Ухвала суду № 93153922, 25.11.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

25.11.2020м. ДніпроСправа № 904/2975/19

За скаргою Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Кулікової Альони Олександрівни

у справі

за позовом Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ", м. Київ

до Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг

про стягнення заборгованості у розмірі 32 783 624, 23 грн

Суддя Золотарьова Я.С.

За участю секретаря судового засідання Волювач М.В.

Представники:

від відповідача (скаржник): Шестаков Д.М. паспорт НОМЕР_1 від 24.12.99 представник

від позивача: Вагнер Д.В. посв. № 4996 вид. 28.02.18 представник

від виконавчої служби: Куліковська А.О. дов. б/н від 07.02.2020 представник

СУТЬ СПОРУ:

20.10.2020 через канцелярію суду від Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" надійшла скарга на дії державного виконавця головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Кулікової Альони Олександрівни, в якій скаржник просить:

- визнати неправомірною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Дніпро) щодо не зняття арешту з рахунку, який відкритий АТ "Криворізька теплоцентраль" в АТ "КРИСТАЛБАНК" у межах 21 140 000 грн;

- зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) винести постанову про зняття арешту з коштів боржника;

- зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) направити відповідну Постанову про зняття арешту з коштів боржника до АТ "Кристалбанк";

- скасувати постанову про арешт коштів боржника від 20.01.2020 у ВП № 60966746 до моменту усунення обставин, що зумовили зупинення виконавчого провадження.

Скарга обґрунтована таким.

20.01.2020 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Куліковою Альоною Олександрівною (надалі - «ВДВС») винесено постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП №60966746 на рахунки Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" відкритих в Акціонерному товаристві "Кристалбанк", МФО 339050: № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 .

27.01.2020 ВДВС прийнято постанову про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження».

Скаржник зазначає, що незважаючи на зупинення вчинення виконавчих дій, на грошових коштах Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" відкритих в Акціонерному товаристві "Кристалбанк" на рахунку № НОМЕР_3 обліковується арешт, який накладений 26.08.2020 згідно постанови ВДВС від 20.01.2020 про арешт коштів боржника.

08.10.2020 скаржник звернувся до ВДВС із заявою про зняття арешту, оскільки грошові кошти, що обліковуються на рахунку № НОМЕР_3 призначені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України. Однак ВДВС вищезазначену заяву не розглянув, що свідчить про бездіяльність державного виконавця.

Крім того, скаржник вказує про те, що після винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 27.01.2020, усі заходи примусового виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області по виконавчому провадженні № 60966746 щодо боржника мають бути припинені.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2020 скаргу Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на бездіяльність державного виконавця прийнято до розгляду. Призначено розгляд скарги у судовому засіданні на 03.11.2020. Зобов`язано ВДВС надати до суду матеріали виконавчого провадження ВП № 60966746 (оригінал для огляду у судовому засіданні, належним чином та належної якості завірені копії для долучення до матеріалів справи).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2020 розгляд скарги відкладено на 25.11.2020. Повторно зобов`язано ВДВС надати до суду матеріали виконавчого провадження ВП № 60966746 (оригінал для огляду у судовому засіданні, належним чином та належної якості завірені копії для долучення до матеріалів справи).

Лише 24.11.2020 представник виконавчої служби виконав вимоги ухвал суду та надав копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 60966746 та відзив на скаргу.

У відзиві ВДВС зазначає, що Законом України «Про виконавче провадження» встановлений вичерпний перелік випадків, відповідно до яких накладений арешт на майно (кошти) боржника підлягає зняттю. Однак, підстава, на яку посилається скаржник до цього переліку не відноситься, тому законних підстав для зняття державним виконавцем арешту з коштів боржника не має.

