Рішення № 93160860, 27.11.2020, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/4774/19

Провадження №2/367/2238/2020

РІШЕННЯ

Іменем України

27 листопада 2020 року Ірпінський міський суд Київської області у складі

головуючої судді Саранюк Л.П.,

за участі секретаря с/з Бабакова М.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування - Виконавчий комітет Ірпінської міської ради про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - Відповідач), третя особа: Орган опіки та піклування - Виконавчий комітет Ірпінської міської ради про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, мотивуючи свої вимоги тим, що у жовтні 2015 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб.

Від даного шлюбу сторони мають малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З моменту одруження як подружжя вони проживають в різних містах: позивач із сином ОСОБА_3 - в селищі міського типу Коцюбинському Київської області; відповідач - в місті Одеса.

До серпня 2018 року факти їхнього спільного проживання траплялися лише епізодично (приблизно один раз на місяць впродовж одного - двох тижнів).

Впродовж тих коротких проміжків часу спільного проживання виявилась їхня абсолютна психологічна несумісність, діаметрально протилежні погляди на шлюб, сім`ю, відношення один до одного. Як з`ясувалось, у побутовому житті відповідач вкрай зневажливо ставиться до неї, постійно чинить психологічний тиск (принижує, ображає, ігнорує тощо), внаслідок чого між ними постійно виникають сварки, що тяжким чином впливає на її психічний стан і спричиняє їй душевні страждання.

У серпні 2018 року після останньої спроби їхнього нетривалого спільного проживання в місті Одеса, після чергової сварки вона вимушена була разом із дитиною залишити відповідача і повернутися своєї матері в смт. Коцюбинське.

Після серпня 2018 року їхні сімейні відносини фактично припинились. Вони проживають окремо, спільне господарство не ведуть, спільне майно відсутнє, будь-яке спілкування з выдповыдачем завершується для неї нервовим стресом.

За наведених обставин вважає, що зберігати в подальшому шлюбні відносини неможливо.

Дитина ОСОБА_3 з моменту народження по теперішній час постійно проживає разом з нею та її батьками у трикімнатній квартирі загальною площею 67,1м2, що належіть їй та її батькам на праві спільної сумісної власності і розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Дитина доглянута, разом із матір`ю проживає в окремій житловій кімнаті, що облаштована відповідно до віку та потреб дитини. Дитина отримує належне виховання, регулярно відвідує дитячі заходи "Пізнайки-Розвивайки", матеріально забезпечена (в неї в достатній кількості є одяг, взуття, продукти харчування та іграшки). Утримувати дитину допомагає мати ОСОБА_5 .

Вона як мати належним чином опікується здоров`ям дитини. З моменту народження по теперішній час ОСОБА_3 перебуває на обліку в Коцюбинській амбулаторії ЗПСМ. У січні 2019 року з метою забезпечення медичного обслуговування дитини нею укладено медичну декларацію з лікарем-педіатром Коцюбинської амбулаторії ЗПСМ ОСОБА_6 .

Згідно з актом обстеження умов проживання дитини від 06.06.2019, складеного посадовими особами Служби у справах захисту дітей та сім`ї Ірпінської міської ради, актом перевірки житлових умов від 30.05.2019, складеного депутатом Коцюбинської селищної ради, довідкою медичної установи від 30.05.2019 № 126, для виховання, розвитку проживання та утримання дитини ОСОБА_1 забезпечила всі необхідні умови.

У червні 2019 року у зв`язку з досягненням дитиною трирічного віку і припиненням виплати державної соціальної допомоги вона працевлаштувалась у Товариство з обмеженою відповідальністю "РОКСАНА ПЛЮС" (код ЄДРПОУ - 41526141), де працює на посаді секретаря-референта.

У літній період за дитиною доглядають її мати і бабця - ОСОБА_5 і ОСОБА_7 , а з вересня син ОСОБА_3 відвідуватиме дитячий садок в смт. Коцюбинському.

Батько дитини - ОСОБА_2 постійно проживає самостійно в іншому місті в комунальній квартирі загальною площею 97,8 м2, в якій йому належить частка у розмірі 207/1000, що розташована у місті Одеса за адресою: АДРЕСА_2 .

З 15.08.2006 ОСОБА_2 займався підприємницькою діяльністю, проте припинив її у грудні 2016 року (запис про припинення підприємницької діяльності в ЄДР від 30.12.2016, номер запису: 22660060006027244).

