОСОБА_12 просив її колоти уколи та надавав ліки. Вона колола уколи у грудні 2018 року. Бачила також, що її відвідує брат, приносить їсти, коли не бачила його дружина. На лікування ОСОБА_8 допомагали і родичі, і син, знає, що він десь працював. Після 20 грудня вона вже не взмозі була сама себе обслуговувати. До цього, ОСОБА_13 двері завжди відчиняла самостійно. Коли ОСОБА_8 померла, ОСОБА_12 був з нею.

Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні показала, що є дружиною померлого брата ОСОБА_1 та ОСОБА_8 . Коли ОСОБА_13 захворіла, їй допомагав її брат, друзі, вона ж заходила рідше, так як працювала. Свого сина ОСОБА_8 любила, у нього були проблеми, лікувала його, як мати від нього не відмовлялася. У жовтні-листопаді 2018 року вона ще перебувала у лікарі на променевій терапії, а у грудні вже приймала морфій. Вказала, що онука ОСОБА_13 дуже любила, навчала читати писати, він навіть пішов з 1- го у 2 -й клас.

Свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні показала, що є сусідкою по квартирі по АДРЕСА_5 . Спочатку у квартирі проживала ОСОБА_16 , потім ОСОБА_17 із дружиною. Коли вони розлучилися, в квартирі ніхто не проживав. ОСОБА_12 пішов жити до матері, жив у неї у 2018 році, появився у квартирі вже після її смерті у січні 2019 року. Знає, що ОСОБА_13 дуже любила онука, забирала його до себе, вітала його на дні народження. Знає також, що він працював десь на вахті та у ГЖЕД.

Свідок ОСОБА_18 у судовому засіданні показала, що є матір`ю відповідача, знала ОСОБА_19 з 2009 року. ОСОБА_7 дуже хворів, у нього у 2014 році було запалення легень, потім видалили селезінку, були проблеми з кишковими захворюваннями. Мати весь цей час дуже про нього турбувалася. Також вона дуже любила онука, вчила його азбуки, готувала до школи. ІНФОРМАЦІЯ_4 коли у ОСОБА_6 було день народження, ОСОБА_13 не забирала його до себе, так як не хотіла, щоб він її такою бачив, а тому приїздила на зуп. Фурманова з ОСОБА_1 привітати його. Знає, що ОСОБА_13 не просила свого сина допомагати їй, так як він сам тяжко хворів.

Свідок ОСОБА_22 у судовому засіданні показала, що є подругою матері ОСОБА_5 . Знає, що ОСОБА_13 приходила до неї в гості, вони дружили. Коли вона захворіла, то говорила, що якщо з нею щось трапиться, то ОСОБА_6 буде забезпечений квартирою. Знає, що ОСОБА_8 дуже турбувалася за сина.

Свідок ОСОБА_24 показала, що є сусідкою ОСОБА_25 , матері ОСОБА_5 . Коли ОСОБА_6 був маленький, ОСОБА_13 часто приїздила до них в гості, допомагала з онуком. Також говорила, що її син дуже хворіє. У жовтні її привозила машина в Судіївку, вона була слабка, але рухалася. Говорила, що все буде добре. На сина ніколи не скаржилася.

Допитана в якості свідка ОСОБА_26 показала, що є сімейним лікарем, ОСОБА_8 була її декларанткою. Її син ОСОБА_12 теж укладав з нею декларацію, приходив з матір`ю. Це було десь два роки тому. ОСОБА_8 а тяжко хворіла, і син її супроводжував, вона ще виписувала тоді їй препарати. Потім дізналася, що і син помер.

Свідок ОСОБА_27 під час допиту показав, що є однокласником ОСОБА_8 . Коли вона лежала у лікарні, навідувався до неї. У вересні-жовтні 2018 року він допомагав їй заготовляти картоплю, цибулю, моркву. Коли просила допомогти, то допомагав їй, наприклад, склив у квартирі стекла. У листопаді 2018 року спілкувався з нею в основному по телефону, також відвідував вдома. У грудні 2018 року їй вже було тяжко говорити. Знає, що у неї був син, який в основному просив у неї гроші, так як у нього їх не було, він ніде не робив. Вона ж до нього за допомогою не зверталася. Також показав, що у ОСОБА_28 був брат, який за нею доглядав. Показав, що коли провідував ОСОБА_19 , бачив декілька раз її сина. Також він був і на похоронах.

Аналізуючи зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено факту ухилення ОСОБА_7 від надання допомоги спадкодавцю.

