Рішення № 93151739, 19.11.2020, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/2305/20

Номер провадження 2/585/842/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2020 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого судді - Євлах О.О., за участі: секретаря судового засідання - Безручко О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

до

відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд»,

треті особи: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович,

вимоги позивача: про захист прав споживачів,

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, постановив рішення про наступне:

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

1. 14 вересня 2020 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» (далі відповідач) з вимогою про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №7080 від 03.07.2020 р. вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 19127,86 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд».

2. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 03 липня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі № 7080, про стягнення заборгованості у сумі 19127, 86 грн. на підставі кредитного договору з грейс періодами (рахунок) № 242/8662DCLRG1РТ (Оптимальний Грейс) 07.04.2015, укладеного позивачем з ПАТ «Платинум Банк». Вважає, що виконавчий напис № 7080 від 03.07.2020 р. вчинений приватним нотаріусом Горай О.С. з порушенням ЦК України, Закону України «Про нотаріат», а тому є таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до п. 2.6 кредитного договору, погашення позичальником заборгованості за кредитом здійснюється у вигляді щомісячних платежів у сумі згідно з п. 1.2 договору та додатком № 1, починаючи з першої дати сплати заборгованості. Згідно з п. 1.2 кредитного договору, строк кредитування становить 60 платіжних періодів. Відповідно до додатку № 1 погашення кредиту має здійснюватися щомісяця в строк до 18 числа кожного місяця у сумі 100 грн. перші три місяці та по 1161 грн. у наступні місяці. З цього випливає, що отримані у квітні 2015 року кошти від ПАТ «Платинум банк» позивач мав повертати банку щомісяця частинами. Як випливає з виконавчого напису, що оспорюється, відповідач право вимоги за договорами від 07.04.2015 року набув на підставі договору відступлення прав вимоги від 14.05.2020 р. Нотаріус у виконавчому написі, що оспорюється зазначив, що строк платежу за договором від 07.04.2015 року настав (проте, коли і в якій сумі, невідомо, оскільки платежі за договором мали здійснюватися щомісяця). При цьому, нотаріус зазначає, що стягнення заборгованості здійснюється за період з 14 травня 2020 року по 25 травня 2020 року, прострочена заборгованість по кредиту складає 18627, 86 грн., не зазначаючи при цьому, за який період виникла вказана заборгованість. Вважає, що вимоги відповідача за договором від 07.04.2015 року не являються безспірними, оскільки на день вчинення нотаріусом оскаржуваного виконавчого напису строк позовної давності за платежами, строк виконання яких настав до 18 червня 2017 року, сплинув, а тому заборгованість в межах строку позовної давності за кредитним договором могла б складати не більше, ніж 16143, 70 грн. Проте, під час вчинення виконавчого напису, що оспорюється приватний нотаріус Горай О.С. всупереч названих вище вимог закону не з`ясував строк виникнення заборгованості у сумі 18627, 86 грн., наявність її саме у такому розмірі на день вчинення виконавчого напису. Отже, виконавчий напис, що оспорюється вчинено щодо заборгованості право вимоги щодо якої виникло більше, ніж три роки тому, у зв`язку з чим вказаний виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню. Крім того, при вчиненні виконавчого напису, що оспорюється, нотаріус не врахував Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року ; 826/20084/14, відповідно до якої з переліку виключено розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». З огляду на вказане судове рішення стягнення кредитної заборгованості на підставі виконавчих написів станом на 03.07.2020 р. можливе виключно за нотаріально посвідченими угодами. Проте, між сторонами не укладався будь - який правочин, що нотаріально посвідчувався, яким визначено грошове зобов`язання позивача перед відповідачем. Отже, нотаріус протиправно вчинив виконавчий напис на документі, який не передбачений Переліком, а тому такий виконавчий напис не підлягає виконанню у примусовому порядку. Наявність оспорюваного виконавчого напису порушує права та законні інтереси позивача, оскільки надає можливість відповідачу у непередбачений законом спосіб здійснити стягнення грошових коштів з позивача та незаконно збагатитися за його рахунок, зокрема, і випливає з постанови про відкриття виконавчого провадження № 62700911.

3. Представник відповідача заперечень проти позовних вимог не висловив.

Третя особа пояснень щодо позову не надала.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

4. Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, надали заяву про розгляд справи без їх участі, в якій позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

5. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв, клопотань чи відзивів до суду не надав, про причини неявки суд не повідомив.

