Рішення № 93148946, 24.11.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2020 справа № 914/1890/20

Суддя Юркевич М.В., при секретарі Кияк І.В., розглядаючи матеріали

позовної заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю “Благогаз Збут”, м. Львів

до відповідача: Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, м. Львів

про: стягнення 20 275,99 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Морганюк Ю.Є. - представник

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Благогаз Збут” звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Львівського державного університету безпеки життєдіяльності про стягнення 20 275,99 грн. заборгованості за договором постачання природного газу.

Ухвалою від 30.07.2020 року було відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження та надано строк для подання відзиву та доказів по справі.

17.08.2020 року від відповідача поступив відзив на позов.

Ухвалою від 24.09.2020 року судом було призначено розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження на 20.10.2020 року.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження відкладався з підстав викладених в ухвалах суду від 20.10.2020р. та 10.11.2020р.

В судове засідання 24.11.2020р. з`явився представник позивача. Відповідач явку свого уповноваженого представника не забезпечив, причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи вищенаведене, заслухавши думку представника позивача, наявність в матеріалах справи позиції відповідача, викладеної у відзиві, суд дійшов висновку здійснювати розгляд справи по суті без участі представника відповідача на підставі наявних матеріалів справи.

В ході розгляду справи по суті, судом було з`ясовано наступне:

29.01.2020р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Благогаз Збут» (позивачем) та Львівським державним університетом безпеки життєдіяльності (відповідачем) було укладено договір на постачання природного газу №58.

Сторонами в розділі 2 договору було передбачено обсяг природного газу та умови його постачання.

Відповідно до п. 2.5. договору, обсяг споживання природного газу споживачем у розрахунковому періоді не повинен перевищувати підтверджений обсяг природного газу. Допускається відхилення споживання обсягу природного газу протягом розрахункового періоду в розмірі +/-10% від підтвердженого обсягу природного газу.

У розділі 6 договору сторони передбачили відповідальність у випадку перевищення та заниження обсягу споживання.

Згідно п. 6.2.2., якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг поставленого споживачеві газу буде перевищувати підтверджений обсяг газу на цей період, споживач сплачує постачальнику штраф за перевищення обсягу постачання газу, що розраховується за формулою:

В=(Vф-Vп) х Ц х К, де

Уф - обсяг фактично поставленого газу споживачу протягом розрахункового періоду за Договором;

Vп - підтверджений обсяг газу на розрахунковий період;

Ц - вартість газу за договором;

К - коефіцієнт, який дорівнює 0,1.

Згідно п. 6.2.3., якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг споживання газу буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому Споживачем), Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується штраф, від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період.

Відповідно до п. 6.2.5., у разі відхилення в сторону збільшення чи зменшення добового обсягу споживання газу у порівнянні з підтвердженим обсягом споживання, споживач зобов`язаний не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем постачання, на підставі відповідного рахунку постачальника сплатити постачальнику компенсацію вартості послуги доступу до потужності.

Позиція позивача.

Як стверджував позивач, протягом лютого – березня 2020р. відповідачем допускався відбір газу у меншій кількості, ніж той, який ним було замовлено та узгоджено лімітами з позивачем, внаслідок чого виник небаланс постачання природного газу.

Зокрема, у лютому 2020р. із замовлених позивачем 70 тис. м. куб газу було відібрано 51,11572 тис. м. куб., а в березні із замовлених 50 тис. м. куб. було фактично відібрано 43,94140 м. куб.

Таким чином, небаланс у лютому становив 18,884 тис., а в березні 6,059 тис.

09.06.2020р. позивач звернувся до відповідача з листом, в якому повідомив про недобір останнім у спірних місяцях газу, що зумовило нарахування штрафу в сумі 20 275,99 грн. До вказаного листа було долучено рахунок на сплату штрафу.

У зазначеному рахунку, окрім розміру штрафу в сумі 14 819,52 грн. (на підставі п. 6.2.3. договору), було нараховано також 5 456,47 грн. компенсації вартості доступу до потужності (на підставі п. 6.2.5. договору).

В той же час, у зв`язку з несплатою відповідачем нарахованої суми штрафу, позивач звернувся до господарського суду про стягнення 20 275,99 грн. в судовому порядку.

Позиція відповідача.

У відзиві на позов відповідач визнав факт недобору газу протягом лютого-березня 2020р., однак проти позовних вимог заперечував з наступних підстав:

Зокрема, відповідач покликався на п. 6.4. договору, згідно якого сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Такими форс-мажорними обставинами відповідач вважає було запровадження Кабінетом Міністрів України карантину з 12.03.2020р., що призвело до переведення навчального процесу у Львівському державному університеті безпеки життєдіяльності на дистанційний порядок. Таким чином навчальні площі, столови, казарми та гуртожитки не були задіяні протягом спірного періоду в навчальному процесі та не підлягали обігріву та використання газу в інших цілях.

Також відповідач покликався на аномально теплу зиму 2020р., що не потребувало витрачання значних об`ємів газу для обігріву приміщень в лютому 2020р. З огляду на це відповідач вважає, що у даній ситуації використання газу у замовленій кількості було технічно неможливо.

Ухвалюючи рішення суд послуговується наступними законоположеннями та своїми висновками:

В силу приписів ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ч. 1 ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та закону.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як наголошувалося судом вище, сторонами у договорі на постачання природного газу була передбачена відповідальність як за перебір обмумовленого ліміту газу, так і його недобір у визначеному періоді.

