Рішення № 93157294, 25.11.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2020 року ЛуцькСправа № 420/5579/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Димарчук Т.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни, третя особа, як не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору акціонерне товариство «Банк Форвард», про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) 16.06.2020 звернулася в Одеський окружний адміністративний суд з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни (далі приватний виконавець Павелків Т.Л., відповідач) про зобов`язання зняти арешт з банківського рахунку в акціонерному товаристві Комерційний банк «ОТП Банк», який призначений для виплати пенсії.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком В.С. було вчинено виконавчий напис у зв`язку із боргом за кредитним договором, укладеним між позивачем та Акціонерним товариством «Банк Форвард».

15.10.2019 приватним виконавцем Павелків Т.Л. на підставі виконавчого напису, було відкрито виконавче провадження № 60304485. З офіційного сайту Єдиного реєстру боржників позивач 14.05.2020 дізналась про те, що вона має статус боржника у виконавчому провадженні №60304485.

Вказує на те, що під час вчинення виконавчих дій відповідачем був накладений арешт на банківський рахунок НОМЕР_1 в Акціонерному товаристві Комерційний банк «ОТП БАНК», який призначений для виплати пенсії, що підтверджується довідкою з банку.

Позивач зверталася до відповідача з заявою про скасування постанови про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні, повідомивши, що рахунок в Акціонерному товаристві Комерційний банк «ОТП БАНК» призначений для виплати пенсії, однак отримала відмову у знятті арешту з банківського рахунку.

Зазначає, що приватний виконавець своїми діями унеможливив отримання пенсії позивачем, що порушує її конституційні права на соціальний захист.

З наведених підстав просить позов задовольнити.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, акціонерне товариство «Банк Форвард», ухвалено розгляд справи проводити за правилами, визначеними Розділом 2 Глави 11 "Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (а.с.25).

Відповідач - приватний виконавець Павелків Т.Л. у відзиві на позов від 07.07.2020 (а.с. 95-99) просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує на те, що постанову про арешт коштів боржника приватним виконавцем винесено у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження» задля забезпечення реального виконання боржником рішення, якою накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках у банківських установах та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника. Звертає увагу, що у постанові про накладення арешту на кошти боржника зазначено: «крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення на які заборонено законом та належать боржнику».

Тобто приватний виконавець вказаною постановою визначив банківським установам, які виконують рішення виконавця, порядок виконання з урахуванням обмежень, визначених законодавством, перелік яких не містить обмежень щодо накладення арешту на рахунок, на який серед інших нарахувань здійснюється нарахування соціальної допомоги чи пенсії.

У зв`язку з прийняттям АТ КБ «ОТП Банк» постанови про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №60304485, рахунки, на які накладено арешт, не відносяться до рахунків із спеціальним режимом використання або інших рахунків, звернення стягнення на які заборонено законом. Зауважує, що довідка АТ КБ «ОТП Банк», яка додана до адміністративного позову не є доказом того, що рахунок відкритий на ім`я боржника має спеціальний режим. Тобто приватним виконавцем правомірно винесена постанова про арешт коштів боржника від 20.12.2020.

У заяві від 07.07.2020 відповідач просить залишити позовну заяву без розгляду, оскільки про порушення своїх прав позивач дізналася 14.05.2020, а тому позовна заяву до суду мала бути подана до 25.05.2020. Позивач, звернувшись до суду 16.06.2020, пропустила десятиденний строк звернення до суду (а.с. 112-113).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10.09.2020 адміністративну справу за підсудністю було передано на розгляд Волинського окружного адміністративного суду (а.с. 158).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 прийнято справу до провадження, розгляд справи ухвалено проводити за правилами розділу 2 глави 11 «Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ" КАС України та призначено справу до розгляду на 10:00 25.11.2020.

У судове засідання, призначене на 25.11.2020 учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, не прибули.

При цьому від позивача 25.11.2020 надійшла заява у якій вона повідомила, що позов підтримує у повному обсязі, а справу просить розглядати за її відсутності.

Третя особа у судове засідання не з`явилась, правом подачі пояснення у справі не скористалась.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Як передбачено частиною четвертою статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи вищевикладене, судовий розгляд справи здійснювався у відсутності учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, без фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом, в письмовому провадженні, на підставі наявних у суду матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення з огляду на таке.

Судом встановлено, що Акціонерне товариство «Банк Форвард» 11.10.2019 звернулось до приватного виконавця Виконавчого округу місто Київ Вольф Т.Л. з заявою про примусове виконання виконавчого напису №2919 від 19.08.2019, вчиненого приватним нотаріусом ІМНО Київської області Кондратюк В.С. про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард» заборгованості в розмірі 54251, 39 грн (а.с. 45).

