Рішення № 93158933, 27.11.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/1743/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач: Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області (25006, Кіровоградська обл., місто Кропивницький, вул. В. Чміленка, 41, код ЄДРПОУ 40108709)

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (надалі - ГУНП в Кіровоградській області) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що у квітні 2020 року він звернувся до ГУ НП в Кіровоградській області зі скаргою на неправомірні дії посадових осіб Маловисківського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області, які виникли під час розгляду та прийняття рішень за його зверненнями щодо пошкодження громадянином ОСОБА_2 належного йому майна, погроз розправою та образливого чіпляння з боку цього громадянина, які супроводжувалися у присутності його собаки потенційно небезпечної породи "німецька вівчарка". За результатами розгляду цієї скарги ГУНП в Кіровоградській області надало позивачу відповідь від 30.04.2020 року, зі змісту якої той зробив висновок про те, що жодних заходів за його зверненням не вжито. У процесі розгляду іншого звернення позивача ГУНП в Кіровоградській області 06.05.2020 року встановлено, що перевірка викладених фактів працівниками поліції Маловисківського ВП ГУНП в Кіровоградській області була проведена не повно, тому зобов`язано цей відділ поліції провести додаткову перевірку та виконати вичерпний перелік заходів. Позивач не погоджується з такими діями відповідача та стверджує, що ГУНП в Кіровоградській області не повідомило його, чому його заява про вчинення кримінального правопорушення не була зареєстрована в ЄРДР. Також відповідач не провів ніякої службової перевірки (розслідування) у відношенні працівника поліції Маловисківського ВП ГУНП в Кіровоградській області Кучеренка Р.О. , не надав копій зібраних матеріалів. Позивач стверджує, що відповідачем перевірка його звернень проведена поверхово, не об`єктивно та не всебічно, а тому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність посадових осіб ГУНП в Кіровоградській області, яка виявилася в процесі розгляду та прийняття рішень за його зверненнями (скаргами), що зареєстровані за №К-566/04/25-2020 та №К-633/04/25-2020, на неправомірні дії посадових осіб Маловисківського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області;

- зобов`язати ГУНП в Кіровоградській області провести службову перевірку (розслідування) у відношенні дільничного офіцера поліції Кучеренка Романа Олександровича та притягнути його до дисциплінарної відповідальності - у разі виявлення в його діях порушень;

- зобов`язати ГУНП в Кіровоградській області надати йому, як ініціатору звернення, копії всіх зібраних матеріалів за його заявами та зверненнями.

Ухвалою судді від 05.06.2020 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що звернення (скарги) позивача були розглянуті ГУНП в Кіровоградській області з дотриманням порядку та строків, що передбаченні Законом України "Про звернення громадян". Заперечуючи допущення ГУНП в Кіровоградській області протиправної бездіяльності, представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ОСОБА_1 у квітні 2020 року звернувся до ГУНП в Кіровоградській області зі скаргою від 14.04.2020 року, в якій зазначив, що 05.04.2020 року він подав до Маловисківського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області заяви про вчинення щодо нього громадянином ОСОБА_2 неправомірних дій. Перевірка за вказаними заявами працівниками Маловисківського відділу поліції ГУ НП в Кіровоградській області проведена не повно, не всебічно та з порушенням норм діючого законодавства. З цих підстав позивач просив начальника ГУНП в Кіровоградській області провести службову перевірку щодо особи, яка розглядала його заяви - дільничного офіцера поліції Кучеренка Р.О., усунути недоліки, які стали причиною порушення його конституційних прав, зобов`язати дільничного офіцера поліції Кучеренка Р.О. притягнути ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за статтею 173 КУпАП, якщо в діях останнього відсутні ознаки злочину. Також просив надати всі копії зібраних матеріалів за №1448 та №1453 від 05.04.2020 року. (а.с. 39 - 40)

Вказана скарга зареєстрована в УПД ГУНП в Кіровоградській області 15.04.2020 року за №566.

