Рішення № 93153894, 19.11.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2020м. ДніпроСправа № 904/5868/18 (904/1983/20)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Первушина Ю.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Рустамової З.Р.

за участю представників сторін:

від позивача: Демченко Марина Михайлівна, ордер серія №КС 329467, адвокат.

від відповідача: Чичва Олег Сергійович, ліквідатор.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження господарську справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ключове рішення" (адреса: 49094, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 32; код ЄДРПОУ 34410967) про визнання договору дійсним та визнання права власності на майно

в межах справи №904/5868/18

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ключове рішення" (49000, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 12, код ЄДРПОУ 34410967)

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ключове рішення" (49000, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 12, код ЄДРПОУ 34410967)

про визнання банкрутом

ПРОЦЕДУРА:

Провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ключове рішення", місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 12, код ЄДРПОУ 34410967 відкрито ухвалою господарського суду 15.01.2019 відповідно до процедури, передбаченої статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2019 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Ключове рішення", місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 12, код ЄДРПОУ 34410967 - банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Чичву Олега Сергійовича (49000, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 12, офіс 16; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).

У зв`язку із звільненням судді ОСОБА_2 , на підставі пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду розпорядженням керівника апарату №1252 від 05.08.2019 призначено повторний автоматизований розподіл справи справі №904/5868/18.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2019 справу № 904/5868/18 передано на розгляд судді Первушину Ю.Ю.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2019 суддя Первушин Ю.Ю. прийняв до свого провадження справу №904/5868/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ключове рішення" (49600, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 12, код ЄДРПОУ 34410967).

10.04.2020 до відділу канцелярії суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ключове рішення" (49094, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 12, код ЄДРПОУ 34410967) про визнання договору дійсним та визнання права власності на майно.

Позовна заява подана в межах справи №904/5868/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ключове рішення" (49094, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 12, код ЄДРПОУ 34410967).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2020 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме надати до суду докази сплати судового збору за подання до господарського суду даної позовної заяви в розмірі 4 204,00 грн.

21.04.2020 до відділу канцелярії суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з доказами сплату судового збору (том-1, арк.с.106).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.

20.05.2020 на електронну адресу суду надійшло клопотання представника позивача (вх.№21598/20) про відкладення розгляду справи.

21.05.2020 до відділу канцелярії суду надійшло клопотання представника відповідача (вх. №21803/20) про зупинення провадження у справі (том-1, арк.с. 115-120).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2020 відкладено підготовче засідання на 16.06.2020.

15.06.2020 на електронну адресу суду надійшло клопотання представника відповідача (вх. №25982/20) про зупинення провадження у справі (уточнене) (том-1, арк.с. 133-138).

15.06.2020 до відділу канцелярії суду від представника позивача надійшов супровідний лист (вх. №26183/20), яким останній долучає до матеріалів справи уточнену позовну заяву без додатків та докази направлення позовної заяви відповідачу (том-1, арк.с. 141-150).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2020 відкладено підготовче засідання на 02.07.2020.

02.07.2020 до відділу канцелярії суду від представника відповідача надійшов відзив на позов №01/07-2020 від 01.07.2020 (вх. №29359/20) (том-1, арк.с. 161-170).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2020 відкладено підготовче засідання на 13.08.2020.

07.08.2020 до відділу канцелярії суду представником позивача подано письмові пояснення (вх. №36267/20) (том-1, арк.с. 181-185).

12.08.2020 на електронну адресу суду надійшло клопотання представника позивача (вх.№36914/20) про витребування доказів (том-1, арк.с. 187-193).

13.08.2020 на електронну адресу суду надійшло клопотання представника відповідача №12/08/2020 від 12.08.2020 (вх. №36997/20) про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2020 клопотання позивача (вх. №36914/20 від 12.08.2020) про витребування доказів задоволено повністю.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2020 відкладено підготовче засідання на 03.09.2020.

31.08.2020 представником відповідача до відділу канцелярії суду подано пояснення по справі №31/08/2020/3 від 31.08.2020 (вх. №39802/20) (том-1, арк.с. 213-233).

