Рішення № 93148999, 26.11.2020, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

26 листопада 2020 року Справа № 915/1069/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

при секретарі судового засідання Матвєєвої В.В.,

розглянувши матеріали клопотання позивача від 12.11.2020 (вх. №№ ЕП14440/20, ЕП14442/20) про долучення документів до матеріалів справи та ухвалення додаткового рішення у справі № 915/1069/20, з урахуванням заяви б/н від 24.11.2020 (вх. № ЕП 14961/20) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ексімтекс”,

вул. Січеславський шлях, 97, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51909;

до Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”,

вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032;

в особі відокремленого підрозділу “Южно-Українська АЕС”,

промзона, а/с 20, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001;

про стягнення грошових коштів у загальній сумі 2198253 грн. 93 коп.

Без участі представників учасників справи

В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Ексімтекс” пред`явлено позов про стягнення з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція” (далі – ВП “ЮУАЕС”) грошових коштів у загальній сумі 2198253 грн. 93 коп., із яких: 2174140 грн. 50 коп. – основний борг; 16570 грн. – 3 % річних; 7543 грн. 43 коп. – інфляційні втрати, з посиланням на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за укладеним між позивачем та ВП “ЮУАЕС” договором від 07.02.2020 № 53-123-01-20-06095 на постачання товару (далі – договір), а саме, зобов`язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати поставленого позивачем товару, внаслідок чого утворився основний борг у спірній сумі, на яку позивачем здійснено нарахування, передбачені ч. 2 ст.625 ЦК України.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 11.11.2020 у даній справі позов ТОВ “Ексімтекс” задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032, в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська АЕС”, промзона, а/с 20, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001, ідентифікаційний код 20915546, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ексімтекс”, вул. Січеславський шлях, 97, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51909, ідентифікаційний код 43005892, грошові кошти в загальній сумі 2198253 (два мільйони сто дев`яносто вісім тисяч двісті п`ятдесят три) грн. 93 коп., із яких: 2174140 (два мільйони сто сімдесят чотири тисяча сто сорок) грн. 50 коп. – основний борг; 16570 (шістнадцять тисяч п`ятсот сімдесят) грн. – 3 % річних; 7543 (сім тисяч п`ятсот сорок три) грн. 43 коп. – інфляційні втрати, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 32973 (тридцять дві тисячі дев`ятсот сімдесят три) грн. 81 коп.

13.11.2020 на електронну адресу суду від ТОВ “Ексімтекс” двічі надійшло клопотання від 12.11.2020 (вх. №№ ЕП 14440/20, ЕП 14442/20) про долучення документів до матеріалів справи та ухвалення додаткового рішення у справі № 915/1069/20 про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 16.11.2020 розгляд вказаного клопотання призначено на 26.11.2020 об 11:00.

Зазначене клопотання обґрунтоване тим, що для отримання професійної правничої допомоги у даній справі позивачем укладено договір № 04-06/2020 від 04.06.2020 з адвокатським об`єднанням “Пашкіна і партнери”, на виконання умов якого позивачем сплачено 9000 грн. та отримано послуги на суму 8000 грн.

На підтвердження понесених судових витрат позивачем подано суду: договір № 04-06/2020 від 04.06.2020 про надання правової допомоги; акти виконання робіт (наданих послуг) від 05.08.2020 та від 12.11.2020; рахунки-фактури: від 04.06.2020 № СФ-0406 на суму 6500 грн. та від 22.09.2020 № СФ-2209 на суму 3000 грн.; додаткову угоду від 22.09.2020 №1; платіжні доручення: від 05.06.2020 № 744 на суму 1000 грн.; від 03.08.2020 № 957 на суму 2000 грн.; від 09.09.2020 № 1077 на суму 1000 грн.; від 21.09.2020 № 1103 на суму 2000 грн.; від 29.10.2020 на суму 3000 грн.

24.11.2020 на електронну адресу суду від позивача надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі б/н від 24.11.2020 (вх. № ЕП 14961/20), в якій ТОВ “Ексімтекс” просило розглянути заяву та вирішити питання про відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн. і судове засідання, яке призначене на 26.11.2020, провести за відсутності представника ТОВ “Ексімтекс” за наявними в матеріалах справи документами.

Від ВП “ЮУАЕС” 25.11.2020 надійшло клопотання від 25.11.2020 вих. № 32/360 (вх. №15022/20) про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, у якому відповідач просить зменшити витрати на оплату правничої допомоги перерахованої за платіжним дорученням від 29.10.2020 № 1228. Клопотання мотивовано тим, що:

- позивачем не доведено надання йому адвокатом зазначених послуг за платіжним дорученням № 1228 від 29.10.2020 у відповідних сумах;

- опис виконаної правничої допомоги є завищеним за кількістю витраченого часу адвокатом;

- проведено мінімум аналітичної роботи адвоката;

- витрати на правову допомогу не співмірні зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, наданих послуг, ціною позову, значенням справи для сторони;

- відсутній публічний інтерес до справи;

- не повна документальна комплектація доказів, направлених на адресу відповідача.

Сторони явку повноважних представників у судове засідання 26.11.2020 не забезпечили, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином

У судове засідання, призначене на 26.11.2020, сторони не викликались.

Відповідно до змісту статті 240 ГПК України, 26.11.2020 за результатами розгляду клопотання позивача від 12.11.2020 з урахуванням його заяви б/н від 24.11.2020, суд підписав повний текст додаткового рішення.

Розглянувши питання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено наступне.