Про результати розгляду звернення ОСОБА_1 складена довідка №К-566/04/25-2020 від 30.04.2020 року. (а.с. 41)

На цю скаргу заступник начальника ГУНП в Кіровоградській області надав позивачу відповідь №К-566/04/25-2020 від 30.04.2020 року, в якій повідомив, що його звернення щодо неправомірних дій ОСОБА_2 , які 05.04.2020 року були зареєстровані Маловисківським ВП ГУНП в Кіровоградській області за №1448 та №1453, розглянуті працівниками Маловисківського ВП ГУНП в Кіровоградській області відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян", про що складено довідку. У ході розгляду звернень обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, не виявлено, а тому підстав для внесення викладених відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не встановлено. Працівниками Маловисківського ВП ГУНП в Кіровоградській області відносно ОСОБА_2 було складено адміністративний протокол за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 154 КУпАП, за фактами порушення правил тримання собак, а саме вигул собаки породи "німецька вівчарка" без намордника та повідка. З приводу пошкодження ОСОБА_2 належного позивачу мобільного телефону вказано, що ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 КК України, у діях ОСОБА_2 відсутні, а формально вбачаються ознаки злочину, передбаченого ст. 194 КК України. В силу своєї малозначності дане діяння не завдало значної матеріальної шкоди та не принесло суспільної небезпеки, тому для відшкодування матеріальної шкоди заявнику рекомендовано звернутися до Маловисківського районного суду в порядку приватного обвинувачення. (а.с. 13 - 14, 42)

Крім того, у квітні 2020 року до ГУНП в Кіровоградській області від Офісу Генерального прокурора надійшла скарга ОСОБА_1 від 13.04.2020 року, направлена за належністю. У цій скарзі, адресованій начальнику Маловисківського відділу Знам`янської місцевої прокуратури, позивач повідомляв, що працівниками Маловисківського ВП ГУНП в Кіровоградській області за його заявами про протиправні дії ОСОБА_2 перевірка проведено поверхово та неналежним чином, оскільки відсутні відомості щодо того, що у відношенні ОСОБА_2 складено адмінпротокол за ст.173 КУпАП з подальшим направленням до Маловисківського районного суду. Заявник просив прокурора розглянути його скаргу та в межах компетенції прийняти рішення. (а.с. 31 - 33)

Вказана скарга зареєстрована в УПД ГУНП в Кіровоградській області 30.04.2020 року за №633.

Про результати розгляду звернення ОСОБА_1 складена доповідна записка №К-633/04/25-2020 від 06.05.2020 року. (а.с. 34)

На цю скаргу заступник начальника ГУНП в Кіровоградській області надав позивачу відповідь №К-633/04/25-2020 від 06.05.2020 року, у якій повідомив, що ГУНП в Кіровоградській області вивчило матеріали перевірки, проведеної за зверненням ОСОБА_1 від 05.04.2020 року дільничним офіцером поліції Маловисківського ВП ГУНП в Кіровоградській області Кучеренком Р.О. на підставі положень Закону України "Про звернення громадян", за результатом якої 07.04.2020 року складено відповідну довідку. Вивченням вказаних матеріалів встановлено, що перевірка проведена не в повному обсязі. У зв`язку з цим зазначена довідка відповідно до статті 19 Закону України "Про звернення громадян" скасована, а матеріали направлено до Маловисківського ВП ГУНП в Кіровоградській області для організації проведення додаткової перевірки та усунення виявлених недоліків, про результати чого позивача буде повідомлено працівниками поліції Маловисківського ВП ГУНП в Кіровоградській області. (а.с. 35)

Позивач, не погоджуючись з наданими йому відповідями №К-566/04/25-2020 від 30.04.2020 року та №К-633/04/25-2020 від 06.05.2020 року, стверджуючи, що відповідач під час розгляду його звернень допустив протиправну бездіяльність, звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання реалізації громадянами вказаних конституційних прав регулює, зокрема, Закон України "Про звернення громадян".