03.09.2020 на електронну адресу суду надійшло клопотання представника відповідача №02/09/2020 від 02.09.2020 (вх. №40455/20) про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2020 відкладено підготовче засідання на 01.10.2020.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.11.2020.

30.10.2020 представником позивача подано до канцелярії суду пояснення по справі №29/10/2020 від 29.10.2020 (вх. №51379/20) (том-2, арк.с. 21-27).

В судовому засіданні, що відбулось у режимі відеоконференції 02.11.2020 судом оголошено перерву до 19.11.2020.

19.11.2020 розглянуто справу по суті: заслухано виступи позивача та відповідача, встановлено обставини справи та досліджено докази, наявні у матеріалах справи. Під час судових дебатів, позивач просив позов задовольнити з підстав, викладених у поданих ним заявах по суті спору, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 19.11.2020 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частини.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача, викладена у позові

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається те, що 25.11.2014 між останнім як лізингоодержувачем та ТОВ "Ключове Рішення" як лізингодавцем було підписано заяву про приєднання до публічного договору №КТН0GX0040300005 (том-1, арк.с. 9-10), відповідно до якого позивачем було надано згоду на приєднання до Публічного договору про надання нерухомості на умовах фінансового лізингу на визначених таким договором умовах, що розміщено на офіційному веб-сайті planetestate.com.ua, предметом якого є двокімнатна квартира загальною площею 44,0 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною вартістю 92 000,00 грн.

Також, позивачем погоджено та підписано з лізингодавцем графік лізингових платежів строком на 60 місяців, до 28.11.2019 для погашення заборгованості згідно умов договору (том-1, арк.с.11-12).

Позивач зазначає, що в період з 15.01.2015 по 13.11.2019 ним щомісячно здійснювались лізингові платежі на виконання вимог договору фінансового лізингу, що в свою чергу вказує на добросовісне виконання умов договору та повне погашення ним станом на 13.11.2019 заборгованості за спірним договором лізингу в загальному розмірі 120 776,38 грн. (том-1, арк.с. 18-82). Проте, зі змісту позову вбачається, що ліквідатор підприємства відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ключове Рішення" відмовляється від підписання акту звірки взаєморозрахунків та переходу права власності.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна станом на 07.06.2020 за адресою: АДРЕСА_2 належить відповідачу на праві приватної власності з часткою власності 1/1 (том-1, арк.с. 134).

На думку позивача, ним як лізингоодержувачем та ТОВ "Ключове Рішення" як лізингодавцем досягнуто згоди щодо істотних умов договору лізингу №КТН0GX0040300005 від 25.11.2014, виконання договору відбулося, оскільки останнім як лізингоодержувачем повністю виконано умови договору лізингу, сплачено за придбане майно грошові кошти, він фактично володіє об`єктом нерухомості, а передбачених законом підстав для визнання недійсним договору лізингу, предметом якого є двокімнатна квартира загальною площею 44,0 кв.м., що розташована за адресою: Донецька область, місто Слов`янськ, провулок Батюка, будинок 6, квартира 46 немає. Таким чином, спірний договір фінансового лізингу за №КТН0GX0040300005 від 25.11.2014 має бути визнаним дійсним, що в свою чергу зумовить визнання за позивачем права власності на квартиру, розташовану за адресою: Донецька область, місто Слов`янськ, провулок Батюка, будинок 6, квартира 46.

Позиція відповідача, викладена у відзиві

Відповідач зазначає, що при укладенні спірного договору фінансового лізингу недодержано вимоги закону про нотаріальне посвідчення правочину. В обґрунтування відзиву відповідач посилається на положення статті 220 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемний. На підставі наведеного, відповідач вважає, що спірний договір фінансового лізингу №КТН0GX0040300005 від 25.11.2014 є неукладеним, тобто таким, що не створює прав та обов`язків для його сторін, у зв`язку з чим в позові слід відмовити.

