Ухвала суду № 93154405, 24.11.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

24.11.2020Справа № 910/9737/20За позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Інженерний-4"

до 1) Київської міської ради

2) Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Печерського району м. Києва

3) Печерської районної в місті Києві державної адміністрації

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні допоміжними приміщеннями багатоквартирного будинку,

Суддя Карабань Я.А.

Секретар судових засідань Саницька Б.В.

представники учасників справи:

від позивача: Овчаренко В.Ю.;

від відповідача-1, від третьої особи на стороні відповідача: Безсмертна С.І.;

від відповідача-2: Матусевич Р.М.;

від відповідача-3: Мітін І.І.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Інженерний-4" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до 1) Київської міської ради (надалі - відповідач-1), 2) Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Печерського району м. Києва (надалі - відповідач-2), 3) Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (надалі - відповідач-3), в якому просить суд:

- скасувати запис про державну реєстрацію права комунальної власності територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради та право оперативного управління Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Печерського району м. Києва на нежитлове приміщення №11 загальною площею 251, 1 кв.м., яке складається з групи нежитлових приміщень з №1 по №23, цокольного поверху будинку №4 по провулку Інженерному у місті Києві;

- зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Печерського району м. Києва звільнити нежитлове приміщення №11 загальною площею 251, 1 кв.м., яке складається з групи нежитлових приміщень з №1 по №23, цокольного поверху будинку №4 по провулку Інженерному у місті Києві.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зареєстровані за відповідачем-1 на праві комунальної власності приміщення розташовані на цокольному поверсі житлового будинку та призначені для забезпечення побутових потреб мешканців будинку, а отже мають статус допоміжних, тому не можуть бути самостійними об`єктами права комунальної власності. В силу статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та статті 382 Цивільного кодексу України спірні приміщення набуті на праві спільної сумісної власності всіма співвласникам багатоквартирного будинку одночасно з набуттям ними права власності на житлові квартири без необхідності додаткового оформлення речового права на допоміжні приміщення. Реєстрація права комунальної власності на спірні приміщення та розміщення там відповідача-2 порушує право спільної сумісної власності співвласників багатоквартирного будинку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2020 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

28.07.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2020 відкрито провадження у справі №910/9737/20, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.09.2020.

20.08.2020 від Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" надійшла відповідь на виконання вимог ухвали суду.

20.08.2020 від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що рішенням Київської міської ради від 02.12.2010 та розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради від 10.12.20110 житловий будинок на провулку Інженерний, 4 в місті Києві передано до сфери управління відповідача-3. У свою чергу відповідач-3 розпорядженням №148 від 02.04.2014 передав на баланс вищезазначені нежитлові приміщення відповідачу-2, разом з тим на час проведення реєстраційної дії право власності на вище зазначене нерухому майно не було зареєстровано за жодною особою, а відтак відсутні підстави для скасування запису про державну реєстрацію.

25.08.2020 від третьої особи надійшли пояснення.

26.08.2020 від відповідача-1 надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

27.08.2020 від відповідача-3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість.

У підготовче засідання 02.09.2020 з`явився представник позивача відповідача-1, відповідача-3 та третьої особи. Інші учасники справи в засідання не з`явились, про причину неявки суд не повідомили. Суд відклав підготовче засідання на 07.10.2020.

18.09.2020 з Державного архіву міста Києва надійшли документи для долучення до матеріалів справи.

05.10.2020 від Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва" надійшли документи на виконання ухвали суду.

06.10.2020 від відповідача-1 надійшли пояснення.

07.10.2020 від позивача надійшли документи для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду.

Підготовче засідання призначене на 07.10.2020 не відбулося, в зв`язку із перебуванням судді Карабань Я.А. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2020 підготовче засідання призначено на 10.11.2020.

10.11.2020 у підготовче засідання з`явились представники позивача, відповідача-1, відповідача-2 та третьої особи. Відповідач-3 в засідання не з`явився, повідомлявся у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 25.11.2020, а також у порядку ст.74 ГПК України витребувано з Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації належним чином засвідчену копію інвентаризаційної справи на будинковолодіння в цілому за адресою: провулок Інженерний, 4, у місті Києві.

