Рішення № 93150354, 27.11.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2020 року Справа № 480/7148/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченка Є.Д., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/7148/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якому просить:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 23.09.2020 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020, з 02 березня 2020 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання рішення суду від 05.08.2020 № 480/2322/20 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянуло заяву позивача від 02.03.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та відмовило у призначенні пенсії, оскільки ОСОБА_1 не досягла віку - 48 років 6 місяців, необхідного для призначення пільгової пенсії. На думку позивачки, таке рішення є протиправним, оскільки відповідач, приймаючи рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах не врахував рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020 у справі № 1-5/2018 (746/15), яким визнано неконституційними зміни до Закону України "Про пенсійне забезпечення" в частині підвищення віку, необхідного для призначення пільгової пенсії. Враховуючи, що на час звернення про призначення пенсії за віком їй виповнилося 45 років, пільговий трудовий стаж за Списком № 1 складає 7 років 6 місяців 17 днів, загальний стаж роботи 35 років 7 місяців 29 днів, відповідач зобов`язаний був призначити їй пенсію на пільгових умовах.

Ухвалою суду від 27.10.2020 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки позивачка на день звернення за призначенням пенсії не набула віку 48 років 6 місяців. Відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_1 набуде право на призначення пенсії на пільгових умовах лише при досягненні вказаного віку. Враховуючи викладене, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

02.03.2020 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 (а.с. 25).

За результатом розгляду поданої заяви відповідачем було прийнято рішення від 06.03.2020 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зі змінами, як працівнику, зайнятому на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 із зниженням пенсійного віку у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 7 років 6 місяців (наявний пільговий стаж 1 місяць 3 дні). До пільговою стажу не зарахований період роботи в КП "ШКЗ "Імпульс'' з 06.09.2007 по 30.06.2016 за професією комірник спецвиробів складського господарства відділу збуту і маркетингу, старший комірник спецвиробів складського господарства відділу збуту і маркетингу, старший комірник спецвиробів складу готової продукції та продуктів базисного збереження відділу збуту і маркетингу, оскільки відсутні первинні документи, які підтверджують зайнятість позивача у технологічному процесі виробництва засобів ініціювання (складання, розбирання, спорядження засобів ініціювання). Право на призначення пенсії за віком позивач буде мати після досягнення 60-річного віку за наявності страхового стажу 35 років та звернення до управління.

Не погоджуючись з відмовою у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, ОСОБА_1 звернулася із позовом до суду.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 05.08.2020 по справі № 480/2322/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задоволено частково. Визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 06.03.2020р. про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з незарахуванням їй до пільгового стажу за списком №1 періоду роботи з 06.09.2007 року по 30.06.2016 року на посаді комірника спец виробів складського господарства відділу збуту і маркетингу, посаді старшого комірника спец виробів складського господарства відділу збуту і маркетингу, посаді старшого комірника спец виробів складу готової продукції та продуктів базисного збереження відділу збуту і маркетингу в Шосткинському казенному заводі «Імпульс». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна,буд.1, код ЄДРПОУ 21108013) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1, період роботи з 06.09.2007 року по 30.06.2016 року на посаді комірника спец виробів складського господарства відділу збуту і маркетингу, посаді старшого комірника спец виробів складського господарства відділу збуту і маркетингу, посаді старшого комірника спец виробів складу готової продукції та продуктів базисного збереження відділу збуту і маркетингу в Шосткинському казенному заводі «Імпульс». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна,буд.1, код ЄДРПОУ 21108013) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) від 02.03.2020р. про призначення пенсії та прийняти рішення по даній заяві з урахуванням правової оцінки, наданої судом. Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) витрати зі сплати судового збору в сумі 840грн.80коп. (вісімсот сорок грн. вісімдесят коп.). У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено (а.с. 11-13).

На виконання рішення суду від 05.08.2020 по справі № 480/2322/20 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 від 02.03.2020 про призначення пенсії та рішенням від 23.09.2020 № 4705 відмовило у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.п. 1 п. 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV у зв`язку з недосягненням віку 48 років 6 місяців.

Також, у рішенні зазначено, що страховий стаж ОСОБА_1 складає 35 років 7 місяців 29 днів, з них пільговий - 7 років 6 місяців 17 днів. Право на призначення пенсії заявник матиме після досягнення віку 48 років 6 місяців (а.с. 27).

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Загальні умови, порядок нарахування та розмір пенсій визначаються, зокрема, Законами України „Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788-XII, „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року № 1058-IV.

Закон України від 05.11.1991 № 1788-XII „Про пенсійне забезпечення введений в дію 01.01.1992.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення (зі змінами, внесеними Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року.

Проте, рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року № 213-VIII.

