Ухвала суду № 93161298, 27.11.2020, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа 524/7716/20

Провадження 2-а/524/277/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2020 року Суддя Автозаводського районного суду м.Кременчука Андрієць Д.Д., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції м.Кременчука ГУГП у Полтавській області, рядового поліції 1 батальйону 1-ї роти УПП м.Кременчука ГУНП у Полтавській області Коваленко Вікторії Андріївни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Автозаводського районного суду м.Кременчука із позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В ч.ч.1, 3 ст.161 КАС України визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. До позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. До позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

В постанові від 18 березня 2020 року по справі № 543/775/17(Провадження № 11-1287апп18) Велика Палата Верховного Суду виклала наступну правову позицію: « … Частиною четвертою статті 288 КУпАП передбачено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита. Аналіз установленого статтею 288 КУпАП права на оскарження постанови державного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення показує, що коло осіб, які мають право оскаржити таке рішення, порядок їх оскарження визначені і діють у редакції Закону України від 24 вересня 2008 року № 586-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху». З 11 листопада 2011 року набрав чинності Закон № 3674-VI. Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, що є предметом цього перегляду, за подання заяв, скарг до суду, в тому числі у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державного управління, сплачується інший платіж - судовий збір, самостійні правові засади справляння якого, платники, об`єкти та розміри його ставок, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення визначено Законом № 3674-VI. Прийняття Закону № 3674-VI не обмежує можливість дії чи прийняття у майбутньому законодавчих актів, які визначають пільги щодо сплати судового збору, отже, питання справляння судового збору, крім Закону № 3674-VІ, може регулюватися іншим законодавством (наприклад, частиною другою статті 239-1 КАС України в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIІI «Про забезпечення права на справедливий суд», згідно з якою за подання і розгляд заяви з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів, судовий збір не сплачується, тоді як у Законі № 3674-VI такої підстави для звільнення від сплати судового збору немає). Визначальним у такому випадку є наявність норми, припису про те, що у разі звернення до суду особа не обтяжується обов`язком сплачувати платіж, який належить сплачувати на загальних підставах при поданні до суду заяви чи скарги. Відповідно до положень статей 3, 5 Закону № 3674-VI серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором. Також Законом України від 19 вересня 2013 року № 590-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» внесені зміни до положень КУпАП щодо сплати судового збору. Так статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а розмір та порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно з приписами частини сьомої статті 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору. Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п`ята статті 4 Закону № 3674-VI). Інших видів платежів (зокрема, у вигляді державного мита) у випадку звернення особи до суду Закон № 3674-VI не передбачає. … Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Верховний Суд України в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16) зазначив таке: «У справах про оскарження постанов у справах про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, статей 2-4 Закону № 3674-VI позивач звільняється від сплати судового збору. КУпАП дає вичерпний перелік осіб, які можуть мати статус позивача у справах про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення і на цій підставі не повинні сплачувати судовий збір при зверненні до суду першої інстанції. У випадку незгоди із судовим рішенням, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, позивач вправі оскаржити його в апеляційному порядку. Однаковою мірою це стосується й відповідача у спірних правовідносинах, оскільки він як рівноправна сторона в адміністративній справі також має право на апеляційне/касаційне оскарження судового рішення. Необхідними умовами для обчислення та сплати судового збору за подання апеляційної/касаційної скарги у цій категорії справ є встановлення і віднесення предмета оскарження до об`єктів справляння судового збору; ставка цього платежу, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Розгляд позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення провадиться з урахуванням положень статей 287, 288 КУпАП, які передбачають звільнення від сплати платежу за судовий перегляд цих рішень. Норми Закону № 3674-VI не містять положень щодо підстав, умов, розміру та порядку сплати судового збору за подання позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, а відтак і за подання апеляційної/касаційної скарги. У зв`язку з цим за подання позивачем або відповідачем - суб`єктом владних повноважень апеляційної/касаційної скарги на рішення адміністративного суду у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір у поряду і розмірах, встановлених Законом № 3674-VI, сплаті не підлягає. Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від такого висновку, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.»

На підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору позивач давав суду копію посвідчення учасника бойових дій.

Відповідно до п.13 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

У статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Вказана правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19).

Суддя відзначає, що предметом позову в дані й справі є скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Тобто, справа не стосується захисту прав позивача, як учасника бойових дій.

У зв`язку із цим, суддя вважає, що в даній справі позивач не звільнений від сплати судового збору.

У зв`язку з вищевикладеним позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків терміном десять днів з дня отримання ухвали, а саме для сплати судового збору в розмірі 420,40 грн.

Крім того, суддя звертає увагу позивача на те, що згідно визначеної структури Департамент патрульної поліції має 25 територіальних управлінь, серед яких є Управління патрульної поліції в Полтавській області та Батальйон патрульної поліції в місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції.

Отже, суддя наголошує на тому, що Управління патрульної поліції в Полтавській області та Батальйон патрульної поліції в місті Кременчук не входять до структури ГУНП в Полтавській області.

Крім того, суддя відзначає, що до копій позовної заяви для відповідачів не було надано документів, які б підтверджували понесення позивачем витрат на правову допомогу.

Відтак, позивачу необхідно надати два примірника документів, які б підтверджували понесення витрат на правову допомогу.

За таких обставин, з метою усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно: 1) надати суду оригінал платіжного документа, який б підтверджував сплату судового збору в сумі 420,40 грн; 2) уточнити попередній орієнтовний розрахунок судових витрат; 3) надати два примірника документів, які б підтверджували понесення витрат на правову допомогу; 4) уточнити відповідачів з урахуванням структури Департаменту патрульної поліції.

Реквізити:

Отримувач коштівУК у м.Кремен./Автозаводський/22030101Код за ЄДРПОУ37965850Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП)Код банку отримувача (МФО)899998Рахунок отримувачаUA058999980313131206000016009Код класифікації доходів бюджету22030101Призначення платежу*;101;_____(рнокпп); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ), Автозаводський районний суд м. Кременчука (назва суду, де розглядається справа)

Керуючись ст.161, ст.169 КАС України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції м.Кременчука ГУГП у Полтавській області, рядового поліції 1 батальйону 1-ї роти УПП м.Кременчука ГУНП у Полтавській області Коваленко Вікторії Андріївни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків терміном десять днів з дня отримання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала окремо від рішення оскарженню не підлягає.

Суддя Д.Д.Андрієць