Згідно з частиною 1 статті 1 цього Закону громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до частини 1, 4 статті 3 Закону України "Про звернення громадян" під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про звернення громадян" до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов`язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. (частина 1 статті 5 Закону України "Про звернення громадян").

Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України "Про звернення громадян" звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Відповідно до частин 1, 4 статті 16 Закону України "Про звернення громадян" скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об`єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

До скарги додаються наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються громадянину.

Статтею 17 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються.

Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом чи посадовою особою, що розглядає скаргу.

Рішення вищого державного органу, який розглядав скаргу, в разі незгоди з ним громадянина може бути оскаржено до суду в термін, передбачений законодавством України.

Частиною 1 статті 18 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

За правилами частини 1 статті 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Згідно з підпунктом 42 пункту 4 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 року №877, Національна поліція відповідно до покладених на неї завдань зокрема здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов`язаних з діяльністю Національної поліції, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління.

Пунктом 7 цього Положення передбачено, що Національна поліція здійснює свої повноваження через центральний орган управління та утворені в установленому порядку територіальні (у тому числі міжрегіональні) органи в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.11.2017 року №930, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.12.2017 року за №1493/31361, затверджено Порядок розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України (надалі - Порядок №930).

Цей Порядок установлює єдиний для апарату центрального органу управління поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції України, територіальних органів поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві, їх територіальних (відокремлених) підрозділів, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи (підрозділи) поліції), порядок приймання, реєстрації, розгляду звернень громадян, контролю за виконанням доручень за результатами розгляду звернень громадян та дотриманням строків їх розгляду, основні вимоги до організації проведення особистого прийому громадян і ведення діловодства за зверненнями громадян.

Дія цього Порядку не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, установлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, Кодексом адміністративного судочинства України, Законами України "Про доступ до судових рішень", "Про запобігання корупції", "Про виконавче провадження".

Згідно з пунктом 5 розділу І Порядку №930 громадяни України мають право звернутися до органів (підрозділів) поліції, їх керівників із зауваженнями, скаргами та пропозиціями з питань, пов`язаних з діяльністю Національної поліції України, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління, із заявами або клопотаннями про реалізацію своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів, а також зі скаргами про їх порушення.

Розділом IV Порядку №930 унормована така процедура розгляду звернень громадян, оформлення результатів розгляду звернень та надання відповідей заявникам:

1. Керівники органів (підрозділів) поліції та їх заступники під час розгляду звернень громадян вивчають суть порушених у них питань, у разі потреби вимагають у виконавців матеріали попередніх перевірок за цими зверненнями, направляють працівників органів (підрозділів) поліції на місця для перевірки викладених у зверненнях фактів та вживають інших заходів для об`єктивного вирішення порушених авторами звернень питань.

2. Безпосередні виконавці під час здійснення перевірок за зверненнями громадян у разі необхідності та за наявності можливості спілкуються з їхніми авторами, з`ясовують усі порушені питання, уживають заходів щодо захисту конституційних прав громадян у межах компетенції відповідно до законодавства України.

До розгляду скарг на дії чи бездіяльність поліцейських і до перевірки інформації про неналежне виконання покладених на них обов`язків відповідно до законодавства України можуть залучати представників громадськості.

3. Рішення, які приймаються за зверненнями, повинні бути мотивованими та ґрунтуватися на законодавстві України. Посадова особа, визнавши заяву такою, що підлягає задоволенню, зобов`язана забезпечити своєчасне виконання прийнятого рішення відповідно до законодавства України, у разі визнання скарги обґрунтованою - негайно вжити заходів щодо поновлення порушених прав громадян.

4. Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів (підрозділів) поліції, має права, визначені статтею 18 Закону України "Про звернення громадян".

5. Звернення вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі порушені в них питання, ужито необхідних заходів і заявникам надано ґрунтовні та вичерпні відповіді.