Офіційного доходу ОСОБА_2 наразі не має, проте на утримання дитини щомісячно надає приблизно 1 200,00 - 1 500,00 грн.

Приблизно раз на місяць в один з вихідних днів ОСОБА_2 також відвідує дитину і проводить з сином частину дня.

Жодних перешкод для участі батька - ОСОБА_2 у вихованні дитини вона не чинить.

Де-факто, ОСОБА_3 проживає з нею в смт. Коцюбинському Київської області, де йому забезпечується зв`язок із сім`єю, розвиток у благонадійному, безпечному, спокійному та стійкому середовищі, усі необхідні соціальні і медичні послуги.

Однак для цілей юридичного визначення місця проживання дитини згода між батьками відсутня, що призводить до правової невизначеності у питанні реєстрації місця проживання дитини, реалізації нею права на отримання соціальних та адміністративних послуг за місцем проживання тощо. У зв`язку з чим позивач просить вирішити це питання у судовому порядку.

На думку позивача, відповідач не зможе дати дитині ні належного виховання та розвитку, ні матеріального забезпечення, не може забезпечити нормальних безпечних для здоров`я дитини умов проживання. Крім того, зміна де-факто існуючого стану речей призведе до психологічної кризи для дитини. Задля збереження зв`язку дитини із сім`єю, забезпечення її розвиту в благополучному, безпечному, спокійному та стійкому середовищі найкращим інтересам дитини відповідає юридичне закріплення стану, який існує де-факто, і визначення її місця проживання разом із матір`ю.

У зв`язку з вищевикладеним просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем.

Визначити місце проживання сина разом з матір`ю.

Судові витрати покласти на відповідача.

В підготовче судове засідання позивач не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. До суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позов підтримують у повному обсязі та просять його задовольнити.

В підготовче судове засідання позивач не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. До суду від відповідача та його представника надійшли клопотання про розгляд справи у їх відсутність, позов визнають частково, просять суд позов задовольнити за виключенням судових витрат на правову допомогу.

В підготовче судове засідання третя особа свого представника не направила, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. В матеріалах справи міститься заява від третьої особи про розгляд справи без їх участі.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає до задоволення у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 28.10.2015. Шлюб зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ірпінського міського управління юстиції у Київській області, актовий запис №675. Від даного шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 Також судом встановлено, що сім`я сторін розпалася. Подружні стосунки не підтримують, не ведеться спільне господарство. Шлюб носить формальний характер, а тому його необхідно розірвати.

Наведені обставини підтверджуються свідоцтвом про шлюб серії - НОМЕР_1 , свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 та іншими матеріалами справи.

У пункті 84 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Валліанатос та інші проти Греції» від 07.11.2013 року (Заяви №№29381/09 та 32684/09) передбачено: «Суд наголошує на принципах, встановлених у його практиці. Мета захисту родини у її традиційному сенсі є доволі абстрактною і для її реалізації може використовуватися широкий спектр конкретних заходів… Також, з огляду на те, що Конвенція є «живим» документом, який слід тлумачити у світлі умов сьогодення…, держава при виборі засобів, покликаних забезпечувати захист сім`ї та повагу до сімейного життя, як цього вимагає стаття 8, обов`язково має брати до уваги зміни, що відбуваються у суспільстві і у ставленні до соціальних питань, цивільного стану і міжособистісних стосунків, включаючи той факт, що не існує лише одного шляху чи лише одного вибору, коли йдеться про те, як вести сімейне або приватне життя».

Окрім цього, пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року встановлено: «Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя.».

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Відповідно до ст.ст. 110-112 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.

Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Оскільки судом встановлено, що сторони остаточно припинили шлюбно-сімейні відносини через відсутність взаєморозуміння, різні погляди на сімейне життя, приймаючи до уваги, що сім`я в розумінні ч. 2 ст. 3 СК України, фактично припинила своє існування і формальне збереження шлюбу сторін буде суперечить правам та інтересам подружжя, термін на примирення позитивного результату не дасть, відповідач в частині розірвання шлюбу позов на підготовчому судовому засіданні визнав, то суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому шлюб необхідно розірвати.

Також судом з Довідки № 126 виданої Виконавчим комітетом Коцюбинської селищної ради від 31.05.2019 та Довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку, осіб № 1154 від 28.05.2019 виданої УЖКГ «Біличі» встановлено, що дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Дитина доглянута, разом із матір`ю проживає в окремій житловій кімнаті, що облаштована відповідно до віку та потреб дитини. Дитина отримує належне виховання, регулярно відвідує дитячі заходи "Пізнайки-Розвивайки", матеріально забезпечена (в неї в достатній кількості є одяг, взуття, продукти харчування та іграшки). Утримувати дитину допомагає мати ОСОБА_5 .

