Ухвала суду № 93150215, 27.11.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/7275/20

У Х В А Л А

з питань поновлення провадження у справі

27 листопада 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув клопотання позивача про поновлення провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А0583 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини А0583 з такими вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини А0583 щодо відмови виплатити ОСОБА_1 середнього заробітку з проведенням його індексації за час затримки розрахунку при звільнені, а саме за період з 21.10.2018 по 09.07.2020;

- зобов`язати військову частину А0583 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток з урахуванням сум його індексації за весь час затримки розрахунку при звільнені за період з 21.10.2018 по 09.07.2020 із врахуванням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.01.2020 по справі №1.380.2019.005026, яке набрало законної сили 03.06.2020 в частині визначення базового місяця.

Ухвалою від 11.04.2020 суд зупинив провадження в цій справ до набрання чинності судовим рішенням судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Верховного Суду у справі №240/532/20. Мотиви суду щодо прийняття цієї ухвали зводяться до того, що колегії Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду мають різні правові позиції щодо застосування норми статті 122 КАС України та статті 233 КЗпП України щодо дотримання колишнім публічним службовцем строку звернення до суду з адміністративним позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Судова палата для розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Верховного Суду за наслідками розгляду справи №240/532/20 повинна сформувати з цього питання єдину правову позицію.

17.11.2020 позивач подав клопотання, навів додаткові пояснення щодо хибності тверджень відповідача про порушення ОСОБА_1 місячного строку звернення до суду визначеного статтею 122 КАС України. Позивач аргументував, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення на виконання рішення суду у справі №1.380.2019.005026 здійснено відповідачем 10.07.2020. 24.07.2020 позивач ініціював звернення до ВЧ А0583, з метою досудового врегулювання спору, просив провести виплату середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні. 25.08.2020 отримав відповідь ВЧ А0583, зі змісту якої відповідач повідомив про відсутність підстав для проведення виплати середнього розміру грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні. Через два тижні після отримання відповіді, а саме 07.09.2020 звернувся до суду з цим позов. Позивач вважає, що ним не пропущений місячний строк звернення до суду з цим позовом, тому немає необхідності очікувати рішення судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Верховного Суду у справі з подібними правовідносинами №240/532/20, просить суд поновити провадження у цій справі

Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується. Провадження у справі продовжується зі стадії, на якій його було зупинено.

Вирішуючи клопотання ОСОБА_1 про поновлення провадження у справі №380/7275/20 суд керується такими міркуваннями:

- Конституційний Суд України у рішенні №4-рп/2012 від 22.02.2012 вказав, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку. Таким чином, для встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку;

- Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 у справі №910/4518/16 сформулювала правовий висновок про те, що за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Суд не розцінює скерування ОСОБА_1 до ВЧ А0583 листа про проведення виплати середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні як досудове врегулювання спору, оскільки колишній військовослужбовець фактично запропонував військовій частині самостійно притягнути себе до відповідальності за правопорушення, склад котрого слід доводити в судовому порядку. Суд вважає, що ініціювання колишнім працівником питання про притягнення роботодавця до специфічної фінансової відповідальності за несвоєчасний розрахунок при звільненні можливе лише шляхом пред`явлення позову про стягнення коштів (у сумі середнього заробітку за період затримки розрахунку), а строк звернення до суду з таким позовом обчислюється від дня, наступного після дня отримання працівником остаточного розрахунку.

Отже, строк звернення до суду з цим позовом слід обчислювати з 11.07.2020. Питання тривалості строку звернення до суду з таким позовом (один чи три місяці) вирішується Верховним Судом у складі палати і станом на 27.11.2020 в Єдиному реєстрі судових рішень відсутня інформація про прийняття судового рішення за результатами розгляду справи №240/532/20. Отже обставини, які були підставою для зупинення провадження у справі, ще не відпали. За таких обставин відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про поновлення провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 173, 237, 248, 256, 294 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення провадження у справі №380/7275/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Москаль Р.М.