Крім того, ВДВС вказує на те, що скаржник вже звертався до суду із скаргою, в якій просив скасувати постанову про накладення арешту на кошти від 20.01.2020 ВП № 60966746.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2020 відмовлено у задоволенні скарги Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" про визнання незаконними дій головного державного виконавця щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 20.01.2020 ВП № 60966746 на рахунках Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" відкритих в Акціонерному товаристві "Кристалбанк", МФО 339050: № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 та скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Кулікової Альони Олександрівни про арешт коштів боржника від 20.01.2020 ВП № 60966746.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.07.2020 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2020, прийняту за наслідками розгляду скарги Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Куліковської Альони Олександрівни у справі №904/2975/19, залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2020, прийняту за наслідками розгляду скарги Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Куліковської Альони Олександрівни у справі №904/2975/19, залишено без змін.

25.11.2020 представник позивача подав заперечення на скаргу, в якій зазначає, що державний виконавець при винесенні постанови про арешт коштів боржника від 20.01.2020 ВП № 60966746 зробив застереження, зазначивши в оскаржуваній постанові наступне: «Накласти арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку(ах); № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ "КРИСТАЛБАНКУ», МФО 339050 та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику».

Однак, банківська установа - АТ «КРИСТАЛБАНК» не визнав рахунок № НОМЕР_3 та кошти на ньому такими, на які Законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення. Відтак, державний виконавець діяв в межах вимог та в спосіб визначений Законом.

Крім того, позивач зазначає, що скаржником не надано жодних доказів підтверджуючих виникнення у боржника зобов`язання з виплати заробітної плати та його розміру.

Щодо строку розгляду скарги

Відповідно до пункту 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Відповідно до частини першої статті 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду (частина друга статті 342 Господарського процесуального кодексу України).

ВДВС були надіслані ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2020 та від 03.11.2020 про призначення до розгляду скарги на дії ВДВС та витребування матерілів виконавчого провадження ВП № 60966746

Однак, ВДВС лише 24.11.2020 надав витребувані судом матеріали виконавчого провадження та відзив на скаргу.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.

Беручи до уваги наведене вище, враховуючи, що для правильного розгляду скарги суду було необхідно дослідити матеріали виконавчої справи, а державним виконавцем копії матеріалів справи були надані лише 24.11.2020, скаргу Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Кулікової Альони Олександрівни неможливо було розглянуто у строки, встановлені у статті 342 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про розгляд скарги у розумні строки.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Щодо вимоги про скасування постанови про арешт коштів боржника від 20.01.2020

Ця вимога відповідача вже була предметом судового розгляду.

Так, 13.02.2020 відповідач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою на дії державного виконавця головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Кулікової Альони Олександрівни, в якій скаржник просив:

- визнати незаконними дії головного державного виконавця щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 20.01.2020 ВП № 60966746 на рахунках Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" відкритих в Акціонерному товаристві "Кристалбанк", МФО 339050: № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 ;

- скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Кулікової Альони Олександрівни про арешт коштів боржника від 20.01.2020 ВП № 60966746.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2020 відмовлено у задоволенні скарги Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" повністю.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.07.2020 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2020 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2020 залишено без змін.

Зважаючи на викладене, в цій частині скарга задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги про визнання неправомірною бездіяльності ВДВС щодо не зняття арешту з рахунку, який відкритий АТ "Криворізька теплоцентраль" в АТ "КРИСТАЛБАНК" у межах 21 140 000 грн.

20.01.2020 ВДВС одночасно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60966746, постанову про арешт майна боржника та постанову про арешт коштів боржника на рахунках Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" відкритих в Акціонерному товаристві "Кристалбанк", МФО 339050: № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 .

У постанові про накладення арешту на кошти вказано: «Накласти арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку(ах); № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «КРИСТАЛБАНК», МФО 339050 та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику».

27.01.2020 ВДВС прийнято постанову про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження».

Після 27.01.2020 ВДВС жодних постанов про арешт не виносило.

27.08.2020 на виконання постанови ВДВС від 20.01.2020 про арешт коштів боржника АТ «КРИСТАЛБАНК» повідомив ВДВС, що 26.08.2020 накладено арешт на грошові кошти на рахунках № НОМЕР_4 , № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 в АТ «КРИСТАЛБАНК» у межах суми арешту 36 602 916,46 грн.