У підготовче засідання 24.11.2020 з`явилися представники учасників справи. Судом було поставлено на обговорення питання щодо призначення в справі судової будівельно-технічної експертизи, представники позивача, відповідача 2 та 3 не заперечували щодо призначення експертизи, представник відповідача-1 та третьої особи заперечувала проти призначення в справі будівельно-технічної експертизи. Також представники позивача та відповідача-3 надали заяви з переліком питань, які необхідно поставити на вирішення експертизи.

Заслухавши уповноважених представників сторін спору та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність призначення в даній справі будівельно-технічної, з огляду на таке.

Предметом спору в даній справі є вимоги позивача про скасування запису про державну реєстрацію права комунальної власності територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради та права оперативного управління Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Печерського району м. Києва на нежитлове приміщення №11 загальною площею 251, 1 кв.м., яке складається з групи нежитлових приміщень з №1 по №23, цокольного поверху будинку №4 по провулку Інженерному у місті Києві та про зобов`язання відповідача-2 звільнити вказані приміщення.

Позовні вимоги обґрунтовані належністю спірних приміщень до категорії допоміжних приміщень багатоквартирних будинків, які призначені для забезпечення експлуатації будинків і побутового обслуговування їх мешканців та належать на праві спільної сумісної власності співвласникам квартир та нежитлових приміщень у зазначених будинках.

Відповідачі не погоджуються з доводами позивача, вважають спірні приміщення нежитловими самостійними об`єктами нерухомого майна, на які не поширюється режим спільної власності мешканців багатоквартирного будинку.

Відповідно до частини 2 статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

У силу частини 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення). Нежиле приміщення - приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин.

Частиною четвертою статті 4 Житлового кодексу УРСР визначено, що до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

Судом враховується що сходові клітини, кладові, вестибюлі можуть знаходитись як в окремих жилих, так і в нежилих приміщеннях (сходові клітини в двоповерхових квартирах або нежилих приміщеннях) та призначатись для експлуатації лише цих окремих приміщень та обслуговування їх мешканців, а не мешканців всього багатоквартирного будинку, а підвальні приміщення можуть бути обладнані для здійснення певного виду діяльності і не призначені для експлуатації будинку або побутового обслуговування мешканців (наприклад, при здійсненні торговельної діяльності тощо).

Тобто в різних випадках одне і те ж приміщення може відноситись до житлового фонду і мати статус допоміжного або бути самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, у зв`язку з чим в результаті приватизації квартир їх мешканцями право власності останніх на такі приміщення не виникає.

Враховуючи позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 15.09.2020 у справі № 904/5047/18, від 08.04.2020 у справі № 915/1096/18, від 06.08.2019 у справі № 914/843/17, суд зазначає, що при вирішенні даного спору ключовим є визначення правового статусу спірних приміщень. Господарському суду необхідно встановити, чи відносяться спірні приміщення до нежитлових, які належать до житлового комплексу, але не відносяться до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, або ж вони є допоміжними приміщеннями багатоквартирного будинку та призначені для забезпечення експлуатації будинку і побутового обслуговування його мешканців.

Для розмежування допоміжних приміщень багатоквартирного житлового будинку, які призначені для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку і належать до житлового фонду, та нежитлових приміщень, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, до житлового фонду не входять, необхідно зважати як на місце їхнього розташування, так і на загальну характеристику сукупності властивостей таких приміщень, зокрема на спосіб і порядок їх використання.

Допоміжне приміщення може бути розташоване і поза межами багатоквартирного будинку.

Разом з тим нежиле приміщення це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об`єктам цивільно-правових відносин.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 598/175/15-ц.

З метою встановлення виду приміщення необхідним є встановлення його технічних характеристик і значення для експлуатації всього будинку, у тому числі встановлення того, чи можлива без доступу до спірних об`єктів нерухомості експлуатація будинку, для чого суд повинен дослідити низку доказів, зокрема докази наявності або відсутності у таких приміщення вузлів управління (засуви, вентилі, крани) систем опалення, водопостачання і каналізації цього будинку, а також вузлів обліку електроенергії, матеріали технічної інвентаризації, інші докази, в тому числі ті, що підтверджують попереднє використання таких приміщень як нежитлових чи допоміжних.