6. Звернення розглядаються і вирішуються в термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, що не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник органу або підрозділу поліції або його заступники встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляють особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. Якщо останній день терміну розгляду звернення припадає на вихідний, святковий день, останнім днем терміну вважається перший після нього робочий день.

7. Щодо кожного звернення не пізніше ніж у п`ятиденний термін повинно бути прийняте одне з таких рішень: 1) прийняти до розгляду; 2) передати на вирішення до підпорядкованого органу (підрозділу) поліції; 3) надіслати за належністю до іншого державного органу або посадовій особі, якщо питання, порушені у зверненні, не належать до компетенції поліції, про що одночасно необхідно повідомити автора звернення; 4) залишити без розгляду за наявності підстав, визначених статтею 8 Закону України "Про звернення громадян".

8. У разі доручення розгляду звернення, яке надійшло до центрального органу управління поліції, органам поліції, через які вона реалізовує свої повноваження на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць, термін розгляду такого звернення обчислюється з дня надходження його до органу поліції вищого рівня й закінчується днем надання відповіді тим органом поліції, який його розглядав по суті.

9. У разі надходження до органів (підрозділів) поліції звернень громадян із резолюцією керівництва Міністерства внутрішніх справ України термін їх розгляду обчислюється з дати реєстрації в Міністерстві внутрішніх справ України.

10. За зверненнями громадян, за якими неможливо своєчасно закінчити перевірку та прийняти в установлений термін рішення, виконавець не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення цього терміну письмово доповідає керівнику органу поліції або його заступнику та порушує питання щодо продовження терміну розгляду в межах, установлених законодавством про звернення громадян. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 днів.

Про продовження терміну розгляду автора звернення повідомляють письмово.

11. Звернення громадян, що надійшли з редакцій газет, журналів, радіо і телебачення, розглядаються органами та підрозділами поліції в терміни, передбачені статтею 20 Закону України "Про звернення громадян".

12. За результатами розгляду звернення громадянина виконавцем готується довідка про результати проведення перевірки інформації, викладеної у зверненні, яка доповідається керівнику органу (підрозділу) поліції разом з проектом відповіді заявнику. Керівник органу (підрозділу) проставляє свій підпис на довідці про ознайомлення із вжитими заходами під час здійснення перевірки інформації, викладеної у зверненні, або вчиняє резолюцію (доручення) про необхідність ужиття додаткових заходів з метою об`єктивного, усебічного та повного розгляду звернення.

До звернень, які не потребують проведення перевірки, довідки не складаються.

13. Відповідь за результатами розгляду звернення в обов`язковому порядку надає орган (підрозділ) поліції, який його отримав або до компетенції якого належить вирішення порушених у зверненні питань, та підписує керівництво цього органу.

14. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон України "Про звернення громадян" і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. При цьому зазначають заходи, вжиті органом чи підрозділом поліції в межах його компетенції для захисту конституційних прав громадян.

Розділом V Порядку №930 передбачений такий порядок розгляду скарг громадян:

1. Скарга на дії чи рішення органу (підрозділу) поліції або їх посадових осіб подається в порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до законодавства України, у разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Розгляд скарг громадян на дії (бездіяльність) працівників органів (підрозділів) поліції здійснюється в порядку, передбаченому цим Порядком.

2. За кожною скаргою громадян на наявність порушень чи недоліків у роботі органів (підрозділів) поліції або на дії (бездіяльність) поліцейських проводиться ретельна перевірка органом чи підрозділом поліції, до якого звернувся зі скаргою громадянин, або тим органом (підрозділом) поліції, якому доручено проведення відповідної перевірки керівництвом Національної поліції України.

3. За результатами перевірки виконавець складає і подає на розгляд керівнику органу (підрозділу) поліції або його заступникам рапорт (доповідну записку), в якому (якій) зазначає чи підтвердилися наведені відомості (факти) та яких заходів вжито для усунення виявлених порушень або недоліків.

