Ухвала суду № 93158561, 30.11.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ РОЗГЛЯДУ ЗАЯВИ

30 листопада 2020 року Справа № 280/3320/19 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про визнання дій протиправними, вчинених суб`єктом владних повноважень – відповідачем на виконання рішення суду ухваленого по справі ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12.08.2019 по справі №280/3320/19 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , серед іншого зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплачувати пенсію в розмірі 90 відсотків грошового забезпечення з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року з 01 січня 2018 року, однією сумою, з урахуванням раніше виплачених сум.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.12.2019 частково задоволено апеляційну скаргу Головного управління ПФУ в Запорізькій області, змінено резолютивну частину рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.08.2019, зокрема зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 90 відсотків відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року з 01 січня 2018 року з урахуванням раніше виплачених сум.

27.01.2020 позивачу видано виконавчий лист.

02.11.2020 до суду від позивача надійшла заява, в якій заявник просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Запорізькій області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості з виплати грошових коштів у розмірі 105486,80 грн. на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.08.2019 по справі №280/3320/19;

- постановити окрему ухвалу про виявлені під час розгляду зави порушення закону, яку довести до відома суб`єкта владних повноважень – Головного управління ПФУ в Запорізькій області, для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону;

- зобов`язати Головне управління ПФУ в Запорізькій області повідомити Запорізький окружний адміністративний суд про вжиті заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, у визначений законодавством строк.

Ухвалою суду від 16.11.2020 заяву призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заява розглядається у строки, з урахуванням тимчасової непрацездатності головуючого судді у період з 18.11.2020 по 30.11.2020.

Судом встановлено, що в обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що рішення суду до даного часу залишається не виконаним, оскільки сума доплати пенсії в розмірі 12202,03 грн., нарахована на виконання вищенаведеного судового рішення, залишається не виплаченою.

Відповідач проти задоволення заяви заперечив. В обґрунтування заяви зазначено про те, що на виконання рішення у справі №280/3320/19 відповідачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 по теперішній час з розрахунку 90% відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням 100% суми підвищення пенсії. За період з 01.01.2018 по 25.12.2019 донараховано 105486,80 грн., з 26.12.2019 пенсія виплачується з розрахунку 90%. Зазначає, що доплата за період з 26.12.2019 до 31.01.2020 в сумі 3329,53 грн. зарахована на рахунок позивача в АТ «Ощадбанк» одночасно з пенсією за лютий 2020 року. Доплата за період з 01.01.2018 по 25.12.2019 в сумі 105486,80 грн. обліковувалась у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду». Відповідач зазначає, що нараховані за рішенням суду кошти не можуть бути виплачені за рахунок коштів Пенсійного фонду України без відповідного фінансування з Державного бюджету України. Вказує, що виплата донарахованої суми за рішенням суду, яка перевищує бюджетні призначення на поточний рік, буде здійснена після відповідного фінансування з Державного бюджету України. Відповідач вважає, що рішення по справі №280/3320/19 ним виконано в межах покладених судом зобов`язань та з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством. Просить відмовити у задоволенні заяви.

Суд розглянувши заяву позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи та надані письмові пояснення, дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч.1 ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Частиною 6 статті 383 КАС України передбачено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Системний аналіз вищезазначених норм права свідчить, що судовий контроль є спеціальним видом провадження в адміністративному судочинстві, відмінним від позовного. Головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача. Застосування судом до суб`єкта владних повноважень заходів процесуального впливу можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.

Так, під час розгляду заяви встановлено та не спростовано учасниками справи, що на виконання судового рішення у справі №280/3320/19 органом Пенсійного фонду здійснено донарахування на користь позивача коштів в розмірі 105486,80 грн., за період з 01.01.2018 по 25.12.2019, які на даний час залишаються не виплаченими.

Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно ч.1 ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

У спірному випадку заявник фактично не погоджується з невиплатою йому нарахованих сум пенсії, як наслідок вказує на допущення бездіяльності Головним управлінням щодо невиконання судового рішення в цій частині.

Відповідно до приписів статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Отже, є обґрунтованими доводи відповідача про те, що кошти належні до виплати позивачу відшкодовуються за рахунок Державного бюджету України, а не коштів Пенсійного фонду України, оскільки кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України.

Суд зазначає, що під час формування Бюджету України на 2020 рік, постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 «Про питання погашення заборгованості пенсійних виплат за рішенням суду» (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №788) була чинною та підлягала обов`язковому застосуванню пенсійними органами. Після винесення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 у справі № 640/5248/19, якою визнано протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови КМУ від 22.08.2018 №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», відповідні зміни до бюджету не вносились.

Суд зазначає, що Постановою правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 №20-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 22.10.2018 за №1189/3264, затверджено Порядок ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, що визначає процедуру функціонування реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. В реєстрі обліковуються рішення, що набрали законної сили та видані після набрання чинності Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2.1 та підпункту 2 пункту 2.2 розділу II Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України Про затвердження положень про територіальні органи Пенсійного фонду України та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, основним завданням управління, крім іншого, є забезпечення своєчасного і в повному обсязі висування пенсій та виплати пенсій, щомісячного довічного утримання судцям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між зонами (містами). Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань планує у відповідному регіоні доходи та видатки коштів Фонду, у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду.

Повноваження Пенсійного фонду України, як виконавця бюджетних програм, визначаються перш за все ст.23 цього Кодексу, а саме: будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Згідно з п.20 та 29 ч.1 ст.116 Бюджетного кодексу України, взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Також суд зазначає, що Верховний Суд України неодноразово приходив до висновку (справи № 21-66а14, № 21-199а15, №21-1044а15, №21-2630а15, №21-5118а15, №804/5081/13-а), що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Відсутність бюджетного та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат.

Враховуючи вчинені відповідачем дії, спрямовані на фактичне виконання рішення по справі №280/3320/19, суд приходить до висновку про відсутність протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача в межах справи №280/3320/19.

Суд зазначає, що за відсутності необхідного бюджетного фінансування, застосування заходів передбачених статтею 249 КАС України, у будь-якому випадку не призведе до досягнення завдань для досягнення яких законодавцем запроваджено статтю 383 КАС України, оскільки не буде сприяти виконанню судового рішення.

Окрема ухвала має на меті зобов`язати особи вчинити дії, яка вона безпідставно та всупереч вимог закону або суду не вчиняє, проте в даному випадку відповідач вчинив залежні від нього дії спрямовані на виконання судового рішення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої заяви та відсутність підстав для винесення ухвали в порядку, передбаченому статтею 249 КАС України.

Враховуючи наведене, керуючись ст.241, 248, 256, 383 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними дій вчинених суб`єктом владних повноважень – відповідачем, на виконання рішення суду – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.

Суддя І.В. Новікова