Разом з тим, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які документи та докази на підставі яких суд міг би встановити вказані обставини. Окрім технічного паспорту та поверхових планів вказаних приміщень, інших документів, зокрема матеріалів інвентаризаційної справи, суду надано не було.

При цьому для з`ясування обставин, що мають значення для справи, встановлення технічних характеристик спірних приміщень для можливості їх віднесення до категорії допоміжних або нежитлових, необхідні спеціальні знання у будівельно-технічній галузі, якими суд не володіє, що зумовлює необхідність призначення в даній справі судової будівельно-технічної експертизи.

Згідно з частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Положеннями частин 1 та 4 статті 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Відповідно до приписів частин 1, 3 та 5 статті 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об`єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі). В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

З огляду на вищевикладене, а також на те, що визначення функціонального призначення спірних приміщень, зокрема, їх віднесення до категорії нежитлових або допоміжних, має суттєве значення для вирішення справи і потребує спеціальних знань, суд вважає за необхідне за ініціативою суду призначити у справі судову будівельно-технічну експертизу.

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Згідно з пунктом 5.2. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстицію України 08 жовтня 1998 року № 53/5 (надалі - Інструкція), до орієнтовного переліку питань віднесено наступні питання:

-яке функціональне призначення приміщень?

-чи належать приміщення будинку до нежитлових (допоміжних)?

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2020 сторонам запропоновано надати письмові пояснення щодо необхідності проведення судової експертизи із викладенням питань, які сторони вважають за необхідне поставити судовому експерту.

На виконання ухвали представниками позивача та відповідача-3 запропоновано перелік питань, які необхідно поставити на вирішення експерту.

При визначенні завдання на вирішення експерту, суд враховує запропоновані сторонами питання.

Згідно пункту 1.6. Інструкції експертизи та дослідження проводяться експертними установами за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, наведеним у додатку 1 до цієї Інструкції.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з проведення експертизи необхідно доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, що відповідає регіональним зонам обслуговування, згідно вказаної Інструкції.

За змістом п. 23 постанови №4 від 23.03.2012 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов`язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи.

Отже, оскільки саме Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Інженерний-4" звернулося до суду з позовом, суд приходить до висновку, що саме останнє є заінтересованою особою, яка має нести витрати, пов`язані з проведенням експертизи. В подальшому, за результатами розгляду справи, розподіл судових витрат буде здійснений відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Крім цього, ухвалами суду від 03.08.2020 та від 10.11.2020 судом у порядку ст.74 ГПК України витребувано з Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" копії матеріалів інвентаризаційної справи на будинковолодіння за адресою: провулок Інженерний, 4, у місті Києві.

Однак станом на 24.11.2020 матеріали інвентаризаційної справи до суду не надійшли, у зв`язку з чим, оскільки вказані матеріали необхідні для проведення експертизи, суд вважає за необхідне повторно витребувати Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" зазначені копії документів.

При цьому суд роз`яснює, що при ухиленні від виконання вимог суду можуть бути застосовані заходи процесуального примусу у вигляді штрафу, передбаченого ст. 135 Господарського процесуального кодексу України.

Також, згідно зі ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі, тобто закінчення строку визначається вказівкою на подію. Крім того, перелік підстав відкладення розгляду справи не є вичерпним, а зупинити провадження у справі господарський суд може лише з підстав, установлених законом.

У зв`язку із призначенням у справі судової експертизи матеріали справи підлягають направленню до експертної установи, відсутність матеріалів справи в суді унеможливлює подальший розгляд справи, а тому провадження у справі підлягає зупиненню до отримання висновків судової експертизи.

Керуючись ст. 99, 100, 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Призначити судову експертизу по справі № 910/9737/20, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, місто Київ, вулиця Смоленська, 6).

2. На вирішення експерту поставити наступні питання:

1) Чи відносяться нежитлове приміщення №11 загальною площею 251, 1 кв.м., яке складається з групи нежитлових приміщень з №1 по №23, цокольного поверху будинку №4 по провулку Інженерному у місті Києві до допоміжних приміщень даного житлового будинку?

