Рішення № 93150340, 27.11.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2020 року Справа №480/7156/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченка Є.Д., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/7156/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_2 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України Сумської області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення згідно з пунктом 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії у відповідності до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2 має стаж роботи 41 рік, 7 місяців та 10 днів на посадах в установах охорони здоров`я. З 03.07.2020 їй була призначена пенсія за віком. Відповідно до п. 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Тобто, згідно діючого законодавства, позивач має право на отримання грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення. Однак, в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Сумській області листом № 1800- 0221-8/46721 від 23.09.2020 позивачу повідомили про відсутність підстав для виплати грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій через відсутністю у «Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсії за вислугу років», затвердженого постановою КМУ від 04.11.1993 року № 909 (далі - Перелік), Державної установи «Сумський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України», де позивач працює на посаді лікаря-бактеріолога Охтирського міськрайонного відділу.

Ухвалою суду від 27.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, витребувано від відповідача докази, які стосуються предмету позову.

У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів до суду не подав.

Згідно із ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин кваліфікується судом як визнання позову.

Відповідно до ч. 9 ст. 80 КАС України у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 02.01.2013 по теперішній час працює на посаді лікаря-бактеріолога мікробіологічної (бактеріологічної) лабораторії в Охтирському міськрайонному відділі лабораторних досліджень Державної установи «Сумський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України», що підтверджується трудовою книжкою позивача (а.с. 8-11).

До перейменування на підставі наказу від 28.07.2016 № 48-с Державна установа «Сумський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України» мала назву Державна установа «Сумський обласний лабораторний центр Державної санітарно-епідеміологічної служби України».

З 03.07.2020 позивачу була призначена пенсія за віком, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області.

При призначенні пенсії грошова допомога у розмірі десяти місячних пенсій, передбачена пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_1 не призначалась та не виплачувалась.

Позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про призначення та виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, проте листом від 23.09.2020 № 1800-0221-8/46721 відповідач повідомив позивача, що згідно із записом № 14 трудової книжки ОСОБА_2 з 02.01.2013 прийнята на посаду лікаря-бактеріолога мікробіологічної (бактеріологічної) лабораторії Охтирського міськрайонного відділу лабораторних досліджень державної установи "Сумський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України". Згідно із записом трудової книжки позивача Державна установа "Сумський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України з 01.08.2016 року перейменована у Державну установу "Сумський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України" відповідно до наказу № 48-с від 28.07.2016. Відповідно до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909, право на пенсію за вислугу років мають лікарі і середній медичний персонал (незалежно від найменування посад), зокрема, установ з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідемслужби та територіальні органи Держсанепідемслужби, санітарно-епідеміологічні заклади. Враховуючи зазначене вище, оскільки установа "Сумський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України" не передбачена у Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту, то період роботи ОСОБА_2 у вказаному центрі зарахований до страхового стажу, з якого обчислюється розмір пенсії.

Для його зарахування до спеціального стажу, який дає право на призначення пепсії за вислугу років, відповідного пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону № 1058-ІV, а відповідно, і для виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, підстави відсутні (а.с. 12).

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Як встановлено з матеріалів справи, з 1994 року позивач працювала в Охтирській санітарно-епідеміологічної станції, яка в подальшому неодноразово змінювала назву та підпорядкування. Згідно з записом № 14 трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_2 з 02.01.2013 в порядку переведення прийнята на посаду лікаря-бактеріолога мікробіологічної (бактеріологічної) лабораторії Охтирського міськрайонного відділу лабораторних досліджень державної установи «Сумський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби».

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 442 створено Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, реорганізувавши шляхом перетворення Державну ветеринарну та фітосанітарну службу і приєднавши до Служби, що утворюється Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів і Державну санітарно-епідеміологічну службу. Покладено на Міністерство охорони здоров`я функції з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження).

В подальшому Кабінет Міністрів України на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2016 року відмінив рішення щодо реорганізації Державної санітарно-епідеміологічної служби шляхом її приєднання до Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 348 ліквідовано Державну санітарно-епідеміологічну службу.

У зв`язку з прийняттям зазначених нормативно-правових актів та ліквідацією Державної санітарно-епідеміологічної служби, Державна установа "Сумський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України" з 01.08.2016 року була перейменована у Державну установу «Сумський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України» відповідно до наказу № 48-с від 28.07.2016 (а.с. 29).