Господарським процесуальним законодавством передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, у свою чергу, належать витрати на професійну правничу допомогу (ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України). Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України). Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу (ст. 221 ГПК України).

Згідно частин 1, 4 статті 129 ГПК України, судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову – на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Господарським процесуальним законодавством передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим (рішення у справі “East/West Alliance Limited” проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії” зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ “Ексімтекс” та адвокатським об`єднанням “Пашкіна і партнери” укладено договір від 04.06.2020 № 04-06/2020 про надання правової допомоги (далі – договір), на виконання умов якого ТОВ “Ексімтекс” доручило та зобов`язалося оплатити, а адвокатське об`єднання “Пашкіна і партнери” взяло на себе зобов`язання надати правничу допомогу у справі про стягнення заборгованості за договором від 07.02.2020 № 53-123-01-20-06095 на постачання товару, укладеного між ТОВ “Ексімтекс” та ВП “ЮУАЕС”, за описом і вартістю робіт (послуг), вказаних в додатку № 1 до цього договору в порядку та на умовах, передбачених цим договором (п. 1.1 до договору).

Ціна даного договору становить 6500 грн. (п. 4.1 договору).

Додатком від 04.06.2020 № 1 до договору, сторонами погоджено опис і вартість правової допомоги (робіт/послуг).

Адвокатським об`єднанням виставлено позивачу на оплату, зазначених у додатку № 1 до договору наданих послуг, рахунок-фактуру від 04.06.2020 № СФ-0406 на суму 6500 грн.

05.08.2020 ТОВ “Ексімтекс” та адвокатське об`єднання “Пашкіна і партнери” складено акт виконання робіт (наданих послуг) до договору, у якому встановлено, що адвокатське об`єднання “Пашкіна і партнери” відповідно до умов укладеного договору надано послуги, а саме, вчинено заходи досудового врегулювання спору – складено претензію про погашення заборгованості від 15.06.2020 – 1000 грн.; складено позовну заяву про стягнення заборгованості за договором на постачання товару від 07.02.2020 № 53-123-01-20-06095 – 2000 грн.

Надані послуги за актом від 05.08.2020 оплачені позивачем згідно платіжних доручень: від 05.06.2020 № 744 на суму 1000 грн.; від 03.08.2020 № 957 на суму 2000 грн.

У подальшому, між ТОВ “Ексімтекс” та адвокатським об`єднанням “Пашкіна і партнери” укладено додаткову угоду від 22.09.2020 № 1 до договору, якою внесено зміни до п. 4.1 договору та викладено зазначений пункт в такій редакції: “Ціна даного договору становить 9000 грн.”.

Адвокатським об`єднанням виставлено позивачу рахунок-фактуру від 22.09.2020 №СФ-2209 на суму 3000 грн.

ТОВ “Ексімтекс” та адвокатським об`єднанням “Пашкіна і партнери” підписано акт від 12.11.2020 про виконання робіт (наданих послуг) до договору, в якому зазначено, що адвокатське об`єднання “Пашкіна і партнери” відповідно до умов укладеного договору надано послуги, а саме: здійснено участь у судовому засіданні 11.09.2020 у справі – 1000 грн.; складено відповідь на відзив від 22.09.2020 – 2000 грн.; здійснено участь у судовому засіданні 13.10.2020 – 1000 грн.; здійснено участь у судовому засіданні 11.11.2020 – 1000 грн. Загальна сума по зазначеному акту становить 5000 грн.

Позивачем сплачено послуги згідно платіжних доручень: від 09.09.2020 № 1077 на суму 1000 грн.; від 21.09.2020 № 1103 на суму 2000 грн.; від 29.10.2020 № 1228 на суму 3000 грн.

ТОВ “Ексімтекс” на виконання умов договору сплачено грошові кошти у загальній сумі 9000 грн., але просить відшкодувати його витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн.

Разом із тим, Верховний Суд у постанові від 24.10.2019 у справі № 905/1795/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Так, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України).

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження понесення судових витрат у сумі 8000 грн. подано суду платіжні доручення: від 05.06.2020 № 744 на суму 1000 грн.; від 03.08.2020 № 957 на суму 2000 грн.; від 09.09.2020 № 1077 на суму 1000 грн.; від 21.09.2020 № 1103 на суму 2000 грн.; від 29.10.2020 № 1228 на суму 3000 грн.

Враховуючи викладене, суд визнає, що ТОВ “Ексімтекс” доведено понесення витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в сумі 8000 грн. (згідно актів про виконання робіт (наданих послуг) до договору: від 05.08.2020 та від 12.11.2020).

Клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката задоволенню не підлягає, оскільки вказані в ньому твердження спростовуються матеріалами справи.

Отже, клопотання ТОВ “Ексімтекс” від 12.11.2020 з урахуванням заяви б/н від 24.11.2020 належить задовольнити у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 233, 238, 240, 241, 244, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Ексімтекс” від 12.11.2020 (вх. №№ ЕП14440/20, ЕП14442/20) про долучення документів до матеріалів справи та ухвалення додаткового рішення у справі № 915/1069/20 з урахуванням заяви б/н від 24.11.2020 (вх. № ЕП 14961/20) – задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032, в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська АЕС”, промзона, а/с 20, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001, ідентифікаційний код 20915546, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ексімтекс”, вул. Січеславський шлях, 97, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51909, ідентифікаційний код 43005892, грошові кошти в сумі 8000 (вісім тисяч) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Наказ видати позивачу після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Додаткове рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтями 253, 254, 256-259 з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.С. Адаховська