Ухвала суду № 93156947, 30.11.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

м. Вінниця

30 листопада 2020 р. Справа № 120/6055/20-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Чернюк Алла Юріївна, розглянувши матеріали позовної заяви:

за позовом: Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ: 13308892, адреса: вул. Пирогова, 135-а, м. Вінниця, Вінницька область, 21037)

до: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дашівське рибоводне господарство" (код ЄДРПОУ: 25506077, адреса: вул. Центральна, 34, смт. Дашів, Іллінецький район, Вінницька область, 22740)

про: стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дашівське рибоводне господарство" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 02.11.2020 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску цього строку.

У межах строку, наданого судом на усунення недоліків, представником позивача подано заяву про поновлення пропущеного процесуального строку. Посилаючись на Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70, представником позивача зазначено, що днем виникнення підстав, що дають право позивачу на пред`явлення позову, є дата находження від роботодавця звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю. Оскільки 31.07.2020 року шляхом поштового пересилання відповідачем подано звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2019 рік датований 30.07.2020 року, то саме з вказаної дати позивач дізнався про порушення положень Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 року № 875-XII (далі за текстом Закон № 875-XII).

Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд враховує наступне.

Частиною першою, другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України) передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Згідно з частиною 1 статті 19 Закону № 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до пункту 2.1 Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна звітність) "Звіт зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 року № 42, звіт складається роботодавцями щороку і до 1 березня, наступного після звітного періоду, подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду соціального захисту інвалідів.

За правилами частини четвертої статті 20 Закону № 875-XII адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Таким чином, річний звіт за формою № 10-ПІ щодо кількості працевлаштованих інвалідів за 2019 рік відповідач повинен був надати позивачу не пізніше 01.03.2019 року та розрахувати і сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, - до 15.04.2019 року.

Отже, після вказаної дати у позивача виникли підстави для стягнення несплачених санкцій.

З огляду на викладене, відлік строку на звернення до суду для позивача, як суб`єкта владних повноважень, почався не з моменту, коли він дізнався про порушення, як він помилково вважає, а з дня виникнення підстав, що дають право на пред`явлення передбачених законом вимог, тобто з 16.04.2019 року.

Вищезазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду висловленій у постанові від 08.08.2019 року у справі № 809/1931/16.

Отже, звернувшись з даним позовом 26.10.2020 року, позивач пропустив тримісячний строк звернення до адміністративного суду.

Суд наголошує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини дії суб`єкта владних повноважень щодо втручання в права особи повинні бути обґрунтованими, законними, необхідними, а втручання - пропорційним. Дискреційність повноважень органу влади повинна бути зведена до мінімуму, а логіка рішень органу влади повинна бути чіткою і зрозумілою, як і можливі наслідки таких дій. Особа не повинна відповідати за помилки, вчинені органом держави.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Рисовський проти України" суд визнав незаконне та непропорційне втручання у права заявника, гарантовані статтею 1 Першого протоколу Конвенції. Суд у цьому рішенні підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Принцип "належного урядування" покладає на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку.

Наведене дає підстави суду дійти висновку, що вказані представником позивача причини пропуску строку звернення до суду не є поважними, а тому підстави для поновлення цього строку відсутні.

Згідно з частиною другою статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Беручи до уваги ту обставину, що представником позивача не надано суду доказів, які б свідчили про існування обставин, що об`єктивно перешкоджали позивачу звернутись з даним позовом до суду у межах строків, встановлених законом, а судом з позовної заяви та доданих до неї матеріалів не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає поверненню.

Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Роз`яснити позивачу, що у силу положень частини 8 статті 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 122, 123, 169, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ: 13308892, адреса: вул. Пирогова, 135-а, м. Вінниця, Вінницька область, 21037) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дашівське рибоводне господарство" (код ЄДРПОУ: 25506077, адреса: вул. Центральна, 34, смт. Дашів, Іллінецький район, Вінницька область, 22740) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Чернюк Алла Юріївна