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України № 689 від 08.07.2016 «Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 01.07.2016 № 644» забезпечено державну реєстрацію змін відомостей про Державну установу «Сумський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» на Державну установу «Сумський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України» та її відокремлених структурних підрозділів, що відображені в Єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно наказу Міністерства охорони здоров`я України № 152 від 26.01.2018 року «Про затвердження переліків закладів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління МОЗ України» Державна установа «Сумський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України» є в переліку за № 38523259.

Згідно наказу Міністерства охорони здоров`я України № 385 від 28.10.2002 зі змінами в п. 2.3 «Перелік закладів охорони здоров`я» Закладом громадського здоров`я є: Лабораторний центр (обласний).

Згідно наказу Міністерства охорони здоров`я України № 385 від 28.10.2002 зі змінами від 25.03.2019, яким затверджено перелік лікарських посад у закладах охорони в п. III «Лікарі - спеціалісти» є п. 7. Лікар-бактеріолог.

Крім того, відповідно до статуту Державної установи "Сумський обласний лабораторний цент Міністерства охорони здоров`я України" вказана установа є державною установою, що належить до закладів громадського здоров`я, головним завданням якої є діяльність у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження), профілактики неінфекційних захворювань, захисту населення від інфекційних хвороб. Установа утворена з метою реалізації державної політики у сфері санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, що передбачає, зокрема, проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань у сфері санітарного та епідеміологічного благополуччя населення.

Порядком обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1191 передбачено, що до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. N 909 (909-93-п) "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".

Відповідно до вказаного переліку в галузі охорони здоров`я право на пенсію за вислугу років мають лікарі та середній медичний персонал, які працювали в таких закладах: Лікарняні заклади, лікувально-профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, установи з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби та територіальні органи Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), санітарно-епідеміологічні заклади, діагностичні центри.

Тобто, фактично, незважаючи на те, що в розділі 2 Переліку «Охорона здоров`я», наведено перелік таких установ як «установи з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби» та «санітарно-епідеміологічні заклади», відповідачем безпідставно не віднесено Державну установу «Сумський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України» до закладів охорони здоров`я.

Таким чином, суд вважає, що робота позивача на посаді лікаря-бактеріолога в Державній установі «Сумський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України» віднесена до роботи, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

За таких обставин, відповідач безпідставно дійшов висновку про те, що на день досягнення позивачем пенсійного віку, ОСОБА_2 не працювала в установі державної форми власності на посаді, робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та не зарахував до спеціального стажу позивача період роботи в Державній установі «Сумський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України».

Таким чином, відмова з вищевказаних підстав у призначенні та виплаті грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії у відповідності до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є протиправною, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії у відповідності до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суд зазначає наступне.

З практики Європейського суду витікає наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Статтею 58 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Крім того, зобов`язання судом відповідача нарахувати та виплатити грошову допомогу може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено наявність усіх необхідних для цього підстав, а саме: факт роботи на день досягнення пенсійного віку в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а також наявність страхового стажу на таких посадах для жінок - 30 років.

При цьому, суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх названих підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки.

А прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити грошову допомогу, без перевірки наявності чи відсутності усіх названих підстав для призначення допомоги, може бути необґрунтованим та призвести до призначення і виплати грошової допомоги з порушенням закону.

В контексті обставин спору застосування такого способу захисту вимагає з`ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для одержання грошової допомоги.

Проте, наведених обставин судом не встановлено. Оцінка правомірності відмови у призначенні та виплаті грошової допомоги стосувалася лише тих мотивів, які наведено у листі відповідача від 23.09.2020 № 1800-0221-8/46721.

Так, у вказаному листі відповідач відмовив у призначенні і виплаті грошової допомоги пославшись лише на неможливість зарахування до спеціального стажу позивача, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, періоду роботи в Державній установі «Сумський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України».

При цьому відповідачем не обраховано загальний розмір спеціального стажу ОСОБА_2 , який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

За таких обставин у суду відсутні підстави для зобов`язання відповідача прийняти конкретне рішення.

Підсумовуючи наведене, суд вважає, що належним способом захисту, відновлення прав позивача за даних фактичних обставин, необхідно визнати саме зобов`язання відповідача повторно розглянути питання щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії у відповідності до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду.

Згідно із частиною 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.

Відповідно до пунктів 2 та 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, а також застосувати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Отже, з метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до спеціального стажу ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за вислугу років, період роботи в Державній установі «Сумський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України» з 02.01.2013 по день звернення за призначенням пенсії.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України Сумської області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення згідно з пунктом 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до спеціального стажу ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за вислугу років, період роботи в Державній установі «Сумський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України» з 02.01.2013 по день звернення за призначенням пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути питання щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, ідентифікаційний код 21108013) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Д. Кравченко