За висновками Конституційного Суду України стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б-„г статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б-„г статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах.

З огляду на вказане, після ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 23.01.2020 №1-р/2020 ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, підлягає застосуванню в наступній редакції:

"На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах."

Разом з тим, суд звертає увагу, що 01.01.2004 набрав чинності Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Преамбулою Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування передбачено, що цей Закон визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Проте, положеннями цього Закону (в редакції до 11.10.2017 року) не було визначено порядок та підстави призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, та які працювали на наступних посадах: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

З огляду на вказане, призначення пенсій особам, які мали право на пенсію за віком на пільгових умовах та працювали на вказаних посадах відбувалось на підставі ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Законом України від 03.10.2017 № 2148-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій, який набрав чинності 11.10.2017, було доповнено Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" розділом XIV-1 "Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян", в тому числі, доповнено статтею 114, якою визначено умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Отже, з 11.10.2017 виходячи з положень ст. 5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" призначення пенсій особам, які мали право на пенсію за віком на пільгових умовах та працювали на відповідних посадах, відбувається на підставі ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Так, згідно із ч.1 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, чинній на час звернення позивача до відповідача із заявою про призначення пенсії) право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, чинній на час звернення позивача до відповідача із заявою про призначення пенсії) на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року.

На час звернення позивача із заявою про призначення пільгової пенсії, тобто станом на 02.03.2020, вона не досягла 48 років і 6 місяців.

Суд звертає увагу, що до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відповідно до вимог преамбули було внесено зміни уповноваженим законодавчим органом шляхом прийняття Закону України від 03.10.2017 №2148-VІІІ.

За правовою позицією Європейського суду з прав людини, викладеною у рішенні від 03 червня 2014 року у справі "Великода проти України" (№43331/12), ЄСПЛ, розглянувши скаргу, зокрема, за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції на припинення виплати заявниці державними органами пенсії у розмірах, встановлених рішенням національного суду від 19 січня 2010 року після внесення у 2011 році змін до законодавчих актів, вказав на відсутність втручання у право заявниці на мирне володіння майном внаслідок внесення змін до законодавства щодо зменшення розміру соціальних виплат. Такого висновку ЄСПЛ дійшов за відсутності доказів того, що ці зміни внесені не відповідно до законної процедури та за відсутності будь-яких доказів того, що вони не були доступними та передбачуваними.

У цьому рішенні ЄСПЛ також вказав на відсутність підстав для висновку про те, що, передавши Кабінету Міністрів України право на встановлення розміру соціальних пільг, Парламент України діяв на порушення якихось положень Конвенції, та зазначив, що зменшення пенсії заявниці очевидно було обумовлено міркуваннями економічної політики та фінансових труднощів, з якими зіткнулася держава. За відсутності будь-яких доказів щодо протилежного та визнаючи, що держава-відповідач має широке поле свободи розсуду щодо досягнення балансу між правами, що є предметом спору, та економічною політикою, не вважав, що таке зменшення було непропорційним переслідуваній легітимній меті або що воно поклало надмірний тягар на заявницю.

У рішенні по справі "Ейрі проти Ірландії" Європейський суд з прав людини констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового (Airey v. Ireland №6289/73). Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі "Кйартан Асмундсон проти Ісландії" (Kjartan Аsundsson v. Iceland № 60669/00). Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Крім того, в Рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 визначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Положення статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Закону України № 2148-VІІІ від 03.10.2017 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" є чинними та не визнані неконституційними.

Таким чином, Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" як спеціальний закон є пріоритетним у правовідносинах щодо призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 з моменту набрання законної сили Законом України № 2148-VІІІ від 03.10.2017 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" з 11.10.2017, а тому рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 впливає на право призначення пенсії на пільгових умовах, яке виникло до 11.10.2017.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася із заявою про призначення пільгової пенсії 02.03.2020, тобто у віці 46 років 9 місяців. Станом на 11.10.2017 вік позивача становив 44 роки 04 місяці.

Отже, оскільки позивач станом на 11.10.2017 не досягла 45-річного віку, то підстави призначення їй пільгової пенсії мають визначатися на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а не на підставі п. а ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

При цьому, на час звернення ОСОБА_1 із заявою про призначення пільгової пенсії, вона не досягла віку 48 років і 6 місяців, а тому підстави для призначення пенсії згідно приписів ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" були відсутні.

Посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020р.№1-р/2020, яким визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б», «г» статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року № 213VIII, суд вважає помилковим, оскільки як встановлено вище, порядок призначення пенсії за віком на пільгових умовах визначено безпосередньо Законом № 1058, положення якого не визнавались такими, що не відповідають Конституції України.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Д. Кравченко