Рішення № 93154442, 18.11.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.11.2020Справа № 910/8414/20Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Приходько І.В.,

при секретарі судового засідання - Жалобі С.Р.

розглянувши у судовому засіданні матеріали

позовної заяви ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІННОВАЦІЯ"

до відповідача МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

про визнання протиправним та скасування наказу

за участю представників:

від позивача: Хоменко В.О.

від відповідача: Немирівська А.Г.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІННОВАЦІЯ" звернулося до Господарського суду міста Києва з вимогами до МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ про визнання протиправним та скасування наказу МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ №2762/5 від 30.08.2019 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що всупереч положенням пунктів 10, 11 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015, відповідач не повідомив позивача про час та місце розгляду скарги не пізніше ніж за два дня до дня розгляду скарги по суті, а також не надав копії скарги та доданих до неї документів у встановленому законом порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 03.08.2020.

30.07.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Міністерства юстиції України надійшов відзив.

У судовому засіданні 03.08.2020 судом на підставі ч.5 ст.183 ГПК України оголошено перерву на 19.08.2020.

17.08.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інновація" надійшла відповідь на відзив.

19.08.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інновація" надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

19.08.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Міністерства юстиції України надійшло клопотання про долучення документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 07.09.2020.

У підготовчому засіданні 07.09.2020 оголошено перерву до 05.10.2020.

02.10.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Міністерства юстиції України надійшли додаткові пояснення, які були долучені до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 05.10.2020 представник позивача надав додаткові пояснення.

У підготовче засідання 05.10.2020 представник відповідача не з`явився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2020, враховуючи відсутність клопотань та повідомлень учасників судового процесу про намір вчинити дії, строк вчинення яких обмежений підготовчим провадженням, судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.11.2020.

У судовому засіданні 18.11.2020 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов повністю.

У судовому засіданні 18.11.2020 представник відповідача заперечував проти позовних вимог повністю та просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Наказом Міністерства юстиції України № 2762/5 від 30.08.2019 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" відповідно до пункту 2 частини шостої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пункту 12 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015, задоволено скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 від 13.06.2018; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.05.2018 №№41181232, 41181171, прийняті приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Леденьовим І.С.; виконання наказу покладено на Департамент державної реєстрації та нотаріату.

Підставою прийняття вказаного наказу був Висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 19.08.2019 за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 від 13.06.2018, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.06.2018 за № С-13666.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що всупереч положенням пунктів 10, 11 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015, відповідач не повідомив позивача про час та місце розгляду скарги не пізніше ніж за два дня до дня розгляду скарги по суті, а також не надав копії скарги та доданих до неї документів у встановленому законом порядку.

Таким чином, спір виник внаслідок не погодження позивача з вказаним наказом Міністерства юстиції України, який, на думку останнього, є протиправним та підлягає скасуванню.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

У відповідності до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Міністерству юстиції України було надано повноваження щодо розгляду скарг на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав.

З 01.01.2016 набув чинності Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015, яким визначено процедуру розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту (далі - суб`єкт оскарження), що здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами (далі - суб`єкт розгляду скарги) відповідно до Законів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (тут і надалі по тексту в редакції, чинній на момент розгляду вищезазначеної скарги).

Наказом Міністерства юстиції України № 37/5 від 12.01.2016, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.01.2016 за № 42/28172, затверджено Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (тут і надалі в редакції, чинній на момент розгляду вищезазначеної скарги).

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації визначено статтею 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", зокрема, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

Відповідно до абзацу першого пункту 1, пунктів 2, 5 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації цей Порядок визначає процедуру розгляду відповідно до Законів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Міністерства юстиції України, що здійснюється Міністерством юстиції України та його територіальними органами.

Для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення про які та їх склад затверджуються Міністерством юстиції України або відповідним територіальним органом.

Порядок створення, організаційні та процедурні засади діяльності Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації визначено Положенням про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

Пунктом другим вказаного Положення передбачено, що Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом при Міністерстві юстиції України, що в межах повноважень, визначених Законами України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, забезпечує розгляд скарг у сфері державної реєстрації.

Комісія у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, цим Положенням та іншими актами законодавства (п. 3 Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації).

Пунктом 8 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації визначено, що під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб`єкта оскарження, і вирішує:

1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб`єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб`єкта оскарження;

2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб`єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб`єктом оскарження на законних підставах;

3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні;

4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора);

5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

За результатами розгляду скарги суб`єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу (п. 12 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації).

Висновок комісії, на підставі якого суб`єктом розгляду скарги приймається рішення про задоволення скарги, обов`язково містить інформацію про те, що:

1) рішення, дії або бездіяльність суб`єкта оскарження не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації;

2) скарга підлягає задоволенню в повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням у якій частині) шляхом прийняття суб`єктом розгляду скарги рішень, та пунктом 2 частини 6 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Рішення, дії або бездіяльність суб`єкта розгляду скарги можуть бути оскаржені до суду (пункт 19 Порядку № 1128).

Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду (частина 10 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Як вбачається з позовної заяви, позивач посилається на позбавлення його права бути присутнім при розгляді скарги, оскільки відповідачем не було повідомлено ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІННОВАЦІЯ" про час та дату розгляду скарги. Також позивач вказує на порушення відповідачем приписів пункту 11 Порядку № 1128, якими визначено, що копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що на виконання вимог Порядку 10 Міністерство юстиції України розмістило на офіційному веб-сайті Мінюсту оголошення про засідання комісії 19.08.2019, де у пункті 14 зазначено: «Розгляд по суті скарги ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 від 13.06.2018, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.06.2018 за № С-13666. Типи об`єктів нерухомого майна:

- земельна ділянка;

- садовий будинок.

Адреса: АДРЕСА_1 .

Суб`єкт оскарження: приватний нотаріус Києво-Святошинського нотаріального округу Леденьовий І.С.

Заінтересована сторона: товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІННОВАЦІЯ».

При цьому, відповідач стверджує, що розміщення даного оголошення на офіційному веб-сайті є належним способом повідомлення позивача про час та місце розгляду скарги, через що вказує на відсутність підстав для задоволення позову.

Суд зазначає про необґрунтованість доводів відповідача в цій частині, враховуючи наступне.

Так, відповідно до п. 10 Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, суб`єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);

2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту;

3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).

Копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті. Суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів, мають право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов`язково приймаються комісією до розгляду (пункт 11 Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації).

Судом приймаються доводи позивача стосовно того, що, з вищенаведеного витягу оголошення, розміщеного відповідачем на веб-сайті Міністерства юстиції України, жодним чином не вбачається, у чому полягає суть вимог, які викладені у скарзі.

Відповідно до п. 9 Порядку № 1128 під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 06.07.2018 у справі № 826/3442/17: "Використання прислівника "обов`язково" свідчить про істотність вимоги про запрошення скаржника та суб`єкта оскарження (тобто особи, чиї дії оскаржуються) для розгляду скарги по суті. Таке запрошення має на меті не лише проінформувати зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані.

З огляду на це, неповідомлення скаржника та/або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі, не може вважатися формальним порушенням.

Неприбуття осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Отже, неприбуття лише належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду справи. Відтак, якщо на засідання не прибула особа, яку належним чином не повідомили, то це перешкоджає розгляду скарги. Ці обставини повинні з`ясовуватися до початку розгляду скарги секретарем комісії відповідно до п. 3 розділу ІІІ Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 37/5 від 12.01.2016 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2016 за № 42/28172).

З огляду на передбачені законом вимоги, встановивши, що державного реєстратора, дії якого оскаржуються, не повідомлено про час та місце розгляду скарги або йому не надіслано скарги, комісія не має законних підстав розглядати скаргу по суті".

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач станом на момент розгляду Комісією скарги ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку та садовий будинок по адресі: АДРЕСА_1 , однак належним чином про розгляд вказаної скарги повідомлий не був, копії скарги та доданих до неї документів не отримав.

Таким чином, відповідач не забезпечив об`єктивну можливість позивача взяти участі у розгляді скарги, яка безпосередньо стосується права власності останнього, через що позивач фактично був позбавлений права надати пояснення по суті вимог скаржника. Даний факт є істотним порушенням процедури розгляду скарги ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 .

Крім того, відповідачем взагалі не надано жодного належного та допустимого доказу направлення позивачу копії скарги та доданих до неї документів не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість доводів позивача відносно порушення відповідачем процедури розгляду скарги ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 .

Таким чином, суд приходить до висновку, що наказ Міністерства юстиції України № 2762/5 від 30.08.2019 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень", прийнятий Міністерством юстиції України не на підставі; не у спосіб, що визначений Конституцією та законами України; необґрунтовано, тобто не з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; не з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення та з порушенням норм частини третьої статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" та пункту 9 Порядку № 1128.

За таких обставин вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 2762/5 від 30.08.2019 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Європейський суд з прав людини, зокрема у справі "Белеш та інші проти Чеської Республіки" зазначав, що право на справедливий судовий розгляд, що гарантується статтею 6 §1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав та обов`язків.

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У постанові від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 Велика Палата Верховного Суду вказала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України № 6-32цс13 від 12.06.2013.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищезазначене в сукупності, зважаючи на встановлені судом фактичні обставини, приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог, господарський суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність вимог позивача, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Судовий збір покладається на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ № 2762/5 від 30.08.2019 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень".

3. Стягнути з МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13; ідентифікаційний код: 00015622) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІННОВАЦІЯ" (м. Київ, вул. Сурікова, буд. 3 ; ідентифікаційний код: 39409610) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102,00 грн.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 30.11.2020.

Суддя І.В. Приходько