6. Третя особа в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся, про причини неявки суд не повідомив, заяв, письмових пояснень чи клопотань від нього не надходило.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

7. Ухвалою суду від 21 вересня 2020 року (а. с. 42) було постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом, та зміст спірних правовідносин.

8. Судом встановлено, що 03 липня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі № 7080, про стягнення заборгованості у сумі 19127, 86 грн. на підставі кредитного договору з грейс періодами (рахунок) № 242/8662DCLRG1РТ (Оптимальний Грейс) 07.04.2015 р., укладеного позивачем з ПАТ «Платинум Банк» (а. с. 12).

9. Згідно кредитного договору з грейс періодами (рахунок) № 242/8662DCLRG1РТ (Оптимальний Грейс) 07.04.2015, укладеного позивачем з ПАТ «Платинум Банк», Банк надає позичальнику грошові кошти (кредит) на 27391, 70 грн.; відповідно до п. 2.6 кредитного договору, погашення позичальником заборгованості за кредитом здійснюється у вигляді щомісячних платежів у сумі згідно з п. 1.2 договору та додатком № 1, починаючи з першої дати сплати заборгованості. Згідно з п. 1.2 кредитного договору, строк кредитування становить 60 платіжних періодів. Відповідно до додатку № 1 погашення кредиту має здійснюватися щомісяця в строк до 18 числа кожного місяця у сумі 100 грн. перші три місяці та по 1161 грн. у наступні місяці (а. с. 9 - 10, 11).

V. Норми права

10. Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін.

11. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

12. За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

13. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до положень цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (п.п. 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Отже, дії нотаріуса щодо посвідчення права стягувача на стягнення з боржника грошових сум не пов`язані зі встановленням прав або обов`язків учасників правовідносин, тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Таким чином, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також має бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ вказаного Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі Перелік документів), є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості, як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Тому суд, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто, чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17.

14. Відповідно до п.п. 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому, цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Пунктом 6.2. Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що неустойка (штраф, пеня) включається до виконавчого напису, якщо це передбачено умовами договору.

Пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 року встановлено стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, як то кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: оригінал кредитного договору, засвідчена стягувачем виписка з рахунка із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою про непогашення заборгованості.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

VІ. Оцінка Суду.

15. Суд оцінив за власним переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому, так і кожному окремо, враховує всі надані докази і вважає, що існують підстави для задоволення позову, виходячи з наступного.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само, на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Ні відповідачем, ні третьою особою - приватним нотаріусом, яким вчинений оскаржуваний виконавчий напис, не додано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що під час вчинення виконавчого напису нотаріусом перевірялась безспірність заборгованості. Хоча безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 Закону України «Про нотаріат»).

Разом з тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості, ці обставини встановлюються відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

За таких обставин, у суду відсутні підстави вважати, що заборгованість позивача перед відповідачем на час винесення оскаржуваного виконавчого напису була безспірною.

Суд погоджується з доводами позивача, що виконавчий напис вчинено на підставі розрахунку банку, який є одностороннім арифметичним розрахунком і не може вважатися безспірним.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Вказана правова позиція висловлена Верховним судом України в постанові від 05 липня 2017 року справа № 754/9711/14-ц.

Враховуючи викладене, виходячи із встановлених обставин, суд дійшов переконання, що на час винесення виконавчого напису нотаріусом, відносини між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» не були безспірні. За таких обставин, застосовуючи правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

VІІ. Розподіл судових витрат.

16. За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок, які сплачено останнім за подання позову до суду, та враховуючи відчутність заперечень з боку відповідача стосовно розміру, стягнути витрати на правову допомогу в сумі 4000,00 (чотири тисячі) гривень, які підтверджені копіями свідоцтва, договором про надання правової допомоги, описом виконаних робіт, квитанцією №31 (а.с.30-34)

З цих підстав,

керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -

Позов ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», третя особа : приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про захист прав споживачів,- задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №7080 від 03.07.2020 р. вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 19127,86 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» (код ЄДРПОУ42642578) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок та витрати на правову допомогу в сумі 4000,00 (чотири тисячі) гривень.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду через Роменський міськрайонний суд Сумської області.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повний текст рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» код ЄДРПОУ42642578, місце знаходження:м.Київ, вул.Саксаганського,14,оф.3014,01033.

Третя особа: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, місцезнаходження:м. Житомир, вул.Велика Бердичівська, 35, індекс 10008, РНОКПП3089721891.

Повний текст рішення складений 27.11.2020 року.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ О. О. Євлах