Ухвала суду № 93150377, 27.11.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

27 листопада 2020 року Справа № 520/7721/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Білової О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 від 18.11.2020 про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень та встановлення судового контролю по справі № 520/7721/2020 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою від 18.11.2020, в якій просив суд:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиконання Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року у справі № 520/7721/2020, де залишок заборгованості пенсії взагалі не визначено та до цього часу не виплачено, тобто вказане вище рішення суду не виконане;

- встановити судовий контроль за виконанням Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року у справі № 520/7721/2020 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування поданої заяви заявник зазначив, що після набрання законної сили рішення суду у цій справі позивач звернувся до відповідача за виконанням рішення, що набрало законної сили, проте залишок заборгованості пенсії досі взагалі не визначено та до цього часу не виплачено. Станом на даний час рішення Харківського окружного адміністративного суду по адміністративній справі № 520/7721/2020 від 13 серпня 2020 року не виконано. Проведення дій з примусового виконання результату не дало. Позивач також посилався на те, що на його запит відповідачем не надані відомості з реєстру за Рішеннями Харківського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року у справі № 820/3674/18 та від 07 листопада 2018 року у справі №520/8877/18 і від 01 липня 2019 року у справі № 520/3901/19 та від 17 жовтня 2019 року у справі № 520/9286/19 по кожному окремо, що свідчить про відсутність таких рішень у реєстрі.

Відповідач правової позиції з приводу поданої позивачем заяви до суду не направив.

Відповідно до ч. 5 ст. 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

В судове засідання, призначене на 27.11.2020 сторони не прибули, про час дату та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином.

У зв`язку з зазначеним, відповідно до положень ч. 4 ст. 229 КАС України суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши заяву з додатками та матеріали справи, встановив такі обставини.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2020 року позовні вимоги позивача задоволені, вирішено:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у невиплаті залишку нарахованої заборгованості за Рішеннями Харківського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року у справі № 820/3674/18 та від 07 листопада 2018 року у справі №520/8877/18 і від 01 липня 2019 року у справі № 520/3901/19 та від 17 жовтня 2019 року у справі № 520/9286/19;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити за Рішеннями Харківського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року у справі № 820/ 3674/18 та від 07 листопада 2018 року у справі №520/8877/18 і від 01 липня 2019 року у справі № 520/3901/19 та від 17 жовтня 2019 року у справі № 520/9286/19 залишок нарахованої заборгованості без застосування Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 р. № 649.

Судове рішення набрало законної сили 15.09.2020.

Як вбачається з матеріалів справи, Харківським окружним адміністративним судом 18.09.2020 видано виконавчий лист, на виконання якого державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Сімоновим Костянтином Костянтиновичем відкрито виконавче провадження ВП № 63162821. Проте, боржником протягом 10 робочих днів рішення суду добровільно виконано не було.

З матеріалів справи вбачається що відповідач листом від 10.11.2020 повідомив позивачу про часткове виконання рішення суду у даній справі, зокрема, зазначив, що Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року у справі № 820/3674/18 вирішено «Зобов`язати Ізюмське об`єднане управління розглянути питання що донарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 державної і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 на підставі рішення Барвінківського районного суду Харківської області». Виплата згідно рішення суду була проведена в повному обсязі за додатковими відомостями в липні 2020 року в сумі 17052 грн, 96 коп.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01 липня 2019 року у справі № 520/3901/19 «Зобов`язати Ізюмське об`єднане управління розглянути питання що донарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 державної і додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров`ю за період з 01.11.2011 по 30.11.2012 в сумі 29672 грн. 66 коп. на підставі постанови Барвінківського районного суду Харківської області. Дані внесені до реєстру судових рішень.

Згідно рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2019 року у справі № 520/9286/19 зобов`язано Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 суми індексованого доходу відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078. та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» і «Порядку проведення компенсації громадян втрати частини грошових доходів з порушенням термінів їх виплати» за період з 01.11.2011 по 30.11.2012. Нарахування та виплата компенсації буде проведено після виплати заборгованості відповідно до рішення № 520/3901/19 від 17 жовтня 2019 року.

Згідно рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2018 у справі № 520/8877/19 зобов`язати Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 суми індексованого доходу відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078 та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» і «Порядку проведення компенсації громадян втрати частини грошових доходів з порушенням термінів їх виплати». Компенсація нарахована за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 в сумі 25711 грн, 98 коп., виплачена частково в сумі 5855 грн. 22 коп.

Відповідно до статті 63 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", фінансування витрат, пов`язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.