В заперечення на твердження позивача щодо набуття права власності на предмет лізингу через виплату останнім всіх зобов`язань за договором фінансового лізингу відповідач вказує, що у зв`язку з тим, що ТОВ "Ключове Рішення" знаходиться у процедурі банкрутства, згідно з умовами чинного законодавства майно, що належить банкруту на праві власності може бути відчужене на користь третіх осіб лише за вимогами, передбаченими Кодексом України з процедур банкрутства. Оскільки власником спірного нерухомого майна, що є предметом договору фінансового лізингу №КТН0GX0040300005 від 25.11.2014 є підприємство відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ключове Рішення", то позовні вимоги про визнання права власності на нерухоме майно підлягають відхиленню з огляду на недоведеність та необґрунтованість.

Позиція позивача, викладена у письмових поясненнях

Згідно тверджень, викладених позивачем у письмових поясненнях, договір фінансового лізингу №КТН0GX0040300005 від 25.11.2014, що укладений між позивачем та відповідачем не потребує нотаріального посвідчення, оскільки до нього мають застосовуватися загальні правила щодо форми договору у відповідності до положень статті 639 Цивільного кодексу України. Так, згідно обставин, наведених позивачем у позові вбачається відсутність домовленостей між сторонами про нотаріальне посвідчення вказаного договору фінансового лізингу, оскільки, на думку позивача, законодавством для сторін зазначеного договору такі дії не визнано обов`язковими.

Позиція відповідача, викладена у поясненнях по справі

У поясненнях по справі (том-1, арк.с. 213-233) відповідачем наводиться приклад сформованої судової практики щодо визнання договору фінансового лізингу дійсним та визнання права власності, що безпосередньо стосувалась ТОВ "Ключове Рішення".

Так, 20.12.2017 особа, якою укладено з підприємством відповідача договір фінансового лізингу, звернулась до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ТОВ "Ключове Рішення", ПАТ КБ "Приватбанк", Шевченківського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області, в якому просила:

- визнати дійсним договір фінансового лізингу, укладеного між нею та ТОВ "Ключове Рішення";

- визнати за нею право власності на житловий будинок.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області по справі №183/6571/17 від 20.06.2018 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Згідно постанови Дніпровського апеляційного суду по справі №183/6571/17 від 24.09.2019, апеляційну скаргу АТ КБ "Приватбанк" на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області по справі №183/6571/17 від 20.06.2018 задоволено, рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області по справі №183/6571/17 від 20.06.2018 скасовано. У задоволені позовних вимог про визнання договору дійсним, визнання права власності на майно та звільнення майна з-під арешту відмовлено.

В обґрунтування своєї правової позиції Дніпровським апеляційним судом здійснювалось посилання на положення норм чинного законодавства, які регламентують питання щодо оформлення договорів фінансового лізингу та додержання вимог законодавства щодо форми укладеного договору. Зокрема, судом констатовано, що виходячи з норм чинного законодавства договір фінансового лізингу за своєю правовою природою є змішаним та містить елементи договорів оренди (найму) та купівлі-продажу, що у відповідності до положень статті 657 Цивільного кодексу України має укладатись у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду по справі №183/6571/17 від 08.04.2020 залишено без змін постанову Дніпровського апеляційного суду від 24.09.2019.

З огляду на наведене відповідач вважає, що дана судова практика може бути застосована в межах розгляду справи №904/5868/18 (904/1983/20), оскільки обставини, що стосуються укладання та подальшого виконання договору, який за законом вважається нікчемним є аналогічними.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

25.11.2014 між позивачем - ОСОБА_1 (надалі - позивач/лізингоодержувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ключове Рішення" (надалі - відповідач/лізингодавець) підписано заяву про приєднання до публічного договору №КТН0GX0040300005 від 25.11.2014 (том-1, арк.с. 9-10).

Лізингодавець зобов`язався передати у платне володіння та користування предмет лізингу, який наведений в пункті 14.1.1 Заяви про приєднання до договору, додатку 1 "Специфікація", а лізингоодержувач зобов`язується прийняти предмет лізингу та сплачувати щомісячні платежі та платежі по відшкодуванню витрат лізингодавця, пов`язаних з виконанням договору, на умовах цього договору.

Предметом лізингу та його вартість є нерухомість згідно Специфікації, викладеної в Додатку №1 (пункт 14.1.1. Заяви про приєднання до договору).