2) Яке функціональне призначення відповідно до Державних будівельних норм та проектної документації на будинок має приміщення №11 загальною площею 251, 1 кв.м., яке складається з групи нежитлових приміщень з №1 по №23, цокольного поверху будинку №4 по провулку Інженерному у місті Києві?

3) Чи розташоване в нежитловому приміщенні №11 загальною площею 251, 1 кв.м., яке складається з групи нежитлових приміщень з №1 по №23, цокольного поверху будинку №4 по провулку Інженерному у місті Києві інженерні комунікації та технічні пристрої, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання, необхідне для забезпечення безпечної експлуатації, побутового обслуговування мешканців будинку та забезпечення санітарно-гігієнічних умов квартир житлового будинку №4 по провулку Інженерному у місті Києві?

4) Чи погіршується життєвий комфорт та чи зменшується кількість способів задоволення побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням, мешканців квартир у під`їзді будинку № 4 по провулку Інженерному у місті Києві влаштуванням стіни, якою перегороджено сходову клітину, яка раніше (до влаштування такої стіни) вела до приміщень цоколю (напівпідвального поверху) та до одного з виходів з цього під`їзду. Зокрема, визначити чи погіршуються умови евакуації мешканців квартир в цьому під`їзді на випадок пожежі;

5) Чи буде приміщення цокольного (напівпідвального) поверху будинку № 4 по провулку Інженерному у місті Києві мати характер окремо ізольованого приміщення, у випадку демонтажу стіни, якою на даний час перегороджено сходову клітину, що раніше (до влаштування цієї стіни) вела до приміщень цоколю (напівпідвального поверху) та до одного з виходів з під`їзду будинку № 4 по провулку Інженерному у місті Києві.

6) Чи покращить експлуатаційні характеристики проведення утеплення стін цоколю та фундаменту будинку № 4 по провулку Інженерному у місті Києві?

7) Чи вбачається можливим проведення робіт по утепленню стін цоколю та фундаменту будинку з одночасним використанням цих приміщень для розміщення працівників та обладнання КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги Печерського району м. Києва"?

8) Якими цифрами позначені спірні приміщення на поверхових планах різних років?

9) Чи перебувають в приміщеннях №9, 10, 11, 12 11 загальною площею 251, 1 кв.м. за адресою: місто Київ, провулок Інженерний, 4, в яких перебуває Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Печерського району м. Києва будь-яке устаткування, яке забезпечує життєдіяльність будинку №4 по провулку Інженерному у місті Києві?

3. Для проведення експертизи надіслати до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6) матеріали справи №910/9737/20.

4. Відповідно до статті 14 Закону України "Про судову експертизу" попередити експертів, які будуть здійснювати судову експертизу, про кримінальну відповідальність за статями 384 та 385 Кримінального кодексу України.

5. Організацію забезпечення проведення експертизи (витрати по проведенню експертизи та інші) покласти на Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Інженерний-4".

6. Зобов`язати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Інженерний-4" забезпечити попередню на вимогу експертів оплату вартості експертизи та сплатити виставлений експертною установою рахунок на оплату проведення судової експертизи протягом 7 банківських днів після його отримання.

7. Зобов`язати учасників справи своєчасно надавати на вимогу експертів всі необхідні для проведення експертизи додаткові матеріали, забезпечити доступ до об`єкта експертизи, надавати на вимогу експерта додаткові документи, пояснення тощо, а також забезпечувати та всіляко сприяти проведенню експертизи.

8. Зобов`язати експерта після проведення дослідження та підготовки письмового висновку направити належним чином засвідчені копії висновку сторонам у справі.

9. У разі необхідності та великим експертним навантаженням суд надає свою згоду на проведення експертизи у термін понад 3 місяці.

10. Витребувати з Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" (01001, місто Київ, вулиця Трьохсвятительська, 4В) всі наявні документи на будинковолодіння в цілому за адресою: провулок Інженерний, 4, у місті Києві.

11. Провадження у справі №910/9737/20 на час проведення судової експертизи та отримання висновку експерта зупинити.

12. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено та підписано 30.11.2020.

Суддя Я.А.Карабань