Відповідно до статей 72, 73 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України, їх використання на цілі, передбачені цим Законом, забороняється. Бюджет Пенсійного фонду України затверджується Кабінетом Міністрів України. Кошти Державного бюджету України включаються до бюджету Пенсійного фонду України в обсягах визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідач у листі позивачу від 10.11.2020 посилався на те, що оскільки бюджетні асигнування з Державного бюджету України, у тому числі після набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2020 року у справі №640/5248/19, Пенсійному фонду України на 2020 рік не збільшувалися, виплата пенсій тому числі для пенсій відповідно Закону України «Про статус і соціальнийзахист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" здійснюється з урахуванням пунктів 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України в межах бюджетних призначень. Для вирішення питання виплати заборгованості пенсійної виплати за рахунок коштів Державного бюджету дані було внесено в електронний реєстр судових рішень відповідно до Порядку ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженою постановою правління ПФУ від 26.09.20189 № 20-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.10.2018 за № 1189/32641.

Вирішуючи подану позивачем заяву, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно з частиною 6 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

З системного аналізу вищезазначених норм права випливає, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований приписами статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає застосуванню з метою забезпечення повного виконання рішення суду суб`єктом владних повноважень, що буде свідчити про поновлення прав та законних інтересів позивача, на захист яких прийняте рішення.

При цьому, застосування такого контролю у формі встановлення строку на подання звіту про виконання судового рішення може відбуватися як при прийнятті рішення у справі, так і пізніше. Вказана правова позиція висловлена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 по справі № 800/592/17.

Застосування ж судом до суб`єкта владних повноважень приписів статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається за можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, при тому, що боржник допустив протиправну бездіяльність за наявності можливості вчинити необхідні дії.

Крім того, суд зазначає, що у разі підтвердження обставин невиконання в повному обсязі рішення суду при виборі форми судового контролю суд має обрати порядок дій, який буде максимально ефективно сприяти захисту прав позивача та спонукати відповідача до завершення судового провадження.

Щодо бездіяльності відповідача щодо невизначення залишку заборгованості за рішенням суду у даній справі, про що вказує позивач, вказані дії не були предметом спору, рішенням суду зобов`язання визначити залишок заборгованості на відповідача покладено не було, з огляду на що, вказані доводи не є належними та не беруться судом до уваги.

Стосовно ненадання даних на запит позивача, суд зазначає, що порядок розгляду звернень громадян не є предметом розгляду в порядку, визначеному ст. 382, 383 КАС України, та може бути предметом розгляду у окремому судовому провадженні.

З доданих до матеріалів справи доказів вбачається вчинення активних дій відповідачем на виконання рішення суду, а також суд враховує, що період виконання рішень ХОАС у справах № 820/3674/18, №520/8877/18, № 520/3901/19, № 520/9286/19 частково припадає на період дії Постанови КМУ від 22.08.2018 № 649, яка передбачала механізми виділення коштів для виконання судових рішень, боржником в яких є органи ПФУ, з огляду на що заява позивача в частині визнання дій відповідача протиправними не підлягає задоволенню.

В той же час, з урахуванням визнання протиправними та нечинними пунктів 1,2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва № 640/5248/19 від 12.11.2019, з урахуванням Постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020, посилання відповідача у відповіді від 10.11.2020 на відсутність бюджетного фінансування для виплати присуджених сум позивачу за рішенням суду не приймаються судом до уваги як належне обґрунтування нездійснення вказаних виплат, зокрема, з огляду на таке.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» від 08 листопада 2005 року зазначено, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення).

У зв`язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Отже, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 825/874/17.

Відповідно до ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

Також за змістом частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Суд зазначає, що посилання відповідача на підзаконні нормативно-правові акти не доводить виконання ним Рішення суду від 13.08.2020 по справі № 520/7721/2020, яке набрало законної сили.

З огляду на те, що рішення суду від 13.08.2020 по справі № 520/7721/2020 відповідачем не виконується тривалий час та заходи з примусового його виконання через органи державної виконавчої служби не призвели до завершення процедури судового провадження через отримання позивачем присуджених рішенням суду сум, суд вважає наявними підстави для встановлення судового контролю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241, 243, 248, 249, 370, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 від 18.11.2020 про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень та встановлення судового контролю по справі № 520/7721/2020 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати протягом двох місяців з дати прийняття цієї ухвали звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2020 по справі № 520/7721/2020.

В задоволенні заяви в іншій частині - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів до Другого апеляційного адміністративного суду. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали складено 27 листопада 2020 року.

Суддя Білова О.В.