У відповідності до пункту 14.1.2. строк лізингу становив 60 місяців.

Згідно п. 14.1.3. Мета використання предмету лізингу : особисте використання предмету лізингу.

Пунктом 14.1.8. Заяви про приєднання до договору встановлено розмір авансового лізингового платежу - 18 400,00 грн. від 92 000,00 грн.

Згідно пункту 14.3. Заяви про приєднання до договору передбачено, що в період сплати лізингоодержувач щомісяця сплачує платіж в розмірі 2045,56 грн. та відшкодовує лізингодавцю всі витрати лізингодавця, що пов`язані з виконанням договору, та які виникли у лізингодавця протягом місяця, який передує поточному місяцю.

Датою підписання заяви про приєднання до публічного договору №КТН0GX0040300005 від 25.11.2014 є 25.11.2014.

Згідно специфікації та акту приймання-передачі від 25.11.2014 (додаток 1) лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв у користування 2-х кімнатну квартиру загальною площею 44,0 кв.м. для проживання, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною вартістю 92 000,00 грн. (том-1, арк.с. 13).

Згідно графіку лізингових платежів останньою датою для погашення заборгованості за договором встановлено - 28.11.2019 (том-1, а.с. 11-12).

13.11.2019 Позивачем сплачено залишкову суму за умовами заяви по приєднання до договору. Сума всіх платежів, здійснених позивачем на рахунок відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ключове Рішення" в загальному розмірі становить 120 776,38 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (том-1, арк.с. 18-82).

09.01.2020 представником позивача - адвокатом Демченко М.М. направлено на адресу відповідача вимогу про передачу права власності на майно, згідно якої останнім зазначено, що в листопаді 2019 сплачено останній платіж, внаслідок чого договір повністю виконано лізингоодержувачем. Представником позивача викладено вимогу щодо передачі позивачу - Карюку Дмитру Григоровичу права власності на двокімнатну квартиру загальною площею 44,0 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2 протягом семи днів з моменту отримання даної вимоги.

Також, до своєї вимоги представником позивача долучено у якості додатків, зокрема, акт звірки розрахунків, що підписано позивачем - Карюком Д.Г. (том-1, арк.с. 83-86).

Проте, передача нерухомого майна, а саме квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , не відбулась.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна станом на 07.06.2020 квартира за адресою: Донецька область, місто Слов`янськ, провулок Батюка, будинок 6, квартира 46, належить відповідачу на праві приватної власності з часткою власності 1/1.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Судом встановлено, що договір фінансового лізингу сторонами не укладався та нотаріально не посвідчувався.

Поняття фінансового лізингу надається у статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг", який являє собою вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Проаналізувавши надані позивачем докази на підтвердження факту укладання договору фінансового лізингу, а саме заява про приєднання до публічного договору від 25.11.2014, Додаток 2 до договору (графік лізингових платежів), Специфікація та акт приймання передачі від 25.11.2014, суд дійшов висновку про відсутність будь-яких умов щодо переходу права власності від лізингодавця до лізингоотримувача.

Тобто, нерухоме майно фактично та формально надавалося позивачу лише для особистого користування (п. 14.1.3. заявки по приєднання до договору - том 1, арк.с. 9). Набуття Позивачем права власності за фактом сплати лізингових платежів згідно Додатку 2 не було передбачено умовами заяви про приєднання.

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом (пункт 2 статті 806 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 807 Цивільного кодексу України і частина 1 стаття 3 Закону України "Про фінансовий лізинг", предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.

Виходячи з аналізу норм чинного законодавства договір фінансового лізингу за своєю правовою природою є змішаним і містить елементи договорів оренди (найму) та купівлі-продажу, що випливає зі змісту договору відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України.

За змістом статті 811 Цивільного кодексу України договір найму житла укладається у письмовій формі. Договір оренди житла з викупом підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню.

Так, статтею 657 Цивільного кодексу України встановлено, що договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Отже, враховуючи те, що на договір фінансового лізингу розповсюджуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють відносини з приводу купівлі-продажу, тому відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України такий договір укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до частини 3 статті 640 Цивільного кодексу України договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Статтею 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно статті 6 Закону України "Про фінансовий лізинг", договір лізингу має бути укладений у письмовій формі. Істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Строк лізингу визначається сторонами договору лізингу відповідно до вимог цього Закону.