Громадянину за наслідками розгляду скарги надається письмова відповідь.

4. Рішення за розглядом скарги громадянина приймає керівник органу (підрозділу) поліції (або його заступник), у провадженні якого знаходиться скарга.

У разі визнання скарги громадянина обґрунтованою або такою, що підлягає задоволенню, забезпечується повнота і своєчасність її розгляду, приймаються рішення відповідно до законодавства України і негайно вживають заходів щодо поновлення порушених прав громадянина.

Рішення вищого органу поліції за результатами розгляду скарги у разі незгоди з ним громадянина може бути оскаржено до суду в установлений законодавством України строк.

5. Забороняється надсилати скарги громадян для розгляду тим органам (підрозділам) поліції або їх посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються, а також тим, які не мають повноважень для їх розгляду.

6. У разі необхідності підпорядкованому органу (підрозділу) поліції може бути доручено проведення додаткової перевірки конкретних обставин чи відомостей (фактів), викладених у зверненні громадянина, відповідно до законодавства України.

7. Розгляд і вирішення скарги, поданої з порушенням зазначеного строку, можуть бути здійснені у разі поновлення органом (підрозділом) поліції чи посадовою особою, що розглядає скаргу, строку, якщо буде визнано, що він порушений з поважних причин.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.04.2018 року у справі №П/9901/137/18 (800/426/17) вказала, що під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов`язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків.

Судом установлено, що відповідач, розглядаючи звернення (скарги) позивача, які зареєстровані 15.04.2020 року за №566 та 30.04.2020 року за №633, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, зокрема Законом України "Про звернення громадян" та Порядком №930. За скаргами позивача уповноваженими особами ГУНП в Кіровоградській області проведено перевірки, про результати яких та прийняті рішення позивачу надано ґрунтовні та вичерпні відповіді у встановлений строк.

Зокрема, у відповіді №К-566/04/25-2020 від 30.04.2020 року відповідачем надано роз`яснення щодо причини невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за повідомленнями позивача.

Суд не вдається в перевірку правомірності такого роз`яснення, оскільки відповідно до вимог статей 214, 303 КПК України бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, є предметом судового контролю слідчого судді і може бути оскаржена лише за правилами і в порядку, визначеному кримінально-процесуальним законодавством.

Такий висновок відповідає правовій позиції, наведеній у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 року у справі №705/406/18, від 27.03.2019 року у справі №818/1421/18.

У межах спірних правовідносин, які виникли у зв`язку з розглядом відповідачем скарг ОСОБА_1 на неправомірні дії працівників Маловисківського ВП ГУНП в Кіровоградській області, фактів допущення відповідачем протиправних дій/бездіяльності щодо позивача не встановлено. Тому у задоволенні позову за первісною вимогою про визнання протиправною бездіяльності відповідача слід відмовити.

Вирішуючи позовну вимогу позивача про зобов`язання ГУНП в Кіровоградській області провести службову перевірку (розслідування) у відношенні дільничного офіцера поліції Кучеренка Р.О. та у разі виявлення правопорушень - притягнути його до дисциплінарної відповідальності, суд прийшов до таких висновків.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

У статті 12 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" визначено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року №893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 року за №1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (надалі - Порядок №893), який визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Порядку №893 службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про:

- внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення;

- повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку;

- надходження подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому міститься вимога щодо проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, за яких стало можливим учинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України "Про запобігання корупції";

- ознаки дисциплінарного проступку, що призвів до загибелі або поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського під час виконання ним службових повноважень;

- недотримання підстав та порядку застосування або використання вогнепальної зброї, спеціальних засобів або заходів фізичного впливу;

- недотримання норм кримінального процесуального законодавства України під час проведення досудового розслідування;