Позивач як мати належним чином опікується здоров`ям дитини. З моменту народження по теперішній час ОСОБА_3 перебуває на обліку в Коцюбинській амбулаторії ЗПСМ. У січні 2019 року з метою забезпечення медичного обслуговування дитини нею укладено медичну декларацію з лікарем-педіатром Коцюбинської амбулаторії ЗПСМ ОСОБА_6 .

Згідно з актом обстеження умов проживання дитини від 06.06.2019, складеного посадовими особами Служби у справах захисту дітей та сім`ї Ірпінської міської ради, актом перевірки житлових умов від 30.05.2019, складеного депутатом Коцюбинської селищної ради, довідкою медичної установи від 30.05.2019 № 126, для виховання, розвитку проживання та утримання дитини ОСОБА_1 забезпечила всі необхідні умови.

Згідно Довідки № КО00-0000010 від 07.10.2019 виданої ТОВ "РОКСАНА ПЛЮС" встановлено, що позивач працює на даному підприємстві з 10.06.2019 р.

Відповідно до Довідки № 26 від 07.10.2019 виданої Дошкільним навчальним закладом № 24 «Світлячок» встановлено, що дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відвідує Дошкільний навчальний заклад № 24 «Світлячок» управління освіти на науки Ірпінської міської ради з 02 вересня 2019 року по теперішній час.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 169062882 від 03.06.2019, судом встановлено, що ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності (207/1000) належить квартира АДРЕСА_2 .

З 15.08.2006 ОСОБА_2 займався підприємницькою діяльністю, проте припинив її у грудні 2016 року (запис про припинення підприємницької діяльності в ЄДР від 30.12.2016, номер запису: 22660060006027244).

Офіційного доходу ОСОБА_2 наразі не має, проте на утримання дитини щомісячно надає приблизно 1 200,00 - 1 500,00 грн.

Приблизно раз на місяць в один з вихідних днів ОСОБА_2 також відвідує дитину і проводить з сином частину дня.

Жодних перешкод для участі батька - ОСОБА_2 у вихованні дитини позивач не чинить.

Рішенням виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області № 77/6 від 02.06.2020 затверджено Висновок органу опіки та піклування про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за змістом якого орган опіки та піклування визначив місце проживання дитини з матір`ю.

Відповідно до ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Ч.ч. 1,2 ст. 161 СК України визначено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

За змістом статті 31 ЦК України малолітньою особою є дитина віком до чотирнадцяти років.

Ухвалюючи рішення в справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), Європейський суд з прав людини наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Преамбулою Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 грудня 1991 року № 789-ХІІ (далі - Конвенція) визнається, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння.

Відповідно до статті 3 Конвенції у всіх діях відносно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними або приватними інституціями, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з положеннями статті 9 зазначеної Конвенції, держави - учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

При цьому поняття розлучення слід тлумачити з огляду на право одного з батьків на спілкування з дитиною та обов`язок другого батька надати можливість для такого спілкування. Крім того, відповідно до положень абзацу 2 принципу 7 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією № 1386 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року, найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, на кому лежить відповідальність за його навчання: ця відповідальність лежить перш за все на батьках.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо.

Також, при розгляді справ щодо визначення місця проживання дитини необхідно виходити з балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що визначення місця проживання дитини з матір`ю буде відповідати інтересам дитини, а також визнання на підготовчому судовому засіданні відповідачем позову в цій частині, то суд вважає за можливо визначити місце проживання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір`ю. Крім того, стягненню з відповідача на користь позивача на підставі ст.. 141 ЦПК України підлягає судовий збір в сумі 1 536,80 грн.

Таким чином, позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 10, 76, 81,82,89, 141, 259, 264-265, 268, 273 ЦПК України, ст.ст. 141,161 СК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов задовольнити у повному обсязі.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 28.10.2015 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ірпінського міського управління юстиції у Київській області, актовий запис №675.

При реєстрації розірвання шлюбу залишити позивачу прізвище " ОСОБА_1 ".

Визначити місце проживання ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Коцюбинському Київської області, з матір`ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 судовий збір в сумі 1 536,80 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).

Копію рішення направити сторонам для відому.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Л.П. Саранюк