Так, ОСОБА_7 є рідним сином ОСОБА_29 . Усе своє життя вони перебували у добрих сімейних стосунках. Мати дуже дбала про сина, а також про свого онука, вони були найдорожчими людьми у її житті. ОСОБА_7 був тяжко хворою людиною, частко лікувався у різних медичних закладах. В силу своїх можливостей піклувався про матір. Протягом тривалого часу перед її смертю проживав з нею, що підтверджується показами свідка ОСОБА_27 , ОСОБА_15 , копією супровідного листа Ленінського районного суду м.Полтави від 18.03.2019 року, в якому вказано адресу ОСОБА_7 АДРЕСА_1 (а.с.13 том 2), матеріалами сектору пробації (том 2 а.с.99-109). В день смерті матері син також був з нею, що підтвердила у судовому засіданні свідок ОСОБА_10

Квартира АДРЕСА_1 належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло виданого 26 грудня 1997 року у місті Полтаві відділом приватизації (том 1 а.с.165). Квартира АДРЕСА_3 належала на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_8 (том 1 а.с.166). Разом з тим, мати та син спільно оплачували комунальні послуги, про що свідчать копії квитанцій про оплату комунальних послуг, зокрема, здійснених ОСОБА_7 за квартиру АДРЕСА_3 , яка належала його матері на суму 200 грн. ( квитанція № 11 від 07.11.2018 року за житлово-комунальні послуги) та на суму 50 грн. ( квитанція № 13 від 10.10.2018 року за житлово-комунальні послуги) (а.с.150-152).

Вказані квитанції є належними, допустимими та достовірними доказами того, що ОСОБА_17 не ухилявся від надання допомоги своїй матері в період того, що вона дійсно хворіла та потребувала такої підтримки.

У вересні 2018 року ОСОБА_7 придбав ліки для ОСОБА_8 на загальну суму 2300.00 грн., що підтверджується видатковою накладною № ФБ Рн-0009081 від 26 вересня 2018 року (том1 а.с.158). Також ОСОБА_7 18 червня 2018 року оплатив послуги медичної допомоги у розмірі 1090 грн., що підтверджується розрахунком № 170062 від 18.06.2018 року лікувально-діагностичний центр «Медіон» (том 1 а.с.157). Вказані квитанції знаходяться у відповідача, що свідчить, що саме ОСОБА_7 здійснював оплату.

Беззаперечним доказом того, що ОСОБА_7 піклувався про свою матір є також і свідчення сімейного лікаря Комунального підприємства « Центр первинної медико- санітарної допомоги №3 Полтавської міської ради» ОСОБА_30 , яка показала, що з нею було складено 11.06.2018 року дві декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу від імені ОСОБА_8 та ОСОБА_7 з визначеним місцем проживання матері і сина за адресою АДРЕСА_1 (а.с.155-156 том 1). Вказувала, що з червня 2018 року ОСОБА_8 приходила як сама, так і з сином ОСОБА_17 . Останній звертався до неї та отримував для матері ліки.

Вказані обставини підтверджуються повідомленням від 11 листопада 2019 року за № 01.2-16/1656 Комунального підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3 Полтавської міської ради, згідно якого, що з моменту укладання декларації ОСОБА_8 , її син ОСОБА_7 одноразово звертався до сімейного лікаря ОСОБА_26 з метою отримання рецептів для своєї хворої матері (том 2 а.с.68).

З Декларації № 0000-А32Х-Р97Е про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу пацієнту ОСОБА_8 , в пункті 1.12 Довірена особа пацієнта для повідомлення у разі настанні екстреного випадку, 11.06.2018 року ОСОБА_8 назвала та записала ОСОБА_7 , контактний телефон НОМЕР_9 та спільне місце проживання по АДРЕСА_1 (том 1 а.с.155-156).

Таким чином, ОСОБА_7 проживав разом із своєю матір`ю перед її смертю, турбувався про неї, отримував їй ліки, допомагав у квартирі, в день смерті перебував з нею вдома. Від надання матері допомоги не ухилявся, надавав таку допомогу, на яку був спроможний в силу свого стану здоров`я та матеріального становища.

Так, за станом здоров`я ОСОБА_7 тяжко хворів. Ці обставини підтверджуються Випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного ) хворого 4865 за період часу 04.10.2018 року по 11.10.2018 року. Повний діагноз ОСОБА_17 на цей час такий, ПТФС правої нижньої кінцівки,ХВН 111 ст. Трофічна виразка правої гомілки.Після інфекційна аневризма правої стегнової артерії. Негоспітальна нижньодольова лівостороння пневмонія, стадія розрішення. Згідно висновку наданого Кабінет ультразвукової діагностики від 04.10.2018 року у ОСОБА_7 встановлено діагноз пневмонія, лікар ОСОБА_31 (том 1 а.с.153-154, 159 -161, том 2 а.с.64).