15.10.2019 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Вольф Т.Л. відкрито виконавче провадження №60304485 з виконання виконавчого напису №2919 від 19.08.2019, вчиненого приватним нотаріусом ІМНО Київської області Кондратюк В.С. про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард» заборгованості в розмірі 54251, 39 грн (а.с. 134).

20.12.2019 приватним виконавцем Павелків Т.Л. у виконавчому провадженні ВП №60304485 винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 , що містяться на рахунках, зокрема, у ПАТ «ОТП Банк» (а.с. 142).

14.05.2020 позивач звернулася до відповідача з заявою у якій просила зняти арешт з банківського рахунку НОМЕР_1 в Акціонерному товаристві Комерційний банк «ОТП БАНК», оскільки вказаний рахунок призначений для виплати пенсії (а.с. 6).

Відповідач листом від 04.06.2020 відмовила позивачу у знятті арешту з вищевказаного рахунку (а.с. 4).

Позивач, вважаючи такі дії приватного виконавця протиправними, звернулася за захистом свої прав та інтересів до суду.

Надаючи правову оцінку оскаржуваній постанові про відкриття виконавчого провадження, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 18 цього Закону передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Пунктом 2 частини другої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

З наведених норм права вбачається, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених законом випадках на приватних виконавців. У разі невиконання боржником рішення добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Отже, здійснюючи примусове виконання рішень, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Разом з тим, виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

З матеріалів справи вбачається, що на запит відповідача до Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які отримують пенсії, надійшла відповідь, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Луцькому об`єднаному управлінні ПФУ та отримує пенсію у розмірі 2000 грн (а.с. 139).

З виписки надходжень по картці, рахунок за якою відкритий в акціонерному товаристві Комерційний банк «ОТП Банк» вбачається, що у квітні, березні та травні 2020 року ОСОБА_1 щомісяця надходило по 2000 грн.

Відповідно до статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Згідно з частиною першою статті 69 Закону України «Про виконавче провадження» підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

Відповідно до частини другої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» з пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.

За іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.

Відповідно до частини другої статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Конституційний Суд України у своєму рішенні № 25рп/2009 від 7 жовтня 2009 року зазначив, що право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел та забезпечується статтями 7, 22, 46, 58, 68 Конституції України. А саме, кожний громадянин має право на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення і всі застраховані особи є рівноправними щодо отримання пенсійних виплат. Конституційні права і свободи громадянина України гарантуються і не можуть бути скасовані.

Норми статті 41 Конституції України встановлюють принцип непорушності права приватної власності.

Таким чином суд дійшов висновку, що доводи відповідача про те, що законодавством не заборонено державному (приватному) виконавцю накладати арешт на рахунок боржника на який надходять пенсійні виплати є безпідставними, так як чинним законодавством передбачений окремий порядок здійснення таких відрахувань, а тому суд вважає, що арешт пенсійних коштів особи, позбавляє її джерел до існування та порушує її право на соціальний захист.

Крім того суд звертає увагу на ту обставину, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статі 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивач повідомила приватного виконавця про те, що рахунок боржника відкритий в Акціонерному товаристві Комерційний банк «ОТП БАНК», призначений для виплати пенсії, що підтверджується випискою по надходженням по картці, а тому відповідач повинен був зняти арешт з такого рахунку.

На підставі встановлених обставин справи та наведених норм законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.

Суд вказує також на те, що позивачем не пропущено строк звернення до суду, встановлений ч. 2 ст. 287 КАС України, адже позивач звернулась до суду з позовом у десятиденний термін після отримання відмови приватного виконавця Павелків Т.Л. від 04.06.2020 про відмову у знятті арешту з рахунку, відкритого в АТ КБ «ОТП Банк».

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов підлягає до задоволення, тому до відшкодування позивачу за рахунок відповідача підлягає сума судового збору у розмірі 840,80 грн, сплачена відповідно до квитанції від 16.06.2020 №0.0.1737655265.1.

Керуючись статтями 139, 243-246, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни, третя особа, як не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору акціонерне товариство «Банк Форвард», про зобов`язання вчинити дії, задовольнити.

Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяну Леонідівну зняти арешт з банківського рахунку НОМЕР_1 ОСОБА_1 в акціонерному товаристві Комерційний банк «ОТП Банк», який призначений для виплати пенсії.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни судові витрати у розмірі 840, 80 грн (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, встановленого статтею 287 КАС України, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його підписання.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ).

Відповідач: Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна (02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, офіс 5).

Третя особа: Банк Форвард (01032, м. Київ, Голосіївський район, вул. Саксаганського, 105)

Головуючий-суддя Т.М. Димарчук