Судом встановлено, що у лютому 2020р. із замовлених позивачем 70 тис. м. куб. газу, було відібрано 51,11572 тис. м. куб., про що свідчить підписаний сторонами акт приймання-передачі природного газу №РН-0000351 від 19.03.2020р., а в березні 2020р. із замовлених 50 тис. м. куб., було фактично відібрано 43,94140 м. куб., про що свідчить підписаний сторонами акт приймання-передачі природного газу №РН-0000725 від 16.04.2020р.

В той же час, із п. 1.3. договору вбачається. що планові обсяги постачання газу у лютому 2020р. становить 70 тис., а в березні 50 тис.

Тобто, небаланс у лютому становив 18,884 тис., а в березні 6,059 тис.

Таким чином, на підставі наведених вище доказів встановлено, що відповідач порушив п. 6.2.3., договору і зобов`язаний сплатити на користь позивача штраф у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується штраф, від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період.

Відповідно до п. 3.2. договору, сторони визначили вартість 1 тис. м. куб. газу в розмірі 4 500,00 грн.

Згідно інформації з офіційного сайту Національного Банку України, у лютому 2020р. подвійна облікова ставка НБУ становила 22%, а в березні 2020р. – 20%.

При цьому, суд зазначає, що позивач, у відповідності до п.6.2.3. договору, та враховуючи розмір подвійної облікової ставки НБУ у лютому та березні 2020р. на рівні 22 і 20 відсотків відповідно, мав право нарахувати штраф за небаланс у більшому розмірі, однак добровільно застосував одну облікову ставку, яка діяла у відповідному місяці, а саме 11 і 10 відсотків.

Отже, відповідачу, у лютому 2020р., підлягає нарахуванню штраф за небаланс газу у розмірі 9 986,45 грн., із розрахунку відповідно до п. 6.2.3. договору, а в березні 2020р. підлягає нарахуванню штраф за небаланс газу у розмірі 4 833,07 грн.

Щодо компенсації вартості послуги доступу до потужностей, що передбачена в п. 6.2.5. договору, то така розраховується стосовно відхилень обсягів природного газу з врахуванням її вартості, що визначена у п. 3.2. договору та становить 157,19 грн. за 1 тис. м. куб. газу.

Отже, з врахуванням вартості небалансу об`єму постачання, компенсація за доступ до потужностей у лютому 2020р. становить 3 562,09 грн., а в березні 2020р. – 1 894,38 грн.

Беручи до уваги все вищенаведене, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення загальна сума штрафу та компенсації у розмірі 20 275,99 грн.

Стосовно заперечень відповідача, викладених у відзиві, суд вважає їх безпідставними з огляду на наступне:

По-перше, щодо твердження відповідача про те, що запровадження в Україні з 12.03.2020р. карантину, у зв`язку із запобіганням SARS-CoV-2, є форс-мажорною обставиною, яка звільняє відповідача від відповідальності, не відповідає дійсності, оскільки така обставина не передбачена сторонами ні в договорі та не випливає із законодавства.

По-друге, аномально тепла зима, як підстава для скорочення споживання природного газу, є об`єктивною обставиною, однак сторонами у договорі було визначено порядок та процедуру зміни лімітів споживання газу, які були погоджені раніше.

Зокрема, в п. 2.4. договору, сторони обумовили:

Постачання та споживання підтверджених обсягів газу протягом місяця здійснюється, як правило, в рівномірному режимі, виходячи із середньодобової норми, яка визначається шляхом ділення місячного підтвердженого обсягу газу на кількість днів протягом цього місяця, або згідно узгодженого сторонами графіку до 25-го (двадцять п`ятого) числа місяця, що передує місяцю постачання у випадку, якщо споживання здійснюється протягом місяця нерівномірно.

У разі нерівномірного щодобового споживання газу, який підлягає постачанню у місяці постачання. Споживач зобов`язаний до 10:00 год. дня, що передує дню, з якого змінюється плановий обсяг газу, надати постачальнику заявку про збільшення/зменшення планового обсягу газу із зазначенням планованих щодобових обсягів споживання газу на наступний (залишковий) період місяця постачання.

У разі необхідності коригування обсягів планованого споживання природного газу у газовій добі споживання. Споживач зобов`язаний надіслати скориговану заявку про збільшення/зменшення планового обсягу газу на добу постачання не пізніше ніж 18:00 год. газової доби постачання природного газу. Заявка також має містити плановані щодобові обсяги споживання газу на наступний (залишковий) період місяця постачання. Заявки надаються споживачем на електронну адресу постачальника з наступним направленням заявок у письмовому вигляді на адресу постачальника.

Не підлягають зміні обсяги газу, що вже фактично поставлені споживачу.

В розглядуваній справі відповідачем не було надіслано позивачу заявок на коригування, у спірні періоди, щодо зменшення планового обсягу постачання газу. Внаслідок цього, покликання відповідача на інші обставини справи, за наявності процедурно-прописаних умов договору, є необгрунтованим.

Отже, за наслідками розгляду спору, суд прийшов до висновку позовні вимоги задовольнити повністю.

Судовий збір, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача в сумі 2 102,00 грн.

Керуючись ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 231, 236-241, 327 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Благогаз Збут” - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (79007, м. Львів, вул. Клепарівська, 35, код ЄДРПОУ 08571340) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Благогаз Збут” (79026, м. Львів, вул. Академіка Сахарова, 43, оф. 406, код ЄДРПОУ 41849377) 20 275,99 грн. штрафних санкцій та 2 102,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст.327 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені в ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 27.11.2020р.

Суддя М.В. Юркевич