Також ОСОБА_17 з 21.05.2018 року по 25.06.2018 року та з 31.07.2018 року по 07.08.2018 року перебував на лікуванні в Полтавському обласному наркологічному диспансері, що підтверджується повідомленням Полтавського обласного наркологічного диспансеру Полтавської обласної ради від 13.12.2019 року № 5543 (а.с.110 том 2), також позбавляло його можливості надавати матеріальну допомогу своїй матері

Про незадовільнийстан здоровя ОСОБА_12 свідчать і листи ОСОБА_8 до сина ОСОБА_12 , 2018 року коли він лікувався в Полтавському обласному наркодиспансері. З цих листів не вбачається, що ОСОБА_8 не вимагала від сина грошей, допомоги. Навпаки свідчать про її турботу до сина та віру в його одужання (том 1 а.с.161-163).

Щодо перебування спадкодавці ОСОБА_29 у безпорадному стані, суд виходить з наступного.

Як встановлено, у судовому засіданні ОСОБА_8 постійно рухалася, дбала про свого хворого сина, планувала їх благополучне життя. Із показів свідків слідує, що ОСОБА_8 потребувала сторонньої допомоги з грудня 2018 року по січень 2019 року. Також встановлено, що ОСОБА_7 в кінці грудня 2018 року перебував на роботі з вахтовим графіком. В цей період допомагав ОСОБА_8 її рідний брат ОСОБА_1 . Доказів того, що ОСОБА_8 потребувала допомоги конкретно від сина, у судовому засіданні не здобуто.

Таким чином, суд вважає, що позивач належними та допустимим доказами не довела, хоча відповідно до ст. 81 ЦПК України, то є її обов`язком, як того, що спадкодавець потребував допомоги саме від сина ОСОБА_7 , а останній умисно ухилявся від надання такої допомоги, хоча мав можливість її надавати, але не вчиняв необхідних для цього дій, так і знаходження сестри у безпорадному стані при наявності допомоги з його (позивачки) боку, адже стверджує, що в останній місяць був разом з сестрою і здійснював за нею необхідний догляд.

З матеріалів справи вбачається, що лише з грудня 2018 року по 16 січня 2019 року ОСОБА_7 потребувала постійної сторонньої допомоги, яку їй і надавав позивач по справі, перебуваючи з нею до дня її смерті. При цьому, позивачем не доведено, що у даному випадку ОСОБА_8 потребувала допомоги лише від сина ОСОБА_7 .

Зважаючи на вищевикладене, відсутні правові підстави, визначені ст. 1224 ЦК України, для усунення відповідача ОСОБА_6 , сина ОСОБА_7 , як спадкоємця за спадковою трансмісією, від права на спадкування.

Твердження позивача, що ОСОБА_7 вів аморальний спосіб життя, не спростовує висновків суду, що останній не ухилявся від надання допомоги матері. Не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні доводи, що ОСОБА_8 хотіла скласти заповіт на свого брата, навпаки доведено, що найдорожчими в її житті були для неї син та онук. Потреба ОСОБА_8 саме у допомозі її сина також не доведена. Зазначення у медичній документації ОСОБА_8 . Полтавського онкологічного диспансеру контактною особою ОСОБА_1 не позбавляє права на спадкування її сина ОСОБА_7 та не підтверджує його ухилення від надання допомоги матері.Таким чином, позивачем не надано належних та достатніх доказів, які б стали підставою для усунення ОСОБА_6 від спадкування за законом за спадковою трансмісією після смерті своєї бабусі ОСОБА_8 .

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України та враховуючи, що у задоволенні позову позивачу відмовлено, судовий збір з відповідача не стягується.

Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 229, 247, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , як законного представника малолітнього ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Полтавського нотаріального округу Руденко Наталія Іванівна, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Шевченківської районної у м.Полтаві ради, про усунення від права на спадкування за законом - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10 .

Відповідач - ОСОБА_5 , як законний представник малолітнього ОСОБА_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_11 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Приватний нотаріус Полтавського нотаріального округу Руденко Наталія Юріївна, місце знаходження: 36000 м.Полтава, вул. В`ячеслава Чорновола, 6.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Шевченківської районної у м.Полтаві ради, місце знаходження: м. Полтава вул. І.Мазепи, 30, код ЄДРПОУ 05384695.

Повне рішення складено 26 листопада 2020 року.

Суддя Л.І. Савченко