Ухвала суду № 93157795, 30.11.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

30 листопада 2020 р. Справа №200/10995/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України, треті особи - Ліквідаційна комісія Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області, Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування рішення № 24/03-н від 09.09.2019, а також стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України, треті особи- Ліквідаційна комісія Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області, Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування рішення № 24/03-н від 09.09.2019, а також стягнення моральної шкоди.

Одночасно із позовними вимогами позивачем заявлено до суду клопотання про поновлення йому пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, розглядаючи яке суд зазначає наступне.

Частинами 1 та 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 4 цієї статті якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Частиною 1 ст. 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При вирішенні питання щодо поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду суд виходить з того, що встановлення у процесуальному законодавстві певного строку звернення до суду має на меті, перш за все, полегшення надання учасниками адміністративного процесу доказів, підвищення їх достовірності, що тим самим, сприяє встановленню судом істини.

Право особи на судовий захист гарантовано Конституцією України (ст. 55), а тому має більш пріоритетне значення під час здійснення правосуддя, зокрема, вирішення судом питання надання можливості його реалізації особі, якій воно надано.

Суд вважає, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму. Занадто суворе тлумачення процесуальної норми щодо строку звернення до суду може за певних умов створити перешкоду у зверненні особи до суду за захистом порушеного права.

Враховуючи значимість спору для позивача, суд дійшов висновку про можливість поновлення строку звернення ОСОБА_1 до суду із даним позовом.

Проте, відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи:

1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

2)має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);

3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;

5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом

Статтею 42 КАС України передбачено, що учасниками справи є сторони, треті особи.

Суд зазначає, що інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені при вирішенні спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи. Участь третьої особи сприяє всебічному розгляду справи, зібранню більшої кількості доказів, правильному вирішенню справи, запобігає ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення.

Водночас, ст. 49 КАС України передбачає існування двох різновидів третіх осіб. Так, це треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору та треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть брати участь у справі як на стороні позивача, так і на стороні відповідача.

Так, в порушення вказаних норм, позивачем не конкретизовано вид учасників справи - третіх осіб.

Крім того, у своїй позовній заяві, ОСОБА_1 заявляє три немайнові вимоги, які пов`язані між собою, а також вимоги щодо стягнення моральної шкоди.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно ч. 1 ст. 4 Законом України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14 листопада 2019 року № 294-IX з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць встановлено у розмірі 2 102,00 грн.

Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору встановлена в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд зазначає, що вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, а отже, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.

Отже, позивач при поданні даної позовної заяви мав сплатити судовий збір за одну немайнову вимогу (840, 80 грн), а також судовий збір за майнові вимоги (840, 80 грн).

Однак, в порушення вказаних приписів позивач сплатив лише 840, 80 грн, згідно з квитанцією № 52782454 від 19.11.2020, а тому ОСОБА_1 потрібно доплатити 840, 80 грн.

Згідно статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 161, 169,171 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду із даною позовною заявою, - задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду із даним адміністративним позовом та поновити пропущений строк звернення до суду.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України, треті особи - Ліквідаційна комісія Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області, Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування рішення № 24/03-н від 09.09.2019, а також стягнення моральної шкоди, - залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду: уточненої позовної заяви із визначенням учасників справи - третіх осіб, а також документ про сплату судового збору на суму 840, 80 грн.

У разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, вона повертається позивачеві.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В.А. Голуб