24.09.2020 скаржник звернувся до ВДВС із заявою про зняття арешту, оскільки грошові кошти, що обліковуються на рахунку № НОМЕР_3 призначені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України. До вказаної заяви було додано копії листів АТ «КРИСТАЛБАНК» № 453 від 31.08.2020, № 457 від 21.09.2020, копію виписки з ЄДРЮОФОГФ, копію витягу із статуту АТ «Криворізька теплоцентраль».

Розглянувши цю заяву ВДВС 01.10.2020 направило на адресу скаржника лист № 02133/19458, в якому повідомила, що 27.01.2020 було винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій. За період з 27.01.2020 до 01.10.2020 в межах ВП « 60966746 постанови про арешт коштів боржника не виносились.

Також, 08.10.2020 скаржник повторно звернувся до ВДВС із заявою про зняття арешту, оскільки грошові кошти, що обліковуються на рахунку № НОМЕР_3 призначені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України. До вказаної заяви було додано копію виписки з ЄДРЮОФОГФ, копію витягу із статуту АТ «Криворізька теплоцентраль».

ВДВС відповіді на заяву не надав.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» у випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються податковими органами, а рішення щодо стягнення коштів - банками та іншими фінансовими установами.

Частиною 4 статті 35 цього закону унормовано, що арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадку, передбаченого пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Відтак, зупинення виконавчого провадження не є підставою для зняття арешту, накладеного на кошти боржника.

Пунктом 2 частини 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Частиною 3 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про -арешт коштів, -що "знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Відтак, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено Законом.

Суд зазначає, що у разі винесення виконавцем постанови про арешт коштів, надання державному виконавцю інформації про цільове призначення рахунку є обов`язком банку. Водночас, боржник також не позбавлений права повідомити державному виконавцю про те, що арешт не може бути накладено на певний рахунок або кошти.

Відповідно до частини 2 статті 59 закону виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Матеріали справи не містять доказів того, що банк повідомляв державного виконавця про те, що є будь-які обмеження на арешт коштів в контексті частини 2 статті 48 та частини 3 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження».

Частина 4 статті 59 Закону України встановлює, що підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є зокрема отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Як вже зазначалось 08.10.2020 скаржник звернувся до ВДВС із заявою про зняття арешту, оскільки арештовані грошові кошти призначені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України.

Але з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що скаржник звернувшись до державного виконавця із заявою про зняття арешту з коштів, не долучив до своєї заяви жодних доказів на підтвердження тих обставин, на які він вказує, як на підставу для зняття арешту з грошових коштів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великою палати Верховного Суду від 19.05.2020, справа № 905/361/19.

При цьому скаржник не позбавлений права вимагати від ВДВС зняття арешту у разі надання ним документального підтвердження того, що кошти, на які було накладено арешт, призначені для виплати заробітної плати тощо.

Зважаючи на викладене, скарга в цій частині задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги скаржника зобов`язати ВДВС винести постанову про зняття арешту з коштів боржника та направити її до АТ "Кристалбанк"

Вказані вимоги також не підлягають задоволенню, оскільки скаржник не довів, що бездіяльність державного виконавця є протиправною, а кошти, які арештовані повинні бути витрачені на виплату заробітної плати.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги у повному обсязі.

Керуючись статтями 234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні скарги Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" про визнання неправомірною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Дніпро) щодо не зняття арешту з рахунку, який відкритий АТ "Криворізька теплоцентраль" в АТ "КРИСТАЛБАНК" у межах 21 140 000 грн; зобов`язання Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) винести постанову про зняття арешту з коштів боржника; зобов`язання Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) направити відповідну Постанову про зняття арешту з коштів боржника до АТ "Кристалбанк"; скасування постанови про арешт коштів боржника від 20.01.2020 у ВП № 60966746 до моменту усунення обставин, що зумовили зупинення виконавчого провадження.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені статей 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України до Центрального апеляційного господарського суду.

Повний текст складено 30.11.2020

Суддя Я.С. Золотарьова