Ухвала суду № 93157637, 30.11.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 листопада 2020 року Справа №160/13919/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Турлакової Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро клопотання Дніпровської міської ради про залучення її в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та розгляд справи в загальному порядку по адміністративній справі №160/13919/20 за позовом Приватного підприємства «РОМБУС-ПРИВАТ» до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство «РОМБУС-ПРИВАТ» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області із застосування під час формування Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:06:114:0011 від 06.06.2019 року №1305-3361 коефіцієнту, що характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) зі значенням 2,0;

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області із застосування під час формування Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:06:114:0011 від 21.06.2019 року №1305-3331 коефіцієнту, що характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) зі значенням 3,0;

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області із застосування під час формування Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:06:114:0011 від 23.07.2019 року №1097/0/197-19 коефіцієнту, що характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) зі значенням 3,0;

- визнати незаконним та скасувати Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:06:114:0011 від 06.06.2019 року №1305-3361, сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області;

- визнати незаконним та скасувати Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:06:114:0011 від 21.06.2019 року №1305-3331, сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області

- визнати незаконним та скасувати Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:06:114:0011 від 23.07.2019 року №1097/0/197-19, сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.11.2020р. прийнято до свого провадження вказану справу та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

До суду надійшло клопотання від Дніпровської міської ради про залучення її до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, посилаючись на те, що плата за землю, встановлення пільг та розмірів сплати, відповідно до вимог Податкового кодексу України, відноситься до повноважень органів місцевого самоврядування, а саме Дніпровської міської ради.

Відповідно до ч.2 ст.49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Таким чином, оскільки органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками комунальної власності (наданні земельних ділянок у користування) діють як органи, через які територіальна громада реалізує повноваження власника земельних ділянок, суд вважає, що рішення по даній справі може вплинути на права та інтереси Дніпровської міської ради.

Суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залучення Дніпровської міської ради до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Вирішуючи питання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд приходить до наступного висновку.

За визначенням, наведеним у пункті 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Вирішуючи зазначену заяву, суд виходить з того, що частинами 2, 3, 5 статті 12 КАС України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 4 цієї статті за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Спір, який розглядається, не входить до переліку, наведеного в ч. 4 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції” від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі – Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі “Ахеn v. Germany”, заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року “Varela Assalino contre le Portugal”, заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Також, суд зазначає, що станом на час розгляду даного клопотання, Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року, «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України було встановлено карантин.

Оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання, а також враховуючи, що відповідно до статей 47, 162 Кодексу адміністративного судочинства України сторони наділені правом на подачу доказів та пояснень по справі у письмовому вигляді, про що роз`яснено в ухвалі про відкриття провадження у справі, а бажання сторони у справі викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників та приймаючи до уваги, що спірні правовідносини не зумовлюють необхідність такого розгляду, будь-яких інших достатніх підстав, з яких вбачається необхідність проведення підготовчого засідання, а в подальшому судового засідання за участі представників сторін, представником позивача не наведено та не доведено, як і не доведено наявність значного суспільного інтересу щодо результатів розгляду та вирішення справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання в частині розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Керуючись ст.ст.49, 166, 243, 248 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Клопотання Дніпровської міської ради про залучення третьої особи та розгляд справи в порядку загального позовного провадження – задовольнити частково.

Залучити до участі у справі №160/13919/20 в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Дніпровську міську раду.

В іншій частині клопотання відмовити.

Зобов`язати позивача протягом 10-ти днів з дня отримання даної ухвали направити копію позовної заяви з додатками для третьої особи Дніпровської міської ради, докази направлення надати до суду.

Встановити третій особі без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Дніпровській міській раді строк для подання пояснень на позов протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, а також надати усі наявні у третьої особи докази на підтвердження обставин справи.

Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується.

Суддя Н.В. Турлакова