Рішення № 93162094, 19.11.2020, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 19.11.2020 Справа № 554/9457/20

Провадження № 2/554/2574/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2020року Октябрський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого - судді Савченко Л.І.

при секретарі - Пащенко Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 14 серпня 2015 року вона з відповідачем уклали шлюб, який був зареєстрований Октябрським відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач зазначила, що на теперішній час подружні відносини між ними припинені, дитина проживає разом з нею, подальше збереження шлюбу суперечить їх інтересам та інтересам дитини . ОСОБА_1 прохала стягнути на її користь аліменти з відповідача аліменти у розмірі 1 779 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову до суду. Прохала стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою суду від 09 жовтня 2020 року відкрито провадження по справі.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, до суду надіслала заяву з проханням розглянути справу без її часті (а.с. 21).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву у якій прохав проводити судове засідання без його участі, зазначив, що позовні вимоги визнає (а.с.22.).

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність позивача та відповідача, на підставі наявних у справі даних і доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , що було видане Октябрським відділом держаної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції, актовий запис № 218, вбачається, що сторони уклали шлюб 14 серпня 2015 року (а.с.5).

Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Київським районним у місті Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області 20.08.2016 року, а/з 1099 (а.с.6).

Встановлено, що подружжя сімейно-шлюбних стосунків не підтримує.

Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч.2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст.114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач не заперечує, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Враховуючи, що фактично шлюб між подружжям розпався, сімейні стосунки припинені, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, суд вважає, що шлюб підлягає розірванню.

Щодо стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини суд зазначає наступне.

Як зазначила позивач, відповідач свій обов`язок по утриманню неповнолітньої дитини не виконує.

Згідно ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці признають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здатностей та фінансових можливостей.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Частиною 3 статті 181 СК України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно положень частини 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини та платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 191 Сімейного кодексу України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Виплачуються аліменти до повноліття дитини.

Таким чином, суд відповідно до вищенаведених вимог закону, враховуючи стан здоров`я та матеріальне становище відповідача та дитини, прийшов до висновку про задоволення позовної заяви та стягнення із відповідача аліментів на утримання дитини в розмірі 1 779 грн. щомісячно, починаючи з 09 жовтня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.

Оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України та вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, тобто 420 грн. 40 коп., сплаченого при поданні позову. Решта 50 відсотків сплаченого позивачем судового збору у сумі 420 грн. 40 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України - за позовну вимогу про розірвання шлюбу, а на користь держави судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп. - за позовну вимогу про стягнення аліментів.

Судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп. компенсувати за рахунок держави у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 430 ЦПК України ст.ст. 7, 110, 112-115, 180, 182- 184, 191 Сімейного Кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.

Шлюб зареєстрований 14 серпня 2015 року Октябрським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції, актовий запис № 218, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,- розірвати.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу, є рішення суду, яке набрало законної сили.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1 779 грн. щомісячно, починаючи з 09 жовтня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 420 грн. 40 коп.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, тобто 420 грн. 40 коп., сплаченого нею при подачі позовної заяви АТ «Полтава- банк» згідно квитанції № 09-8453395/С від 09.10.2020 року, платник ОСОБА_1 , код платника - НОМЕР_3 , банк платника АТ «Полтава-банк», отримувач УК у м. Полтаві/Шевченківський район 2030101, р/р отримувача UA 798999980313151206000016005, код отримувача 38019510, МФО 899998.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп.

Судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп. компенсувати за рахунок держави у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючий за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .

Суддя Л.І. Савченко