Відповідно до частини 1 стаття 11 Закону України "Про фінансовий лізинг", лізингоодержувач має право: обирати предмет лізингу та продавця або встановити специфікацію предмета лізингу і доручити вибір лізингодавцю; відмовитися від прийняття предмета лізингу, який не відповідає його призначенню та/або умовам договору, специфікаціям; вимагати розірвання договору лізингу або відмовитися від нього у передбачених законом та договором лізингу випадках; вимагати від лізингодавця відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням умов договору лізингу.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області 13.08.2020 витребувано у відповідача належним чином завірену копію Публічного договору про надання нерухомості на умовах фінансового лізингу на визначених таким договором умовах, що було розміщено на офіційному веб-сайті planetestate.com.ua станом на 22 листопада 2014 - на час підписання ОСОБА_1 заяви про приєднання до публічного договору №KTH0GX0040300005 для долучення до матеріалів справи та оригінал договору - для огляду в суді.

Станом на день прийняття рішення тексту самого публічного договору про надання нерухомості на умовах фінансового лізингу до суду не подано, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості перевірити додержання сторонами вимог передбачених законом щодо форми договору та істотних умов.

Наявна в матеріалах справи заява про приєднання до публічного договору №KTH0GX0040300005 від 25.11.2014 не містить всіх істотних умов договору лізингу, а тому не приймається судом як належний доказ.

Отже на підставі наявних в матеріалах справи документів, суд не може встановити факт укладання між позивачем та відповідачем договору в належній формі та досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору.

Частина 1 статті 220 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Враховуючи, що сторонами не додержано форми договору найму житла передбачених статтею 811 Цивільного кодексу України, а саме укладання договору у письмовій формі з обов`язковим нотаріальним посвідченням, суд прийшов до висновку, що відповідно до частини 1 статті 220 Цивільного кодексу України такий правочин є нікчемним.

Відповідно до частини 5 статті 216 Цивільного кодексу України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою, крім цього суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Згідно частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Суд звертає увагу, що Верховним Судом України 24 листопада 2008 року надано Узагальнення "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними". В даному Узагальненні, зокрема, наголошується, що якщо правочин повністю або частково виконаний однією зі сторін, а інша ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд відповідно до частини другої статті 220 Кодексу за вимогою сторони, що виконала правочин (або її правонаступника), може визнати його дійсним. Це правило не застосовується, якщо є передбачене законодавчими актами обмеження (заборона) на здійснення такого правочину або сторони не дійшли згоди щодо всіх істотних його умов. Слід зазначити, що правила статті 220 Кодексу не поширюються на правочини, які підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210, 640 Кодексу пов`язується з державною реєстрацією, тому вони є неукладеними і такими, що не породжують для сторін права та обов`язки.

Таким чином, суд дійшов висновку, що правила статті 220 Кодексу, якою встановлюється можливість визнання в судовому порядку договорів дійсними, не поширюються на договори, які підлягають як нотаріальному посвідченню, так і державній реєстрації.

З огляду на викладене, оцінюючи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню, у зв`язку з недотриманням сторонами вимог чинного законодавства щодо укладання договору фінансового лізингу, а саме додержання письмової форми та нотаріального посвідчення.

Вимога щодо визнання права власності за ОСОБА_1 на двокімнатну квартиру, загальною площею 44,0 кв. м., розташованою за адресою: АДРЕСА_2 є похідною від визнання договору фінансового лізингу №КТН0GХ0040300005 від 25.11.2014 дійсним, а тому також не підлягає задоволенню відповідно.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Згідно частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України cудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно пункту 2 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Тому судовий збір слід залишити за позивачем.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 185, 191, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ключове рішення" (адреса: 49094, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 32; код ЄДРПОУ 34410967) про визнання договору дійсним та визнання права власності на майно - відмовити.

Судовий збір залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Відповідно до п.17.5 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено - 30.11.2020.

Суддя Ю.Ю. Первушин