- втрату поліцейським службового посвідчення та спеціального нагрудного знака (жетона), табельної, добровільно зданої чи вилученої зброї або боєприпасів, нагородної зброї, якщо вона зберігалася в територіальному органі поліції чи його територіальному (відокремленому) підрозділі, а також закладі, установі Національної поліції України, що належать до її управління (далі - органі (підрозділ, заклад, установа) поліції), а також втрату спеціальних засобів поліцейським чи відсутність їх в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, матеріалів досудового розслідування, справ оперативного обліку та справ про адміністративні правопорушення, речових доказів, а також тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження;

- розголошення конфіденційної, таємної, службової або іншої інформації, яка містить таємницю, що охороняється законом;

- порушення законодавства України у сфері фінансово-господарської діяльності органів поліції, а також установ, які належать до сфери управління Національної поліції України, виявлені під час ревізій або перевірок, внутрішніх аудитів;

- перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп`яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

- приховування від обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні та адміністративні правопорушення, які були відомі поліцейському, але не отримали реєстраційного номера або не були зафіксовані ним у встановленому законодавством України порядку.

Аналіз цих норм свідчить, що прийняття рішення про призначення щодо поліцейського службового розслідування є дискреційним повноваженням керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Таке рішення у формі наказу керівник приймає на підставі заяв, скарг та повідомлень громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапортів тощо. Обставини, які зумовлюють призначення службового розслідування, наведені у пункті 2 розділу ІІ Порядку №893. Керівник може прийняти рішення про призначення службового розслідування щодо поліцейського за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку у його діях.

У своїх зверненнях ОСОБА_1 не повідомляв про факти вчинення дільничним офіцером поліції Маловисківського ВП ГУНП в Кіровоградській області Кучеренком Р.О. діянь, які наведені у пункті 2 розділу ІІ Порядку №893. Тож начальник ГУНП в Кіровоградській області не мав обов`язку призначати на підставі цих звернень позивача службове розслідування щодо поліцейського Кучеренка Р.О . Тому з цього питання відповідач протиправної відповідальності не допустив, а у суду відсутні підстави для зобов`язання відповідача провести щодо Кучеренка Р.О. службову перевірку (розслідування) та притягнути його до дисциплінарної відповідальності, про що позивач просить у позові.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ГУНП в Кіровоградській області надати позивачу, як ініціатору звернення, копії всіх зібраних матеріалів за його заявами та зверненнями, позивач обґрунтовує її порушенням з боку відповідача вимог статті 18 Закону України "Про звернення громадян", якою передбачено право громадянина при розгляді заяви чи скарги знайомитися з матеріалами перевірки.

Згідно з пунктами 5, 6 розділу VІ Порядку №930 громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів (підрозділів) поліції, має право ознайомитися з матеріалами перевірки. Ознайомлення з матеріалами перевірки здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про захист персональних даних". У разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації під час розгляду заяви чи скарги виконавець повинен скласти про це мотивовану постанову.

Якщо до органу (підрозділу) поліції надійшло звернення громадянина з вимогою ознайомлення (надання копії) зі скаргою (заявою), яка надійшла до органу (підрозділу) поліції стосовно нього від третіх осіб, для ознайомлення громадянину надається копія скарги (заяви) у частині, що його стосується, без розкриття персональних даних автора скарги (заяви), з урахуванням вимог Закону України "Про захист персональних даних".

У своїх зверненнях позивач не заявляв про ознайомлення його з матеріалами перевірки чи надання йому доступу до інформації, одержаної у процесі перевірки, тож відповідач, розглядаючи ці звернення, не допустив порушень вимог статті 18 Закону України "Про звернення громадян". Позовна вимога позивача про зобов`язання відповідача надати йому як ініціатору звернення копії всіх зібраних матеріалів за його заявами та зверненнями не ґрунтується за вимогах закону, тому задоволенню не підлягає.

Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні позову, підстави для стягнення на його користь судового збору, сплаченого при зверненні до суду з цим позовом, відсутні.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш